Решение № 139364503, 31.08.2026, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/929/26

Провадження № 2/352/1008/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді Гриньків Д.В.,

секретар судового засідання Івасів В.В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пей Кредит» про захист прав споживача,-

В С Т А Н О В И В :

І. Короткий зміст позовних вимог.

13.04.2026 року позивач звернувся до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "НоваПей Кредит" про захист прав споживачів, визнання нарахувань незаконними та перерахунок заборгованості за договором позики.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 02.05.2025 року між позивачем ОСОБА_1 та ТОВ "НоваПей Кредит" було укладено договір про споживчий кредит шляхом підписання Заяви №60.00.0000008128 за продуктом «Відновлювальна кредитна лінія».Всупереч вимогам чинного законодавства, відповідач здійснив нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань за вказаним договором. Згідно з офіційною випискою за карткою № НОМЕР_1 (додаток 1, виписка за картою), сформованою станом на 12.04.2026 р., загальний розмір нарахованого штрафу становить 1200,00 грн.Під час спроби досудового врегулювання спору 26.01.2026 р. позивач чітко та однозначно вказав відповідачу на необхідність застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який прямо забороняє нарахування штрафів під час дії воєнного стану. Однак, відповідач детально процитував норми Закону України «Про споживче кредитування», намагаючись довести, що пільги діють лише для «старих» договорів.Таке вибіркове застосування законодавства, на думку позивача, свідчить про те, що відповідач свідомо ігнорує імперативні норми права, які захищають споживача, та навмисно вводить позивача в оману щодо його прав.

Оскільки відповідач продовжує незаконно нараховувати та відображати у балансі ОСОБА_1 заборгованість за штрафними санкціями у розмірі 1200,00 грн (згідно з випискою від 12.04.2026 р.) та відмовляється визнати дію мораторію, встановленого законом, єдиним дієвим способом захисту прав є судове зобов`язання відповідача провести перерахунок заборгованості. Враховуючи, що штраф був нарахований у період дії воєнного стану за договором від 02.05.2025 р., він підлягає безумовному списанню на підставі п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Позивач просив визнати дії ТОВ «Нова Пей Кредит» щодо нарахування штрафних санкцій за договором №60.00.0000008128 від 02.05.2025 року незаконними. Зобов`язати ТОВ «Нова Пей Кредит» провести перерахунок заборгованості шляхом списання (анулювання) штрафних санкцій у розмірі 1200,00 грн Зобов`язати ТОВ «Нова Пей Кредит» не здійснювати подальше нарахування неустойки (штрафів, пені) за прострочення виконання зобов`язань за договором №60.00.0000008128 на весь період дії в Україні воєнного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування.

ІІ.Стислий виклад позиції учасників справи.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив, в якому представник зазначила, що відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог в повному обсязі, вважає їх необґрунтованими, не підтвердженими належними та допустимими доказами та такими, що не підлягають задоволенню. Вказала, що 02.05.2025 ОСОБА_1 приєднався до публічного договору про споживчий кредит (публічна пропозиція) шляхом підписання Заяви про приєднання №60.00.0000008128 до умов Договору за продуктом «Відновлювальна кредитна лінія». Згідно з п. 13.4 Кредитного договору укладаючи договір, позичальник та кредитодавець приймають на себе всі обов`язки та набувають всіх прав, передбачених договором та заявою. Підписанням заяви позичальник беззастережно підтверджує, що на момент укладання договору, ознайомився із повним текстом договору, повністю зрозумів його зміст та погоджується з усіма умовами договору та зобов`язується їх виконувати. Відповідно до п. 5.3. заяви у разі прострочення позичальником виконання зобов`язань зі сплати платежів за договором можуть настати правові наслідки, встановлені договором або чинним законодавством України, зокрема: за невиконання зобов`язання щодо сплати ОМП кредитодавець має право вимагати від позичальника сплати штрафу з урахуванням вимог пунктів 7.5., 7.6. договору щодо максимального розміру штрафу. Нарахування штрафних санкцій передбачено умовами п 5.4. заяви, відповідно до якої: за кожний випадок прострочення позичальником виконання зобов`язання за договором - несплати або несвоєчасної сплати ОМП - позичальник зобов`язаний за вимогою товариства сплатити штраф у розмірі 150,00 грн. У зв`язку із порушенням умов договору (несплата ОМП), що є систематичною та відображена у наданому розрахунку заборгованості, позичальнику за заявою були нараховані штрафні санкції за період з 06.09.2025 по 06.04.2026 року у розмірі 1 200,00 гривень.

Зауважила, що на договори про споживчий кредит, що укладенні починаючи з 24.01.2024, не поширюється норма Закону № 3498-IX щодо звільнення споживачів від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за договорами про споживчий кредит. Підкреслила, що норми Цивільного кодексу України прямо передбачають нормативне регулювання відносин споживчого кредитування спеціальним законом, а тому п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу не може бути застосований до відносин споживчого кредитування за наявності норми спеціального закону. Вважає, що нарахування штрафних санкцій за спірним договором є правомірним.Повідомила, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат Відповідача - витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн. Просила позов залишити без задоволення, судові витрати відповідача покласти на позивача.

У відповіді на відзив позивач зазначив, щодо основного аргументу відповідача: «спеціальний закон має перевагу над загальним», що відповідач стверджує, що п. 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про споживче кредитування» (в редакції після Закону № 3498-IX) виключає застосування мораторію на штрафи до договорів, укладених після 24.01.2024. Однак Позивач звертає увагу суду на таке: По-перше, п. 6 розділу IV Закону «Про споживче кредитування» говорить лише про звільнення від відповідальності в межах ЦЬОГО закону. Він не містить прямої заборони або виключення дії п. 18 Прикінцевих положень ЦК. Одна норма не скасовує іншу без прямого текстуального застереження про це такого застереження в Законі № 3498-IX немає. По-друге, Закон № 3498-IX від 22.11.2023 змінював Закон «Про споживче кредитування» та виключив п. 6-1 з прикінцевих положень цього закону. Але Закон № 3498-IX жодним словом не змінював та не виключав п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Якщо б законодавець мав намір виключити дію цієї норми ЦК на «нові» договори він би прямо це зробив. Цього зроблено не було.

Вказав, що Закон № 2120-IX, яким введено п. 18 Прикінцевих положень ЦК, набрав чинності 15.03.2022. Закон № 3498-IX набрав чинності 24.12.2023. Таким чином, якщо між ними є колізія перевагу має Закон № 3498-IX як пізніший. Але цей пізніший закон жодним чином не обмежує і не скасовує п. 18 Прикінцевих положень ЦК. Навпаки він мовчить про нього, а отже, норма ЦК продовжує діяти в повному обсязі.

Звернув увагу суду на те, що пункт 6 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» був введений в дію ще у березні 2020 року як реакція держави на пандемію COVID-19 та запровадження карантину. Натомість пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, на якому ґрунтується позов, був запроваджений Законом № 2120-IX від 15.03.2022 року саме як екстрений захід захисту громадян в умовах повномасштабної збройної агресії та воєнного стану. Просив позов задовольнити, відмовити відповідачу у стягненні судових витрат.

У додаткових поясненнях ОСОБА_1 просив задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі: визнати дії ТОВ «НоваПей Кредит» щодо нарахування штрафних санкцій за договором №60.00.0000008128 від 02.05.2025 незаконними; зобов`язати ТОВ «НоваПей Кредит» провести перерахунок заборгованості шляхом списання (анулювання) штрафних санкцій у розмірі 1650,00 грн зобов`язати ТОВ «НоваПей Кредит» не здійснювати подальше нарахування неустойки (штрафів, пені) за прострочення виконання зобов`язань за договором №60.00.0000008128 на весь період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування. Відмовити Відповідачу у стягненні судових витрат з Позивача.

Позивач в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, у заяві просив позовні вимоги задовольнити та розглянути цю справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи в підсистемі «Електронний суд».

ІІІ. Відомості про рух справи. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Олійника М.Ю. від 14.04.2026 року постановлено відкрити провадження у справі, розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження.

Станом на 03.06.2026 року підготовче провадження завершене не було.

У зв`язку із відрахуванням судді Олійника М.Ю. зі штату Тисменицького районного суду Івано-Франківської області на підставі розпорядження керівника апарату призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №352/929/26.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2026 року справу №352/929/26 було передано на розгляд судді Гриньків Д.В.

Згідно ухвали судді від 08.06.2026 року постановлено Прийняти до провадження цивільну справу №352/929/26 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пей Кредит» про визнання дії щодо нарахування штрафних санкцій незаконними, зобов`язання провести перерахунок заборгованості, зобов`язання не здійснювати подальше нарахування неустойки. Продовжувати розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 23.06.2026 року постановлено підготовче засідання закрити.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Оскільки сторони в судове засідання, призначене на 31.08.2026 року не з`явилися, суд, з дотриманням положень ч. 5 ст.268 ЦПК України зазначив датою ухвалення рішення дату його складання і на виконання вимог ч. 4 ст.268 ЦПК України підписав судове рішення без його проголошення.

ІV. Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 02.05.2025 року між ОСОБА_1 та "НоваПей Кредит" було підписано заяву про приєднання №60.00.0000008128 до умов Публічного договору про споживчий кредит (публічна пропозиція) за продуктом «Відновлювальна кредитна лінія», за умовами якої, позичальник отримав кредит на умовах відновлювальної кредитної лінії з максимально встановленим лімітом 200 000 грн, процентна ставка 0,00001% річних, що діє у пільговий період, 60% річних поза межами пільгового періоду. Строк користування кредитом 12 місяців з дня отримання кредиту, день повернення кредиту не пізніше останнього дня строку користування кредитом.

Згідно п. 3.1 позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом не пізніше дня повернення кредиту. Повернення кредиту здійснюється шляхом сплати обов`язкового мінімального платежу, шляхом повернення залишку кредиту не пізніше дня повернення кредиту.

Відповідно до п. 3.8 заяви, рекомендована дата внесення платежу щодо повернення кредиту, сплати процентів та ОМП дата, яка передує даті останнього строку сплати відповідного за договором, з метою уникнення прострочення платежу. Недотримання цієї рекомендації може стати причиною прострочення позичальником своїх зобов`язань (невиконання та/або неналежне виконання умов договору) з незалежних від Товариства причин.

Відповідно до п. 5.3. заяви, у разі прострочення позичальником виконання зобов`язань зі сплати платежів за договором можуть настати правові наслідки, встановлені договором чи чинним законодавством України, зокрема, товариство може вимагати від позичальника сплату штрафу. За кожен випадок прострочення позичальником виконання зобов`язань за договором - несплати або несвоєчасної сплати ОМП позичальник зобов`язаний за вимогою кредитодавця сплатити штраф в розмірі 150 грн.

Вказаний договір був підписаний ОСОБА_1 за допомогою ОТР-пароля 02.05.2025 року (доказ в електронному вигляді).

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за Публічним договором про споживчий кредит (публічна пропозиція), що укладений шляхом підписання Заяви N60.00.0000008128 від 02.05.2025 р. про приєднання до умов Публічного договору про споживчий кредит за продуктом «Відновлювальна кредитна лінія» станом на 15.04.2026 року, заборгованість в загальному становить 22275,48 грн, з яких, зокрема, за штрафами 1200 грн (150*8).

У довідці за кредитною карткою № НОМЕР_1 за період з 12.04.2025 по 12.04.2026 року, заборгованість на 12.04.2026, 20:23:04 року - 21 906,14 грн, з якої, зокрема, за штрафами 1200 грн (доказ в електронному вигляді).

У Довідці про заборгованість за договором №60.00.0000008128 від 02.05.2025 року, сформованої 07.06.2026 року, заборгованість ОСОБА_1 , зокрема за штрафами становить 1650 грн (доказ в електронному вигляді).

В підтвердження погашення заборгованості за кредитом ОСОБА_1 надав платіжні документи:14.05.2026 сплачено 7 000,00 грн (квитанція № A522-MK8A-PHCP-E75K); 14.05.2026 сплачено 1 000,00 грн (платіжна інструкція № 410K-802K-2EAE-53T3); 15.05.2026 сплачено 1 215,90 грн (платіжна інструкція № PB7K-71E4-6351-BAEC); 15.05.2026 сплачено 10 000,00 грн (платіжна інструкція № 5661-PX46-CEA9- 2C0E); 15.05.2026 сплачено 2 000,00 грн (платіжна інструкція № 0K96-5AX6- C8H4-6B5K). Загальна сума здійснених виплат складає 21 215,90 грн.

В матеріалах справи міститься лист НБУ від 03.07.2025 року щодо дотримання законодавства у сфері споживчого кредитування, у якому зазначено стосовно нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань після спливу тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом № 3498-IX. Так, Законом № 3498-IX внесені зміни, зокрема до пункту 6 Розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про споживче кредитування (далі Закон про споживче кредитування). Так, пункт 6 Розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону про споживче кредитування викладено у новій редакції, відповідно до якої у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом № 3498-IX, у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом № 3498-IX, споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 10561Цивільного кодексу України (далі ЦК України), у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 Закону про споживче кредитування. Водночас встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.

Також звернуто увагу, що на підставі Закону № 3498-IX було виключено пункт 61 розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону про споживче кредитування. При цьому, звертаємо увагу, що відповідно до частини другої статті 627 ЦК України у договорах за участю фізичної особи-споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів. Також частиною третьою статті 1054 ЦК України визначено, що особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом. У преамбулі Закону про споживче кредитування передбачено, що цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері, тобто його норми є спеціальними, які регулюють правовідносини за договорами про надання споживчого кредиту. Додатково інформуємо, що наразі у профільному комітеті Верховної Ради України на доопрацюванні із урахуванням поправок та пропозицій суб`єктів права законодавчої ініціативи знаходиться проект Закону України про внесення змін до ЦК України щодо споживчого кредитування № 9424 від 27.06.2023, розроблений з метою синхронізації змін законодавства про споживче кредитування та кореспондуючих положень ЦК України. Враховуючи вищезазначене, додатково до Листа повідомляємо, що положення пункту 6 Розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону про споживче кредитування не застосовуються до договорів споживчого кредиту, які укладатимуться після спливу тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом № 3498-IX (доказ в електронному вигляді).

Відповідно до листа ТОВ «НоваПей Кредит» Гушпіту І.І. від 27.01.2026 року № 27-01/2026/4-Т повідомлено про те, що оскільки Договір укладено після 23.01.2024 р., відтак не поширюється норма щодо звільнення від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за такими договорами. Отже, нарахування Товариством штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань за кредитними договорами є правомірним та не підлягає скасуванню або списанню (доказ в електронному вигляді).

V.Мотиви з яких виходить суд та норми права.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються ЦК України.

За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 651 ЦК України).

Частиною 1 статті 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Щодо стягнення штрафу.

Пунктом 18 розділу Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто, в даному випадку законодавством звільнено позичальника від сплати неустойки(штрафу, пені) за прострочення своїх кредитних (боргових) зобов`язань.

У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Щодо способу захисту прав позивача.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність (пункт 4 та 5 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша, третя, четверта статті 12, частини перша, п`ята, шоста статті 81 ЦПК України).

Задоволення вимоги боржника зобов`язати кредитора перерахувати заборгованість за договором (аналогічно, як і списати якусь її частину, якої стосується спір) може бути способом захисту права боржника на мирне володіння майном. Якщо він не має наміру сплачувати борг, бо не згоден із визначеним кредитором розміром, а кредитор на вимогу боржника суму заборгованості не перераховує та не звертається до суду за її стягненням, то боржник надалі одержуватиме від кредитора вимоги про сплату боргу у розмірі, визначеному кредитором, із яким боржник не погоджується. Це може провокувати останнього помилково, всупереч волі сплатити суму боргу (пункт 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №363/1834/17 (провадження № 14-53цс21)).

VІ. Висновки суду.

Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.

Судом встановлено, що 02.05.2025 року між відповідачем та ТОВ "НоваПей Кредит" укладений договір №60.00.0000008128, за яким позичальник отримав кредит на рахунок на якій було встановлено відновлювальну кредитну лінію з максимальним кредитом 200 000 грн. Погашення заборгованості за кредитом здійснювалось шляхом внесення обов`язкового мінімального платежу або погашення всієї заборгованості. В разі прострочення внесення платежів, договором було передбачено відповідальність у виді штрафу в розмірі 150 грн, який і був нарахований позичальнику ОСОБА_1 в розмірі 1200 грн станом на подання позовної заяви до суду.

В той же час, п. 18 розділу Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачає списання неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, сплата яких передбачена відповідними договорами, що нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами.

Відтак, з урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов`язання ТОВ "Нова Пей Кредит" здійснити перерахунок заборгованості шляхом списання нарахованої пені за кредитним договором №60.00.0000008128, оскільки в період дії на території України воєнного стану з 24.02.2022 року по даний час передбачаються особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань, зокрема, списання сум неустойки (штрафу, пені).

Разом з тим, щодо вимоги про визнання дій щодо нарахування штрафних санкцій незаконними, то суд зазначає, що у даному випадку належним способом захисту порушеного права є саме зобов`язання відповідача списати ОСОБА_1 заборгованість зі штрафу, оскільки задоволення такої вимоги призведе до відновлення порушеного права.

Стосовно вимоги про зобов`язання відповідача не здійснювати подальше нарахування неустойки, то суд зазначає, що така вимога є передчасною і стосується майбутніх правовідносин, а судовому захисту підлягає тільки порушене, невизнане або оспорюване право. Таким чином остання теж до задоволення не підлягає.

З огляду на зазначене позов слід задовольнити частково.

VІІ. Судові витрати.

Згідно із ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина шоста статті 141 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав.

Тому пропорційно до суми задоволених позовних вимог з відповідача слід стягнути в дохід державного бюджету 1 064, 96 гривень судового збору як за одну вимогу немайнового характеру, яка задоволена судом.

На підставі вищевикладеного, ст.625, 626, 628, 638, 639, 1048, 1049, 1050,1054, ст.3,11,12 Закону України "Про електронну комерцію", та керуючись ст.258, 259, 264,265,268 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пей Кредит» про захист прав споживача про захист прав споживача, задовольнити частково.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Пей Кредит» списати ОСОБА_1 заборгованість по штрафних санкціях (пені) за договором № №60.00.0000008128 від 02.05.2025 року.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пей Кредит» в дохід державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 96 коп.

Згідно ст.273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Пей Кредит", вул. Ґарета Джонса, будинок 8, офісна будівля літ. 20-Г, офіс 701-2., м. Київ, 04119, ЄДРПОУ: 40055034.

Рішення складене у повному обсязі 31.08.2026 року.

Суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області Гриньків Д.В.