Решение № 139364385, 01.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.09.2026Справа № 910/6974/26Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк»

до Фізичної особи-підприємця Пелих Ганни Іллівни

про стягнення 490 072, 76 грн.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Фізичної особи-підприємця Пелих Ганни Іллівни про стягнення 490 072, 76 грн, з яких: 70 411, 64 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту, 393 750, 03 грн строкова заборгованість за сумою кредиту та 25 911, 09 грн прострочена заборгованість за комісією.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на нененалежне виконання умов Кредитного договору від 13.08.2025 № 7102900861560 поставку відповідачем товару згідно договору про закупівлю від 23.04.2025 № 88.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2026 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив. Вказану ухвалу суду відповідач не отримав, хоча про розгляд справи відповідач повідомлений належним чином.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення сторін про розгляд даної справи, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду була направлена судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Згідно частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

За змістом частин 1, 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, Господарський суд міста Києва зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись із вищевказаною ухвалою у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача.

Відповідач не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим їм процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим їм процесуальним правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Алєєва І.В. перебувала у відпустці з 27.07.2026 по 28.08.2026.

Враховуючи, що до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

УСТАНОВИВ:

13.08.2025 між позивачем (Банк, Кредитор) та відповідачем (Позичальник, Клієнт) укладений Кредитний договір «Кредит «всеБІЗНЕС» № 7102900861560, за яким Банк надає Позичальнику кредит, а Позичальник зобов`язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути Банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені Договором та Типовими умовами (п. 1 Кредитного договору).

Відповідно до п. 1.1.8 Кредитного договору, типові умови кредитування в рамках Кредитного договору «Кредит «всеБІЗНЕС», укладеного в Системі ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГ ПУМБ DIGITAL BUSINESS АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», що розміщуються на інтернет-сайті Банка (за електронною адресою: https:// www.pumb.ua/) та є невід`ємною частиною Договору) (надалі - Типові умови).

Згідно п. 5.1. Кредитного договору, цей договір складається з даного документа та Типових умов. Банк має право в будь-який час вносити зміни до Типових умов, повідомляючи про це Позичальника як передбачено Типовими умовами. Підписанням Договору Позичальник підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну і остаточну згоду з Договором та Типовими умовами, умови Договору та Типових умов Позичальнику відомі та зрозумілі. Укладаючи Договір, Позичальник приймає на себе всі обов`язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно Позичальника, рівно як і Банк бере на себе всі обов`язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно Банку.

Відповідно до умови кредитування за Кредитним договором, сума кредиту складає 525 000, 00 гривень, строк кредитування - до 13.08.2028 включно, комісійна винагорода за надання Кредиту - 1, 5 % від суми кредиту та сплачується одноразово за рахунок кредитних коштів відповідно до п. 6.3.1. Типових умов, комісійна винагорода за обслуговування кредиту - 1, 8 % від суми кредиту за кожен місяць користування кредитом, цільове використання кредиту - на придбання основних засобів та/або поповнення оборотного капіталу в межах видів діяльності Позичальника.

Згідно з п. 1.4. Кредитного договору Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити плату за кредит в розмірах та строки, зазначені в наведеному в Договорі графіку платежів. Згідно вказаного графіка позичальник має, починаючи з 13.09.2025, щомісячно не пізніше 13 числа місяця до 13.08.2028 сплачувати суму у розмірі 24 033, 33 грн, а 13.08.2028 - 24 033, 45 грн з яких на погашення основної суми (тіла) кредиту по 14 583, 33 грн, а 13.08.2028 - 14 583, 45 грн та на погашення комісії по 9450, 00 грн щомісячно.

Загальна сума, яка має бути сплачена позичальником на погашення кредиту складає 865 200, 00 грн., з яких 525 000, 00 грн на погашення основної суми (тіла) кредиту та 340 200, 00 грн на погашення комісії.

За умовами п. 3.5. Типових умов, надання кредиту відбувається шляхом перерахування кредитних коштів із позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, зазначений в п. 1.1.5. Договору.

Факт надання кредиту підтверджується платіжною інструкцією № TR.100397509.54031.29514 вiд 13.08.2025 призначення платежу: «Зарахування на поточний рахунок кредитних коштів за договором № 7102900861560 від 13/08/2025 за позикою Фізична особа-підприємець Пелих Ганна Іллівна», сума: 517 125, 00 грн. Також кредитні кошти були надані на сплату комісії за надання кредиту в розмірі 7875, 00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № TR.100397509.54030.29514 вiд 13.08.2025, призначення платежу: «Оплата комісії за рахунок кредитних коштів за догвором № 7102900861560 від 13.08.2025 за позикою ФОП Пелих Ганна Іллівна». Факт видачі кредиту та користування кредитом підтверджується також випискою з рахунку.

Відповідно до п. 5.1. Типових умов Позичальник зобов`язаний повернути кредит в розмірах і строки, зазначені в Договорі.

Позивачем було направлено відповідачу вимогу від 24.02.2026 вих. № 139 про погашення простроченої заборгованості за Кредитним договором, яка відповідачем задоволена не була, що і стало підставою для звернення до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 70 411, 64 грн, строкової заборгованість за сумою кредиту в розмірі 393 750, 03 грн та простроченої заборгованості за комісією в розмірі 25 911, 09 грн.

Згідно із ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України визначено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Відпоідно до ст. 4 Типових умов кредитування в рамках Кредитного договору «Кредит «всеБІЗНЕС» передбачає перелік подій, які повинні тлумачитись як Несприятливі події.

Так, зокрема, несприятливою подією вважається несплата позичальником будь-якої суми, що належить до сплати на користь Банку згідно з Договором/Типовими умовами, у передбачений ними строк, та/або невиконання або неналежне виконання Позичальником будь-яких інших обов`язків за Договором та/або іншими договорами, укладеними між Сторонами (п.п.1 п. 4.1 ст. 4 Типових умов кредитування).

Пунктом 4.2 ст. 4 Типових умов кредитування визначено, що у випадку виникнення будь-якої Несприятливої події Банк набуває право вимагати від Позичальника достроково повернути виданий Позичальникові Кредит, а Позичальник зобов`язаний, незважаючи на положення п. 1.1.3, п. 1.4 Договору, п. 5.1.1 Типових умов, виконати таку вимогу Банку і повернути отриманий Кредит в повному обсязі разом із Платою за Кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті Позичальником на користь Банку згідно з Договором, в строк не пізніше 1 (одного) Банківського дня з моменту отримання відповідної вимоги.

Згідно п. 8.3.1 ст. 8 Типових умов встановлює обов`язок Позичальника невідкладно повідомляти Банк про зміни в документах та інформації, що були надані Позичальником при укладенні Договору (зокрема: паспортних даних, адреси проживання, контактних даних тощо), а також, про виникнення Несприятливих подій. Таке повідомлення разом з оригіналами або належним чином засвідченими копіями відповідних підтверджуючих документів має бути надіслане Позичальником в строк не пізніше 1 (одного) робочого дня з моменту настання відповідної події.

Відповідно до п. 81 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 № 129/1033/13-ц, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Господарським судом міста Києва встановлено, що позивачем на виконання умов кредитного договору надано відповідачу кредит на умовах визначених договором. Однак, відповідач свої зобов`язання за Кредитним договором виконував неналежним чином, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість.

З огляду на те, що строк оплати за Кредитним договором настав, враховуючи відсутність доказів оплати та будь-яких заперечень з боку відповідача, вимоги позивача про стягнення з відповідача 70 411, 64 грн простроченої заборгованості за сумою кредиту, 393 750, 03 грн строкової заборгованості за сумою кредиту та 25 911, 09 грн простроченої заборгованості за комісією, підлягаю задоволенню.

Відповідно до ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України, встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 129, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ-ПІДПРИЄМЦЯ ПЕЛИХ ГАННИ ІЛЛІВНИ ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (04070, місто Київ, ВУЛИЦЯ АНДРІЇВСЬКА, будинок 4, ідентифікаційний код 14282829) прострочену заборгованість за сумою кредиту у розмірі 70 411 (сімдесят тисяч чотириста одинадцять) грн 64 коп., строкову заборгованість за сумою кредиту у розмірі 393 750 (триста дев`яносто три тисячі сімсот п`ятдесят) грн 03 коп., прострочену заборгованість за комісією у розмірі 25 911 (двадцять п`ять тисяч дев`ятсот одинадцять) грн 09 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 5880 (п`ять тисяч вісімсот вісімдесят) грн 87 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Алєєва