Решение № 139362017, 01.09.2026, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Провадження № 2/484/2212/26

Справа № 484/3079/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.09.2026 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Шикері І.А., за участю секретаря судових засідань - Туралової І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що 01.10.2025 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_2 за допомогою Веб-сайту (credos.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1607-7343. На виконання зазначених вимог позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор А1464, для підписання кредитного договору № 1607-7343, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 6300 грн.; строк кредитування 300 днів; базовий період 14 днів; комісія за видачу кредиту - 20 % від суми кредиту; знижена % ставка 0,90 % в день; стандартна % ставка 1,00 % в день. Позивач (через партнера ТОВ «ФК «Контрактовий дім» з яким укладено договір № 02/06/2020 про надання послуг з приймання та переказу платежів від 10.06.2020 р. та який має ліцензію НБУ на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків № 21/772-рк від 29.04.2023 р.) видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» про успішне перерахування платежу на карту отримувача (Відповідача), чим виконав свої зобов`язання за Договором своєчасно та в повному обсязі. Станом на 10.04.2026, загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить: 22654,80 гривень, а саме - заборгованість за кредитом 6300 грн.; - заборгованість за нарахованими процентами 11944,80 грн. - заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК 3150 гривень; - заборгованість за комісією 1260 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, проте до позову додане клопотання про розгляд справи відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримують, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, проте направив до суду відзив у якому заперечуючи проти позову, зокрема зазначив, що вимоги позивача про стягнення відсотків у розмірі 3150 грн, що нараховані на підставі положень ст. 625 ЦК України, є такими, що не підлягають задоволенню, оскільки за своєю суттю є штрафними санкціями та мають бути списані кредитодавцем (позикодавцем). Заявлений позивачем розмір процентів у сумі 11944,80 грн, а також суму комісії 1260 грн. вважав неспівмірними, несправедливими та такими, що перевищують законні обмеження, оскільки позивач скориставшись його необізнаністю як позичальника, діяв із порушенням звичаїв ділового обороту порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукав його у такий спосіб на укладення кредитного договору на вкрай не вигідних для нього умовах, які він не міг оцінити належно. Таким чином, з урахуванням наведених заперечень просив позов задовольнити частково, стягнувши з нього лише тіло кредиту в сумі 6300 грн та судові витрати пропорційно задоволеній частині позовних вимог.

Позивач відповіді на відзив до суду не подав.

Дослідивши матеріали справи, заяви сторін у справі, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 01.10.2025 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (credos.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1607-7343.

Для укладання цього Договору, у порядку встановленому Правилами, позичальник надає кредитодавцю інформацію щодо бажання отримати кредит, шляхом заповнення на веб-сайті (credos.com.ua) усіх граф відповідної форми.

Згідно умов укладеного договору (Розділ 4 Договору), ТОВ УКР КРЕДИТ ФІНАНС взяло на себе зобов`язання надати ОСОБА_1 кредит (відкрити кредитну лінію), на наступних умовах: сума кредиту 6300 грн.; строк кредитування 300 днів; базовий період 14 днів; комісія за видачу кредиту - 20 % від суми кредиту; знижена % ставка 0,90 % в день; стандартна % ставка 1,00 % в день.

Позивач (через партнера ТОВ «ФК «Контрактовий дім» з яким укладено договір № 02/06/2020 про надання послуг з приймання та переказу платежів від 10.06.2020 р. та який має ліцензію НБУ на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків № 21/772-рк від 29.04.2023 р.) видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» про успішне перерахування платежу на карту отримувача (а.с.69).

Відповідач порушив умови кредитного договору, в зв`язку з чим, станом на 10.04.2026, утворилась заборгованість, в сумі 22654,80 гривень, а саме -яка складається з: заборгованості за кредитом 6300 грн.; - заборгованості за нарахованими процентами 11944,80 грн. - заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК 3150,00 гривень; - заборгованості за комісією 1260 грн.

Позивач відповідно до умов Кредитного договору направив позичальнику вимогу про дострокове повернення кредиту №1607-7343 від 01.10.2025 року щодо сплати процентів, однак дана вимога була проігнорована відповідачем, порушення не усунуто (а.с.74,75).

Відповідно до частин 1,2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України, встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

В силу положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Із прийняттям Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ч.1-2 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

У Рішенні від 11 липня 2013 року №7-рп/2013 Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема, щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниками - фізичними особами».

Заперечення відповідача про те, що заявлені позивачем розмір процентів у сумі 11944,80 грн та комісії, в сумі1260 грн. є неспівмірними, несправедливими та перевищують законні обмеження, суд відхиляє, адже підписавши кредитний договір, відповідач погодився з усіма істотними умовами договору, зокрема й щодо сплати відсотків і комісії, а узгоджений сторонами розмір процентної ставки, а саме знижена % ставка 0,90 % в день; стандартна % ставка 1,00 % в день та комісії за видачу кредиту - 20 % від суми кредиту, на думку суду, не створює дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитом 6300 грн.; - заборгованості за нарахованими процентами 11944,80 грн. та заборгованості за комісією, в сумі 1260 грн., є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

В той же час, суд погоджується з запереченнями відповідача, щодо стягнення з нього процентів, на підставі ст. 625 ЦК України, в сумі 3150,00 грн., які за своєю суттю є штрафними санкціями.

За вимогами ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання та є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання як спосіб захисту грошового інтересу і полягає у відшкодуванні грошових втрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляції та отримані компенсації за неналежне виконання зобов`язань (пост. ВП ВС від 19.06.2019 №703/2718/16, від 19.06.2019 №646/1452315.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, підсумовуючи наведене, у стягненні з відповідача процентів, на підставі ст. 625 ЦК України, в сумі 3150 грн. необхідно відмовити, в зв`язку з чим, позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі ч.10 ст.141 ЦПК України, судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеній частині вимог, тобто в розмірі 86,10 % від сплаченої суми судового збору.

Керуючись статями 3, 12, 81, 141, 259, 265, 268,279 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», заборгованість за договором № 1607-7343 від 01.10.2025, яка складається з: заборгованості за кредитом, в сумі 6300 грн.; заборгованості за нарахованими процентами, в сумі 11944,80 грн. та заборгованості за комісією, в сумі 1260 грн., а всього стягнути 19504 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот чотири) грн. 80 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», витрати по сплаті судового збору, в розмірі 2292 (двох тисяч двохсот дев`яноста двох) грн. 67 коп.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст рішення виготовлено 01.09.2026.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код за ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, м. Київ, 01133.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: І.А.ШИКЕРЯ