№ 139359313, 01.09.2026, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа 350/1328/26

Номер провадження 3/350/249/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2026 року селище Рожнятів

Суддя Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області Пулик М.В., з участю секретаря судового засідання Юречко Т.Б., прокурора Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Негрича Н.М., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши матеріали об`єднаної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 , не працюючої, за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

установив:

ОСОБА_1 , будучи суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», у порушення вимог частини першої статті 45 цього Закону несвоєчасно, без поважних причин подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2025 рік. Граничним строком її подання було 31 березня 2026 року, однак фактично декларацію подано 27 квітня 2026 року, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Крім того, ОСОБА_1 , будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, відповідно до підпункту «г» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», у порушення вимог частини другої статті 45 цього Закону несвоєчасно, без поважних причин подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, у зв`язку з припиненням діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави. Граничним строком подання такої декларації було 30 жовтня 2025 року, однак фактично декларацію подано 11 листопада 2025 року, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Постановою судді Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 01 вересня 2026 року справу №350/1329/26 (провадження №3/350/250/2026) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 172-6 КУпАП об`єднано в одне провадження зі справою №350/1328/26 (провадження №3/350/249/2026). Об`єднаній справі присвоєно №350/1328/26, провадження №3/350/249/2026.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП, визнала повністю, обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення, не заперечувала. Просила суворо її не карати.

У судовому засіданні прокурор обставини, викладені у протоколах про адміністративні правопорушення, підтримав, зазначив про наявність у діях ОСОБА_1 складів адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, відповідальність за які передбачена ч.1 ст.172-6 КУпАП, та просив притягнути її до адміністративної відповідальності.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , яка визнала свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП, думку прокурора, дослідивши матеріали об`єднаної справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами, а в її діях наявні склади зазначених адміністративних правопорушень.

Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 172-6 КУпАП, підтверджується матеріалами об`єднаної справи, зокрема протоколами про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, відомостями з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, документами щодо строків та фактичних дат подання нею відповідних декларацій, документами, що підтверджують перебування ОСОБА_1 на посаді, яка зумовлювала виникнення у неї обов`язку щодо декларування, та припинення відповідної діяльності, а також іншими матеріалами об`єднаної справи.

За таких обставин ОСОБА_1 , відповідно до положень статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», є суб`єктом, на якого поширюється дія зазначеного Закону, а тому на неї покладався обов`язок подавати декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у порядку та строки, визначені законом.

Відповідно до вимог статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що правопорушенням, пов`язаним з корупцією, є діяння, яке не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони чи обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до підпункту «г» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є, зокрема, військові посадові особи Збройних Сил України.

Як установлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходила військову службу на посаді оператора відділення офіцерів запасу і кадрів ІНФОРМАЦІЯ_2 , а отже належала до суб`єктів, на яких поширюються встановлені Законом України «Про запобігання корупції» вимоги фінансового контролю.

Відповідно до частини першої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Таким чином, ОСОБА_1 була зобов`язана подати щорічну декларацію за 2025 рік не пізніше 31 березня 2026 року. Водночас відомостями Єдиного державного реєстру декларацій підтверджується, що таку декларацію вона фактично подала лише 27 квітня 2026 року, тобто після закінчення встановленого законом строку.

Матеріалами справи не встановлено обставин, які б свідчили про наявність у ОСОБА_1 поважних причин, що об`єктивно перешкоджали своєчасному виконанню нею встановленого законом обов`язку щодо подання щорічної декларації за 2025 рік.

Отже, дії ОСОБА_1 , які полягали у несвоєчасному без поважних причин поданні 27 квітня 2026 року щорічної декларації за 2025 рік, містять склад адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП.

Відповідно до частини другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, зобов`язані подати декларацію за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, у строки, встановлені цією нормою Закону.

Обов`язок щодо подання такої декларації виникає безпосередньо в силу закону у зв`язку з припиненням особою діяльності, яка зумовлювала її статус суб`єкта декларування, та не залежить від подальшого перебування особи на відповідній посаді.

Як установлено судом із матеріалів справи, після припинення відповідної діяльності у ОСОБА_1 виник обов`язок подати декларацію за період, не охоплений раніше поданими деклараціями. Встановлений для неї граничний строк подання такої декларації спливав 30 жовтня 2025 року, однак фактично декларацію ОСОБА_1 подала 11 листопада 2025 року.

При цьому доказів існування поважних причин, які унеможливлювали подання ОСОБА_1 зазначеної декларації у встановлений законом строк, суду не надано.

Таким чином, несвоєчасне без поважних причин подання ОСОБА_1 декларації за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, також утворює склад адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП.

Отже, досліджені судом докази у своїй сукупності підтверджують наявність у діях ОСОБА_1 двох адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 172-6 КУпАП, а саме несвоєчасного без поважних причин подання щорічної декларації за 2025 рік та несвоєчасного без поважних причин подання декларації за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

При накладенні адміністративного стягнення суд відповідно до статті 33 КУпАП враховує характер вчинених правопорушень, особу ОСОБА_1 , ступінь її вини, майновий стан, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Суд також враховує, що ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні адміністративних правопорушень визнала повністю, фактичних обставин їх вчинення не заперечувала.

З урахуванням наведеного, а також мети адміністративного стягнення, визначеної статтею 23 КУпАП, суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім для виховання ОСОБА_1 та запобігання вчиненню нею нових правопорушень буде адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції частини першої статті 172-6 КУпАП, із застосуванням положень частини другої статті 36 КУпАП.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки за результатами розгляду об`єднаної справи суд дійшов висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, з неї на користь держави підлягає стягненню судовий збір у встановленому законом розмірі.

Керуючись ст.ст. ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, суд -

постановив:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 ( вісімсот п`ятдесят) гривень.

Штраф сплатити на рахунок UA258999980314050542000009588, отримувач коштів: ГУК в Ів.-Фр.об./ Бр.- Осада/21081100, код отримувача: ЄДРПОУ 37951998, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081100.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Судовий збір сплатити на рахунок: UA908999980313111256000026001; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача: ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.

Роз`яснити особі, яка притягнута до адміністративної відповідальності, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у встановлений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно із ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя: