Постановление суда № 139355921, 01.09.2026, Збаразький районний суд Тернопільської області

Справа № 604/691/26

провадження № 2/598/845/2026

УХВАЛА

"01" вересня 2026 р. м.Збараж Тернопільської області

Суддя Збаразького районного суду Тернопільської області Олещук Б.Т. розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Олещука Б.Т. від розгляду цивільної справи провадження №604/691/26 за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Підволочиського районного суду Тернопільської області про відшкодування моральної і матеріальної шкоди,-

встановив:

До Збаразького районного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю до Підволочиського районного суду Тернопільської області звернувся ОСОБА_1 , із позовною заявою, зареєстрованою через канцелярію цього суду 19.06.2026, до Державної казначейської служби України, Підволочиського районного суду Тернопільської області про відшкодування моральної і матеріальної шкоди.

Позивач просить:

Стягнути за рахунок держави з Підволочиського районного суду в особі Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 5384,53 грн матеріальної та 5000 грн моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Восьмим апеляційним адміністративним судом прийнята постанова від 28 лютого 2025 року по справі №604/1375/24, якою задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 та скасовано ухвалу Підволочиського районного суду Тернопільської області від 31 жовтня 2024 року про повернення позовної заяви по справі №604/1375/24. Восьмим апеляційним адміністративним судом під час ухвалення рішення не вирішене питання щодо судових витрат і їх розподілу. При подані апеляційної скарги позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2422,40 грн і витрати на послуги 43,14 грн, всього сплачено 2500,54 грн. У зв`язку з відсутністю коштів судовий збір, як і відсотки на кредиторську заборгованість було сплачено за рахунок споживчого кредиту під 46,8 % річних, що призвело до збільшення заборгованості по споживчому кредиту, яка продовжує зростати. Внаслідок цього сума збитків зросла на суму неповерненого судового збору без нарахування відсотків по кредиту і банківських послуг в сумі 493,48 грн та станом на 01 червня 2026 року становить 5384,53 грн. Через протидію доступу до правосуддя і втрати право на повернення незаконно списаного з позивача штрафу ч/з службу, йому також нанесено моральну шкоду у розмірі 5000 грн.

Дана позовна заява зареєстрована в суді і справі присвоєно єдиний унікальний номер №604/691/26.

Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 22 червня 2026 року дану справу за підсудністю передано голові Підволочиського районного суду Тернопільської області для вирішення питання щодо направлення справи на підставі розпорядження до суду вищої інстанції у порядку, передбаченому ч.6 ст.31 ЦПК України.(а.с.9).

Розпорядженням голови Підволочиського районного суду Тернопільської області від 22 червня 2026 року дану цивільну справу передано до Тернопільського апеляційного суду для визначення підсудності (а.с.10).

Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 30 червня 2026 року дану справу за підсудністю передано на розгляд Збаразькому районному суду Тернопільської області (а.с.18).

22 липня 2026 року ухвалою Збаразького районного суду прийнято до розгляду дану позовну заяву та відкрито провадження у цивільній справі. Вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

До суду звернувся позивач ОСОБА_1 із заявою, зареєстрованою через канцелярію суду 31.08.2026, про відвід судді Олещука Б.Т., в якому він просить відвести суддю Збаразького районного суду Тернопільської області Олещука Б.Т. від розгляду цивільної справи №604/691/26 за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Підволочиського районного суду Тернопільської області про відшкодування моральної і матеріальної шкоди, посилаючись зокрема на те, що на його думку попередні рішення прийняті суддею Олещуком Б.Т. дають підстави сумніватися в об`єктивності, доброчесності та дотриманні законності при розгляді справ і прийнятті судових рішень останнім.

Відповідно до вимог ч.3 ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до ч.8 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Суд не вбачає необхідності повідомляти учасників справи про судове засідання, а тому відповідно до вимог ч.8 ст. 40 ЦПК України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.9 ст. 40 ЦПК України питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.

Згідно з ч.ч.1, 2, 3 ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Частиною 1 статті 36 ЦПК України передбачені підстави для відводу (самовідводу).

Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч.2 ст.36 ЦПК України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Оскільки в заяві про відвід судді Олещуку Б.Т. стороною позивача ОСОБА_1 викладені доводи, які сформовані на його внутрішніх переконаннях, ним не подано належних та допустимих доказів, які б давали підстави зробити висновок про те, що головуючий суддя Олещук Б.Т. заінтересований у розгляді даної справи та не наведено обставин для відводу, передбачених ст.ст.36, 37 ЦПК України, інших обставин, які б викликали сумнів в об`єктивності на неупередженості судді, не виявлено, а тому суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, і заява про такий відвід надійшла до суду раніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, а тому вирішення питання про відвід, відповідно до вимог ч.3 ст.40 ЦПК України, здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.36, 40, 258-261, 353 ЦПК України, суд, -

постановив :

Визнати відвід, заявлений позивачем ОСОБА_1 , судді Збаразького районного суду Олещуку Б.Т. - необґрунтованим.

Передати для розгляду іншому судді Збаразького районного суду Тернопільської області, визначеному у порядку, встановленому частиною першої статті 33 ЦПК України, заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Збаразького районного суду Олещука Б.Т. від розгляду цивільної справи №604/691/26 провадження №2/598/845/2026 за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Підволочиського районного суду Тернопільської області про відшкодування моральної і матеріальної шкоди.

Дана ухвала суду оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її проголошення. Заперечення на дану ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Дана повна ухвала суду складена і підписана суддею 01 вересня 2026 року.

Суддя Богдан Олещук