Постановление суда № 139354787, 01.09.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2-во/759/165/26

ун. № 759/18274/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про виправлення описки

01 вересня 2026 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Єросова І.Ю., розглянувши заяву Київської міської ради про виправлення описки в ухвалі Святошинського районного суду м. Києва від 09 липня 2026 року у цивільній справі за позовом Київської міської ради до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ), третя особа: Департамент територіального контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради про усунення перешкод у користуванні та володінні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

23.07.2026 (Вх. №61722 від 04.08.2026) Київська міська рада через систему «Електронний суд» звернулася із заявою про виправлення описки, допущеної судом під час підготовлення тексту ухвали від 09.07.2026 у цивільній справі за позовом Київської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: Департамент територіального контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради про усунення перешкод у користуванні та володінні земельною ділянкою.

Так, 09.07.2026 судом задоволено вимоги заяви про забезпечення позову та постановлено ухвалу, в якій помилково зазначено прізвище боржника « ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 )» замість правильного « ОСОБА_1 )».

З огляду на приписи ч. 2 ст. 269 ЦПК України питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.

Верховний Суд у постанові від 12.09.2024 у справі №990/162/23 підкреслив, що у розумінні процесуального закону описка - це зроблена судом механічна граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках, одрук тощо). Не вважається опискою помилка, яка не викривляє зміст рішення, тобто неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Тобто опискою необхідно вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання.

Разом з тим, Верховний Суд зауважив, що виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Вирішуючи питання про виправлення описок (очевидних арифметичних помилок), допущених в судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення незалежно від його юридичного значення чи зовнішнього оцінного сприйняття (розуміння). Суд лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи, займаної посади тощо) або виправляє помилки, що мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення), які водночас впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Отже, виправлення допущених у судовому рішенні описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення.

Зважаючи на викладене, беручи до уваги доводи заяви позивача про виправлення описки, суддя доходить висновку про необхідність виправлення допущеної описки.

Керуючись ст.ст. 18, 258-261, 269, 352-355 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Виправити описку, допущену у тексті ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 09 липня 2026 року, вказавши у п`ятому абзаці резолютивної частини ухвали правильно прізвище боржника « ОСОБА_4 ( ОСОБА_3 )».

Ухвала суду може бути оскаржена протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її писання суддею.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Єросова І.Ю.