Решение № 139348129, 31.08.2026, Козельщинський районний суд Полтавської області

Справа № 533/531/26

Провадження № 2/533/500/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

31 серпня 2026 року селище Козельщина

Козельщинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді - Козир В.П.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кругловецького Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

01 червня 2026 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» через систему «Електронний суд» звернувся до Козельщинського районного суду Полтавської області зі позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якій просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс»:

- заборгованість за договором № 020/00646/12/20 від 07.12.2020 у розмірі 35842,95 грн;

- витрати на сплату судового збору у розмірі 2662,40 гривень;

- витрати на правову допомогу у розмірі 13000,00 гривень.

У позовній заяві позивач просив розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження за відсутності представника позивача та не заперечував проти винесення заочного рішення суду.

Процесуальні рішення та дії у справі

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 11 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання на 31 серпня 2026 року (а.с. 86-87).

У судове засідання 31.08.2026 представник позивача ТОВ «Факторинг Партнерс», належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, не з`явився. У позовній заяві позивач просив суд розгляд справи проводити за відсутності представника, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання 31.08.2026 не з`явився, у розумінні ч. 11 ст. 128 ЦПК України був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи (а.с. 89), про причини неявки у судове засідання не повідомив, заяв, клопотань та відзив на позовну заяву до суду не подавав.

Ухвалою суду від 31 серпня 2026 року постановлено проводити заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Аргументи сторін

Позиція позивача (а.с. 3-7)

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сенс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір № 020/00646/12/20 (далі - кредитний договір).

Позичальник, підписавши кредитний договір, підтвердив, що до його укладення отримав повну та вичерпну інформацію щодо умов кредитування, зокрема ознайомився з умовами договору, графіком платежів, паспортом споживчого кредиту, а також іншими документами, що є невід`ємною частиною договору. Відповідно до умов кредитного договору, кредитодавець надав позичальнику грошові кошти (кредит) у розмірі 21000,00 грн. Згідно з умов договору перебіг строку кредиту розпочинається з моменту підписання цього договору, перерахування (видачі) коштів позичальнику та становить 360 днів.

Станом на дату подання цієї позовної заяви відповідач, усупереч умовам кредитного договору та взятим на себе договірним зобов`язанням, не здійснив повернення отриманих кредитних коштів у строки, визначені договором і графіком платежів, а також не сплатив у повному обсязі нараховані відповідно до узгоджених умов договору платежі, у тому числі але не виключно проценти за користування кредитом. Зазначене свідчить про невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань та є порушенням умов кредитного договору, що стало підставою для звернення позивача до суду з метою захисту своїх прав та законних інтересів.

Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

30.09.2021 було укладено договір № 25-ФП-СК-202109, відповідно до якого ТОВ "Сенс Кредит" відступило на користь ТОВ «Фактор П» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 020/00646/12/20.

30.01.2026 було укладено договір № 30-01/26, відповідно до якого ТОВ «Фактор П» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 020/00646/12/20.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором № 020/00646/12/20 від 07.12.2020, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви, відповідно до розрахунку заборгованості становить 35842,95 грн, з яких:

- заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 16286,89 грн;

- заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 19556,06 грн.

При нормативному обґрунтуванні позову позивач посилався на статтю статті 6, 16, 20, 207, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 599, 610-611, 615, 625-626, 627, 628, 638,1049, 1050, 1054-1055, 1056-1 ЦК України, статті 4, 19, 27-28, 133, 135, 137, 175, 184, 274 ЦПК України.

Позиція відповідача

Відповідач ОСОБА_1 не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву, будь-яких заперечень на позов суду не надав, власну позицію щодо предмета спору не висловив.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

07.12.2020 від імені відповідача ОСОБА_1 власноруч було підписано заяву на видачу кредиту, відповідно до якої відповідач просив ТОВ «Сенс Кредит» на підставі договору видати йому кредит в момент його підписання та на умовах, визначених у п. 6 заяви (а.с. 13).

У п.6 заяви зазначені основні параметри кредиту: продукт - 15 днівка; строк - 24 періодів.

07 грудня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сенс Кредит» (за договором - кредитодавець) та відповідачем ОСОБА_1 (за договором - позичальник) було укладено кредитний договір № 020/00646/12/20 (надалі - кредитний договір або договір кредиту), який було підписано власноручним підписом позичальника (відповідача) (а.с.8-9).

Відповідно до п. 1.2 кредитного договору сторони підтверджують, що правовою основою для укладання даного договору є заява на видачу кредиту, надана кредитодавцем та підписана позичальником, що подається в додатку № 1 та є невід`ємною частиною договору (надалі по тексту - "заява" або "заява на видачу кредиту").

Згідно з п. 1.4 кредитного договору позичальник підписанням цього договору підтверджує, що до підписання цього договору отримав для ознайомлення копію проєкту договору про споживчий кредит у паперовому та електронному вигляді, всі умови йому зрозумілі, він погоджується їх виконувати вільно без будь якого примусу.

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору кредитодавець надає позичальнику в кредит грошові кошти (кредит) в сумі 21000,00 грн (надалі за текстом - "сума кредиту"), а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому договорі.

У відповідності до п. 2.4 кредитного договору кредит повертається позичальником кредитодавцю шляхом виплат кожні 15 календарних днів у національній валюті України.

Днем надання кредиту вважається день отримання позичальником грошових коштів від кредитодавця (п. 2.5 кредитного договору).

Відповідно до п. 3.2 кредитного договору кредитодавець має право: у будь-який момент передати свої права відповідно до цього договору третій стороні, без додаткового письмового узгодження з позичальником, у зв`язку із чим розкривати уповноваженим представникам цієї особи інформацію про фінансове зобов`язання позичальника, стан його виконання та надавати відповідні документи, що необхідні для здійснення такого відступлення (п. 3.2.3 кредитного договору).

Перебіг строку кредиту розпочинається з моменту підписання цього договору, перерахування (видачі) коштів позичальнику і складає 360 календарних днів (п.4.1.1 кредитного договору).

Тип процентної ставки - фіксована (п. 4.1.2 кредитного договору).

Згідно з п. 4.1.3 кредитного договору строки кредиту, проценти та неустойка, зазначені в договорі, залишаються незмінними протягом усього періоду дії кредитного договору. Розмір ануїтетних платежів (тіло кредиту і проценти), терміни нарахування та їх сплати визначаються згідно з графіком платежів, що подається в додатку № 2 цього договору (по тексту цього договору - «графік платежів») в дату підписання кредитного договору.

Сума щомісячного платежу в рахунок повернення кредиту та сплати процентів (надалі - платіж) визначається графіком платежів. 3 урахуванням ануїтетного характеру платежів за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю 184,5781 % річних від суми кредиту з першого по 15 платіж та 2614,3174 % річних з 16 до останнього платежу згідно з графіком платежів, у розрахунку зі сплатою кожні п`ятнадцять днів - 7,5854 % з першого по 15 платіж та 107,4377 % з 16 до останнього платежу, за період дії договору - 239,9267 % (п. 4.1.4 кредитного договору).

Дата платежу в рахунок повернення кредиту та сплати процентів визначається графіком платежів, що є невід`ємною частиною даного договору. Позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту та проценти нараховані за користування кредитом частинами у сумі та строки визначені в графіку платежів (п. 4.1.6 кредитного договору).

Відповідно до п. 4.1.8 кредитного договору плата суми кредиту та процентів здійснюється кожні 15 календарних днів в національній валюті шляхом внесення належних платежів у готівковій формі до каси кредитодавця або зарахування (перерахування) грошових коштів на поточний рахунок кредитодавця через банківську установу. Датою отримання платежу від позичальника у безготівковій формі вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок кредитодавця. Послуги банківської чи іншої установи за перерахування грошових коштів за цим договором на рахунок кредитодавця оплачуються позичальником самостійно, крім випадків існування домовленостей кредитодавця з банківськими та іншими установами щодо оплати таких послуг кредитодавцем.

Згідно з п. 6.1 кредитного договору договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання позичальником зобов`язань по цьому договору. Про виконання взаємних зобов`язань сторін по цьому договору на вимогу позичальника, позичальник кредитодавець складають акт виконаних робіт (послуг).

У р. 7 кредитного договору зазначені такі відомості щодо позичальника: ОСОБА_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Графіком платежів, що є додатком № 2 до кредитного договору від 07.12.2020 № 020/00646/12/20, що підписаний власноручним підписом від імені позичальника 07.12.2020, передбачено та зазначено такі умови: дати платежів та суми періодичних платежів (а.с. 10).

У паспорті споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма), який було підписано власноручним підписом позичальника (відповідача), зазначено основні умови кредитування, які є аналогічними тим, що викладені у кредитному договорі. Дата надання інформації - 07.12.2020, інформація зберігає чинність та є актуальною до 03.12.2021 (а.с. 11).

Відповідно до видаткового касового ордеру від 07.12.2020 ОСОБА_1 отримав 21000,00 грн на підставі кредитного договору СК020/00646/12/20 від 07.12.2020 (а.с. 21).

Відповідно до детального розрахунку заборгованості за договором про надання кредиту № 020/00646/12/20 від 07.12.2020 станом на 30.09.2021 (а.с. 22), виконаним первісним кредитором ТОВ «Сенс Кредит», сума заборгованості відповідача за період з 07.12.2020 по 18.09.2021 становила 35842,95 гривень, у тому числі: заборгованість по кредиту - 16286,89 гривень; заборгованість за процентами - 19556,06 грн.

Також з розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем було здійснено платежі у загальній сумі 12091,00 грн, які первісний кредитор відніс на погашення тіла кредиту та нарахованих процентів.

30.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сенс Кредит» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фактор П» (фактор) укладено договір факторингу № 25-ФП-СК-202109 (далі -договір факторингу №1) (а.с. 27-28).

Відповідно до п. 1.1 договору факторингу № 1 у порядку та на умовах, визначених цим договором, клієнт відступає (передає), а фактор набуває (приймає) від клієнта належні йому права вимоги за кредитними договорами з усіма змінами і доповненнями до них (далі - «кредитні договори»), перелік та обсяг яких визначається в додатку 2 цього договору, які укладені між клієнтом та фізичними особами (далі по тексту - «боржники»). Клієнт здійснює оплату за надані фактором факторингові послуги, а фактор перераховує в розпорядження клієнта грошову суму, на умовах, що вказані в цьому договорі.

Згідно з п. 3.1 договору факторингу № 1 права вимоги вважаються відступленими (переданими) та набутими (прийнятими) фактором з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі відступлених прав (додаток 3 договору).

З акту приймання-передачі відступлених прав, що є додатком 3 до договору факторингу № 1 вбачається, що ТОВ «Сенс Кредит» відступило (передало), а ТОВ «Фактор П» набуло (прийняло) право грошової вимоги на отримання грошових коштів (заборгованості) від боржників, зазначених у додатку 2 договору факторингу № 25-ФП-СК-202109 від 30 вересня 2021 року (а.с. 30).

З додатку № 2 до договору факторингу № 25-ФП-СК-202109 від 30 вересня 2021 року вбачається, що ТОВ «Фактор П» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 020/00646/12/20, за яким сума простроченого тіла кредиту становить 16282,89 грн та сума прострочених процентів по кредиту - 19556,06 грн (а.с. 29).

З платіжних доручень вбачається, що ТОВ «Фактор П» сплатило ТОВ «Сенс Кредит» кошти за відступлення прав вимоги згідно з договором факторингу № 25-ФП-СК-202109 від 30.092021 (а.с.31-35).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором про надання кредиту № 020/00646/12/20 від 07.12.2020 станом на 30.01.2026 (а.с. 24), виконаним ТОВ «Фактор П», сума заборгованості відповідача за період з 07.12.2020 по 02.12.2021 становила 35842,95 гривень, у тому числі: заборгованість по кредиту - 16286,89 гривень; заборгованість по процентам - 19556,06 грн.

30 січня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фактор П» (за договором - клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (за договором - фактор) укладено договір факторингу № 30-01/26 (далі договір факторингу № 2) (а.с. 36-39).

Відповідно до п. 1.1 договору факторингу № 2 у порядку та на умовах, визначених цим договором, клієнт відступає (передає), а фактор набуває (приймає) від клієнта належні йому права вимоги за кредитними договорами з усіма змінами і доповненнями до них, перелік та обсяг яких визначається у відповідному реєстрі боржників, та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору.

У відповідності до п. 2.1 договору факторингу № 2 за придбання (відступлення) прав вимоги за цим договором, фактор сплачує клієнту суму фінансування, що складає 2 280 460,48 грн без ПДВ (надалі «ціна договору» або «сума фінансування»).

Відповідно до п. 2.4 договору факторингу № 2 платою клієнта фактору за фінансування під відступлення права вимоги згідно з цим договором є сума у розмірі 100 гривень, без ПДВ, яку клієнт сплачує на користь фактора на банківський рахунок Фактора IBAN НОМЕР_2 в АТ «ОТП БАНК» м. Києва, МФО 300528, код ЄДРПОУ 42640371 протягом 5 робочих днів від дати підписання договору.

Згідно з п.3.1 договору факторингу № 2 права вимоги вважаються відступленими (переданими) клієнтом та набутими (прийнятими) фактором у день підписання акту приймання-передачі відступлених прав, за умови своєчасної оплати суми фінансування згідно з цим договором. Зазначений акт підписується сторонами в день укладення цього договору. 3 моменту переходу прав вимоги фактор набуває статусу нового кредитора за відповідними кредитними договорами та має право вимагати від боржників належного виконання грошових та інших зобов`язань у повному обсязі.

Відповідно до акту прийому-передачі реєстру заборгованостей за договором факторингу № 23/05/24 від 23.05.2024 (а.с. 46) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Факторинг Партнерс» уклали даний акт прийому-передачі реєстру заборгованостей про те, що на виконання п. 5.2 договору факторингу № 23/05/24 від 23 травня 2024 року, укладеного між клієнтом та фактором, клієнт передав, а фактор прийняв оригінал реєстру заборгованостей № 1 від 23 травня 2024 року, реєстру заборгованостей № 2 від 23 травня 2024 року, реєстру заборгованостей № 3 від 23 травня 2024 року, реєстру заборгованостей № 4 від 23 травня 2024 року, реєстру заборгованостей № 5 від 23 травня 2024 року, після чого від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованостей від боржників, і фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей. Реєстр заборгованостей № 1 від 23 травня 2024 року, реєстр заборгованостей № 2 від 23 травня 2024 року, реєстр заборгованостей № 3 від 23 травня 2024 року, реєстр заборгованостей № 4 від 23 травня 2024 року, реєстр заборгованостей № 5 від 23 травня 2024 року передано факторові в повному обсязі відповідно до умов договору факторингу № 23/05/24 від 23 травня 2024 року, будь-яких зауважень до зазначених реєстрів заборгованостей фактор не має.

Відповідно до акту приймання-передачі відступлених прав вимоги від 30.01.2026 ТОВ «Фактор П» відступило (передало), а ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло (прийняло) право грошової вимоги на отримання грошових коштів (заборгованості) від боржників, зазначених в реєстрі боржників від 30.01.2026 та реєстрі боржників (електронна версія) до договору факторингу № 30-01/26 від 30 січня 2026 року (далі також - реєстр боржників). Кількість боржників/ кредитних договорів згідно з реєстром боржників: 2581 (а.с. 44).

Відповідно до копії платіжної інструкції кредитового переказу коштів від 06 лютого 2026 року № 0610620000 ТОВ «Факторинг Партнерс» перерахувало кошти у сумі 2280460,48 грн на рахунок ТОВ «Фактор П» відповідно до договору факторингу № 30-01/26 від 30.01.2026 (а.с. 43).

З реєстру боржників для друку до договору факторингу № 30-01/26 від 30.01.2026 (а.с. 45-47) та витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 30-01/26 від 30.01.2026 (а.с.48) вбачається, що ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 020/00646/12/20 у загальній сумі 35842,95 грн, з яких: сума заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 16286,89 гривень; сума заборгованості за нарахованими процентами - 19556,06 гривень.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, за період з 30.01.2026 по 25.06.2026, будь-які додаткові нарахування за кредитним договором не здійснювалися (а.с.26).

Застосовані судом норми права

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України (редакція чинна на момент підписання кредитного договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним(стаття 1055 ЦК України).

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором (ч. 1 ст. 1056-1).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України (тут і надалі - у редакції, чинній станом на дату укладення договору факторингу) за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦКУ).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням (ст. 516 ЦКУ).

Відповідно до ст. 517 ЦКУ первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За ст. 518 ЦКУ боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред`явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов`язок до пред`явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ст. 519 ЦКУ).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 81 ЦПК України).

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення

З матеріалів справи вбачається, що 07.12.2020 між ТОВ «Сенс КРЕДИТ» (первісним кредитором) та відповідачем ОСОБА_1 у простій письмовій формі укладено кредитний договір № 020/000646/12/20, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у загальному розмірі 21000,00 шляхом отримання готівкових коштів.

Договір містить підписи сторін, у тому числі зі сторони відповідача.

Факт укладення кредитного договору та факт видачі кредиту належним чином підтверджено доказами, що містяться у матеріалах справи.

Відповідно до умов кредитного договору його сторонами врегульовано основні істотні умови кредитування, у тому числі: загальну суму кредиту; строк, на який надається кредит; порядок повернення кредиту (кількість та розмір платежів, періодичність внесення платежів, тощо).

Згідно з умовами кредитного договору відповідач зобов`язувався повернути кредит та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачені договором.

З розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що відповідач у повному обсязі кредит не повернув.

Доказів проведення повного розрахунку за отриманим кредитом з первісним кредитодавцем чи з позивачем як новим кредитором матеріали справи не містять.

Отже, відповідач умови кредитного договору порушив та у строк, встановлений умовами кредитного договору, кредитні кошти не повернув.

Факт набуття позивачем права вимоги до відповідача за кредитним договором суд також уважає доведеним належними та достатніми доказами.

Позивачем надано всі докази на підтвердження переходу права вимоги за кредитними договором, а саме договір факторингу, платіжну інструкцію про сплату права вимоги за договором, реєстр боржників тощо. Такі докази підписані, а їх копії завірені належним чином.

Суд, здійснивши перевірку розрахунку заборгованості за кредитом, арифметичних чи логічних помилок та неузгодженостей не виявив.

Отже, у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 35842,95 грн, яких: 16286,89 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 19556,06 грн - заборгованість за нарахованими процентами.

Оскільки відповідач своїм правом на подання до суду контррозрахунку заборгованості не скористався, доказів сплати заборгованості за кредитним договором або доказів на спростування отримання кредитних коштів до суду не надав, то суд позовні вимоги позивача задовольняє повністю, оскільки уважає їх обґрунтованими, підставними та доведеними.

Розподіл судових витрат

Згідно зі п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Матеріалами справи підтверджено сплату позивачем при зверненні до суду судового збору у сумі 2662,40 грн (а.с. 1, 2).

З урахуванням того, що позов позивача підлягає задоволенню, суд на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України приходить до висновку про стягнення судових витрат у вигляді судового збору з відповідача на користь позивача у сумі 2662,40 грн.

Крім того позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу у сумі 13000,00 грн, на підтвердження яких надав відповідні докази.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

У відповідності до ч. 2-6 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Суд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Такі висновки зробив Верховний Суд у справі № 922/449/21.

Зі сторони позивача на підтвердження витрат на правничу допомогу було надано такі докази (копії):

1) договір про надання правової допомоги від 02 липня 2024 року № 02-07/2024, укладений між адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (а.с. 59-61), відповідно до якого адвокатське об`єднання на підставі звернення клієнта, яке оформлено у формі заявки на надання юридичної допомоги, приймає на себе зобов`язання з надання юридичної допомоги, а клієнт зобов`язується оплатити надані адвокатським об`єднанням послуги після надання адвокатським об`єднанням клієнту відповідного рахунку. Відповідно до п. 4.3 договору факт надання послуг за договором підтверджується актом про надання юридичної допомоги…;

2) прайс-лист послуг, які надає адвокатське об`єднання «Лігал Ассістанс» (а.с. 63-64);

3) заявку на надання юридичної допомоги № 3044 від 01.04.2026 (а.с. 58), відповідно до якої ТОВ «Факторинг Партнерс» та АО «Лігал Ассістанс» погодили надання правових (юридичних) послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , які складаються з: надання усної консультації з вивчення документів - 2 години - 4000,00 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 3 години - 9000,00 грн;

4) витяг з акту № 33 про надання юридичної допомоги від 30.04.2026 (а.с.65), відповідно до якого вартість правничої допомоги складає 13000,00 грн та складається з: надання усної консультації з вивчення документів - 2 години - 4000,00 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 3 години - 9000,00 грн.

Доказів проведення оплати за отриману позивачем правничу допомогу матеріали справи не містять.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Такі висновки зробив Верховний Суд у справі № 922/449/21.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Позивачем надано усі необхідні докази на підтвердження розміру понесених ним витрат на правничу допомогу у строки, що передбачені ч. 8 ст. 141 ЦПК України, у тому числі: детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатським бюро, договір про надання правничої допомоги, акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги. Такі докази завчасно були направлені відповідачеві.

Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу, з боку відповідача заявлено не було.

Оскільки позовна заява позивача підлягає задоволенню повністю, то на підставі п. 1 ч. 2 ст. 141, 137 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід було б стягнути судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу у сумі 13000,00 грн.

Разом з тим, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Така правова позиція зроблена Верховним Судом у постанові від 14 липня 2021 року у справі № 808/1849/18, від 11 грудня 2019 року у справі № 2040/6747/18.

Схожа правова позиція також висловлена Верховним Судом у справі № 340/4492/22 від 25 липня 2023 року.

Також у справі № 922/445/19 Об`єднана палата Верховного Суду зробила такий висновок:

«Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Водночас у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, за якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від зазначеного загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Отже, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення».

Здійснюючи розподіл витрат на правничу допомогу у даній справі, враховуючи власну практику розподілу судових витрат на правничу допомогу в аналогічних справах, суд зазначає, що фактично справа розглядалася без участі сторін; така категорія справ є розповсюдженою, а позовні заяви шаблонними; спір є нескладним у правозастосуванні; відповідач не висловив заперечень проти позовних вимог та є слабшою стороною у правовідносинах з фінансовою установою (позивачем); сума понесених позивачем витрат на правничу допомогу у сукупності зі сумою боргу, що стягується судом у результаті задоволення позову, може бути надмірним фінансовим тягарем для відповідача, тому суд уважає, що пред`явлений до відшкодування розмір витрат на правову допомогу є дещо завищеним, та суд частково відмовляє позивачеві у відшкодуванні здійснених ним витрат на правову допомогу у розмірі 8000,00 грн та, відповідно, стягує з відповідача на користь позивача 5000,00 грн (13000,00 - 8000,00 = 5000,00) у рахунок понесених позивачем витрат на правничу допомогу.

На думку суду, судові витрати, понесені позивачем, у такому розмірі відповідають критеріям реальності (їх дійсності та необхідності), розумності та не є явно несправедливими. Решту суми витрат (8000,00 грн) слід залишити за позивачем.

Керуючись статтями 12, 76-81, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268, 280-283, 288, 289, 354-355 ЦПК України, нормами матеріального права та висновками Верховного Суду, наведеними у мотивувальній частині рішення, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором від 07.12.2020 № 020/000646/12/20 у загальному розмірі 35842 гривні 95 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судовий збір у сумі 2662 гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 гривень 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Полтавського апеляційного суду шляхом подання через Козельщинський районний суд Полтавської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте Козельщинським районним судом Полтавської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом вищевказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (місцезнаходження: вулиця Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, місто Київ, 03150; ідентифікаційний код 42640371; адреса електронної пошти: office@factoringp.in.ua, IBAN: НОМЕР_2 , відкритий у АТ «ОТП БАНК» , код МФО 300528).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; тел.: НОМЕР_3 ).

Повне рішення складено та підписано суддею 31.08.2026 без проголошення.

Суддя В.П. Козир