Решение № 139346191, 26.08.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/11951/26

Провадження № 2/161/6212/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

26 серпня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Пахолюка А.М.

при секретарі Корнійчук А.А.,

розглянувши в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом Житлово-комунального підприємства №3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирним будинком,-

В С Т А Н О В И В:

Житлово-комунальне підприємство №3 (далі ЖКП №3) звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирним будинком.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до Договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 20.01.2020 року № 3/124 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, на підставі рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 15.01.2020 року № 3-1, ЖКП № 3 з 01.02.2020 року є управителем та надає послугу з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказує, що відповідач є споживачем послуги з управління багатоквартирним будинком квартири АДРЕСА_2 згідно Договору від 20.01.2020 року № 3/124, укладеного між ЖЕП № 3 та співвласниками даного багатоквартирного будинку.

В свою чергу, відповідач не належним чином виконує свої обов`язки щодо оплати таких послуг, у зв`язку з чим, станом на 29.05.2026 року виникла заборгованість у розмірі 25425,45 грн. - за послуги з утримання будинку, 24017,09 грн. інфляційні втрати за період з 01.02.2020 року по 29.05.2026 року, 4823,26 грн. три проценти річних від простроченої суми за період з 01.02.2020 року по 29.05.2026 року.

На підставі наведеного, просить суд стягнути з відповідача в користь ЖКП № 3 заборгованість послуги з управління багатоквартирним будинком в загальній сумі 25425,45 грн. 22 коп., 24017,09 грн. інфляційних втрат та 4823,26 грн. трьох процентів річних від простроченої суми, а також сплачений судовий збір.

Ухвалою суду від 10 червня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача до судового засідання подав суду заяву про слухання справи у його відсутності, просить суд позов задовольнити. Не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про день, час та місце розгляду справи. Відзиву та будь-яких заяв, клопотань про розгляд справи без її участі на адресу суду не надходило.

Суд вважає за можливе слухати справу у відсутності сторін по наявним матеріалам справи.

За погодженням позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Між сторонами виникли правовідносини, що регулюються ст. ст. 526, 527 ЦК України.

Судом встановлено, що згідно договору ? 3/124 від 20.01.2020 року про надання послуги з управління багатоквартирним будинком відповідач проживає в квартирі АДРЕСА_2 та є споживачем послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території, які надає позивач (а.с.10-13).

Як вбачається з довідки ТОВ «Місцевий обчислювальний центр» від 12.09.2025 року № 328/01-02, за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстрована та проживає: ОСОБА_1 (а.с.5).

Із наведеного слідує, що відповідач з 20.01.2020 року отримувала послуги з управління будинком, які надавало ЖКП № 3.

Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Разом з тим, відповідно до пункту 5 частини другої статті 7 цього Закону споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448 цс 19).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів ненадання або неналежного надання позивачем послуг відповідачу не надано та така обставина не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Водночас, відповідач зобов`язання по оплаті послуг з управління багатоквартирним будинком не виконувала належним чином.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що заборгованість відповідача перед ЖКП №3 за послуги з управління багатоквартирним будинком станом на 29.05.2026 року становить 25425,45 грн. (а.с.6).

Відтак, оскільки відповідач взяті на себе зобов`язання щодо оплати послуг за управління багатоквартирним будинком не виконала, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ЖКП № 3 щодо стягнення заборгованості за період з 01.02.2020 року по 29.05.2026 року в розмірі 25425,45 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, за відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг боржник несе відповідальність, передбачену частиною другою статті 625 ЦК України.

Судом встановлено, що відповідно до абз. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», яка набрала чинності 07.03.2022 року, було установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні (введеного Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64) забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Водночас постановою КМУ № 1405 від 29.12.2023 року, яка набрала чинності 30.12.2023 року, зазначений пункт викладено у новій редакції, якою обмежено дію заборони лише випадками, коли споживач проживає на території, включеній до переліку територій бойових дій чи тимчасово окупованих територій, або якщо його нерухоме майно пошкоджене внаслідок воєнних дій, за умови повідомлення виконавця.

Таким чином, з 30.12.2023 року відсутні правові підстави для загальної заборони нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних за заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг у регіонах, де бойові дії не ведуться (зокрема у Волинській області).

Враховуючи наведене, з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати та 3 % річних за період з 01.02.2020 року по 06.03.2022 року та з 30.12.2023 року по 29.05.2026 року, у межах заявлених позовних вимог.

Як вбачається із розрахунку, наданого позивачем, 3 % річних та інфляційних втрат, станом на 29.05.2026 року, враховуючи період за котрий здійснюється розрахунок з 01.02.2020 року по 29.05.2026 року в загальному розмірі складає 28840,35 грн., що складається з 3 % річних 4823,26 грн.; розмір інфляційних втрат 24017,09 грн. (а.с.7-9).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд не погоджується з даним розрахунком, оскільки період, визначений позивачем, за який відповідачу нараховано грошове зобов`язання у вигляді 3 % річних та інфляційних втрат, включає в себе період заборони такого нарахування, що не відповідає вищезазначеним нормам законодавства.

Враховуючи вищенаведене, оскільки позивач надав суду невірний розрахунок, суд здійснює самостійний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, починаючи з 01.02.2020 року по 06.03.2022 року (до набрання чинності постанови КМУ від 05.03.2022 року № 206) та з 30.12.2023 року (набрання чинності постанови КМУ від 29.12.2023 року № 1405) по 29.05.2026 року, беручи за основу суму заборгованості в розмірі 25425,45 грн.

Розрахунок інфляційних втрат здійснюється за формулою:

ІІс = (ІІ1 / 100) х (ІІ2 / 100) х (ІІ3 / 100) х ... (ІІZ / 100), де

ІІс сукупний індекс інфляції,

ІІ1 індекс інфляції за перший місяць прострочення;

ІІ2 індекс інфляції за другий місяць прострочення;

ІІ3 індекс інфляції за третій місяць прострочення;

ІІZ індекс інфляції за останній місяць прострочення

Інфляційне нарахування = сума заборгованості х ІІс сума заборгованості.

Відтак, за підрахунком суду, інфляційні втрати від суми заборгованості 25425,45 грн., які за період з 01.02.2020 року по 06.03.2022 року включно становлять: 4740,27 грн. (25425,45 (сума боргу) x 1,18644121 (сукупний індекс інфляції) 25425,45 (сума боргу)) та за період з 30.12.2023 року по 29.05.2026 року становлять: 6813,37 грн. (25425,45 (сума боргу) x 1,26797926 (сукупний індекс інфляції) 25425,45 (сума боргу)), що в загальному становить 11553,64 грн.

Розрахунок 3 % річних здійснюється за формулою:

Сума санкції = С х 3 % х Д / 365 / 100 %, де

С сума заборгованості;

Д кількість днів прострочення.

Відтак, за підрахунком суду, 3% річних від суми заборгованості 25425,45 грн. за період з 01.02.2020 року по 06.03.2022 року включно та з 30.12.2023 року по 29.05.2026 року становить: 3 442,01 грн. (01.02.2020 31.12.2020 (335 днів) - 700,24 грн; за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 (365 днів) 762,75 грн.; за період з 01.01.2022 по 06.03.2022 (65 днів) 135,86 грн.; за період з 30.12.2023 по 31.12.2023 (2 дні) 4,18 грн.; за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 (366 днів) 764,84 грн.; за період з 01.01.2025 по 31.12.2025 (365 днів) 762,75 грн.; за період з 01.01.2026 29.05.2026 (149 днів) - 311,39 грн.).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ЖКП № 3 підлягають частковому задоволенню, а саме: з відповідача слід стягнути в користь позивача заборгованість в розмірі 40421,10 грн., яка складається з суми заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирним будинком в розмірі 25425,45 грн., 3 % річних за період з 01.02.2020 року по 06.03.2022 року та з 30.12.2023 року по 29.05.2026 року в розмірі 3442,01 грн. та суми заборгованості за інфляційними втратами за період з 01.02.2020 року по 06.03.2022 року та з 30.12.2023 року по 29.05.2026 року 11553,64 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, згідно зі ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача в рахунок часткового відшкодування документально підтверджених витрат по сплаті судового збору 2478 грн. 69 коп. пропорційно частині задоволених вимог (74,48 %).

Керуючись ст. ст. 12, 77, 81, 141, 247, 259, 263-268, 280, 354 ЦПК України, на підставі ст. ст. 11, 509, 526, 527, 625 ЦК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд -

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Житлово-комунального підприємства № 3 суму заборгованості в розмірі 40421 (сорок тисяч чотириста двадцять один) грн. 10 коп., яка складається з суми заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирним будинком в розмірі 25425,45 грн.; 3 % річних за період з 01.02.2020 року по 06.03.2022 року та з 30.12.2023 року по 29.05.2026 року в розмірі 3442,01 грн. та суми заборгованості за інфляційними втратами за період з 01.02.2020 року по 06.03.2022 року та з 30.12.2023 року по 29.05.2026 року в розмірі 11553,64 грн.

В решті вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житлово-комунального підприємства № 3 судові витрати по справі, а саме: 2478 (дві тисячі чотириста сімдесят вісім) грн. 69 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач Житлово-комунальне підприємство № 3, код ЄДРПОУ 30473452, місцезнаходження: м. Луцьк, вул. Винниченка, 39;

Відповідач ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ;

Повний текст заочного судового рішення складено 26 серпня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області Пахолюк А.М.