Постановление суда № 139345268, 31.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

з питання прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі

31 серпня 2026 року Справа № 520/26180/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Волгіна Н.П., ознайомившись із матеріалами адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: пл. Соборна, 3, Слов`янськ, Донецька область, 84122), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо припинення з 1 квітня 2016 року нарахування та виплати раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії у зв`язку із відсутністю даних про реєстрацію в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та відсутністю даних про наявність довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії з 1 квітня 2016 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити нарахування та виплату всіх належних ОСОБА_1 сум пенсії за період з 1 квітня 2016 року до дня фактичного поновлення виплати, з урахуванням усіх передбачених законодавством перерахунків, індексацій, підвищень та доплат і з урахуванням фактично виплачених сум, якщо такі мали місце.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

При вирішенні питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду із даним позовом суд виходить з такого.

Відповідно до норм частин 1 та 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

Згідно зі ст. 1 Закону України № 1058-IV від 9 липня 2003 року «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом.

За своєю правовою природою пенсія є єдиним (або основним) джерелом існування пенсіонера, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції).

Згідно з практикою Європейського Суду з Прав Людини пенсія підпадає під захист ст. 1 Протоколу 1 (право власності). Зокрема, у своїй практиці ЄСПЛ інтерпретує поняття майно дуже широко, та зараховує до нього рухоме і нерухоме майно, а також майнові і немайнові інтереси. Неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що позбавлення особи майна є втручанням у право власності особи (зокрема, у справах Andrejeva v. Latvia (App. № 55707/00, § 77) Stummer v. Austria (App. № 37452/02, § 82),ЄСПЛ підтвердив, що принципи, які застосовуються у справах щодо порушення ст. 1 Протоколу 1, поширюються на пенсії). Якщо чинне законодавство держави передбачає пенсійні виплати, це повинно розглядатись як таке, що генерує майновий інтерес (Carson and Others v. the United Kingdom, App. № 42184/05, § 64, Lakicervic and others v. Monte).

У справі Muller v. Austria (App. 5879/72) на той час Європейська комісія з прав людини встановила, що коли особа робить обов`язкові внески до Пенсійного фонду, в неї виникає право власності на частку цього фонду.

Отже, призначена особі пенсія є власністю цієї особи, у зв`язку із чим вказане право підпадає під дію Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ст. 1).

У рішенні від 16 грудня 1974 року у справі «Міллер проти Австрії» Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип, згідно з яким обов`язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином.

У Рішенні Європейського суду з прав людини «Гайгузус проти Австрії» від 16 вересня 1996 року також зазначено, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Згідно з висновками Верховного Суду, викладені у постановах від 20 березня 2018 року по справі № 573/1759/17, від 13 лютого 2018 року по справі № 234/11937/17, відповідно до яких порушено право особи на стягнення заборгованості з пенсії за минулі періоди підлягає захисту в межах шестимісячного строку звернення до суду, суд зазначає, що вказані висновки не приймаються судом до уваги у зв`язку із прийняттям 3 травня 2018 року Верховним Судом у зразковій справі № 805/402/18 (про припинення виплати пенсії внутрішньо переміщеній особі) рішення, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 4 вересня 2018 року, в якому, крім іншого, зазначено наступне:

«[…] 92. Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону № 1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

93. Необхідними умовами застосування наведеної норми адміністративними судами є: 1) факт нарахування сум пенсій за минулий час, що підтверджується відповідними доказами; 2) доведеність вини пенсійного органу - наявність протиправних дій або протиправної бездіяльності, наслідками яких є невиплата сум пенсій.

94. Згідно з матеріалами справи, призначена пенсія у розмірі 1511,61грн виплачувались позивачу щомісяця до березня 2017 року включно, після чого її виплата була припинена.

95. У письмових поясненнях, які надійшли до Верховного Суду 16 квітня 2018 року, відповідач повідомив, що рішення про скасування протоколу про призначення ОСОБА_6 пенсії ним не приймалося, позивач перебуває на обліку, як пенсіонер, в Бахмутському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, а призначена їй пенсія перераховується згідно з законодавством, що підтверджується розрахунком пенсійних виплат.

96. У вказаних поясненнях відповідач повідомив, що ОСОБА_6 має право на отримання пенсії з часу її припинення, після проведення перевірки, передбаченої п. 3-7, 9 Порядку № 365, та виконання вимог п. 8 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 595. […]».

У постанові від 8 серпня 2019 року у справі № 646/7115/17 Верховний Суд підтримав вказану позицію та вказав, що оскільки позивач звернувся до суду з позовом про поновлення виплати пенси, право на яку відповідачем не заперечується, застосування органами Пенсійного фонду формальних обмежень (застосування наслідків пропущення строку звернення до суду та залишення позовних вимог без розгляду) є неправомірним.

Такі ж висновки наведені і у постановах Верховного Суду від 24 вересня 2020 року у справі № 404/6160/14-а, від 25 червня 2021 року у справі № 623/2842/17, від 22 грудня 2021 року у справі № 752/15827/17.

Враховуючи наведене, суд висновує, що позивач звернулася до суду із даним позовом без порушення строку для такого звернення.

Позовна заява підсудна Харківському окружному адміністративному суду, подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Згідно із ч. 1 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Отже, ця справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Одночасно із позовними вимогами позивачем заявлено клопотання про витребування доказів у відповідача, а саме: електронну пенсійну справу позивача; засвідчену копію рішення, на підставі якого у 2016 році припинено нарахування та/або виплату пенсії позивачу; відомості про точну дату припинення нарахування та виплати пенсії; документи, на підставі яких у 2016 році було зроблено висновок про відсутність даних щодо реєстрації позивача ВПО/ або довідки ВПО; відомості про нарахування та виплату пенсії позивачу з 2016 року до теперішнього часу; відомості про розмір пенсії, який підлягав би виплаті за кожний місяць з урахуванням усіх перерахунків, індексацій, підвищень та доплат.

Частиною 4 ст. 9 КАС України передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

За приписами ч. 2 та ч. 3 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суддя вважає за необхідне витребувати у відповідача письмові докази, які мають значення для повного та всебічного дослідження обставин у справі.

Керуючись ст.ст. 9, 12, 77, 80, 122, 171, 248, 256-257, 260, 262-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И Л А:

1. Прийняти до свого провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії та відкрити провадження у справі.

2. Призначити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

3. Запропонувати відповідачу надати суду протягом п`ятнадцяти днів після отримання даної ухвали відзив на позовну заяву та докази на підтвердження зазначеного у відзиві.

4. Клопотання позивача про витребування додаткових доказів - задовольнити.

5. Зобов`язати відповідача надати суду протягом п`ятнадцяти днів :

- виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань або інший документ;

- копію рішення про призначення позивачу пенсії;

- копію рішення про скасування рішення про призначення позивачу пенсії (у випадку його прийняття);

- копію рішення про припинення нарахування/виплати позивачу пенсії (у випадку його прийняття);

- пояснення щодо підстави припинення виплати позивачу пенсії у 2216 році;

- довідку (витяг з пенсійної справи позивача) про нараховані та виплачені позивачу суми пенсії за період з 1 січня 2016 року по день надання довідки;

- доказ направлення відзиву та доданих до нього документів позивачу.

6. Роз`яснити відповідачу, що неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову, а неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин, залежно від того, яке ці докази мають значення, - може матиме своїм наслідком визнання судом обставини, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмову у її визнанні.

7. Роз`яснити учасникам справи, що сторони мають процесуальні права та обов`язки, визначені у ст.ст. 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України.

8. Ухвала набирає законної сили з дати її підписання та оскарженню не підлягає

9. Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Волгіна Н.П.