Решение № 139343392, 31.08.2026, Шумський районний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 601/1292/26

2/609/630/2026

31 серпня 2026 року Шумський районний суд Тернопільської області

в складі головуючого судді Харлана М.В.

за участю секретаря судового засідання Семенюк О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ цивільну справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до

відповідача: ОСОБА_1

вимоги позивача: про стягнення заборгованості за кредитним договором

учасники справи не з`явились,-

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача.

1. 07 травня 2026 року представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі позивач) звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором.

2. В обґрунтування позову зазначено, що 21 березня 2025 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем ОСОБА_2 , за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1528-8669 продукту «На все».

Кредитний договір, у відповідності до норм частини першої статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».

На виконання зазначених вимог, позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор A6776, для підписання Кредитного договору № 1528-8669 від 21 березня 2025 р., підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.

Відповідно до умов Кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 19800,00 грн.; строк кредитування 300 днів; базовий період 14 днів; комісія за видачу кредиту - 20,00 % від суми кредиту; знижена % ставка 0,90 % в день; стандартна % ставка: 1,00% в день.

Також Додатковою угодою №1 від 05.05.2025 р. до Договору про відкриття кредитної лінії №1528-8669 від 21.03.2025 р. кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1200,00 грн.

Позивач вказує на те, що без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на вебсайт кредитора до особистого кабінету, без отримання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, Кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, а кредитні кошти не були би перераховані останній.

Позивач (через партнера ТОВ «ФК «Контрактовий дім» з яким укладено договір № 02/06/2020 про надання послуг з приймання та переказу платежів від 10.06.2020 р. та який має ліцензію НБУ на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків № 21/772 рк від 29.04.2023 р.) видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» про успішне перерахування платежу на карту отримувача, чим виконав свої зобов`язання за Договором своєчасно та в повному обсязі.

Відповідач підтвердила виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти відповідач не скористалась своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання нею грошових коштів.

Усвідомлюючи виникнення фінансових зобов`язань перед позивачем, відповідач здійснила часткову оплату в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 1528-8669 від 21.03.2025 р., шляхом здійснення платежів зазначених у розрахунку заборгованості за Кредитним договором.

Сплачуючи кредит, відповідач вчинила конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного кредитного договору, який створив для неї певні цивільні права та обов`язки, частину з яких було реалізовано.

Разом з цим, через неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором станом на 27.03.2026 р. утворилась заборгованість в розмірі 90366,68 грн., з яких: 19910,25 грн. заборгованість за кредитом, 59956,43 грн. заборгованість за нарахованими процентами, 10500,00 грн. заборгованість за процентами річних нарахованими на підставі ст. 625 ЦК України.

Вказує, що з боку відповідача по відношенню до позивача має місце свідоме порушення зобов`язання, визначеного в Кредитному договорі, що відповідно до статті 611 ЦК України тягне за собою правові наслідки, встановлені Кредитним договором або законом.

Посилаючись на наведене, представник позивача просив задовольнити позовні вимоги.

Не погоджуючись із позовом, представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Сікорською І.С. через систему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, згідно якого остання позовні вимоги позивача не визнала.

Свій відзив представник відповідача мотивує тим, що позивачем не надано доказів реєстрації відповідачки в інформаційно телекомунікаційній системі ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (вебсайт https://navse.in.ua/), не надано рішення ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про видачу кредиту та пропозицію укласти договір в особистому кабінеті. Позивачем також не надано доказів укладення договору у вигляді електронного документу, а саме: не додано доказу про ідентифікацію відповідачки (в тому числі доказів отримання ідентифікаційних даних через Систему BankID НБУ, на яку Позивач посилається), не надано доказів підписання договору електронним підписом, відтвореним шляхом використання відповідачкою одноразового ідентифікатора.

Ті ж самі зауваження стосуються і Додаткової угоди до Договору про відкриття кредитної лінії, за якою позивач стверджує про продовження строку кредитування та/або надання додаткових коштів у кредит: доказів генерування, надсилання та введення саме відповідачкою одноразового ідентифікатора для підписання зазначеної додаткової угоди позивачем не надано.

Позивачем не доведено, що при підписанні договору про відкриття кредитної лінії сторони погодили умови надання всіх послуг. Зокрема, предмет договору, порядок та умови надання кредиту, порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, відповідальність, оскільки докази ознайомлення відповідачки із текстом кредитного договору, умовами надання кредиту в матеріалах справи відсутні.

Отже, факту укладення між позивачем і відповідачем договору на умовах, зазначених позивачем, не доведено, оскільки ним не надано належних, допустимих та достатніх доказів щодо виникнення з відповідачкою зобов`язальних правовідносин, зокрема щодо відсоткової ставки за користування кредитними коштами, строків їх повернення та комісії.

Окрім того, довідка про перерахування суми кредиту від 21.03.2025 р., складена самим позивачем та підписана директором ТОВ «Укр Кредит Фінанс», та квитанція про перерахування коштів, складена ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» від 01.04.2026 р. № 238096-1577166798-01042026 (номер транзакції 1577166798) на суму 19800,00 грн., не є належними і достовірними доказами того факту, що відповідачка дійсно отримала позику, і, відповідно, що договір позики є укладеним. У вказаній довідці та квитанції не вказано номер банківського рахунку (IBAN), на який було перераховано грошові кошти, не зазначено анкетних даних (прізвища, імені, по батькові) отримувача коштів та власника платіжної картки, номер якої зазначено у неповному (замаскованому) вигляді НОМЕР_1 , та не надано жодних доказів того, що вказана платіжна картка належить саме ОСОБА_3 , а не іншій особі.

Також, позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що часткова оплата за кредитним договором була здійснена саме відповідачкою ОСОБА_2 . У матеріалах справи відсутні платіжні документи (платіжні інструкції, виписки з рахунку платника, квитанції), які підтверджували б, з якого саме рахунку, ким, коли і в якому розмірі здійснювалися такі платежі. Сама по собі вказівка у розрахунку заборгованості позивача на здійснення часткових оплат (3 платежі у період з 03.04.2025 р. по 01.05.2025 р. на загальну суму 12534,15 грн.) не може замінити належні докази про здійснення таких платежів саме відповідачкою за цим договором. Навіть наявність часткової оплати (за умови її доведення) не звільняє позивача від обов`язку довести належними доказами усі обставини справи, у тому числі факт укладення кредитного договору саме з відповідачкою, факт видачі кредитних коштів саме відповідачці, дійсний розмір заборгованості та правомірність нарахування процентів та комісії.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем нараховано проценти з порушенням вказаних норм права та судової практики.

Так, згідно умов Кредитного договору № 1528-8669 від 21.03.2025 р. сума кредиту становить 19800,00 грн, дата надання/видачі кредиту 21.03.2025 р., строк кредитування 300 днів, дата повернення кредиту 14.01.2026 р. Тип процентної ставки фіксована. Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості проценти нараховувалися щоденно на залишок неповерненої суми кредиту за зниженою ставкою 0,90 % в день, а у періоди втрати права на знижену ставку за стандартною ставкою 1,00 % в день, що становить відповідно 328,5 % та 365 % річних.

При цьому реальна річна процентна ставка за договором згідно п. 4.11 складає 6024,96 % річних, а орієнтовна загальна вартість кредиту згідно п. 4.12 договору складає 76524,72 грн. Отже, позивачем нараховано проценти у більшому розмірі, ніж передбачено законом: заявлена до стягнення сума процентів у розмірі 59956,43 грн більш ніж утричі (у 3,03 раза) перевищує суму наданого кредиту 19800,00 грн. та у понад 6разів перевищує половину суми кредиту (50 % від 19800,00 грн. становить 9900,00 грн.).

Крім того, нарахований позивачем розмір відсотків є явно неспівмірним з сумою основного боргу, становить надмірний та невиправданий майновий тягар для відповідача, порушує принципи добросовісності та розумності.

Так, у даній справі сукупний розмір заявленої позивачем компенсації за невиконання зобов`язання проценти 59956,43 грн. та проценти на підставі ст. 625 ЦК України 10500,00 грн, разом 70456,43 грн. більш ніж утричі перевищує заявлену заборгованість за тілом кредиту (19910,25 грн.), більш ніж у сім разів перевищує половину суми наданого кредиту (50 % від 19800,00 грн. становить 9900,00 грн.) та складає близько 356 % від суми самого кредиту, що є непропорційно великою сумою компенсації у розумінні п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

З урахуванням наведеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів за кредитом, нарахованих внаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань, задоволенню не підлягають. Отже, навіть за умови наявності підстав для задоволення позову відсотки мають бути зменшені, оскільки вони значно перевищують розмір заборгованості за тілом кредиту.

Заявлені позивачем до стягнення проценти річних на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 10500,00 грн. нараховані за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого відповідачці нібито було надано кредит, повністю у період дії воєнного стану. Таким чином, у силу прямого припису п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України відповідачка звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а нараховані Позивачем суми процентів підлягають списанню кредитодавцем, а не стягненню з відповідачки.

Окрім того, відповідно до п. 4.7 договору комісія за видачу кредиту становить 20,00 % від суми виданого кредиту, тобто 3960,00 грн від суми кредиту 19800,00 грн., яка нарахована позивачем одноразово 21.03.2025 р. у день видачі кредиту та, згідно розрахунку заборгованості, повністю погашена за рахунок перших платежів, врахованих позивачем.

Однак перерахування (видача) кредитних коштів Позичальнику не є окремою додатковою чи супутньою послугою, а є складовою основного обов`язку Кредитодавця за кредитним договором надати кредит (ч. 1 ст. 1054 ЦК України). За надання кредиту як такого Кредитодавець одержує плату у вигляді процентів, а тому встановлення додаткової комісії за дію, яка входить до його власного обов`язку з надання кредиту, є безпідставним.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості також вбачається, що сплачені кошти зараховані позивачем з порушенням встановленої законом черговості. Так, із врахованих позивачем платежів у погашення комісії за видачу кредиту зараховано 3960,00 грн., при цьому основна сума кредиту за рахунок сплачених відповідачкою коштів не зменшувалася, тобто комісія погашалася переважно перед тілом кредиту. З урахуванням вищевказаного, представник відповідача просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

3. Ухвалою судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 05 червня 2026 року вищевказану справу передано за підсудністю до Шумського районного суду Тернопільської області.

4. Ухвалою Шумського районного суду від 29 червня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків.

5. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 07 липня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву в порядку спрощеного позовного провадження та призначено до судового розгляду по суті на 24 липня 2026 року, у зв`язку із надходженням відзиву на позовну заяву, судовий розгляд справи відкладено на 31 серпня 2026 року.

6. У судове засідання представник позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не з`явився, при цьому в матеріалах цивільної справи міститься клопотання, згідно якого останній просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, у відзиві на позовну заяву поданому 22 липня 2026 року представник позивача просила розгляд справи здійснювати за відсутності сторони відповідача в задоволенні позовних вимог просила відмовити.

7. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

8. Судом встановлено, що 21 березня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем ОСОБА_2 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1528-8669 продукту «На все». Договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором A6776.

9. Відповідно до п. 2.2. договору кредитодавець відкрив Кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів (далі Кредит) на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування Кредитом у порядку, передбаченому цим Договором.

Загальний розмір кредиту (сума кредиту) за цим Договором становить 19800,00 гривень.(п. 4.1. договору).

Строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) Кредиту 14.01.2026 р. (п. 4.10 договору).

Відповідно до п. 4.4. договору - базовий період складає 14 календарних днів.

Відповідно до п. 4.3 кредитного договору плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту (якщо п. 4.7. цього Договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту). Тип процентної ставки за користуванням Кредитом фіксована. Процентна ставка за користуванням кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак позичальнику на умовах, вказаних у цьому Договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за зниженою процентною ставкою. Надана клієнту в межах програми лояльності Знижена ставка діє і залишається незмінною протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання Позичальником умов, за яких Позичальнику надається можливість сплати процентів за Зниженою процентною ставкою, передбачених п. 10.2. цього Договору. Тип комісії одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту, якщо п. 4.7. цього Договору передбачає сплату комісії за видачу Кредиту).

Відповідно до п. 4.6 договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 1,00% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за зниженою процентною ставкою).

Знижена процентна ставка становить 0,90% за кожен день користування кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов Договору. Позичальник здійснює сплату процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою з першого дня користування кредитом протягом усього періоду дії Договору за умови, якщо позичальник своєчасно і у повному обсязі сплачує проценти за користування Кредитом, комісію за видачу Кредиту (якщо п.4.7 Договору передбачає сплату комісії за видачу Кредиту) та повертає Кредитодавцю отриманий Кредит згідно Графіка платежів за зниженою ставкою (який є Додатком 2 до цього Договору). (п. 10.2 договору).

Відповідно п. 4.7 договору - комісія за видачу кредиту становить 20,00 % від суми виданого Кредиту.

Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає 6024, 96 процентів (п. 4.15. договору).

Орієнтовна загальна вартість Кредиту на дату укладення цього Договору (за весь строк кредитування) складає 76524,72 грн. (п. 4.16 договору).

Як вбачається із змісту п. 13 Договору, у ньому зазначено номер особистого електронного платіжного засобу відповідача, а саме НОМЕР_2 .

10. Додатками №2, №3 до договору про відкриття кредитної лінії № 1528-8669 від 21.03.2025 р. є таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки, за умови застосування стандартної процентної ставки за користування кредитом у розмірі 1% та за умови застосування зниженої процентної ставки за користування кредитом в розмірі 0,90% на день.

11. Додатком до договору № 1528-8669 є паспорт споживчого кредиту, який містить відомості про основні умови кредитування, інформацію щодо орієнтовної реальної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту, порядок повернення кредиту аналогічні тим, які узгоджені сторонами у Договорі № 1528-8669, який підписано останньою за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора А3912.

12. Встановлено, що 05 травня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем ОСОБА_2 укладено додаткову угоду до Договору про відкриття кредитної лінії № 1528-8669.

Відповідно до п. 2.1. договору кредитодавець зобов`язується надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти в розмірі 1200,00 грн.

Відповідно до п. 2.7. додаткової угоди сторони домовились продовжити строк кредитування на 45 днів, встановивши, що після укладення цієї Додаткової угоди строк кредитування з урахуванням його продовження складає з моменту укладення Додаткової угоди до його закінчення 300 календарних днів. З урахуванням цього загальний строк кредитування за Договором становить: 345 днів, а строк дії Договору визначається у порядку, передбаченому Договором.

Додаткова угода підписана відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором A0883.

13. Як вбачається з довідки, наданої позивачем, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» здійснив видачу кредитних коштів за договором про відкриття кредитної лінії № 1528-8669 від 21.03.2025 р. шляхом перерахування кредитних коштів за допомогою платіжної системи EasyPay на картковий рахунок НОМЕР_2 у сумі 19800,00 грн., 05.05.2025 р. в сумі 1200,00 грн.

Окрім того, відповідно до листа наданого АТ «Перший Український Міжнародний Банк»» на запит суду за клопотанням позивача, вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 до рахунку НОМЕР_4 .

21.03.2025 о 09:34:45 на платіжну картку № НОМЕР_3 , яка належить відповідачу ОСОБА_1 було зараховано платіж в сумі 19800,00 грн.

05.05.2025 о 16:55:29 на платіжну картку № НОМЕР_3 , яка належить відповідачу ОСОБА_1 було зараховано платіж в сумі 1200,00 грн.

14. Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 1528-8669 від 21.03.2025 р. станом на 27.03.2026 р. у відповідача наявна заборгованість в розмірі 90366,68 грн., з яких: 19910,25 грн. заборгованість за кредитом, 59956,43 грн. заборгованість за нарахованими процентами, 10500,00 грн. заборгованість за процентами річних нарахованими на підставі ст. 625 ЦК України.

Окрім того, із вищевказаного розрахунку вбачається, що відповідачем було сплачено частково борг у сумі 12634,15 грн. зокрема, 04.04.2025 р. у сумі 4178,05 грн., 17.04.2025 р. у сумі 4178,05 грн., 01.05.2025 р. у сумі 4178,05 грн.

В подальшому позивачем сплачені відповідачем кошти були зараховані частково на погашення тіла, процентів та повністю на погашення комісії.

ІV. Оцінка Суду.

15. Відповідно до вимог статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобовязані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

16. У відповідності до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

17. Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

18. В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

19. За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

20. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

21. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

22. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

23. У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

24. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

25. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

26. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)

27. Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

28. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

29. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

30. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

31. Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

32. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

33. Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі Закон).

34. Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

35. При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

36. Відповідно до частини третьої статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

37. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).

38. Згідно із частиною шостою статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

39. За правилом частини восьмої статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

40. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

41. Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

42. Верховний Суд у постанові № 561/77/19 від 16 грудня 2020 року вказав, що із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

43. Судом встановлено, що 21 березня 2025 року о 09 год. 35. хв. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1528-8669 продукту «На Все», за умовами якого відповідач отримала кредитні кошти в розмірі 19800,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів строком на 300 днів (з 21 березня 2025 р. по 14.01.2026 р.).

Договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором A6776 надісланий останній на її мобільний номер телефону.

Окрім того, встановлено, що 05 травня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем ОСОБА_2 укладено додаткову угоду до Договору про відкриття кредитної лінії № 1528-8669.

Відповідно до п. 2.1. договору кредитодавець зобов`язується надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти в розмірі 1200,00 грн.

Відповідно до п. 2.7. додаткової угоди сторони домовились продовжити строк кредитування на 45 днів, встановивши, що після укладення цієї Додаткової угоди строк кредитування з урахуванням його продовження складає з моменту укладення Додаткової угоди до його закінчення 300 календарних днів. З урахуванням цього загальний строк кредитування за Договором становить: 345 днів, а строк дії Договору визначається у порядку, передбаченому Договором.

Додаткова угода підписана відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором A0883.

З матеріалів справи вбачається, що без ознайомлення з правилами надання коштів у позику, подальше укладення електронних договорів кредиту на сайті є неможливим. Даний висновок відповідає змісту постанови Верховного Суду від 07.04.2021 у справі № 623/2936/19.

Як вбачається з довідки, наданої позивачем, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» здійснив видачу кредитних коштів за договором про відкриття кредитної лінії № 1528-8669 від 21.03.2025 р. шляхом перерахування кредитних коштів за допомогою платіжної системи EasyPay на картковий рахунок НОМЕР_2 у сумі 19800,00 грн., 05.05.2025 р. в сумі 1200,00 грн.

Окрім того, відповідно до листа наданого АТ «Перший Український Міжнародний Банк»» на запит суду за клопотанням представника позивача № КНО-07.8.5/11989 БТ від 08.07.2026 р., вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 до рахунку НОМЕР_4 .

21.03.2025 о 09:34:45 на платіжну картку № НОМЕР_3 , яка належить відповідачу ОСОБА_1 було зараховано платіж в сумі 19800,00 грн.

05.05.2025 о 16:55:29 на платіжну картку № НОМЕР_3 , яка належить відповідачу ОСОБА_1 було зараховано платіж в сумі 1200,00 грн., що спростовує доводи представника відповідача про те, що позивачем не доведено факту перерахування кредитних коштів.

Отже, матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що 21 березня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1528-8669 продукту «На Все» в електронній формі, умови якого позивачем були виконані.

Надаючи правову оцінку кредитному договору суд приходить до висновку про його укладення в електронній формі у спосіб, визначений законом, адже такий договір містить електронний підпис відповідача одноразовим ідентифікатором A6776, що прирівнюється до власноручного підпису позичальника, що повністю відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та засвідчує волю відповідача на укладання договору на погоджених умовах.

Суд враховує, що матеріали справи не містять відомостей про те, що у даній справі договір у встановленому законом порядку оспорювався чи визнавався недійсними.

Так, матеріалами справи підтверджується волевиявлення відповідача на укладення кредитного договору, оскільки остання пройшла ідентифікацію в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця, ознайомилась з умовами кредитування, підписала договір, паспорт споживчого кредиту та інші невід`ємні документи електронним підписом одноразовим ідентифікатором «А6776 кредитний договір, A0883 додатковий кредитний договір, А3912 паспорт споживчого кредиту», після чого на зазначений нею платіжний інструмент були перераховані кредитні кошти. Сукупність наявних у справі доказів підтверджує досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов договору та його належне укладення.

Крім того слід зазначити, що відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010 (провадження №14-308цс18), стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Сам лише факт заперечення позовних вимог стороною відповідача, без надання відповідних доказів, не свідчить про неукладення вказаного договору.

З урахуванням принципу тлумачення «favor contractus» (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.03.2021 у справі № 607/11746/17 (провадження № 61-18730св20).

Враховуючи наведене вище, у суду відсутні підстави вважати неукладеним між сторонами кредитний договір № 1528-8669, тому доводи представника відповідача з цього приводу є безпідставними.

44. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

45. Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

46. Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Відповідно до п. 4.6 договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 1,00% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за зниженою процентною ставкою).

Знижена процентна ставка становить 0,90% за кожен день користування кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов Договору. Позичальник здійснює сплату процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою з першого дня користування кредитом протягом усього періоду дії Договору за умови, якщо позичальник своєчасно і у повному обсязі сплачує проценти за користування Кредитом, комісію за видачу Кредиту (якщо п.4.7 Договору передбачає сплату комісії за видачу Кредиту) та повертає Кредитодавцю отриманий Кредит згідно Графіка платежів за зниженою ставкою (який є Додатком 2 до цього Договору). (п. 10.2 договору).

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 1528-8669 від 21.03.2025 р. станом на 27.03.2026 р. у відповідача наявна заборгованість в розмірі 90366,68 грн., з яких: зокрема, 59956,43 грн. заборгованість за нарахованими процентами.

Розрахунок заборгованості проведено за 345 календарних днів (до 28.02.2026 р.), що відповідає умовам кредитування (зокрема, відповідно до п. 2.7 додаткової угоди укладеної між сторонами 05.05.2025 р. загальний строк кредитування збільшено з 300 днів до 345 днів.) Після вищевказаної дати проценти за користування кредитом не нараховувались.

Так, відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 1528-8669 від 21.03.2025 р. вбачається, що за період з 21.03.2025 р. по 18.05.2025 р. (включно) нарахування процентів відувалось за зниженою процентною ставкою, яка становить 0,90% у відповідності до п.10.2. кредитного договору, за кожен день користування кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов договору.

- у період з 19.05.2025 р. по 28.02.2026 р. (включно) нарахування процентів відбувалось за стандартною процентною ставкою в розмірі 1,00% відповідно до п.4.6 кредитного договору.

Окрім того, із вищевказаного розрахунку вбачається, що відповідачем було сплачено частково борг у сумі 12634,15 грн. зокрема, 04.04.2025 р. у сумі 4178,05 грн., 17.04.2025 р. у сумі 4178,05 грн., 01.05.2025 р. у сумі 4178,05 грн.

В подальшому позивачем сплачені відповідачем кошти були зараховані частково на погашення тіла, процентів та повністю на погашення комісії.

Сплачуючи кредит, відповідач вчинила конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного Кредитного договору, який створив для неї певні цивільні права та обов`язки, частину з яких було реалізовано.

Це відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду викладеній у Постанові від 23.12.2020 по справі №127/23910/14-ц, а саме: «Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу». Доводи представника відповідача, про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що часткова оплата за кредитним договором була здійснена саме відповідачкою ОСОБА_2 , суд вважає голослівними.

Доводи представника відповідача про суттєву неспівмірність заявленого позивачем розміру заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом та тілом кредиту, що не є справедливим з урахуванням положень п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» суд розцінює як суперечливу поведінку та зазначає, що кредитний договір містить інформацію як про суму кредиту, так і про детальний розпис його сукупної вартості, розмір процентної ставки, строк кредитування, порядок розрахунків, та всі інші істотні умови, передбачені законодавством України.

Відповідач була ознайомлена зі всіма істотними умовами кредитного договору, що підтверджується її підписом в договорі.

З приводу постанови Великої Палати Верховного суду від 18.03.2020 року у справі №902/417/18, на яку посилається представник відповідача суд зазначає, що у даній справі Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Позаяк, предметом стягнення з відповідача на користь позивача у даній справі є стягнення заборгованості за нарахованими процентами за користування кредитом у відповідності до ст. 1048 ЦК України, а не процентів за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, тому висновок, висловлений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі №902/417/18 не є релевантним для застосування у даній справі, оскільки предмет правовідносин не є тотожним.

Окремо суд звертає увагу, що статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено підстави визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача.

Так, продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами встановлений частиною третьою цієї статті.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.18 ЗУ «Про захист прав споживачів» визначено, що несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Однак, дана норма стосується щодо вимог про нарахування пені, яку позивач не нараховував.

Крім цього, у постанові Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17, зроблено висновок, що недійсність договору, як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати.

Разом з тим, відповідач ОСОБА_1 при розгляді даної справи не заявляла зустрічних вимог про визнання недійсним кредитного договору в частині визначення розміру відсотків за користування кредитними коштами у зв`язку з його невідповідністю вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», «Про споживче кредитування».

Таким чином, суд відхиляє посилання представника відповідача на порушення позивачем статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

47. Разом з тим, доводи представника відповідача щодо безпідставного нарахування комісії за видачу кредиту суд вважає обґрунтованими.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з ч. ч. 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Відповідно до ч. 5 ст 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Аналіз умов Договору про відкриття кредитної лінії №1528-8669 вказує на те, що комісія за надання кредиту в розмірі 20%, встановлена в п. 4.7 Договору є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику.

Умови договору не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15.

Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду, від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15, від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 та від 20 липня 2022 року у справі № 343/557/15-ц.

З огляду на наведене суд приходить до висновку про те, що п. 4.7 Договору про відкриття кредитної лінії №1528-8669 від 21.03.2025 р. суперечить положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору.

Оскільки суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення комісії за видачу кредиту, а з розрахунку заборгованості вбачається, що 3960,00 грн. із здійснених відповідачем платежів позивач зарахував на погашення заборгованості саме по комісії, зазначені кошти підлягають зарахуванню в рахунок погашення заборгованості за процентами за користування кредитом.

Таким чином, розмір заборгованості за процентами підлягає зменшенню з 59956,43 грн. до 55996,43 грн. (59956,43 грн. - 3960,00 грн.).

48. Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 10500,00 грн. заборгованості за відсотками нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із пунктом 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX та набрав чинності 17.03.2022, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної у ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у постановах від 06.09.2023 у справі 910/8349/22 та від 18.10.2023 у справі 706/68/23, вже робив висновки щодо застосування цього положення ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що дія пункту 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України розповсюджується, зокрема, на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) та на кредитний договір. Тлумачення цього пункту свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної у ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

В зв`язку з вищевикладеним суд прийшов до висновку, що оскільки умови кредитного договору №1528-8669 від 21.03.2025 р. про сплату відповідачем ОСОБА_1 у період дії в Україні воєнного стану нарахованих відсотків за ст. 625 ЦК України в розмірі 10500,00 грн., як міру відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань на користь позикодавця, які передбачені пунктом 8.2. кредитного договору, суперечать пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-IX, через що являються нікчемними, а тому, позовна вимога про стягнення з відповідача відсотків за ст. 625 ЦК України задоволенню не підлягає.

49. Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

50. Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На противагу наданим позивачем доказам, які підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує обставину наявності боргу, відповідачем не долучено жодного належного, допустимого, достовірного та достатнього доказу на підтвердження відсутності факту наявності боргу.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, а також те, що фактично отримані та використані відповідачем ОСОБА_1 кредитні кошти у добровільному порядку позивачу не повернуті, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення із останньої в користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1528-8669 продукту «На все» від 21.03.2025 р. у розмірі 75906,68 грн. з яких: 19910,25 грн. заборгованість за тілом кредиту, 55996,43 грн. заборгованість за нарахованими процентами.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

51. Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

52. Позивачем ТОВ «Укр Кредит Фінанс» при зверненні до суду через систему «Електронний суд» був сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

53. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд у відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2236,14 грн. (83,99%) судового збору, що є пропорційним розміру задоволених вимог.

З цих підстав,

Керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 280-282, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 11, 207, 526, 549, 551, 626, 628, 633-634, 638, 1048-1050, 1054-1055, Цивільного кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (р/р НОМЕР_5 АБ «Укргазбанк» МФО 320478) заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1528-8669 продукту «На все» від 21.03.2025 р. у розмірі 75906,68 грн. з яких: 19910,25 грн. заборгованість за тілом кредиту, 55996,43 грн. заборгованість за нарахованими процентами.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (р/р НОМЕР_5 АБ «Укргазбанк» МФО 320478) - 2236,14 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду складено 31 серпня 2026 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», код ЄДРПОУ: 38548598, адреса місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, м. Київ, 01133.

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 .

Суддя: М.В. Харлан