Постановление суда № 139343073, 31.08.2026, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 947/11580/25

Провадження № 2-с/947/364/26

УХВАЛА

31.08.2026 року м.Одеса

Суддя Київського районного суду міста Одеси Мальований В.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу,

ВСТАНОВИВ:

27.08.2026 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу в якій заявник просить:

- скасувати судовий наказ, виданий 31.03.2025 Київським районним судом міста Одеси про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Вузівський» р/р НОМЕР_1 в ПАТ «МТБ БАНК» в м. Чорноморськ, МФО 328168, код ОКПО 35303304, заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 7106.48 (сім тисяч сто шість гривень сорок вісім копійок) гривень, а також стягнення на користь держави суму судового збору у розмірі 302,80 грн.;

- стягнути з Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Вузівський» витрати по сплаті судового збору 166,40 грн. та 302,80 грн.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначає, що з вказаним судовим наказом не погоджується, вважає заявлені вимоги про стягнення заборгованості необґрунтованими, оскільки не є власнецею квартири, за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується догвором купівлі-продажу від 19.01.2022 року.

Копію судового наказу ОСОБА_1 не отримувала.

Суддя, вивчивши матеріали справи, приходить до таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст.170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4,5 частини першої статті 161 цього Кодексу.

Така заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам ч.2-5 ст.170 ЦПК України.

Судом встановлено, що 31.03.2025 Київським районним судом міста Одеси видано судовий наказ Справа № 947/11580/25 (Провадження №2-н/947/3302/25) про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Вузівський» р/р НОМЕР_1 в ПАТ «МТБ БАНК» в м. Чорноморськ, МФО 328168, код ОКПО 35303304, заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 7106.48 (сім тисяч сто шість гривень сорок вісім копійок) гривень, а також стягнуто на користь держави суму судового збору у розмірі 302,80 грн.

Заява про скасування судового наказу подана з дотриманням строку, встановленого ч.1 ст.170 ЦПК України. Крім того, за формою та змістом відповідає вимогам ч.2-5 ст.170 ЦПК України. У зв`язку з цим підстав для її повернення немає.

Відповідно до ч.3 ст.171 ЦПК України, у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Беручи до уваги викладені боржником в заяві про скасування судового наказу обставини, виходячи з того, що в порядку наказного провадження можуть бути задоволені лише безспірні вимоги, суддя вважає необхідним виданий судовий наказ скасувати.

Крім цього, завниця просила стягнути з Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Вузівський» витрати по сплаті судового збору у розмірі 166,40 та 302.,80 грн.

Порядок розгляду справ наказного провадження визначений розділом II ЦПК України «Наказне провадження». Вказаний розділ ЦПК України окремо не встановлює порядку відшкодування судових витрат, які понесені боржником.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України, в разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Зі змісту зазначених норм процесуального права випливає, що судові витрати підлягають розподілу між позивачем та відповідачем (сторонами у позовному провадженні) у разі вирішення спору по суті, тобто при ухваленні судом остаточного рішення, оскільки саме тоді на суд покладається обов`язок вирішення питання щодо розподілу судових витрат з урахуванням приписів ст. 141 ЦПК України.

Разом з тим, ЦПК України не містить визначеного порядку розподілу судових витрат між учасниками наказного провадження, зокрема, не містить норми, відповідно до якої у випадку скасування судового наказу на заявника, за судовим наказом, покладався би обов`язок відшкодування боржнику судових витрат. Отже, судові витрати підлягають розподілу тільки за результатами розгляду справи. У справі наказного провадження спір між стягувачем та боржником суд не вирішує, а тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що подана заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.170, 171, 259-260, 263 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу задовольнити частково.

Судовий наказ, виданий 31.03.2025 Київським районним судом міста Одеси Справа № 947/11580/25 (Провадження №2-н/947/3302/25) про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Вузівський» р/р НОМЕР_1 в ПАТ «МТБ БАНК» в м. Чорноморськ, МФО 328168, код ОКПО 35303304, заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 7106.48 (сім тисяч сто шість гривень сорок вісім копійок) гривень, та стягнення на користь держави суми судового збору у розмірі 302,80 грн. скасувати.

В іншій частині заяву залишити без задоволення.

Роз`яснити, що заявлені заявником (стягувачем) вимоги можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя Мальований В. О.