Постановление суда № 139342736, 31.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

з питання прийняття позовної заяви та відкриття спрощеного провадження у справі

31 серпня 2026 року Справа № 520/26452/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду - Полях Н.А., розглянувши позовну заяву та додані до неї документи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо нездійснення перерахунку та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 20.05.2023 по 30.04.2024 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити грошове забезпечення ОСОБА_1 за період:

з 20.05.2023 р. по 31.12.2023 р., із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 р. згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;

з 01.01.2024 р. по 30.04.2024 р. із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2024 р. згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.

В адміністративному позові міститься клопотання:

- поновити строк подання адміністративного позову.

В обґрунтування клопотання зазначено, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 у період з 20.04.2017 по 30.04.2024, а на час звернення до суду продовжує безперервно проходити військову службу та брав участь у бойових діях. На думку представника позивача, запровадження воєнного стану, особливий характер військової служби та участь позивача у бойових діях у сукупності є поважними причинами пропуску строку звернення до суду.

Також представник позивача зазначив, що при звільненні позивачу не було надано бухгалтерської документації, розрахунків, довідок або інших документів, які містили б відомості про нарахування та виплату йому індексації та грошового забезпечення. На усне звернення позивача відповідних документів також не надано, у зв`язку з чим він звернувся за правовою допомогою.

Представник позивача 07.07.2026 направив до військової частини НОМЕР_2 адвокатський запит щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період проходження служби, відповідь на який надано 16.07.2026.

Крім того, представник позивача послався на Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2025 № 1-р/2025, яким частину першу статті 233 Кодексу законів про працю України визнано неконституційною в частині встановлення тримісячного строку звернення працівника до суду з вимогами про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат.

Розглянувши клопотання представника позивача, дослідивши доводи клопотання, суд дійшов наступного.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною третьою статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть установлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Спірні правовідносини стосуються нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення за період проходження військової служби. За усталеною практикою Верховного Суду грошове забезпечення військовослужбовця охоплюється поняттям заробітної плати, а тому до правовідносин щодо строку звернення до суду з вимогами про його нарахування та виплату підлягають застосуванню положення статті 233 Кодексу законів про працю України як спеціальної норми.

Частиною другою статті 233 КЗпП України встановлено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, працівник має право звернутися до суду в тримісячний строк із дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Згідно із частиною першою статті 116 КЗпП України про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

Отже, для застосування тримісячного строку, встановленого частиною другою статті 233 КЗпП України, необхідно встановити не лише факт припинення відповідних трудових або службових правовідносин, а й факт та конкретну дату одержання особою письмового повідомлення про всі суми, нараховані та виплачені їй при звільненні.

У постанові від 25.06.2026 у справі № 520/25416/25 Верховний Суд зазначив, що перебіг строку звернення до суду у спорі щодо виплат, належних при звільненні, розпочинається з дня одержання військовослужбовцем письмового повідомлення про нараховані та виплачені суми, зокрема грошового атестата. Подальше одержання відповіді на адвокатський запит саме по собі не змінює початку перебігу такого строку та не започатковує його заново.

Водночас матеріали, додані до позовної заяви, не містять наказу про звільнення ОСОБА_1 з військової служби, доказів припинення ним військової служби 30.04.2024, а також доказів вручення позивачу грошового атестата, письмового повідомлення про нараховані та виплачені при звільненні суми чи інших розрахункових документів та відомостей про дату їх одержання.

Натомість у позовній заяві зазначено, що на час звернення до суду ОСОБА_1 продовжує безперервно проходити військову службу.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2025 № 1-р/2025 обмеження тримісячним строком звернення працівника до суду з вимогами про стягнення заробітної плати та інших належних йому виплат під час триваючих трудових правовідносин визнано таким, що не відповідає Конституції України.

Верховний Суд у постанові від 24.02.2026 у справі № 120/2933/25 дійшов висновку, що особа, яка не звільнена та продовжує проходити військову службу, має право звернутися до суду з вимогами про виплату належного їй грошового забезпечення без обмеження тримісячним строком, установленим частиною першою статті 233 КЗпП України.

Таким чином, за відсутності доказів звільнення позивача з військової служби відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин частини другої статті 233 КЗпП України.

Крім того, як зазначалося, початок перебігу тримісячного строку має визначатися з дня одержання позивачем письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні.

Надана військовою частиною НОМЕР_2 відповідь від 16.07.2026 на адвокатський запит представника позивача не підтверджує, що до цієї дати позивачу було вручено грошовий атестат або інше письмове повідомлення, передбачене статтею 116 КЗпП України.

Отже, на стадії вирішення питання про відкриття провадження матеріали позовної заяви не дають підстав для висновку про пропуск ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду.

З огляду на викладене клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду є передчасним, оскільки на час відкриття провадження факт пропуску такого строку не встановлено, а тому підстави для його поновлення наразі відсутні.

Оскільки судом встановлено відсутність факту пропуску строку звернення до суду, клопотання представника позивача є очевидно безпідставним та не потребує вирішення по суті.

Відповідно до частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

За таких обставин клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду підлягає поверненню без розгляду як очевидно безпідставне.

Спір виник з публічно-правових відносин та згідно зі статтею 19 КАС України належить до юрисдикції адміністративних судів і має розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

Подана позовна заява відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України. Справа підсудна Харківському окружному адміністративному суду.

Виходячи з положень ст. 171, 257 КАС України зазначена справа належить до справ незначної складності, а отже позовну заяву належить розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Керуючись положеннями ст. 19, 160-162, 171, 172, 241, 243, 248, 256-262, 294, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання представника ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з позовом повернути заявнику без розгляду.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене провадження в справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Запропонувати відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання копії ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати до суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи.

Запропонувати позивачу подати до суду у п`ятиденний строк з дня отримання копії відзиву - відповідь на відзив та надати також до суду докази її надіслання (подання) іншим учасникам справи.

Запропонувати відповідачу подати до суду заперечення на відповідь позивача протягом п`яти днів з дня отримання відповіді позивача на відзив та надати до суду також докази надіслання (подання) їх копії іншим учасникам справи.

Розгляд і вирішення справи здійснювати одноособовим складом суду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Роз`яснити учасникам справи, що справа буде розглянута у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше строків, визначених КАС України.

Суддя роз`яснює, що згідно ч. 5-7 ст. 18 КАС України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до п.5.8 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи офіційна електронна адреса сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.

Відповідно до п. 59 Положення до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС процесуальні та інші документи можуть подаватися до суду в електронній формі з використанням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає документи у справах або на офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.

Копії даної ухвали направити учасникам справи.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі знаходиться за посиланням: http://adm.hr.court.gov.ua/sud2070/.

Роз`яснити учасникам справи про наявність у них процесуальних прав і обов`язків, що передбачені ст. ст. 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.А. Полях