Постановление суда № 139338680, 28.08.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/2343/25

провадження №: 2-з/398/39/26

УХВАЛА

Іменем України

"28" серпня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Ремезок А.Ю., секретаря судового засідання Шаповал Є.О., за участю представника заявника - ОСОБА_1 , представника відповідача - ОСОБА_2 , розглянувши в режимі відеоконференції заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 про забезпечення позову в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа Друга Олександрійська державна нотаріальна контора Кіровоградської області про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та скасування рішення про державну реєстрацію прав,

в с т а н о в и в :

Позиції сторін, процесуальні дії

ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , звернулася до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та заборонити відповідачу ОСОБА_4 вчиняти будь-які дії щодо вказаної квартири.

Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що в провадженні Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області перебуває цивільна справа №398/2343/25 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним та скасування державної реєстрації, зокрема свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Другої Олександрійської державної нотаріальної контори Кіровоградської області 27.01.2025 року на майно у вигляді житлової квартири, що розташована по АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_4 . Вказана квартира належала його померлій матері ОСОБА_5 . Він є спадкоємцем першої черги за законом, інших спадкоємців першої черги немає. Він вважається таким, що спадщину після смерті матері прийняв, що підтверджується витягом з Єдиного державного демографічного реєстру щодо місця проживання, а також інформацією, наданою Управлінням дозвільно-погоджувальних процедур та адміністративних послуг Олександрійської міської ради від 17.04.2025 року за №2212/152/16. Однак виявилось, що працівник Управління дозвільно-погоджувальних процедур помилково на запит нотаріуса надала відповідь про те, що він не значиться в реєстрі Олександрійської територіальної громади, що дало змогу відповідачці - його дочці, а померлій матері онуці, спадкоємцю п`ятої черги, яка звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, переоформити спадкове майно. Він дотепер має доступ до вказаної квартири, там зберігаються його особисті речі, однак останні події навколо спадкового майна викликають у нього сумніви у порядності відповідачки та особи, яка представляє її інтереси, і дають привід вважати, що квартира може бути умисно відчужена на користь третіх осіб, що у разі невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Зважаючи на потребу громадян, які вимушені переселятися з окупованих територій, а також територій, де ведуться активні бойові дії, він з 01.06.2024 року віддав в безоплатне користування житло сім`ї з неповнолітньою дитиною та бабусею похилого віку, яка є внутрішньо переміщеною особою. 22.08.2026 року квартиронаймачка повідомила його, що до квартири за допомогою працівників поліції намагалася потрапити представник її доньки, тобто його колишня дружина. Такі дії представника відповідача вказують на те, що наявність відкритого судового провадження щодо спірної житлової квартири не стане перешкодою для її відчуження на користь третіх осіб.

Представником відповідачки ОСОБА_2 подано до суду заперечення проти заяви про забезпечення позову. Свою заяву мотивує тим, що право власності на спірну квартиру зареєстроване за ОСОБА_4 , яке є чинним, не припинене та не скасоване. Сам факт розгляду не зупиняє права власності та не позбавляє власника правомочностей передбачених законодавством. З 2024 року у квартирі фактично проживають особи, пов`язані з позивачем. Відповідачка не укладала з ними договору найму чи іншого договору, який надавав би їм право користуватися квартирою. Вони не допускають представника відповідача до квартири. У зв`язку з чим вона вимушена була звертатись в органи поліції. Є підстави вважати, що причиною звернення стало не виникнення ризику відчуження квартири, а намір відповідачки припинити користування її майном сторонніми особами та забезпечити доступ до нього. Відповідачка стверджує, що не має наміру відчужувати квартиру. Від часу державної реєстрації не вчиняла дій, спрямованих на продаж, дарування, передачу квартири в іпотеку чи інше відчуження. Квартира не виставлялась відповідачкою на продаж, попередні договори не укладалися, реєстраційні дії щодо зміни власника не ініціювались. Відповідачка активно бере участь у розгляді справи, подала відзив та докази на підтвердження законності прийняття спадщини й видачі свідоцтва. ЇЇ процесуальна поведінка не свідчить про намір уникнути наслідків майбутнього рішення суду або створити перешкоди для його виконання.

На підставі ч. 4 ст. 153 ЦПК України судом було призначено розгляд заяви про забезпечення позову у судовому засіданні з викликом сторін.

В судовому засіданні представниця заявника заяву про забезпечення позову підтримала, просила задовольнити та зазначила, що намагання матері відповідачки, яка представляє її інтереси за довіреністю, увійти до квартири, свідчить про намір відчужити дану квартиру.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував щодо задоволення заяви про забезпечення позову з підстав, зазначених у запереченні на заяву.

Представник третьої особи - Другої олександрійської державної нотаріальної контори Кіровоградської області в судове засідання не з`явився.

Обставини справи, встановлені судом

В провадженні Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа Друга олександрійська державна нотаріальна контора Кіровоградської області з позовними вимогами про:

-визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Другої олександрійської державної нотаріальної контори Кіровоградської області 27.01.2025 на ім`я ОСОБА_4 ;

-скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 76803959 від 27.01.2025, яким зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_4 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухому майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна квартири, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , право власності на дану квартиру зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер: 30, виданого 27.01.2025 Другою олександрійською державною нотаріальною конторою Кіровоградської області.

Сторонами справи визнано, що за волевиявленням ОСОБА_3 у спірній квартирі тимчасово проживають треті особи.

22.08.2026 ОСОБА_6 , мати ОСОБА_4 та її представник за довіреністю від 04.08.2025, посвідченої Консулом ГКУ у Вроцлаві, реєстровий № 1588, ЄРД № 58391874 (що визнано сторонами), звернулась до Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області з повідомленням про те, що не може потрапити в квартиру АДРЕСА_2 , яка належить доньці ОСОБА_4 , та про конфлікт з квартиранткою, яка мешкає в даній квартирі.

Релевантні джерела права

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.1, 2 ч. 1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно, що належать відповідачеві і знаходиться у нього; забороною вчиняти певні дії. Заборона відповідачеві вчиняти певні дії є видом забезпечення позову, яка спрямована проти активних учинків відповідача, що можуть ускладнити виконання рішення суду.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 2, 3 ст. 150 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду виснувала про те, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20).

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18).

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) вказано, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Оцінка аргументів сторін, висновки суду

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення

Судом встановлено, що між сторонами існує спір стосовно права власності та правомірності видачі свідоцтва про право на спадщину щодо квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1 .

Вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідачки в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Оскільки визнання недійсним правочину, який є безпосередньою підставою для зміни власника спірної квартири, так чи інакше вплине на подальший правовий режим цього нерухомого майна, то вибраний позивачем вид забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно є співмірним із заявленою в цій справі вимогою позову.

Встановивши, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій щодо відчуження спірного майна, щоб забезпечити реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, та врахувавши, що спосіб забезпечення шляхом накладення арешту на спірну квартиру є адекватним захистом для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, суд дійшов висновку про необхідність забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру.

Накладення арешту на квартиру є видом забезпечення позову, передбаченим статтю 150 ЦПК України, і відповідає предмету позову та, водночас, вжиття такого заходу не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи.

Суд також звертає увагу, що за своєю суттю арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком виключно накладення обмеження на право розпоряджатися майном з метою його збереження. При вжитті таких заходів власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном і не позбавляється їх. Накладення арешту не завдає шкоди відповідачці, не позбавляє її права проживати в квартирі чи використовувати її за призначенням, мати доступ до квартири, звертатись до правоохоронних органів та в установленому законом порядку вимагати усунення перешкод у користуванні майном, а лише тимчасово обмежує право відчужити це майно третім особам до вирішення спору судом. Арешт майна також не встановлює та не підтверджує права третіх осіб на проживання чи користування квартирою без дозволу власника.

Отже, враховуючи викладене, суть позовних вимог, їх розмір та, беручи до уваги те, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому унеможливити виконання рішення у даній справі, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання представника позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру.

Щодо заявленої вимоги про заборону відповідачу ОСОБА_4 вчиняти будь-які дії щодо вказаної квартири, суд зазначає, що така вимога є неспівмірною з можливими негативними наслідками застосування такого виду забезпечення позову у вигляді порушення прав власниці квартири володіння та користування нею. Крім того, дана вимога не є конкретизованою, необхідність заборони відповідачу вчиняти будь-які дії щодо вказаної квартири позивачем не доведена. Отже, така вимога заяви задоволенню не підлягає.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов переконання, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 149, 150, 153, 154, 260, 353, 354 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву про забезпечення позову задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

В задоволенні іншої частини заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 31.08.2026.

Суддя: Анастасія Ремезок