Постановление суда № 139338404, 27.08.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/16685/26

Провадження № 1-кс/344/6286/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2026 року місто Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо підозрюваного ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження № 62026140150000020 від 15 січня 2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 426-1, ч. 3 ст. 368, ч. ч. 1, 3 ст. 362 Кримінального кодексу України, -

В С Т А Н О В И Л А:

Старший слідчий П`ятого слідчого відділу (з дислокацією у

м. Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 звернувся до суду із зазначеним клопотанням, в обґрунтування якого посилається на те, що П`ятим слідчим відділом (з дислокацією ум. Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62026140150000020 від 15 січня 2026 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 426-1, ч. 3 ст. 368, ч. ч. 1, 3 ст. 362 Кримінального кодексу України.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що військові посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи за попередньою змовою групою осіб із військовими посадовими особами підпорядкованих їм ТЦК та СП, що розташовані на території Івано-Франківської області, зловживаючи наданою їм владою та службовим становищем, на систематичній основі, переслідуючи корисливі мотиви, у період дії воєнного стану, за отримання неправомірної вигоди, організували протиправну схему ухилення військовозобов`язаних осіб від мобілізації та фактичного проходження військової служби, шляхом скасування наказів про призов на військову службу окремих мешканців Івано-франківської області, без наявності на те законних підстав, а також, шляхом внесення завідомо неправдивих даних про зазначених військовозобов`язаних осіб в систему «Оберіг», щодо проходження ними військової служби.

Серед іншого, достовірно встановлено причетність до вказаної незаконної діяльності заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 27.06.2025 о 20 год 04 хв перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, будучи ознайомленим із порядком ведення військового обліку військовозобов`язаних осіб, а також із порядком користування ІКС «Оберіг», маючи доступ до вказаної інформаційно-комунікаційної системи та інформації, розміщеної у ній, використовуючи власний електронний ключ доступу, логін та пароль, з метою штучного завищення статистичних показників виконання ІНФОРМАЦІЯ_3 мобілізаційного плану, вніс в облікову картку військовозобов`язаної особи ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , розміщену в ІКС «Оберіг», завідомо неправдиві відомості про його зарахування для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 , а також, про зняття останнього із військового обліку у зв`язку із мобілізацією, достовірно знаючи, що ОСОБА_8 на військову службу не призивався та не був включений до наказу про зарахування до списків особового складу, всі види забезпечення та призначений на посаду,чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 362 Кримінального кодексу України несанкціонована зміна інформації, яка обробляється в автоматизованій системі, вчинене особою, яка має право доступу до такої інформації.

Він же, діючи умисно та повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, діючи умисно, з мотивів штучного завищення показника виконання ІНФОРМАЦІЯ_3 мобілізаційного плану, перебуваючи на посаді заступника начальника начальника мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 , маючи право доступу до інформації, розміщеної в ІКС «Оберіг», використовуючи власний електронний ключ доступу, логін та пароль, в порушення вимог законодавства, яким регламентовано функціонування ІКС «Оберіг» та внесення до неї відомостей про військовозобов`язаних осіб, у період часу із 24.11.2025 по 03.01.2026, без будь яких правових та фактичних підстав, вніс до облікових карток військовозобов`язаних громадян ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 та ОСОБА_28 , розміщених в автоматизованій системі - ІКС «Оберіг», несанкціоновані зміни про зняття останніх із військового обліку у зв`язку із їх зарахуванням до списків особового складу конкретних військових частин для проходження військової служби, достовірно знаючи, що перелічені військовозобов`язані особи на військову службу не призивалися та не були включені до наказів про зарахування останніх до списків особового складу, всі види забезпечення та призначені на посади, тобто військову службу у період часу із 24.11.2025 по 08.05.2026 не проходили,чим вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 362 Кримінального кодексу України несанкціонована зміна інформації, яка обробляється в автоматизованій системі, вчинене особою, яка має право доступу до такої інформації, вчиненні повторно.

25.08.2026 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 362 Кримінального кодексу України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: відомостями із бази даних «Оберіг», щодо змісту та порядку внесення ОСОБА_4 відомостей до зазначеної бази даних; протоколами допитів вище вказаних військовослужбовців та їх родичів, офіційними відповідями військових частин до яких наче б то прибули для проходження служби вище зазначені військовослужбовців, документальними матеріалами, здобутими під час проведення обшуку у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стосуються призову на військову службу вище перелічених військовослужбовців та їх мобілізації.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Водночас, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 , запобігання продовженню злочинної діяльності та можливого ухилення від досудового слідства виникла необхідність в обранні запобіжного заходу у вигляді застави.

Також, в ході досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексуУкраїни, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи викладене, тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , дані про особу підозрюваного, з метою забезпечення виконання процесуальних обов`язків та запобігання наведеним у клопотанні ризикам до ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді застави.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 Кримінального процесуального кодексуУкраїни.

Разом з цим, при визначенні розміру застави, необхідно врахуватиобставини, передбачені частиною четвертою статті 182 Кримінального процесуального кодексуУкраїни, зокрема майновий стан ОСОБА_4 та його сімейний стан, об`єктивну можливість ОСОБА_4 отримувати грошові кошти з неофіційних та незаконних джерел походження, а також широке коло знайомств ОСОБА_4 , статусність посади, яку обіймав останній.

Враховуючи викладене, беручи до уваги актуальність і суспільну резонансність даного кримінального провадження, а також те, що слідство продовжує досліджувати можливі факти внесення ОСОБА_4 до бази даних «Оберіг» завідомо неправдивих відомостей про мобілізацію на військову службу військовозобов`язаних осіб в умовах воєнного стану, саме застава у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 266 240 гривень (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок гривень) здатна забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків.

З огляду на вищевикладене, слідчий за погодженням з прокурором просить підозрюваному ОСОБА_4 визначити розмір застави в межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 гривень.

Відповідно до протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 26 серпня 2026 року, дану справу передано слідчому судді ОСОБА_1 для розгляду.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав на підставах, викладених у клопотанні, просив клопотання задовольнити.

Підозрюваний у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, просив зменшити розмір застави.

Захисник у судовому засідання проти задоволення клопотання заперечував, вказав, що ризики, наведені прокурором, жодним чином не підтверджені. Просить зменшити розмір застави до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки розмір застави, який просить прокурор, є непосильним для підозрюваного. Також просив не задовольняти клопотання в частині ризику щодо носіння електронного засобу контролю. Крім того, просив у частині обов`язку щодо не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду зазначити у межах Івано-Франківської області.

Заслухавши прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя виходить з наступного.

За змістом статей 131-132 Кримінального процесуального кодексу України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Частинами першою-другою статті 176 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (частина друга статті 177 Кримінального процесуального кодексу України).

Статтею 178 Кримінального процесуального кодексу України встановлені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу

Так, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Частина перша статті 182 Кримінального процесуального кодексу України визначає, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Згідно частини четвертої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У пункті 2 частини п`ятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини першої статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно частини восьмої статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, до підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою у випадках та в порядку, передбачених цією главою.

З матеріалів клопотання вбачається, що 25.08.2026 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 362 Кримінального кодексу України.

Причетність ОСОБА_4 до інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме:відомостями із бази даних «Оберіг», щодо змісту та порядку внесення ОСОБА_4 відомостей до зазначеної бази даних; протоколами допитів вище вказаних військовослужбовців та їх родичів, офіційними відповідями військових частин до яких наче б то прибули для проходження служби вище зазначені військовослужбовців, документальними матеріалами, здобутими під час проведення обшуку у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стосуються призову на військову службу вище перелічених військовослужбовців та їх мобілізації.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1 (c) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа можливо вчинила злочин».

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності та допустимості, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та інші), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення. При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального кодексу ця особа підлягає відповідальності.

Отже, на даній стадії розслідування оцінка обґрунтованості підозри не повинна пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.

При цьому слідчий суддя бере до уваги, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження.

Наявні у матеріалах кримінального провадження докази у їх сукупності дають підстави слідчому судді дійти висновку, що органами досудового розслідування обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 426-1, ч. 3 ст. 368, ч. ч. 1, 3 ст. 362 Кримінального кодексу України.

Вбачається, що застосування запобіжних заходів вже можливо за наявності ризиків. Ризик - це невизначена подія, яка за суттю представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у частині першій статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.

У судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, які існують та які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 2, 3, 4, 5 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.

Ризик переховування підозрюваного

від органів досудового розслідування та/або суду.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

При оцінці наявності цього ризику слідчий суддя враховує те, що підозрюваний розуміє, що обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

ОСОБА_4 у період із 06.04.2016 по теперішній час обіймає посаду заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 . В силу виконання своїх службових обов`язків підозрюваний мав та має широке коло знайомих, у тому числі і серед службових осіб правоохоронних органів, та обізнаний із особливостями роботи правоохоронної системи і досудового розслідування у кримінальних провадженнях.

Вищевказані обставини, дають підстави вважати, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, може переховуватися від органів досудового розслідування та має реальні можливості покинути територію України поза межами пунктів пропуску, а також переховуватись на території України.

Враховуючи ці обставини у сукупності із особою підозрюваного та характером і тяжкістю злочинів, у вчиненні яких він підозрюється, слідчий суддя дійшла висновку, що на теперішній час існує ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Ризик незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.

Даний ризик є реальним, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 у силу того, що досить тривалий період часу обіймав заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , без обрання йому запобіжного заходу під час досудового розслідування, матиме можливість, використовуючи свій авторитет, зв`язки в правоохоронних органах на території Івано-Франківської області та України загалом, а також здобутий досвід, впливати на свідків у кримінальному провадженні, які можуть бути обізнаними про обставини вчинення ним досліджуваного злочину, у тому числі на свідків з числа його співслужбовців.

Таким чином, ОСОБА_4 з урахуванням відомих йому обставин вчинення кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження зможе вступати у поза процесуальні відносини із свідками та схиляти їх до зміни наданих слідству показань.

Окрім цього, у кримінальному провадженні ще не встановлено та не допитано усіх осіб, які можуть бути обізнаними про обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_4 злочину, що створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань, або відмови від надання таких.

Оцінюючи можливість впливу на свідків, слідчий суддя також виходить із передбаченої Кримінальним процесуальним кодексом України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини перша-друга статті 23, стаття 224 Кримінального процесуального кодексу України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 Кримінального процесуального кодексу України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина четверта статті 95 Кримінального процесуального кодексу України).

За таких обставин ризик впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від цих осіб та дослідження їх судом.

Вказане надає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони зацікавлених осіб на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними свідчень.

З огляду на вищевикладене, слідчий суддя вважає, що ризик незаконного впливу свідків існує, що обумовлює необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу з метою запобігання цьому ризику.

Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів,

які мають істотне значення для встановлення

обставин кримінального правопорушення.

Даний ризик є реальним, оскільки враховуючи, що злочинні дії ОСОБА_4 стосуються внесення до автоматизованої бази даних «Оберіг» завідомо неправдивих відомостей та їх фіксації у відповідних службових документах ІНФОРМАЦІЯ_1 (накази, поіменні списки, довідки ВЛК, тощо), останній, враховуючи тяжкість покарання, яке йому загрожує, може знищити, сховати або спотворити будь-які інформацію та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень та котрі ще не здобуті слідством.

Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Враховуючи, що злочинні дії ОСОБА_4 в значній мірі підтверджуються документальними матеріалами, останній, враховуючи тяжкість покарання, яке йому загрожує, може умисно фальсифікувати відомості, зазначені у тих документах, які слідство ще не здобуло станом на даний час, або створювати нові документи, що міститимуть завідомо неправдиві відомості, вигідні для підтвердження лінії захисту ОСОБА_4 .

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Також існує ризик, передбачений пунктом 5 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, оскільки без обрання запобіжного заходу у виді застави та покладення на нього відповідних процесуальних обов`язків ОСОБА_4 зможе, користуючись наявною у нього владою та авторитетом, у тому числі знайомствами із особами з числа високопосадовців центральних органів державної та військової влади, координувати свої дії із іншими особами, причетними до вчинення досліджуваного злочину, що мають можливість впливати на викривлення значимих даних для кримінального провадження шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників/сторін кримінального провадження, з метою уникнення підозрюваним кримінальної відповідальності, що є способом перешкоджання досудовому розслідуванню.

Крім того, ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання.

Слідчим суддею перевірено можливість застосування запобіжних заходів, передбачених частиною першою статті 176 Кримінального процесуального кодексу України, наступним чином.

Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, на думку слідчого судді, в даному випадку є неможливим, оскільки до органів досудового розслідування та до суду не надходили заяви від жодних осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 Кримінального процесуального кодексу України і зобов`язуються, за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Запобіжний захід у вигляді особистої поруки також буде неефективним з огляду на те, що істотною відмінністю цього запобіжного заходу від особистого зобов`язання є те, що реалізація особистої поруки передбачає менше обмеження прав і свобод підозрюваної, ніж інші запобіжні заходи, зокрема, особисте зобов`язання, яке також, на думку слідчого судді, в даному конкретному випадку не спроможне забезпечити досягнення цілей у кримінальному провадженні та нівелювати наявні ризики.

Запобіжний захід у виді домашнього арешту та тримання під вартою є найбільш суворими і про їх застосування не заявлено у суді.

Вирішуючи дане клопотання, слідчий суддя враховує також вагомість наявних доказів про можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих злочинів, характеризуючи особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров`я та майновий стан, міцність соціальних зв`язків, та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор, дають достатні підстави вважати, що для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та доведені у судовому засіданні, застосування запобіжного заходу у вигляді застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя вважає, що до ОСОБА_4 як до підозрюваного в тяжкому злочині може бути застосована застава у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, при цьому необхідність визначення саме такого розміру обумовлюється самими обставинами вчинення кримінального правопорушення, які на даний час відповідають стандарту доведення «обґрунтована підозра», розміром завданої шкоди, яка на час розгляду справи не відшкодована, а також майновим становищем підозрюваного.

Слідчий суддя враховує позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина четверта статті 182 Кримінального процесуального кодексу України), зважаючи на обставини кримінального правопорушення, тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному, а також характеристику підозрюваного, його майновий і сімейний стан, стан його здоров`я, з огляду на вимоги щодо того, що застава повинна достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірною для нього, то слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави в межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240,00 гривень (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень нуль копійок.

Обставин, які можуть бути підставою для відмови в задоволенні даного клопотання, не встановлено, як і не встановлено обставин для визначення застави з іншим більшим та меншим розміром застави для даної категорії злочинів, а визначений слідчим суддею розмір застави зможе гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків і такий запобіжний захід буде достатнім, співмірним та доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

Крім цього, вважаю за необхідне у разі внесення застави покласти на підозрюваного додаткові обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, в межах строку досудового розслідування.

Керуючись ст.ст. 176-178, 179, 182, 193, 194, 199, 309, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -

У Х В А Л И Л А:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді застави у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень нуль копійок, яку необхідно внести на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області в національній грошовій одиниці (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на строк до 25 жовтня 2026 рокувключно наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;

- не відлучатися за межі Івано-Франківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання компетентним органам свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії ухвали до 25 жовтня 2026 року включно.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що, відповідно до частини шостої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України, він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.

Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 31 серпня 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1