Решение № 139335396, 31.08.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31 серпня 2026 року (09:25)Справа № 280/4348/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АМТ» (69000, м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд.13, прим.23; код ЄДРПОУ 42822115) до Південно-Східної митниці (49038, м.Дніпро, вул.Ольги Княгині, буд.22; код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

07.05.2026 через підсистему «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АМТ» (далі позивач або ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ») до Південно-Східної митниці (далі - відповідач), в якій позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110150/2026/000039/2 від 24.04.2026.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи Митного кодексу України та зазначає, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. З урахуванням вищезазначеного просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 12.05.2026 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження).

28.05.2026 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №29854), в якому представник відповідача позовні вимоги не визнає, зокрема зазначає, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв`язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Крім того, відповідач вказав на те, що митним органом у встановленому законом порядку було встановлено, що вартість імпортованого позивачем товару є вищою ніж заявлена, що зумовило прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. З урахуванням вищезазначеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

У період часу з 27.07.2026 по 28.08.2026 суддя Калашник Ю.В. була відсутня на роботі, що підтверджується відповідною довідкою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.08.2026, яка міститься в матеріалах справи, у зв`язку із чим рішення у повному обсязі складено та підписано у перший робочий день.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

21.07.2025 ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (Покупець) укладено з компанією Changzhou Dongfeng Agricultural Machinery Group Co., Ltd. (Китай) (Продавець) зовнішньоекономічний контракт №DF/2 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною даного контракту.

В подальшому, компанією Changzhou Dongfeng Agricultural Machinery Group Co., Ltd, відповідно до умов даного зовнішньоекономічного Контракту №DF/2 від 21.07.2025, Специфікацій (Додатків) №2026-3 від 14.11.2025, №2026-3-з від 14.11.2025 та рахунку-фактури (інвойсу) №DF2026-3 від 10.12.2025 з Додатком №1 до нього здійснено поставку товарів (трактори для сільськогосподарських робіт колісні, моделі 244DG2U, та запасні частини до сільськогосподарської техніки).

Товарна партія поставлялась на умовах FOB SHANGHAI згідно з міжнародними торговельними правилами «ІНКОТЕРМС 2010» (порт відвантаження - SHANGHAI, China).

Таким чином, складовими митної вартості товару є інвойсна вартість товару та вартість перевезення (фрахту) товару до кордону України.

16.04.2026, декларантом до митного контролю та митного оформлення надіслано засобами електронного зв`язку митну декларацію в режимі ІМ40 за №26UA110150003792U9 на товар, що зазначений в гр. 31 МД: «Трактор для сільськогосподарських робіт, колісний, новий, марка DONGFENG, модель 244DG2U 14 шт., прокладка проміжна гідророзподільника DF240/244 - 30 шт., кнопка аварійної зупинки DF 244DG2 - 25 шт.».

Митна вартість зазначеного товару декларантом визначена відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України.

На підтвердження обґрунтованості заявленої позивачем митної вартості товару, зазначеної у митній декларації №26UA110150003792U9 від 16.04.2026, ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» надано митному органу наступні документи: зовнішньоекономічний контракт №DF/2 від 21.07.2025; специфікація (Додаток) №2026-3 від 14.11.2025; специфікація (Додаток) №2026-3-z від 14.11.2025; рахунок-фактура (інвойс) №DF2026-3 від 10.12.2025; додаток №1 до інвойсу №DF2026-3 від 10.12.2025; пакувальний лист №1 від 10.12.2025.

Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» надало митниці: договір транспортно-експедиторського обслуговування №122 від 01.03.2024; заявку на перевезення №50 від 18.12.2025; коносамент №SMXM25120060 від 25.12.2025; рахунок-фактуру (інвойс) на оплату послуг з перевезення №F/26/03/88 від 23.03.2026; акт виконаних робіт №57 від 23.03.2026; довідку про транспортні витрати №2303/1Т від 23.03.2026; залізничну накладну №31528162 від 11.03.2026.

Так, при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме:

1) Загальна фактурна вартість оцінюваних товарів відповідно до гр.22 ЕМД від 16.04.2026 №26UA110150003792U9 - 56339,60 дол.США, що не кореспондується з відомостями що містяться у рахунку-інвойсі від 10.12.2025 №DF2026-3 (248051,60 дол.США) та додатком 1 до інвойсу № DF2026-3 (120 243,60 дол.США), Специфікацією від 14.11.2025 №2026-3 (248048,00 дол.США), за Специфікацією від 14.11.2025 №2026-3-z (3,60 дол.США). У Специфікації від 14.11.2025 №2026-3 зазначено що оплата здійснюється шляхом 100 % передоплати; у Специфікації від 14.11.2025 №2026-3-z зазначено що оплата здійснюється протягом 180 днів з моменту фактичної доставки товару. Декларантом до митного оформлення надані платіжні інструкції №587 від 17.02.2026 та №658 від 13.03.2026. Згідно інформації графи «призначення платежу» за специфікацією 14.11.2025 №2026-3 проведена оплата за платіжною інструкцією № 587 від 17.02.2026 у сумі 158 744,92 дол.США та платіжною інструкцією №658 від 13.03.2026 у сумі 45 708,00 дол.США, що склало суму 204 452,92 дол.США. Загальна сума сплати за специфікацією 14.11.2025 №2026-3 складає 248 048,00 дол.США, за даними наданих до митного оформлення платіжних інструкції підприємство сплатило суму, що не відповідає наданій специфікації. Таким чином декларантом надано платіжні інструкції, які не в повному обсязі відповідають умовам, визначеним у специфікації, що не дає можливості однозначно встановити фактичний порядок та строки оплати за товар. Враховуючи, що оцінювана партія товару попередньо була поміщена на митний склад за ЕМД №26UA110150002735U5 від 26.03.2026, оплата мала бути здійснена в повному обсязі. Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п.2 ст.53 МКУ).

2) Відповідно документів наданих до митного оформлення, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки згідно Інкотермс FOB - QINGDAO (China). Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010) за терміном FОВ, Продавець зобов`язаний доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорта. Враховуючи заявлений характер зовнішньоекономічної угоди - контракт з виробником, умови поставки FOB, продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення. Документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки, ваги) не надано. Декларантом до митного оформлення ненадана копія декларації країни відправлення;

3) З урахуванням маршруту перевезення встановлено невідповідність відомостей щодо маршруту транспортування товару у поданих документах. Так, відповідно до коносаменту, перевезення товару здійснюється за маршрутом Шанхай - Гданськ, що свідчить про завершення морського перевезення у порту Гданськ. Водночас, згідно із залізничною накладною, відправлення товару здійснюється з іншого пункту - Gliwice Port через Медика до Мостиська II. При цьому документи, що підтверджують переміщення товару з порту Гданськ до Gliwice Port, до митного оформлення не подано. Крім того, у рахунку на транспортні послуги зазначено інший маршрут перевезення, а саме Шанхай - Пшемысль - Мостиська, який не відповідає відомостям, зазначеним у коносаменті та залізничній накладній. Зокрема, у залізничній накладній зазначено перехід Медика - Мостиська II, тоді як у рахунку - Пшемысль - Мостиська. Таким чином, подані документи містять взаємовиключні відомості щодо: - пункту завершення морського перевезення; - пункту початку залізничного транспортування; - пункту перетину митного кордону; - повного маршруту переміщення товару. Крім того, відсутня можливість ідентифікувати, які саме транспортні витрати фактично понесені, за яким маршрутом вони сформовані та які складові включені до їх вартості. Зазначені невідповідності унеможливлюють встановлення фактичного маршруту транспортування товару та перевірку достовірності заявлених транспортних витрат, у тому числі витрат на перевалку та навантажувально-розвантажувальні роботи.

Враховуючи викладене, згідно вимог ч.2 ст.53 МК України позивачу повідомлено про необхідність протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: інші платіжні та/або бухгалтерські документи; транспортні документи та документи про вартість перевезення; виписку з бухгалтерської документації; копію митної декларації країни відправлення; висновки експертної організації про якісні та вартісні характеристики товарів.

Листом №230401 від 23.04.2026, позивачем надано митниці детальні письмові пояснення щодо кожного зауваження митного органу. Разом із відповіддю товариство надало додаткові платіжні документи, а саме виписки з банківської установи та платіжну інструкцію №641 від 09.03.2026. У цьому ж листі товариство зазначило, що інші додаткові документи у встановлений 10-денний термін надаватись не будуть, та висловило прохання здійснити митне оформлення товару за ЕМД від 16.04.2026 №26UA110150003792U9 за наявними документами.

24.04.2026 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA110150/2026/000039/2, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованих товарів скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МК України.

У рішенні зазначено, що надані декларантом пояснення не усувають раніше встановлені розбіжності та не підтверджують достовірність заявлених відомостей щодо складових митної вартості товару. Зокрема, декларантом зазначено, що маршрут транспортування може змінюватися експедитором, однак жодних документів, які б підтверджували фактичне переміщення товару між пунктами, зазначеними у різних документах, не надано. Так, відповідно до коносаменту, перевезення товару здійснюється до порту Гданськ, тоді як у залізничній накладній пунктом відправлення зазначено Gliwice Port. При цьому документи, що підтверджують перевезення товару між зазначеними пунктами, відсутні. Крім того, рахунок на транспортні послуги містить відомості про маршрут через Пшемысль, тоді як у залізничній накладній зазначено інший пункт перетину митного кордону - Медика - Мостиська II, що свідчить про відсутність узгодженості між поданими документами. Таким чином, декларантом не підтверджено: - повний маршрут транспортування товару; - безперервність перевезення; - відповідність заявлених транспортних витрат фактичному маршруту переміщення товару. Посилання декларанта на норми митного законодавства та судову практику не спростовують встановлених розбіжностей, оскільки подані документи повинні містити достовірні та узгоджені відомості, що дають можливість перевірити числове значення складових митної вартості. Водночас, надані пояснення мають загальний характер та не містять документального підтвердження фактичних обставин транспортування товару. З огляду на викладене, раніше встановлені розбіжності залишаються не усуненими, що унеможливлює підтвердження заявленої митної вартості товару. Враховуючи вищезазначені розбіжності, неможливо здійснити перевірку числового значення заявленої митної вартості оцінюваних товарів, транспортна складова не розраховується. Отже, все вищеперераховане свідчить про те, що виявлені розбіжності декларантом не усунуті. Відповідно до ст.53 МКУ, документами, що підтверджують заявлений рівень вартості, є в т.ч. копія митної декларації країни відправлення. Крім того, будь-яка легальна експортно-імпортна операція у Китаї супроводжується оформленням у митному відношенні та декларуванні товарів, що ввозяться або вивозяться. Це передбачено Законом КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації», затвердженого маніфестом Головного митного управління КНР №52 2008 року. Заявленими умовами поставки FOB передбачено здійснення митних формальностей у країні відправлення продавцем. Всупереч зазначеному, митна декларація країни відправлення не надана до митного оформлення, що може свідчити про небажання Декларанта її надавати митному органу для здійснення контролю правильності заявленої декларантом митної вартості та її складових, перевірки ціни товару, ваги, кількості, найменування, та інших відомостей, що заявлялась митним органам Китаю при вивезенні. Митна вартість, визначена митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ та ґрунтується на вартості товару, митна вартість яких вже визнана митними органами та розраховується на рівні: в інформаційних ресурсах митниці наявна інформація про митне оформлення товарів за кодами згідно УКТЗЕД зазначеними в графі № 33 товарів у ЕМД від 16.04.2026 № 26UA110150003792U9 №№1,3 - співставна з оцінюваними товарами з урахуванням опису, обсягів ввезення, країни виробництва та відправлення Китай, характеру угоди, митне оформлення якого здійснено та випущеного у вільний обіг за ЕМД: Товару №1 до рівня товару за кодом згідно УКТЗЕД 8701911010 «Трактор для сільськогосподарських робіт, колісний, новий, 32шт., марка - DONGFENG, модель - 244DHX, тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів - 1532см3, потужність двигуна - 17.6кВт/24к.с, номери шасі/заводські номери: DFAM1320LT0000025 (двигун НОМЕР_1 ); DFAM1320CT0000045 (двигун НОМЕР_2 ); DFAM1320VT0000037 (двигун НОМЕР_3 ); DFAM1320AT0000007 (двигун НОМЕР_4 ); DFAM1320HT0000012 (двигун НОМЕР_5 ); DFAM1320CT0000053 (двигун НОМЕР_6 ); DFAM1320AT0000038 (двигун НОМЕР_7 ); DFAM1320JT0000052 (двигун НОМЕР_8 ); DFAM1320PT0000047 (двигун НОМЕР_9 ); DFAM1320CT0000028 (двигун НОМЕР_10 );DFAM1320JT0000018 (двигун НОМЕР_11 ); DFAM1320VT0000023 (двигун НОМЕР_12 ); DFAM1320LT0000008 (двигун НОМЕР_13 ); DFAM1320KT0000048 (двигун НОМЕР_14 ); DFAM1320ET0000030 (двигун НОМЕР_15 ); DFAM1320TT0000015 (двигун НОМЕР_16 ); DFAM1320KT0000020 (двигун НОМЕР_17 ); DFAM1320VT0000040 (двигун НОМЕР_18 ); DFAM1320KT0000051 (двигун НОМЕР_19 ); DFAM1320ET0000044 (двигун НОМЕР_20 ); DFAM1320AT0000024 (двигун НОМЕР_21 ); DFAM1320AT0000041 (двигун НОМЕР_22 ); DFAM1320ET0000027 (двигун НОМЕР_23 ); DFAM1320PT0000016 (двигун НОМЕР_24 ); DFAM1320CT0000031 (двигун НОМЕР_25 ); DFAM1320TT0000032 (двигун НОМЕР_26 ); НОМЕР_27 (двигун L821039551B); НОМЕР_28 (двигун L821039538B); НОМЕР_29 (двигун L821039550B); DFAM1320PT0000033 (двигун L821039543B); DFAM1320CT0000022 (двигун L821039513B); DFAM1320CT0000014 (двигун L821039518B). Календарний рік виготовлення - 2026. У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування. Виробник: Changzhou Dongfeng Agricultural Machinery Group Co.,Ltd.» (Товар за ЕМД №1), імпортованого за угодою з виробником, країна виробництва та відправлення - Китай, комерційні умови поставки - FOB CN SHANGHAI, у співставних обсягах, митне оформлення якого здійснено за самостійно заявленим резервним методом визначення митної вартості та випущеного у вільний обіг у наближений час за ЕМД від 19.03.2026 №UA403070/2026/002797 (MRN №26UA403070002797U9) за ціною - 2,9010 дол.США/кг, що розраховується на рівні - 4815,66 дол.США/шт. Враховуючи відмінні фізичні характеристики товару, оформленого за ЕМД від 19.03.2026 №UA403070/2026/002797 (MRN №26UA403070002797U9), коригування здійснено з урахуванням основної одиниці виміру, відповідно до товарної номенклатури Митного тарифу України (УКТ ЗЕД), затвердженого Законом України «Про митний тариф України» від 19.10.2022 №2697-IX (кілограм). Митна вартість товару з урахуванням додаткової одиниці виміру розраховується як 4815,66 дол. США/шт. ((2,9010дол.США/кг* 23240 кг)/14 шт). Товару №3 до рівня товару за кодом згідно УКТЗЕД 8536501190 «Вимикачі та перемикачі для напруги не більш як 60В кнопкові. Запасні частини до мототехніки:Блок перемикачів лівий SP2000E-3 / Left Switch Unit SP2000E-3 - 23шт; Блок перемикачів лівий SP1500E-4 / Left Switch Cluster SP1500E-4 - 23шт; Блок перемикачів правий SP1500E-4/Right Switch Cluster SP1500E-4- 23шт; Торгівельна марка: немає данних.Виробник: Wuxi Holi Vehicle Co., Ltd.Країна виробництва: CN.» (Товар за ЕМД №10), імпортованого за угодою з виробником, країна виробництва та відправлення - Китай, комерційні умови поставки - FOB SHANGHAI, у співставних обсягах, митне оформлення якого здійснено за самостійно заявленим резервним методом визначення митної вартості та випущеного у вільний обіг у наближений час за ЕМД від 22.04.2026 №UA403070/2026/004463 (MRN №26UA403070004463U4) за ціною - 8,02 дол.США/кг. Враховуючи відмінні фізичні характеристики товару, оформленого за ЕМД від 22.04.2026 №UA403070/2026/004463 (MRN № 26UA403070004463U4), коригування здійснено з урахуванням основної одиниці виміру, відповідно до товарної номенклатури Митного тарифу України (УКТ ЗЕД), затвердженого Законом України «Про митний тариф України» від 19.10.2022 №2697-IX (кілограм). Митна вартість товару з урахуванням основної одиниці виміру розраховується як 8,02 дол. США/кг (а.с.28-30).

Відповідачем відмовлено у митному оформленні митної декларації МД №26UA110150003792U9 від 16.04.2026, та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110150/2026/000088 (а.с.37-40).

27.04.2026 позивачем з урахуванням рішення №UA110150/2026/000039/2 від 24.04.2026 до митного органу подано митну декларацію №26UA110150004323U0, загальна різниця митних платежів між митною вартістю, визначеною підприємством, та митною вартістю, скоригованою митницею, складає 68510,25 грн (відповідно до графи «Подробиці розрахунків» ЕМД: ввізне мито (020) - 2,02 грн та ПДВ (028) - 68508,23 грн), на покриття якої товариством застосовано індивідуальну гарантію №26UA1200120013VІ1, видану гарантом ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 20602681).

Вважаючи прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA110150/2026/000039/2 від 24.04.2026 протиправним, позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що згідно з ч.1 ст.246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.1 ст.248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч.1 ст.257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 ст.52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч.2 ст.52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Такими документами є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 Митного кодексу України, митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті.

При цьому, суд зазначає, що підставою для витребування додаткових документів не є наявність недоліків (описок, помилок, тощо), як таких, а наявність саме недоліків, які впливають на правильність визначення митної вартості товару.

Щодо покликань митного органу на те, що до у Специфікації від 14.11.2025 №2026-3 зазначено що оплата здійснюється шляхом 100 % передоплати; у Специфікації від 14.11.2025 №2026-3-z зазначено що оплата здійснюється протягом 180 днів з моменту фактичної доставки товару. Декларантом до митного оформлення надані платіжні інструкції №587 від 17.02.2026 та №658 від 13.03.2026. Згідно інформації графи «призначення платежу» за специфікацією 14.11.2025 №2026-3 проведена оплата за платіжною інструкцією №587 від 17.02.2026 у сумі 158 744,92 дол. США та платіжною інструкцією №658 від 13.03.2026 у сумі 45 708,00 дол.США, що склало суму 204 452,92 дол. США. Загальна сума сплати за специфікацією 14.11.2025 №2026-3 складає 248 048,00 дол. США, за даними наданих до митного оформлення платіжних інструкції підприємство сплатило суму що не відповідає наданій специфікації. Таким чином декларантом надано платіжні інструкції, які не в повному обсязі відповідають умовам, визначеним у специфікації, що не дає можливості однозначно встановити фактичний порядок та строки оплати за товар. Враховуючи, що оцінювана партія товару попередньо була поміщена на митний склад за ЕМД №26UА110150002735U5 від 26.03.2026, оплата мала бути здійснена в повному обсязі.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Щодо умов поставки товару, судом встановлено, що укладеним 21.07.2025 Контрактом №DF/2 у пункті 2.1 прямо передбачено, що поставка товару може здійснюватися декількома партіями за однією специфікацією, що дозволяє покупцеві ввозити та декларувати товар частинами в міру прибуття окремих контейнерів.

Так, сторони контракту підписали Специфікацію №2026-3 від 14.11.2025 на 48 тракторів моделі 244DHX та 14 тракторів моделі 244DG2U загальною вартістю 248 048,00 дол.США з умовою 100 % передоплати, а також Специфікацію №2026-3-z від 14.11.2025 на 30 прокладок проміжних гідророзподільника та 25 кнопок аварійної зупинки загальною вартістю 3,60 дол. США з відстроченням платежу на 180 днів після доставки. Продавцем було виставлено єдиний рахунок-фактуру (інвойс) №DF2026-3 від 10.12.2025 на загальну суму 248 051,60 дол. США, який охопив товар за обома специфікаціями. Фактично товар за цим інвойсом було завантажено в чотири контейнери, що підтверджується Коносаментом №SMXM25120060 від 25.12.2025: №MRSU7421060, №MRKU5978856, №MRSU7091945 та №ТСКU7018487.

Для ідентифікації частини вантажу продавцем складено Додаток №1 до інвойсу №DF2026-3, який охоплює товари, які перевозились в двох контейнерах - №MRSU7421060 та №MRKU5978856 - на загальну суму 120 243,60 дол. США, а саме: 16 тракторів 244DHX (63 904,00 дол. США), 14 тракторів 244DG2U (56 336,00 дол. США), 30 прокладок (0,60 дол. США) та 25 кнопок (3,00 дол. США).

Пакувальний лист №1 від 10.12.2025 містить інформацію щодо вмісту кожного з контейнерів, зокрема, в контейнері №MRKU5978856 перевозилась частина загальної товарної партії, яка складалась з 14 тракторів 244DG2U (56 336,00 дол.США), 30 прокладок (0,60 дол. США) та 25 кнопок (3,00 дол. США).

До митного оформлення за ЕМД №26UА110150003792и9 від 16.04.2026 ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» було подано саме ту частину товару, яка перебувала в контейнері №MRKU5978856 загальною вартістю 56 339,60 дол. США. Ця сума повністю кореспондується з даними Додатку №1 до інвойсу №DF2026-3 та Пакувального листа №1. Решта товарів за Специфікаціями №2026-3 та №2026-3-z перебували в інших контейнерах та оформлювалися окремими митними деклараціями.

Отже, митний орган, не здійснивши належної перевірки наданих декларантом документів, помилково порівнював вартість окремої партії, що була задекларована, із загальним обсягом поставки за Специфікаціями № 2026-3 та № 2026-3-z.

Щодо оплати за товар, судом встановлено, що згідно з наданими митниці платіжними інструкціями, покупцем за Специфікацією №2026-3 перераховано на користь продавця 158 744,92 дол. США (платіжна інструкція №587 від 17.02.2026, в частині, що стосується специфікації №2026-3), 45 708,00 дол. США (платіжна інструкція №658 від 13.03.2026) та 33 263,48 дол. США (платіжна інструкція №641 від 09.03.2026), що в сумі складає 237 716,40 дол. США.

Той факт, що платіжна інструкція №587 містить посилання також на Специфікацію №2026-2, свідчить лише про консолідацію платежів за декількома додатками до одного контракту в межах однієї банківської операції, що є звичайною практикою міжнародних розрахунків, і жодним чином не спростовує спрямування частини цього платежу в розмірі 158 744,92 дол. США саме на виконання специфікації №2026-3. Вартість задекларованої партії товару становить 56 339,60 дол. США, тож сплачена за специфікацією №2026-3 сума багаторазово її перекриває.

При цьому, відповідно до частини першої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю за ціною договору є вартість, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Наведене положення не ставить можливість застосування першого методу в залежність від моменту чи повноти здійснення розрахунку. Зокрема, за Специфікацією №2026-3-z сторони погодили відстрочення платежу на 180 днів з моменту фактичної доставки товару, які на момент митного оформлення не настали. Оскільки строк оплати за Специфікацією №2026-3-z на момент декларування не настав, позивач не міг надати платіжні документи з об`єктивних причин.

Верховний Суд у постанові від 17.04.2018 у справі №815/329/17 сформулював сталу правову позицію, зазначивши, що «...відсутність оплати за товар не впливає на митну вартість такого товару є обґрунтованим з огляду на те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).» Такий самий правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 19.11.2024 у справі №420/23588/23.

Також, Верховний Суд у постанові від 27.02.2025 у справі №300/784/24 зазначив, що «умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв`язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митно їдекларації на підтвердження митної вартості (невідповідність строків оплати, що визначені договором) не є тими розбіжностями (суперечностями) не можуть бути покладені в основу висновків митного органу щодо наявності розбіжностей у відомостях про митну вартість товару.

Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі №°804/6243/14, від 29.07.2020 у справі №9420/1709/19.»

Щодо посилання митного органу на те, що оцінювана партія товару попередньо була поміщена на митний склад, слід зазначити, що дана обставина жодним чином не впливає на числове значення заявленої митної вартості та не створює для декларанта додаткових зобов`язань щодо підтвердження оплати.

Таким чином, зазначені митницею зауваження не свідчать про наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не можуть бути підставою для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом.

Щодо покликань митного органу, що відповідно документів наданих до митного оформлення, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки згідно Інкотермс FOB - QINGDAO (China). Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010) за термiном FОВ, Продавець зобов`язаний доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорта. Враховуючи заявлений характер зовнішньоекономічної угоди - контракт з виробником, умови поставки FOB, продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення. Документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки, ваги) не надано. Декларантом до митного оформлення ненадана копія декларації країни відправлення.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Частина друга статті 53 МК України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження митної вартості товару за основним методом, і копія митної декларації країни відправлення до цього переліку не входить. Зазначений документ згадується у частині третій цієї статті серед документів, які можуть бути витребувані митним органом у разі виявлення розбіжностей у вже поданих документах, проте лише за наявності такого документа в декларанта. Саме про це свідчить формулювання «за наявності», вжите у частині третій статті 53 МК України, яке вказує, що надання зазначених додаткових документів є правом, а не обов`язком декларанта. Декларант не може бути зобов`язаний надати документ, якого у нього немає або який не передбачений умовами зовнішньоекономічного контракту.

Так, сторони Контракту №DF/2 від 21.07.2025 у пункті 3.5 самостійно визначили перелік документів, які продавець зобов`язаний передати покупцю після відвантаження товару: рахунок-фактура (інвойс), пакувальний лист, морський коносамент. Митна декларація країни відправлення серед цих документів відсутня, а отже у позивача не виникало ані права вимагати її від продавця, ані обов`язку надавати її митному органу.

Разом з цим, суд зауважує, що з приводу ненадання декларації країни відправлення, Верховний Суд, в постанові від 19.03.2019 у справі №810/4116/17 висловив наступну правову позицію: «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».

Така ж правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду від 10.06.2021 у справі № 804/4680/16.

Посилання митного органу на те, що за умовами FOB продавець здійснює митні формальності в країні відправлення, жодним чином не створює для українського покупця обов`язку отримувати та подавати до митного оформлення митну декларацію країни експорту. Митне оформлення товару в Китаї здійснюється відповідно до китайського законодавства, учасником якого позивач не є, та на підставі документів, якими позивач не володіє та не зобов`язаний володіти. Відповідно, висновок митниці про те, що ненадання такої декларації «може свідчити про небажання Декларанта її надавати», є виключно припущенням, позбавленим будь-якого документального підґрунтя, та не може бути покладено в основу рішення про коригування митної вартості.

Твердження митного органу про те, що заявлена вартість товару не може бути підтверджена без митної декларації країни відправлення, є безпідставним, оскільки всі необхідні складові митної вартості - ціна товару, його кількість, найменування, вага, умови поставки - були підтверджені наданими до митного оформлення зовнішньоекономічним контрактом, специфікаціями, інвойсом, додатком до інвойсу, пакувальним листом, коносаментом та транспортними документами. Жодних розбіжностей між цими документами, які б вказували на недостовірність заявленої митної вартості, митницею не встановлено, а тому витребування митної декларації країни відправлення за відсутності обґрунтованих сумнівів у правильності заявленої вартості є безпідставним. У зв`язку з цим, відмова у визнанні митної вартості за основним методом з мотивів ненадання цього документа суперечить положенням статей 53, 54, 58 Митного кодексу України та усталеній судовій практиці Верховного Суду.

Щодо покликань митного органу на те, що з урахуванням маршруту перевезення встановлено невідповідність відомостей щодо маршруту транспортування товару у поданих документах. Так, відповідно до коносаменту, перевезення товару здійснюється за маршрутом Шанхай - Гданськ, що свідчить про завершення морського перевезення у порту Гданськ. Водночас, згідно із залізничною накладною, відправлення товару здійснюється з іншого пункту - Gliwice Port через Медика до Мостиська II. При цьому документи, що підтверджують переміщення товару з порту Гданськ до Gliwice Port, до митного оформлення не подано. Крім того, у рахунку на транспортні послуги зазначено інший маршрут перевезення, а саме Шанхай - Пшемысль - Мостиська, який не відповідає відомостям, зазначеним у коносаменті та залізничній накладній. Зокрема, у залізничній накладній зазначено перехід Медика - Мостиська II, тоді яку рахунку - Пшемысль - Мостиська. Таким чином, подані документи містять взаємовиключні відомості щодо: - пункту завершення морського перевезення; - пункту початку залізничного транспортування; - пункту перетину митного кордону; - повного маршруту переміщення товару. Крім того, відсутня можливість ідентифікувати, які саме транспортні витрати фактично понесені, за яким маршрутом вони сформовані та які складові включені до їх вартості. Зазначені невідповідності унеможливлюють встановлення фактичного маршруту транспортування товару та перевірку достовірності заявлених транспортних витрат, у тому числі витрат на перевалку та навантажувально - розвантажувальні роботи.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Так, судом встановлено, що фактичний маршрут перевезення оцінюваної партії товару був єдиним і безперервним, зокрема: морське перевезення з порту Шанхай (Китай) до порту Гданськ (Польща), переміщення контейнерів залізничним транспортом із терміналу Гливице Порт через пункт пропуску Медика - Мостиська II до кінцевого пункту призначення - станції Дніпро-Лиски (Україна). Усі зазначені пункти є послідовними ланками одного логістичного ланцюга, і жодної суперечності між документами, які фіксують окремі його етапи, не існує.

Коносамент №SMXM25120060 від 25.12.2025 фіксує виключно морську ділянку перевезення Шанхай - Гданськ, оскільки коносамент є документом, що регулює відносини з морського перевезення, і не повинен містити відомостей про подальший наземний маршрут.

Залізнична накладна №31528162 оформлена на перевезення від станції Гливице Порт до станції Дніпро-Лиски із зазначенням пункту перетину кордону Медика - Мостиська II, що повністю узгоджується з маршрутом, визначеним у Заявці №50 від 18.12.2025 до Договору транспортного експедирування №122: «Шанхай - Гданськ - Дніпро». Той факт, що в залізничній накладній пунктом відправлення зазначено Гливице Порт, а не Гданськ, обумовлений тим, що Гливице Порт є великим залізничним контейнерним терміналом, куди контейнери доправляються з морського порту Гданськ у межах єдиного транспортно-експедиторського обслуговування. Саме такий спосіб організації перевезення і було погоджено сторонами в Заявці №50, де зазначено тип транспортного засобу: «Container vessel + Railway transport (platforms)». Таким чином, Гданськ і Гливице Порт не є альтернативними пунктами, як помилково вважає митний орган, а є послідовними ланками одного маршруту.

Щодо зазначення у Рахунку на транспортні послуги № F/26/03/88 та Довідці про транспортні витрати № 2303/1Т маршруту зі згадкою пункту Пшемишль замість Медика, ця обставина так само не свідчить про суперечність. Медика і Пшемишль розташовані в безпосередній близькості один від одного; Пшемишль є великим транспортним вузлом, через який прямує контейнерний потяг на шляху до прикордонної станції Медика. Використання в комерційних транспортних документах (рахунку, довідці) назви Пшемишль як орієнтира загального напрямку руху замість технічної назви пункту перетину кордону Медика є звичайною практикою логістичних компаній і не створює жодної суперечності з даними залізничної накладної, де пункт перетину кордону Медика - Мостиська II зазначено згідно з вимогами до оформлення перевізних документів.

Стосовно відсутності документів на перевезення між портом Гданськ і станцією Гливице Порт, слід зазначити, що за умовами укладеного з експедитором Договору №122 саме експедитор організовує все перевезення та має право обирати і змінювати вид транспорту та маршрут, діючи в інтересах клієнта («Вибирати і змінювати вид транспорту та маршрут перевезення, обирати і змінювати порядок виконання транспортно-експедиторських послуг, діючи в інтересах Клієнта», п. 2.1.1 Договору). Та обставина, що окремий документ на внутрішнє переміщення контейнерів між двома терміналами в межах однієї країни не було складено або не було передано замовнику, не впливає на достовірність відомостей про загальний маршрут транспортування від порту навантаження до кордону України. При цьому, вартість усіх етапів перевезення, включно з переміщенням від Гданська до Гливице та перевалкою, була включена до загальної вартості фрахту, зазначеної в Рахунку №F/26/03/88 (6540,00 дол. США за маршрут «Шанхай - Пшемишль - Мостиська» з урахуванням перевалки та навантажувально-розвантажувальних робіт), що підтверджується також Актом виконаних робіт №57 та Довідкою про транспортні витрати, які містять чітку розшифровку транспортних витрат за окремими складовими. Жодних розбіжностей у цифрових значеннях транспортних витрат між цими документами немає.

Таким чином, надані позивачем транспортні документи, зокрема: договір транспортного експедирування №122 від 01.03.2024, заявка №50 від 18.12.2025, коносамент №SMXM25120060, залізнична накладна №31528162, рахунок №F/26/03/88, акт виконаних робіт №57 та довідка про транспортні витрати №2303/1Т у своїй сукупності повністю підтверджують маршрут перевезення, безперервність транспортування, обсяг наданих послуг та їх вартість, надаючи митному органу всю необхідну інформацію для перевірки числового значення транспортної складової митної вартості.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару. Суттєвих недоліків поданих до митного органу документи не містили, а відповідно у відповідача не було підстав для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відтак, суд вважає, що митний орган мав можливість пересвідчитись у достовірності митної вартості заявленої декларантом за ціною договору.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд зазначає, що відповідно до вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України, додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст. 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Як вбачається з оскарженого рішення про коригування митної вартості в самому рішення зазначено лише номер та дата митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості. Приймаючи оскаржене рішення про коригування митної вартості митницею у графі 33, крім номеру та дати митної декларації, яка були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару, не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсягів партії подібних товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначена докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваного товару із застосуванням другорядного методу.

Такий підхід для формування оскаржуваного рішення про коригування митної вартості прямо суперечать цитованим вище положенням законодавства, що є самостійною підставою для його скасування. Вказана позиція підтверджується уставленою судовою практикою Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду викладеної в постанові від 21.12.2018 у справі №815/1670/17.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду, висловленої у постановах: від 30.01.2018 у справі №813/7903/14, від 18.12.2018 у справі №826/15706/13-а, від 29.01.2019 у справі №815/6827/17, від 16.04.2019 у справі №815/6698/17, митна вартість товарів, відкорегована за резервним методом має ґрунтуватися на митній вартості, раніше визнаній (визначеній) митними органами, що міститься в Єдиній автоматизованій інформаційній системі (далі - ЄАІС). При цьому, у такій ситуації митний орган повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних та подібних товарів (як на підставу незастосування методів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а навести цінову інформацію з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 МК України, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості, чого в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, відповідач не зазначив.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 у справі №520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Під час митного оформлення позивач подав усі визначені статтею 53 Митного кодексу України документи, перелік яких є вичерпним, що підтверджують заявлену ним митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Отже, митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак, наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Тому суд доходить висновку, що позивач при подачі документів надав всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

З наведеного вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку із чим дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA110150/2026/000039/2 від 24.04.2026 є таким, що підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень.

Митним органом не доведено за допомогою належних та допустимих доказів, що митна вартість імпортованого позивачем була визначена необґрунтовано, що б в свою чергу надавало митному органу права на коригування митної вартості товару.

При розгляді справи суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішень, що зумовлює висновок суду про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. При зверненні до суду з даним позовом, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, який слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АМТ» (69000, м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд.13, прим.23; код ЄДРПОУ 42822115) до Південно-Східної митниці (49038, м.Дніпро, вул.Ольги Княгині, буд.22; код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Південно-Східної митниці про коригування митної вартості товарів №UA110150/2026/000039/2 від 24.04.2026.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АМТ» за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східної митниці судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 31.08.2026.

Суддя Ю.В. Калашник