Постановление суда № 139334692, 31.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

31 серпня 2026 року Справа №160/16336/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) клопотання позивача ОСОБА_1 про зупинення розгляду справи №160/16336/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, в якій позивач просить:

-визнати протиправною відмову Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, оформлену листом № 3.2/129-2026/П-113 від 27.01.2026, у наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нової довідки про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою станом на 01.01.2026 року з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328,00 грн.), встановленого законом на 01.01.2026 року для перерахунку моєї пенсії з 01.02.2026 року;

-зобов`язати Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку на моє ім`я про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою станом на 01.01.2026 року, у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону №2262-ХІІ Постанови №704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за спеціальне звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328,00 грн.), встановленого законом на 01.01.2026 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704 та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів, для здійснення перерахунку моєї пенсії з 01.02.2026 року.

Ухвалою суду від 23 червня 2026 року відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

28 серпня 2026 року до суду через підсистему Електронний суд позивача надійшло клопотання, в якому просять:

- зупинити провадження у справі № 160/16336/26 до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі № 240/401/26.

Обґрунтоване клопотання тим, що предметом оскарження у справі №240/401/26 є питання правомірності застосування пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» у редакції, в період дії постанови Кабінету Міністрів України № 481.

При передачі справи на розгляд Судової палати, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 22.05.2026 зазначила, що колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав та судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду по-різному застосовують норми статті 7 та статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України в частині застосування положень Постанови №481 для обрахунку розміру грошового забезпечення військовослужбовців, з якого, в тому числі, проводиться обрахунок розміру пенсії колишніх військовослужбовців.

Тому очевидною є необхідність формування єдиної правозастосовчої практики з означеного питання. За таких обставин, зважаючи на перебування у провадженні об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду справи №240/401/26, у межах якої суд касаційної інстанції розглядає питання правомірності застосування пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» у редакції, в період дії постанови Кабінету Міністрів України № 481, а предметом оскарження у цій справі є дії відповідача -уповноваженого органу щодо застосування норм цієї постанови під час обрахунку мого грошового забезпечення станом на 01.01.2026, вважають, що в наявності підстави для зупинення провадження у справі.

Розглянувши подане клопотання про зупинення провадження суд зазначає наступне.

З відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі судових рішень, судом встановлено, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.05.2026 справу № 240/401/26, предметом розгляду якої є визнання протиправною бездіяльність В/ч НОМЕР_2 , яка полягає в незастосуванні пункту 4 Постанови № 704 у редакції, чинній з 29.01.2020, при обчисленні позивачці за період з 20.05.2023 по 17.06.2025 включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 вказаної постанови, передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Так суд зазначає, що предметом розгляду справи №240/401/26 є нарахування та виплата грошового забезпечення за період з 20.05.2023 по 17.06.2025 року, у той час, як предметом спору у справі №160/16336/26 є протиправність дій Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції у наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нової довідки про розмір грошового забезпечення, станом на 01.01.2026 року з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328,00 грн.), встановленого законом на 01.01.2026 року.

Тобто, позовні вимоги ОСОБА_1 не є тотожними предмету спору у справі №240/401/2, яка знаходиться на розгляді Верховного Суду.

За правилами п. 5 ч. 2 ст. 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право зупинити провадження у справі до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що розгляд об`єднаною палатою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду справи №240/401/26 з інших правовідносин, ніж у даній справі, не є підставою для зупинення розгляду справи №160/16336/26.

Таким чином, у задоволенні клопотання позивача про зупинення розгляду справи №160/16336/26 - слід відмовити.

Керуючись статтями 236, 241-243, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі №160/16336/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до положень ст. 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 295, 297 КАС України.

Суддя І.В. Тулянцева