Постановление суда № 139332018, 31.08.2026, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"31" серпня 2026 р.

м. Черкаси

Справа № 925/1421/20

Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І., розглянувши заяву відповідача Фізичної особи-підприємця Шевченка Сергія Яковича про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача судових витрат зі сплати судового збору в справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ фінанс"

до Ситіна Сергія Миколайовича,

до Фізичної особи підприємця Шевченка Сергія Яковича

про витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення 304487,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

03.11.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ фінанс" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Ситіна Сергія Миколайовича.

Змістом позову позивача до відповідача є немайнова вимога витребувати з чужого незаконного володіння - приміщення площею 179,11 кв. м. у нежитловій будівлі за адресою: вул. Європейська, 42-а, м. Умань, Черкаська область та майнова вимога стягнути 304487,00 грн боргу з орендної плати.

29.06.2021 суд ухвалив залучити співвідповідачем у справі Фізичну особу-підприємця Шевченка Сергія Яковича.

16.09.2021 суд ухвалив рішення суду, яким у позові відмовив повністю.

16.12.2021 позивач звернувся до суду із заявою про перегляд рішення суду від 16.09.2021 за нововиявленими обставинами. (а.с.199 -200 том 1)

До заяви позивач додав квитанцію від 13.12.2021 про сплату судового збору у розмірі 7373,58 грн. (а.с.201 том 1)

20.12.2022 суд ухвалив витребувати у позивача відомості з казначейства про зарахування судового збору за подання заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

09.01.2023 суд ухвалив заяву позивача про перегляд рішення за нововиявленими обставинами залишити без руху. Установив позивачу строк та спосіб для усунення недоліків заяви шляхом подання до Господарського суду Черкаської області протягом п`яти днів доказів сплати до Державного бюджету України судового збору у розмірі 7373,58 грн за подання до суду заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

Позивач у встановлений судом строк не усунув недоліки заяви та не подав суду докази сплати судового збору.

07.02.2023 суд ухвалив залишити заяву позивача про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами без розгляду.

03.03.2025 Господарський суд Черкаської області на виконання ухвали суду апеляційної інстанції від 25.02.2025 про витребування справи надіслав справу №925/1421/20 до Північного апеляційного господарського суду.

19.05.2025 відповідач ФОП Шевченко Сергій Якович подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення.

У заяві відповідач просив зобов`язати позивача сплатити 7373,58 грн судового збору за подання позивачем до суду заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

03.08.2026 справа №925/1421/20 повернулася до Господарського суду Черкаської області.

03.08.2026 на підставі пунктів 5.1, 5.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу розпорядженням керівника апарату Господарського суду Черкаської області №208 призначено повторний автоматизований розподіл справи №925/1421/20 у зв`язку з припиненням повноважень судді Довганя К.І.

Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2026 для розгляду справи №925/1421/20 визначено суддю Гладуна А.І.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку прийняти справу до свого провадження та розглянути заяву відповідача ФОП Шевченка Сергія Яковича про ухвалення додаткового рішення суду про стягнення з позивача судових витрат зі сплати судового збору за подання позивачем до суду заяви про перегляд рішення суду від 16.09.2021 за нововиявленими обставинами.

Розглянувши заяву ФОП Шевченка Сергія Яковича про ухвалення додаткового рішення суду про стягнення з позивача судових витрат, суд дійшов висновку у заяві відмовити.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (частина 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вимоги статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення суду розглянути без повідомлення учасників справи.

У заяві відповідач ФОП Шевченко Сергій Якович ствердив, що позивач звернувся до суду із заявою про перегляд рішення суду від 16.09.2021 за нововиявленими обставинами. До заяви додав квитанцію від 13.12.2021 про сплату судового збору у розмірі 7373,58 грн. На думку відповідача ФОП Шевченка С.Я. вказана квитанція містить ознаки підроблення.

Відповідач ФОП Шевченко Сергій Якович просив ухвалити додаткове рішення суду та зобов`язати позивача сплатити до Державного бюджету України судовий збір за подання заяви про перегляд рішення суду від 16.09.2021 за нововиявленими обставинами у розмірі 7373,58 грн.

Додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання про судові витрати. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

Судовий збір: є обов`язковим платежем, що справляється на всій території України; визначається у відповідності до законодавчо встановлених ставок та ціни позову; сплачується до Державного бюджету України; має цільове призначення відповідно до БК України; може бути примусово стягнутий за судовим рішенням або компенсований за рахунок держави; звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру відбувається відповідно до закону.

Ці самі ознаки притаманні й судовому збору, який сплачується за інші, крім позовної заяви, процесуальні дії та заяви.

Чинний ГПК України передбачає такі вичерпні процесуальні механізми контролю суду за сплатою судового збору в установленому законом розмірі:

1) залишення позовної заяви без руху до відкриття провадження в справі з метою надання позивачу можливості усунути допущені недоліки щодо недоплати судового збору, а в разі відсутності їх усунення - повернення позовної заяви як неподаної (частина 4 статті 174 ГПК України);

2) залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження в справі та подальше можливе залишення позову без розгляду в разі неусунення позивачем допущених недоліків у частині недоплати судового збору (частина 13 статті 176 ГПК України);

3) достягнення судом до Державного бюджету України недоплаченого позивачем судового збору, в тому числі шляхом ухвалення додаткового рішення, в порядку, передбаченому частиною 2 статті 163 ГПК України, тобто в разі, коли розмір судового збору попередньо визначає суд відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи, а саме за умов очевидної невідповідності визначеної позивачем ціни позову дійсній вартості спірного майна або неможливості встановлення точної його ціни на момент пред`явлення позову.

Згідно з частиною 10 статті 174 ГПК України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету.

Cтаттями 174, 176 та 163 ГПК України передбачено вичерпний перелік механізмів контролю суду за сплатою судового збору в установленому законом розмірі, серед яких виділяється лише один винятковий спосіб - достягнення судом до Державного бюджету України недоплаченого позивачем судового збору в порядку, передбаченому частиною 2 статті 163 ГПК України. Таке примусове достягнення може бути реалізоване судом і шляхом ухвалення додаткового рішення, однак виключно за наявності підстав, визначених частиною 2 статті 163 ГПК України, тобто в разі, коли розмір судового збору попередньо визначає суд за умов очевидної невідповідності визначеної позивачем ціни позову дійсній вартості спірного майна або неможливості встановлення точної його ціни на момент пред`явлення позову.

У зв`язку з цим, у всіх інших випадках, у тому числі при виявленні судом першої, апеляційної чи касаційної інстанцій обставин неправильного розрахунку або недоплати судового збору позивачем після закінчення відповідного провадження (у суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій), тобто після ухвалення рішення по суті заявлених позовних вимог, суд відповідної інстанції ані за заявою учасника справи, ані з власної ініціативи не має права стягувати до Державного бюджету України несплачений (недоплачений) заявником судовий збір за подання відповідного процесуального документа (позовної заяви, апеляційної чи касаційної скарг тощо), вже розглянутого по суті, у тому числі й шляхом ухвалення додаткового рішення.

Водночас, ймовірна помилка суду, яка може статися при перевірці та визначенні дійсної вартості майна, за умови наявності у нього процесуальних механізмів щодо її виправлення у порядку застосування положень частини 2 статті 6 Закону України "Про судовий збір" та частини 2 статті 163 ГПК України, які визначають повноваження суду втрутитися у визначення позивачем ціни позову, необхідної для обчислення належного до сплати розміру судового збору, не повинна перекладатися на учасника процесу (позивача або відповідача) шляхом ухвалення додаткового рішення.

Отже, у випадку, якщо позивач не сплатив судовий збір у повному обсязі, а суд першої інстанції виявив недоплату судового збору вже після ухвалення рішення по суті спору, то процесуальний обов`язок позивача сплатити судовий збір слід вважати припиненим, оскільки презюмується, що суд, не здійснивши перерахунок судового збору із урахуванням реальної ціни позову, визначив остаточний розмір судового збору. Як наслідок, відповідальність за вказану судову помилку не повинен нести позивач.

За умов відсутності підстав для застосування чи неможливості застосування процесуальних механізмів контролю суду за сплатою судового збору в установленому законом розмірі, визначених частиною 4 статті 174, частиною 13 статті 176 та частиною 2 статті 163 ГПК України ГПК України, достягнення судом першої інстанції за додатковим рішенням несплаченого (недоплаченого) позивачем судового збору свідчитиме про порушення принципів правової визначеності та остаточності судового рішення, яке набрало законної сили.

Питання про розподіл між сторонами судових витрат або повернення судового збору з бюджету вирішується судом в ухвалі про закриття провадження у справі (частина 4 статті 231 ГПК України), в ухвалі про залишення позову без розгляду (частина 2 статті 226 ГПК України), у резолютивній частині рішення (пункт 2 частини 5 статті 238 ГПК України).

Законодавство України передбачає, що судовий збір має бути сплачено до відкриття провадження у справі або принаймні до ухвалення остаточного судового рішення в ній. Саме в такому випадку судовий збір виконуватиме роль певного обмежувального заходу для регулювання доступу до суду, а також захищає суд від перенавантаження у зв`язку з поданням необґрунтованих або безпідставних позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг.

Роль судді полягає в тому, щоб перевірити наявність сплати судового збору позивачем перед відкриттям провадження у справі або прийняттям заяв та скарг, а у разі відсутності сплати - залишити заяву без руху до усунення цього недоліку, або ж повернути її, якщо недолік не буде усунуто. Суд може виявити неправильний розрахунок і недоплату судового збору позивачем і після відкриття провадження у справі, застосувавши наведений вище процесуальний механізм.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 07.02.2023, яка набрала законної сили, заяву позивача про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами суд залишив без розгляду.

Підставою для залишення вказаної заяви без розгляду стало не усунення позивачем недоліків у строк та спосіб, встановлений судом в ухвалі суду від 09.01.2023 про залишення заяви позивача про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами без руху та не подання позивачем до суду доказів сплати судового збору у розмірі 7373,58 грн.

Отже, у цій справі, застосувавши процесуальні механізми контролю суду за сплатою судового збору в установленому законом розмірі, суд заяву позивача про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами спершу залишив без руху, встановивши позивачу строку та спосіб усунення недоліків заяви, що полягали у відсутності доказів сплати судового збору за подання заяви, а згодом заяву позивача залишив без розгляду, оскільки позивач недоліки заяви не усунув та не подав суду докази сплати судового збору.

Залишення заяви позивача без розгляду є формою завершення судового розгляду заяви без ухвалення судового рішення. Залишення заяви без розгляду не позбавляє заявника повторно звернутися до суду усунувши недоліки, у даному випадку, сплативши судовий збір.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку відмовити відповідачу у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення суду про стягнення з позивача судових витрат зі сплати судового збору.

Керуючись статтями 32, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Справу №925/1421/20 прийняти до свого провадження.

У заяві відповідача Фізичної особи-підприємця Шевченка Сергія Яковича про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача судових витрат зі сплати судового збору відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після її підписання суддею та протягом 10 днів може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя А.І. Гладун