Решение № 139330700, 31.08.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/811/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши у порядку письмового провадження заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Кардіка асістанс» (вх. №2-1616/26 від 17.08.2026) про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Кардіка асістанс»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня

№ 10» Одеської міської ради

про визнання укладеним договору про внесення змін до договору оренди

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.08.2026 у цій справі у задоволенні позову Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (далі Департамент) до товариства з обмеженою відповідальністю «Кардіка асістанс» (далі ТОВ «Кардіка асістанс»), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 10» Одеської міської ради, про визнання укладеним договору про внесення змін до договору оренди було відмовлено.

17.08.2026 до суду від ТОВ «Кардіка асістанс» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, відповідно до якої відповідач просить стягнути з позивача витрати на правову допомогу у розмірі 64 800,00 грн.

Ухвалою від 19.08.2026 судом було прийнято заяву відповідача до розгляду без повідомлення учасників справи, встановлено позивачу строк до 25.08.2026 для подання заперечень на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 221 ГПК України суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Департаментом було отримано ухвалу суду від 19.08.2026 у власному електронному кабінеті в підсистемі «Електронний суд» 19.08.2026 о 20:40 год.

31.08.2026 до суду від Департаменту надійшли заперечення на заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (ст. 113 ГПК України).

В силу приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

В ухвалі від 19.08.2026 судом з урахуванням приписів ст. 113 ГПК України було встановлено позивачу строк до 25.08.2026 для надання пояснень. Проте заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення були подані позивачем лише 31.08.2026, тобто з пропуском встановленого судом строку, клопотання про поновлення якого позивачем заявлено не було.

Враховуючи пропуск позивачем встановленого судом строку для надання заперечень, відсутність клопотання про поновлення такого строку, господарський суд доходить висновку про необхідність залишення заперечень Департаменту без розгляду згідно з вимогами ст. 118 ГПК України.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення заяви відповідача про покладення на позивача витрат на правову допомогу, господарський суд виходить із наступного.

Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Слід зазначити, що відповідачем у відзиві на позов було повідомлено, що попередній розрахунок витрат на правничу допомогу становить 45 000,00 грн, докази понесення яких відповідач збирався надати у встановлений процесуальним законодавством порядку.

У судовому засіданні 12.08.2026 представником відповідача до закінчення судових дебатів було заявлено клопотання про розподіл понесених витрат на правову допомогу.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Рішенням суду від 12.08.2026 у задоволенні позову Департаменту було відмовлено.

17.08.2026 до суду від ТОВ «Кардіка асістанс» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, відповідно до якої відповідач просить стягнути з позивача витрати на правову допомогу у розмірі 64 800,00 грн.

Таким чином, відповідачем з дотриманням вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду було подано заяву про розподіл витрат на правову допомогу.

З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про дотримання відповідачем порядку повідомлення та надання суду доказів на підтвердження понесення витрат на правову допомогу, що свідчить про наявність підстав для їх розподілу у порядку, встановленому процесуальним законодавством.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1, 2 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом із тим у частині 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не покладати такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому у судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки викладені у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Ці висновки було підтверджено і в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 та від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, визначеними у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу відповідачем разом із заявою про ухвалення додаткового рішення ТОВ «Кардіка асістанс» було надано договір про надання правничої допомоги №018/2026 від 12.02.2026, укладений з Адвокатським об`єднанням «Бондаренко та Партнери», акт до зазначеного договору та виписки по рахунку.

Відповідно до п. 1.1 договору про надання правничої допомоги №018/2026 від 12.02.2026 в порядку та на умовах, визначених договором, Адвокатське об`єднання зобов`язується здійснити представництво та захист інтересів Клієнта з правових питань, визначених цим договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з п. 1.2 договору про надання правничої допомоги №018/2026 від 12.02.2026 за цим договором Адвокатське об`єднання надає Клієнту юридичні послуги, пов`язані із наданням правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, пов`язаних з діяльністю Клієнта, направлення адвокатських запитів, складення та підписання процесуальних документів, представництво інтересів Клієнта у будь-яких органах державної влади, у тому числі, у судах першої, апеляційної та касаційної інстанції, у органах місцевого самоврядування, перед фізичними та юридичними особами та вчинення будь-яких інших дій, пов`язаних з належним представництвом та захистом прав Клієнта. Юридичні послуги включають консультації, направлення адвокатських запитів, складення та підписання процесуальних документів, представництво перед будь-якими фізичними та юридичними особами, органами державної влади та місцевого самоврядування, у тому числі, у суді першої інстанції та вчинення будь-яких інших дій, пов`язаних з належним представництвом та захистом прав Клієнта.

Розмір гонорару за цим договором складає 64 800 грн. Гонорар за цим договором включає оплату надання правничої допомоги щодо вирішення спору з Департаментом комунальної власності Одеської міської ради стосовно договору оренди від 11.08.2017 року № 740/К, а саме: проведення консультацій, складання та направлення адвокатських запитів, відповідей на листи, запити, пропозиції, формування правової позиції у разі звернення Департаменту комунальної власності Одеської міської ради із позовною заявою до Клієнта, складання та підписання процесуальних документів, представництво інтересів Клієнта в суді першої інстанції (п. 2.1 договору про надання правничої допомоги №018/2026 від 12.02.2026).

Згідно з п. п. 2.2 2.3 договору про надання правничої допомоги №018/2026 від 12.02.2026 оплата за цим договором здійснюється шляхом авансового перерахування Клієнтом коштів у розмірі 21 600 грн на рахунок Адвокатського об`єднання при підписанні даного договору. Інша частина гонорару вноситься Клієнтом на рахунок Адвокатського об`єднання наступним чином: 21 600,00 грн до 12.03.2026 року; 21 600,00 грн до 12.04.2026 року.

На підтвердження перерахування ТОВ «Кардіка асістанс» на рахунок Адвокатського об`єднання «Бондаренко та Партнери» грошових коштів у загальному розмірі 64 800 грн відповідачем було надано виписки по рахунку об`єднання від 20.02.2026, від 26.03.2026, від 23.04.2026, які підтверджують надходження коштів.

14.08.2026 між ТОВ «Кардіка асістанс» та Адвокатським об`єднанням «Бондаренко та Партнери» було підписано акт виконаних робіт №1 до договору про надання правничої допомоги №018/2026 від 12.02.2026, відповідно до якого Адвокатським об`єднанням на виконання прийнятих на себе зобов`язань проведено консультації щодо орендних правовідносин Клієнта з Департаментом, складено та направлено адвокатський запит, відповіді на пропозиції Департаменту, сформовано правову позицію щодо заяви Департаменту, складено та подано документи по суті справи (відзив на позовну заяву, заперечення), а також процесуальні документи, а також забезпечено представництво інтересів Клієнта в суді першої інстанції шляхом участі у судових засіданнях.

Суд зазначає, що інтереси відповідача у цій справі представляла адвокат Голуб А.С., яка діяла на підставі ордеру, виданого Адвокатським об`єднанням «Бондаренко та Партнери» згідно з договором про надання правничої допомоги №018/2026 від 12.02.2026.

Враховуючи відмову у задоволенні заявленого Департаментом позову, господарський суд доходить висновку про наявність у ТОВ «Кардіка асістанс» права на відшкодування понесених витрат на правову допомогу при вирішенні питання про розмір яких суд враховує наступне.

Згідно з ч. 6 ст. 129 ГПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (ст. 15 ГПК України).

Отже, виходячи зі змісту положень ч. 6 ст. 129 ГПК України учасник справи повинен навести суду належне обґрунтування та довести обставини того, що станом на час подання заяви про попереднє визначення суми судових витрат не міг передбачити витрати на надання послуг (виконання робіт) та які саме витрати. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 07.05.2024 у справі № 910/6558/23, від 28.01.2025 у справі № 916/2079/23 та в додаткових постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.05.2025 у справі № 922/2054/24, від 23.10.2025 у справі № 920/999/23(920/1157/23), від 27.11.2025 у справі № 904/3453/24, від 19.01.2026 у справі № 914/980/24, від 18.06.2026 у справі № 910/7759/25).

У поданому до суду відзиві відповідачем повідомлено, що попередній розрахунок витрат на правничу допомогу становить 45 000,00 грн. Проте ТОВ «Кардіка асістанс» звернулося до суду і заявою про стягнення з позивача витрат у розмірі 64 800,00 грн без наведення будь-якого обґрунтування перевищення таких витрат на 19 800,00 грн.Слід зазначити, що договір про надання правничої допомоги №018/2026 від 12.02.2026 був укладений до дати подачі відповідачем відзиву на позов, а, отже, сума договору була відповідачу відома з моменту його укладення.

З урахуванням викладеного, враховуючи відсутність обставин, які можуть підтвердити обґрунтованість перевищення заявлених до стягнення витрат, наприклад, з огляду на поведінку позивача (подання заяви про зміну підстав/предмета позову, подання нових доказів тощо), суду не вбачається існування підстав для покладення на позивача всієї заявленої відповідачем до стягнення суми витрат. Таким чином, господарський суд відмовляє у відшкодуванні судових витрат у частині відповідного перевищення на суму 19 800,00 грн на підставі ч. 6 ст. 129 ГПК України.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (зі змінами) договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги укладається в письмовій формі. Договір про надання правничої допомоги може вчинятися усно у випадках: 1) надання усних і письмових консультацій, роз`яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди); 2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правничої допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об`єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Відповідно до ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

У постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15 Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, керуючись конкретними обставинами справи та фінансовим станом обох сторін.

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04). Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії», заява №58442/00, зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У процесі вирішення судом даної справи ТОВ «Кардіка асістанс» було надано наступну правову допомогу: подано заяви по суті справи (відзив та заперечення на відповідь на відзив), подано клопотання про відкладення, про залучення доказів, забезпечено участь представника у судових засіданнях (06.04.2026, 18.05.2026, 15.06.2026, 27.07.2026, 12.08.2026).

Слід зазначити, що два призначені судом засідання на 03.06.2026, 10.08.2026, не відбулися у зв`язку оголошенням повітряної тривоги. Враховуючи ненадходження від відповідача заяв про відкладення/проведення судових засідань без участі представника товариства, суд доходить висновку про наявність у представника наміру взяти участь у таких засіданнях.

Враховуючи надане суду право на зменшення заявлених до стягнення витрат на правову допомогу з урахуванням критеріїв, передбачених частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, господарський суд дійшов висновку про правомірність зменшення заявлених до стягнення витрат до 30 000,00 грн. Судом враховано, що присудження всієї заявленої до стягнення суми не відповідатиме критерію розумності з огляду на предмет спору, обсяг матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань та тривалістю розгляду справи судом.

З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви відповідача шляхом присудження до стягнення з Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кардіка асістанс» витрат на правову допомогу у розмірі 30 000,00 грн. В іншій частині заяви відповідачу слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 86, 123, 126-129, 221, 236 238, 244 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Кардіка асістанс» про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, буд. 1; код ЄДРПОУ 26302595) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кардіка асістанс» (65013, м. Одеса, Миколаївська дорога, буд. 144; код ЄДРПОУ 40339704) витрати на правову допомогу у розмірі 30 000,00 грн (тридцять тисяч грн 00 коп.).

3. В іншій частині вимог заяви відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного рішення суду.

Повне додаткове рішення складено 31.08.2026.

Суддя С.П. Желєзна