Решение № 13932689, 22.02.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.11                                                                                           Справа№ 5015/457/11

За позовом: Приватного підприємства «Мілекс Л», с. Маяки,

до відповідача:Приватного підприємства «Сміо», м. Стрий,

про: стягнення 10’263,07 грн.

Суддя М. Синчук

За участю представників:

позивача:Крамар А.І. –дов. від 01.02.2011 р.,

відповідача:не з’явився.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Приватного підприємства «Мілекс Л»до Приватного підприємства «Сміо»про стягнення 10’263,07 грн. Ухвалою від 02.02.2011 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 22.02.2011 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов домовленості не здійснив оплати за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 10’263,07 грн.

В судове засідання 22.02.2011 р. представник позивача з’явився, позовні вимоги підтримав. Вимоги ухвали суду від 02.02.2011 р. виконав.

В судове засідання 22.02.2011 р. представник відповідача не з’явився, незважаючи на те, що був завчасно належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №05567876 від 08.02.2011 р., причин неприбуття в судове засідання не повідомив, вимог ухвали суду від 02.02.2011 р. не виконав.

Суд, керуючись ст. 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

04.09.2009 р. позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 9’000,00 грн., згідно видаткової накладної №РН-0000008 від 04.09.2009 р. та рахунку-фактури №СФ-0000232 від 01.09.2009 р.

Відповідач отримав товар, про що свідчить підпис представника на видатковій накладній №РН-0000008 від 04.09.2009 р., повноваження підтверджується Довіреністю №000544 від 03.09.2009 р. на отримання товару.

Позивачем на адресу відповідача направлено претензію № 942 від 30.09.2010 р. з вимогою погасити заборгованість у сумі 9’000,00 грн.

На день розгляду справи відповідачем не погашено заборгованість у сумі 9’000,00 грн., доказів зворотнього суду не представлено.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено в судовому засіданні, позивачем направлено претензію від 30.09.2010 р. з вимогою погасити заборгованість, таким чином останнім днем погашення заборгованості був 07.10.2010 р. включно. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 9’000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 891,00 грн. –інфляційних витрат, 372,07 грн. –3% річних є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 193 ГК України, ст. ст. 530, 625, 692 ЦК України, ст. ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Сміо»(адреса: вул. 22 січня, 10, м. Стрий, Львівська область, 82400; код ЄДРПОУ 22423095) на користь Приватного підприємства «Мілекс Л»(адреса: вул. Фальківська, 1, с Маяки, Луцький район, Волинська область, 45630; код ЄДРПОУ 30584728) 9’000,00 грн. заборгованості, 891,00 грн. –інфляційних витрат, 372,07 грн. –3% річних, 102,63 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя