Решение № 139316099, 28.08.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2026 року Справа № 480/9752/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/9752/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач; ОСОБА_1 ) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач ГУ ПФУ в Сумській області), в якій просить:

- визнати протиправним рішення про відмову у перерахунку пенсії № 056550006062 від 16.05.2024 Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії та скасувати його;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.05.2024 року щодо перерахунку пенсії відповідно до Закону №1058-ІV.

Свої вимоги мотивувала тим, що позивача звернулася із заявою про перерахунок розміру її пенсії на підставі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 07.05.2024 № 28 за період роботи з січня 1990 року по грудень 1994 року, однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області від 16.05.2024 056550006062 їй було відмовлено у проведенні перерахунку з підстав відсутності підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами.

Позивач вважає вказану відмову протиправною та такою, що порушує її право на належне пенсійне забезпечення, у зв`язку з чим звернулася до суду з цим позовом.

Позовна заява була розподілена автоматизованою системою комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" судді Осіповій О.О. та ухвалою суду від 13.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, до участі у розгляді справи з а л у ч е н о як другого в і д п о в і д а ч а Головне управління Пенсійного фонду України в м. К и є в і та витребувано у нього додаткові докази у справі.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві надійшов відзив на позовну заяву (а.с.37-45), у якому останній позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, зазначивши, що 10.05.2024 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про перерахунок пенсії відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 16.05.2024 № 056550006062 ОСОБА_1 відмовлено у проведенні перерахунку пенсії.

Відмову мотивовано тим, що надана позивачкою довідка про заробітну плату № 28 від 07.05.2024 за період роботи з січня 1990 року по грудень 1994 року передана до відділу контрольно-перевірочної роботи управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю в м. Києві для перевірки первинних документів, на підставі яких її видано. При цьому до заяви про перерахунок пенсії копії первинних документів не додано.

Водночас відповідач зазначає, що відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії за бажанням пенсіонера може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу до 1 липня 2000 року за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами.

З огляду на зазначене відповідач вважає, що підстави для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 відсутні, у зв`язку з чим просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.46-50), в якій додатково наголосив на обґрунтованості позовних вимог.

Крім того, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві подано до суду витребувані судом додаткові докази у справі (а.с. 23-36).

Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області правом на подання відзиву не скористалося.

У подальшому, на підставі розпорядження керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду від 13.01.2026 №193 було здійснено повторний автоматичний розподіл справи та цю справу розподілено судді Шевченко І.Г.

Ухвалою суду від 19.01.2026 справу прийнято до провадження, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом, 10.05.2024 ОСОБА_1 звернулась до регіонального управління Пенсійного фонду України в місті Києві з заявою від 10.05.2024 про перерахунок пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 07.05.2024 № 28 за період роботи з січня 1990 р. по грудень 1994 р.

З урахуванням принципу екстериторіальності, заява позивача була опрацьована ГУ ПФУ в Сумській області, рішенням якого від 16.05.2024 № 056550006062 (а.с.34) позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату від 07.05.2024 № 28.

При цьому, у рішенні зазначено, що до заяви про перерахунок копії первинних документів не надано, а надана позивачем довідка про заробітну плату від 07.05.2024 № 28 була передана для перевірки первинних документів на підставі яких вона видана, до відділу контрольно-перевірочної роботи управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю в місті Києві.

Не погодившись з рішенням про відмову у перерахунку пенсії, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основи соціального захисту, форми та види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України).

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначають Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058- IV).

Згідно ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 01.07.2000. За бажанням пенсіонера, та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 01.01.2016 або, у разі якщо страховий стаж починаючи з 01.07.2000 становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000 незалежно від перерв.

За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30.06.2000 із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

У разі якщо страховий стаж починаючи з 01.07.2000 становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000.

З системного аналізу вказаної норми вбачається, що за загальним правилом обчислення пенсії здійснюється за весь період страхового стажу, починаючи з 01.07.2000. Однак, вказане правило має виключення, коли для обчислення пенсії може бути врахований страховий стаж до 01.07.2000 у двох випадках, а саме: за бажанням пенсіонера та за умови підтвердження страхового стажу підряд до 01.07.2000 довідкою про заробітну плату первинними документами; у разі, якщо страховий стаж починаючи 01.07.2000 становить менше 60 місяців.

Відповідно до п. 1 ст. 43 Закону № 1058- IV перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додатково документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Згідно ч. 1 ст. 44 Закону № 1058- IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

За приписами ч. 3 ст. 44 Закону № 1058- IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058- IV врегульовано Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку), затвердженого постановою управління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).

Відповідно до п. 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Згідно з п. 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01.07.2000. За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30.06.2000 із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Відповідно до п. 2.10 Порядку № 22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Відтак, обов`язковою умовою для обчислення чи перерахунку пенсії з урахування заробітної плати за період роботи до 01.07.2000 є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.

Вказана позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду від 24.06.2021 у справі №233/179/17.

З наведених правових норм вбачається, що за бажанням особа має право звернутися до органу Пенсійного фонду за обчисленням пенсії із врахування заробітної плати (доходу) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000, надавши довідку про заробітну плату, яка має містити інформацію про назву первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. Така довідка є підставою для обчислення пенсії за умови її підтвердження первинними документами.

Ц свою чергу, суд звертає увагу, що підтвердження достовірності даних довідки відбувається шляхом проведення органом Пенсійного фонду перевірки за місцем зберігання первинної документації.

Крім того, Верховний Суд, зокрема, у постанові від 21.02.2020 у справі № 291/99/17 дійшов висновку про те, що перевірка достовірності виданих документів покладається на Пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.

За обставин цієї справи відмова відповідача у перерахунку пенсії мотивована тим, що до заяви про перерахунок не було надано копій первинних документів, а надану позивачкою довідку про заробітну плату від 07.05.2024 № 28 передано для перевірки первинних документів, на підставі яких її видано, до відділу контрольно-перевірочної роботи управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю в місті Києві.

Разом з тим, з довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 07.05.2024 № 28, виданої за період роботи з січня 1990 року по грудень 1994 року, вбачається, що її складено на підставі особових рахунків за 1990-1994 роки, які відповідно до пункту 2.10 розділу ІІ Порядку № 22-1 є первинними документами, згідно з пунктом 2.10 Розділу ІІ Порядку № 22-1, яким передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством.

Вказана довідка містять відомості про заробітну плату позивача, яка має враховуватися при обчисленні пенсії із зазначенням суми заробітної плати за період січня 1990 року по грудень 1994 року. Також, у вказаній довідці зазначене місцезнаходження підприємства.

Відтак, суд вважає її цілком прийнятною, оскільки вона містять усі необхідні реквізити та відомості, визначені п. 2.10 Порядку № 22-1.

Під час розгляду справи відповідачем не доведено факту недостовірності первинних документів, на підставі яких позивачу була видана довідка від 07.05.2024 № 28. Натомість, долучена копія довідки від 07.05.2024 № 28 не викликає сумніву обґрунтованості її видачі та достовірності відомостей, які містяться в ній.

Твердження відповідача про неможливість врахування заробітної плати у зв`язку непроведенням перевірки первинних документів, суд не приймає до уваги.

Так, у постанові від 12.04.2021 у справі № 219/4550/17 Верховний Суд дійшов висновку про те, що посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неможливість врахування заробітної плати в зв`язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містить посилання на особові рахунки як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні.

За таких обставин суд дійшов висновку, що рішення про відмову у призначенні пенсії від 16.05.2024 № № 056550006062, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області, не відповідає критеріям правомірності, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки прийняте без повного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення для його прийняття, без належної оцінки всіх доказів, які містяться в матеріалах пенсійної справи, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині - задоволенню.

Застосовуючи механізм захисту права позивача на пенсію, порушеного відповідачами як суб`єктами владних повноважень, суд враховує, що з метою ефективного захисту прав позивача, з урахуванням повноважень, наданих суду частиною другою статті 9 КАС України, в частині позовної вимоги зобов`язального характеру позов належить задовольнити шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.05.2024 про перерахунок розміру її пенсії на підставі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 07.05.2024 № 28 за період роботи з січня 1990 року по грудень 1994 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з ГУ ПФУ в Сумській області за рахунок його бюджетних асигнувань у розмірі 1211,20 грн, сплачених позивачем за подання позовної заяви згідно квитанції, наявної в матеріалах справи (а.с.15).

Щодо позовної вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 22000 грн, суд зазначає наступне.

Згідно із пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 та 2 статті 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частини 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 5 статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно із частиною 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частиною 9 статті 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 826/14072/17, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, усі ці витрати повинні перебувати у безпосередньому причинному зв`язку із наданням правової допомоги у конкретній справі, а їх розмір повинен бути розумним.

У рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі/West Alliance Limited проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Судом встановлено, що представництво інтересів ОСОБА_1 у даній справі здійснював адвокат Конюшко Денис Борисович, що здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Серія № 803 від 22.01.2013 року (а.с. 14).

На підтвердження витрат представником позивача надано договір про надання правової допомоги від 07.03.2023 № 11/06/24-ІОП/П (а.с.13), укладений між адвокатом Конюшко Д.Б. і ОСОБА_1 (замовник), згідно з п.1.1 якого замовник замовляє а адвокат бере на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі об`ємі та кількості та на умовах, передбачених цим Договором, а Замовник зобов`язується оплатити адвокату надані послуги на умовах цього Договору (а.с. 4)

Пунктом 4.1 договору передбачено, що за послуги, надані адвокатом замовник сплачує кошти в розмірі, який зазначається у Додатку № 1 до цього договору.

Втім, позивачем до суду не надано Додатку № 1 до Договору, яким відповідно до пункту 4.1 визначається розмір оплати послуг адвоката, а також документів, які б підтверджували фактичну сплату або обов`язок сплатити відповідні кошти за надану професійну правничу допомогу. За таких обставин суд позбавлений можливості встановити погоджений сторонами розмір гонорару та перевірити факт понесення позивачкою відповідних витрат, у зв`язку з чим підстави для їх стягнення з відповідача відсутні.

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, Сумська область, 40009, код ЄДРПОУ 21108013), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській областівід 16.05.2024 № 056550006062, яким ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.05.2024 про перерахунок розміру її пенсії на підставі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 07.05.2024 № 28 за період роботи з січня 1990 року по грудень 1994 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 28.08.2026.

Суддя І.Г. Шевченко