Решение № 139316080, 28.08.2026, Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/733/26

Провадження № 2-о/378/22/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Скороход Т. Н.,

за участю секретаря: Соколової О.А.,

заявника: ОСОБА_1 ,

заінтересованих осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

представників органу опіки та піклування

Ставищенської селищної ради: Кравець О. В., Василенко-Мейта Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Ставище справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , орган опіки та піклування Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області в інтересах ОСОБА_4 , Міністерство оборони України, про встановлення факту, що має юридичне значення-

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаною заявою звернулася ОСОБА_1 з посиланням на те, що з 07.11.1998 по 01.07.2021 вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , від якого мають повнолітню дочку ОСОБА_2 та малолітнього сина ОСОБА_4 .. 24 серпня 2021 року вони сім`єю поїхали на Дніпро, остаточно примирилися з чоловіком і проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу в належній їм на праві власності квартирі АДРЕСА_1 , підтримували і піклувалися одне про одного, в спілкуванні із оточуючими виступали як подружжя, виховували та утримували сина, займалися підприємницькою діяльністю, спільно піклувалися і матеріально підтримували в навчанні дочку, мали спільний побут та бюджет, спільно брали участь у витратах на утримання житла. Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №252-М від 18.04.2024 ОСОБА_5 був призваний на військову службу під час мобілізації та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України. Під час проходження останнім військової служби вона збирала та відправляла йому поштові відправлення, підтримувала його, продовжувала піклуватися про сім`ю і дітей, утримувати квартиру тощо. Оскільки він служив старшим механіком-водієм на бойових машинах піхоти, передавала йому мотор, що був необхідний для ремонту машини. Він надсилав їй спільні фото у різні проміжки часу, листування у месенджері «WhatsApp». 27.03.2026 вона отримала Сповіщення сім`ї (близьких родичів) померлого (загиблого) про те, що її чоловік старший солдат ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у КНП «Міська клінічна лікарня №4» Дніпровської міської ради (м. Дніпро) внаслідок гострого мозкового інсульту, що підтверджує сповіщення №6/ОМР/446 ІНФОРМАЦІЯ_4 від 27.03.2026. 01.04.2026 Ставищенським відділом ДРАЦС у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ) була зареєстрована смерть ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у віці 51 рік, про що складено актовий запис №112. Спір про право в учасників зазначених правовідносин відсутній, з огляду на те, що потенційні отримувачі одноразової грошової допомоги, а саме мати ОСОБА_5 - ОСОБА_3 , його дочка ОСОБА_2 , його син ОСОБА_4 не заперечують щодо встановлення вказаного факту. Батько ОСОБА_5 - ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 . Встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу необхідне з метою звернення до відповідних органів за призначенням одноразової грошової допомоги.

Заявник просить суд встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу її та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Заявник в судовому засіданні заяву підтримала, підтвердила обставини, викладені в ній.

Заінтересовані особи: ОСОБА_3 , яка є мамою ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в присутності психолога, в судовому засіданні не заперечили проти задоволення заяви.

Представник органу опіки та піклування Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області в інтересах заінтересованої особи ОСОБА_4 , в судовому засіданні не заперечив проти задоволення заяви.

Представник заінтересованої особи - Міністерства оборони України в судове засідання не прибув, про час і місце розгляду справи Міністерство оборони України повідомлене належним чином (а. с.63,65,85) про причини неявки представника суд не повідомили.

Свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в судовому засіданні показали, що їм тільки після смерті ОСОБА_5 стало відомо, що заявник ОСОБА_1 проживала разом із своїм чоловіком ОСОБА_5 та їхнім неповнолітнім сином ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Проте, вони підтримували і піклувалися одне про одного, в спілкуванні із оточуючими виступали як подружжя, виховували та утримували сина, займалися підприємницькою діяльністю, мали спільний побут та бюджет, спільно брали участь у витратах на утримання житла та веденні підприємницької діяльності. Поховання ОСОБА_5 організовувала заявниця.

Суд, розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, вважає, що заяву слід задовольнити виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 проживала як жінка та чоловіка без реєстрації шлюбу разом із своїм ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Встановлення вказаного факту необхідне заявниці для звернення до відповідних органів за призначенням грошової допомоги і підтверджується:

- копіями рішення Ставищенського районного суду Київської області від 01.07.2021 (а.с. 12), витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 06.09.2024 (а.с. 13), свідоцтв про народження від 26.05.2021 та від 10.07.2012 (а.с. 18, 23), витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України від 02.04.2026 (а.с. 22, 26), відповідно до яких ОСОБА_1 та ОСОБА_5 з 07.02.1998 по 03.08.2021 перебували у зареєстрованому шлюбі, є батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ;

- копіями договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 07.06.2003 приватним нотаріусом Ставищенського районного нотаріального округу Кошинською Л.О. (а.с. 20), витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно Білоцерківського МБТІ від 13.07.2003 (а.с. 21), відповідно до яких ОСОБА_5 та ОСОБА_1 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 ;

- витягами з реєстру територіальної громади від 02.04.2026 (а.с. 11, 25), копією будинкової книги (а.с. 27-30), довідкою Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області від 27.05.2026 № 541 (а.с. 31), відповідно до яких ОСОБА_5 до дня своєї смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ; разом з ним за вказаною адресою були зареєстровані ОСОБА_1 та їхній син ОСОБА_4 ;

- відповідно до довідки Ставищенського ЖКП від 28.04.2026 № 02-5/196 (а.с. 32), за період з 01.01.2021 по 27.03.2026 нарахування за послугу з управління побутовими відходами за адресою: АДРЕСА_2 здійснювалося на 3-х осіб;

- копією довідки начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 від 26.05.2026 № 6/ОМР/245 (а.с. 33), згідно з якою ОСОБА_5 відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 від 18.09.2024 № 252-М призваний на військову службу під час мобілізації та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 ;

- копіями сповіщення сім`ї (близьких родичів) померлого (загиблого) від 27.03.2026 (а.с. 46), свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 01.04.2026 (а.с. 47), відповідно до яких старший солдат ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у КНП «Міська клінічна лікарня №4» Дніпровської міської ради (м. Дніпро) внаслідок гострого мозкового інсульту;

- показами свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , наданими в судовому засіданні, спільними фото (а.с. 34-38), копіями листування у месенджері «WhatsApp»; випискою по картці АТКБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 згідно якої на картковий рахунок заявника 26.06.2026 зараховані кошти ВЧ НОМЕР_3 НГУ Комнтар: Грошове забезпечення ОСОБА_5 ; та платіжними інструкціями на переказ коштів, в яких платником зазначений ОСОБА_5 , а отримувачем ОСОБА_1 , відповідно до яких ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , підтримували і піклувалися одне про одного, в спілкуванні із оточуючими виступали як подружжя, виховували та утримували неповнолітнього сина, займалися підприємницькою діяльністю, спільно піклувалися і матеріально підтримували в навчанні дочку, мали спільний побут та бюджет, спільно брали участь у витратах на утримання житла.

Згідно відповіді Ставищенського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 23.06.2026 за №351-22.3-29б, у відділі не виявлено актових записів про шлюб ОСОБА_1 та про шлюб ОСОБА_5 за період з 03.08.2021 по 23.06.2026 (а. с. 70).

Згідно із ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У відповідності до положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положеннями ч.1 ст. 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 1ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Відповідно до частини другої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Пунктом 6 рішення Конституційного Суду від 03 червня 1999 № 5-рп/99 установлено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т. п.

Згідно з частинами першою, другою статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до частини першої статті 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Згідно зі статтею 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Правило статті 74 СК України, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Крім того, для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі статті 74 СК України, суд повинен встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період, протягом якого було придбано спірне майно.

Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно.

Визнання майна таким, що належить на праві спільної сумісної власності жінці та чоловікові, які проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, відбувається шляхом встановлення факту проживання однією сім`єю, ведення спільного побуту, виконання взаємних прав та обов`язків.

Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Доказування не можуть ґрунтуватись на припущеннях.

Встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу передбачає доведення перед судом факту їх спільного проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв`язку із цим взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю. Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи).

Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо.

До прав та обов`язків, притаманних подружжю, слід віднести, зокрема, але не виключно, існування між чоловіком та жінкою, реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо. При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин, оскільки самі по собі, наприклад, факти перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки або спільна присутність їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, факт реєстрації за такою адресою при відсутності інших наведених вище ознак не можуть свідчити, що між чоловіком та жінкою склались та мали місце усталені відносини, притаманні подружжю.

Наведені правові висновки суду повністю узгоджуються із правовими позиціями, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц, постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 244/4801/13-ц, від 28 листопада 2018 року у справі № 127/11013/17, від 16 січня 2019 року у справі № 343/1821/16-ц, від 27 лютого 2019 року у справі № 522/25049/16-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 354/693/17-ц, від 17 квітня 2019 року у справі № 490/6060/15-ц, від 15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15, від 23 вересня 2019 року у справі № 279/2014/15-ц, від 10 жовтня 2019 року у справі № 748/897/18, від 11 грудня 2019 року у справі № 712/14547/16-ц, від 12 грудня 2019 року у справі № 490/4949/17, від 18 грудня 2019 року в справі № 761/3325/17-ц, від 24 січня 2020 року у справі № 490/10757/16-ц, від 09 листопада 2020 року у справі № 757/8786/15-ц та від 03 листопада 2022 року у справі № 361/4744/19.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання. Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини (постанова Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 643/6799/17 (провадження № 61-1623св19)).

Належними і допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства та ін. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 524/10054/16 (провадження № 61-21748св18).

Відповідно до пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо твердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію у зв`язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-1026цс15 майно, набуте під час спільного проживання особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою, є об`єктом їхньої спільної сумісної власності, якщо: 1) майно придбане внаслідок спільної праці таких осіб як сім`ї (при цьому спільною працею осіб слід вважати їхні спільні або індивідуальні трудові зусилля, унаслідок яких вони одержали спільні або особисті доходи, об`єднані в майбутньому для набуття спільного майна, ведення ними спільного господарства, побуту та бюджету); 2) інше не встановлено письмовою угодою між ними. У зв`язку із цим суду під час вирішення спору щодо поділу майна, набутого сім`єю, слід установити не лише факт спільного проживання сторін у справі, а й обставини придбання спірного майна внаслідок спільної праці.

Для встановлення спільного проживання однією сім`єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.

Показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду: від 12 грудня 2019 року у справі № 466/3769/16 (провадження № 61-5296св19), від 27 лютого 2019 року у справі № 522/25049/16-ц (провадження № 61-11607св18), від 11 грудня 2019 року в справі № 712/14547/16-ц (провадження № 61-44641св18), від 24 січня 2020 року в справі № 490/10757/16-ц (провадження № 61-42601св18).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23) відступила від висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 22 березня 2023 року у справі № 290/289/22-ц, згідно з яким спори про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з метою звернення до відповідних органів за призначенням одноразової грошової допомоги не належать до цивільної юрисдикції. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що юридичні факти, які належить встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.

Положеннями частини першої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби.

У статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» зазначено осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, а саме: у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

В абзаці першому частини другої статті 3 СК України встановлено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства (частина четверта статі 3 СК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що «згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї» членами сім`ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) зроблено висновок, що «вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України)».

Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту проживання однією сім`єю, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду при їх оцінці.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд вважає, що факт проживання однією сім`єю чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_5 підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Однак, оскільки метою встановлення факту проживання ОСОБА_1 однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 є отримання соціального статусу члена сім`ї (дружини) загиблого військового, який захищав Україну під час повномасштабного вторгнення рф на територію України, то відповідний факт має значення саме на момент загибелі військовослужбовця, оскільки саме від цього залежить отримання відповідного соціального статусу і не має значення період, протягом якого такі особи проживали однією сім`єю до моменту смерті військовослужбовця.

Аналогічна позиція викладена у постанові Київського апеляційного суду від 20 листопада 2025 року у справі №357/16048/24 провадження № 22-ц/824/16930/2025.

На підставі викладеного вище, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, оскільки обставини, на які посилається заявниця в обґрунтування своїх вимог, були підтверджені сукупністю наданих доказів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 315-318, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Ставищенський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 );

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_13 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 );

Заінтересована особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_14 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 );

Заінтересована особа: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_15 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 );

Заінтересована особа: орган опіки та піклування Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області в інтересах ОСОБА_4 (місцезнаходження: АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_8 );

Заінтересована особа: Міністерство оборони України (місцезнаходження: 03049, м. Київ, проспект Повітряних Сил, 6, код ЄДРПОУ: 00034022).

Повне рішення складено: 28.08.2026.

Суддя Т. Н. Скороход