Решение № 139315768, 27.08.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 серпня 2026 року м. Рівне№460/22225/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "АНХОЛІ" доРівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АНХОЛІ" (далі ТОВ "АНХОЛІ", позивач) звернулося з позовом до Рівненської митниці (далі відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 24.09.2025 №UA204020/2025/000048/1.

Позов обґрунтовано тим, що 24.09.2025 декларантом ТОВ "АНХОЛІ" до Рівненської митниці була подана митна декларація №25UA204020020985U0 на товар: "Автомобіль вантажний марки "IVECO", номер кузова НОМЕР_1 , тип двигуна дизельний, рік виготовлення 2019, бувший у використанні" із заявленою митною вартістю за ціною договору в сумі 9200,00 GBR (фунтів стерлінгів). Для підтвердження заявленої митної вартості товару до митниці разом з митною декларацією декларантом позивача були подані документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості: зовнішньо економічний контракт, митну декларацію країни відправлення, інвойс, товаротранспортну накладну, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, платіжну інструкцію в іноземній валюті про передоплату товару згідно контракту та інвойсу, довідкове повідомлення експерта, документи, що підтверджують вартість транспортування тощо. У процесі здійснення процедури митного контролю та оформлення 24.09.2025 посадовою особою митниці було пред`явлено вимогу про надання додаткових документів, мотивуючи вимогу виявленими у поданих документах розбіжностями. Зокрема, декларанта повідомлено про неможливість визнання заявленої митної вартості у зв`язку із наявністю у митниці інформації про митну вартість товару з відкритого інтернет-ресурсу www.mobile.de на рівні 24500 євро. Декларант вважав, що до первинного комплекту документів ним були долучені всі передбачені Митним кодексом України документи, інші у декларанта були відсутні, про що було проінформовано митний орган. Подані декларантом до митного оформлення документи та відомості не були взяті до уваги, відповідач не погодився із задекларованою митною вартістю товарів - 24.09.2025 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2025/000048/1 та сформовано картку відмови у митному оформленні товарів №UA204020/2025/000516. Позивач вважає зазначені рішення та картку відмови безпідставними, необґрунтованими та такими, що суперечать вимогами чинного законодавства.

Ухвалою суду від 05.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно з яким позов є безпідставним. Зокрема, надані декларантом позивача до митного оформлення документи містили неточності та невідповідності, а вимога надати додаткові документи декларантом виконана не була. Відповідач посилається на наявність у митниці цінової інформації з відкритого інтернет-ресурсу www.mobile.de із рівнем вартості товару вищим, аніж було заявлено до митного оформлення. Із врахуванням цих обставин посадовою особою митниці було оформлено картку відмови у митному оформленні та скориговано митну вартість із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень ст.64 Митного кодексу України до рівня, наявного у ціновій базі даних. Вважає коригування митної вартості законним, обґрунтованим та таким, що не порушує законних прав, свобод та інтересів позивача. Просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Ухвалою суду від 29.12.2025 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши позовну заяву та відзив, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом досліджено наявні у справі документи та з`ясовано наступне.

02 червня 2025 року між британською фірмою "SLAVIK LIMITED", як Продавцем, та ТОВ "АНХОЛІ", як Покупцем, було укладено зовнішньоекономічний контракт №АN-269 (далі Контракт).

Згідно з розділом "Предмет контракту" Контракту, Продавець зобов`язується поставити, а Покупець - прийняти і оплатити згідно інвойсів автомобілі легкові нові та бувші у використанні, сідельні тягачі нові та бувші у використанні, причепи, напівпричепи нові та бувші у використанні, спеціальну будівельну техніку нову та бувшу у використанні, спеціальну сільськогосподарську техніку нову та бувшу у використанні, мотоцикли, квадроцикли та іншу мототехніку техніку нову та бувшу у використанні (далі -Товар).

Загальна вартість цього контракту становить 500000,00 (п`ятсот тисяч) фунтів. Ціни на товар будуть зазначені в інвойсі (та/або проформі-інвойсі) для відповідної поставки та встановлюється у фунтах. Умови поставки товару DAP-Луцьк згідно з міжнародними правилами тлумачення товарних термінів "Інкотермс-2020". Розділом 3 Контракту визначено, що Покупець оплачує вартість Товару шляхом протягом 180 календарних днів з моменту поставки. В разі досягнення домовленості між сторонами можлива попередня оплата вартості товару протягом 10 календарних днів з моменту формування відповідного інвойсу (та/або проформи-інвойсу).

На виконання цього Контракту Продавцем було поставлено Покупцеві товар: Автомобіль вантажний марки "IVECO", номер кузова НОМЕР_1 , тип двигуна дизельний, рік виготовлення 2019, бувший у використанні" із заявленою митною вартістю за ціною договору в сумі 9200,00 GBR (фунтів стерлінгів). Згідно з експортною митною декларацією MRN №25GBADTICS6RHQAAA8 від 19.09.2025 та в подальшому транзитної MRN №25GB000060EQTVOVK0 від 26.09.2025 товар був відправлений Продавцем Покупцеві. Для Покупця було також сформовано інвойс на оплату товару №037 від 15.09.2025, який був оплачений згідно з платіжною інструкцією №648 від 17.09.2025.

При прибутті товару в Україну декларантом з метою митного оформлення товару за ціною договору, до митної декларації були долучені: зовнішньо економічний контракт №AN-269 від 02.06.2025; експортна митна декларація країни відправлення MRN №25GBADTICS6RHQAAA8 від 19.09.2025 та транзитна MRN №25GB000060EQTVOVK0 від 26.09.2025, інвойс №037 від 15.09.2025; платіжна інструкція в іноземній валюті №648 від 17.09.2025 про передоплату товару згідно з контрактом №AN-269 від 02.06.2025 та інвойсом №037 від 15.09.2025; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 31.01.2022; довідкове повідомлення експерта №1935 від 23.09.2025 тощо.

Водночас, посадовою особою митниці було пред`явлено вимогу про надання додаткових документів у зв`язку з виявленими у поданих документах розбіжностями, які на думку митного органу, могли свідчити про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товару, в тому числі і стосовно числових значень додаткових витрат та одразу повідомлено про неможливість визнання митної вартості, заявленої декларантом у зв`язку із наявністю у відповідача цінової інформації про вищий рівень вартості з відкритого інтернет-ресурсу www.mobile.de.

Декларантом позивача було поінформовано митний орган про відсутність додаткових документів.

24.09.2025 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2025/000048/1 та сформовано картку відмови у митному оформленні товарів №UA204020/2025/000516.

Згідно з приписами ст.55 Митного кодексу України товар випущений у вільний обіг за митною декларацією №25UA204020021128U6 від 25.09.2025.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (ч.1 ст.52 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.2 ст.52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч.1 ст.53 Митного кодексу України).

Частиною другою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 , та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч.1 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.2 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За приписами ч.3 ст.54 Митного кодексу України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч.6 ст.54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України, рішення про коригування митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

При цьому, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування (ч.2 ст.55 Митного кодексу України).

Згідно з ч.1 ст.256 Митного кодексу України, відмова у митному оформленні це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.12 ст.264 Митного кодексу України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених законом випадках.

При цьому митний орган перевіряє правильність визначення саме числового значення і складових митної вартості товару, заявленого декларантом до митного оформлення, достовірність та точність заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, та відсутність обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у вищезазначених нормах.

Сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені, зокрема, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Вказані вище норми Митного кодексу України також свідчать про те, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною договору, а обов`язок доведення митної вартості товару покладається саме на декларанта.

При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Проаналізувавши вимоги митного органу у розрізі поданих декларантом та наявних у справі документів, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Щодо вимоги №1: "Платіжна інструкція в іноземній валюті від 17.09.2025 №648 розглянута, але не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, оскільки не містить відміток банку, що передбачені її формою".

Судом досліджено платіжну інструкцію в іноземній валюті від 17.09.2025 №648 та встановлено, що на ній наявний штамп банку та підпис уповноваженої особи, яка проводила платіж, відповідно таке твердження посадової особи митниці спростовується самим змістом платіжної інструкції.

Щодо вимоги №2: "Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 31.01.2022 № НОМЕР_2 надане не у повному обсязі".

Судом досліджено зазначене свідоцтво та встановлено, що останнє є належної якості, піддається прочитанню, містить усі відомості, необхідні для ідентифікації імпортованого транспортного засобу. Відповідачем не вказано, яких саме відомостей або аркушів не вистачає у вказаному документі, так само не зазначено, яким чином свідоцтво про реєстрацію може вплинути на рівень митної вартості. Отже, до такої підстави коригування митної вартості суд ставиться критично.

Щодо вимоги №3: "Копія митної декларації країни відправлення від 19.09.2025 №25GBADTICS6RHQAAA8 не містить відміток митної адміністрації країни відправлення".

Суд звертає увагу, що відповідачем не обґрунтовано, яким чином вказана декларація може ставити під сумнів вартість імпортованого товару, враховуючи той факт, що дані декларації повністю кореспондуються із рештою товаросупровідних документів та не містять жодних розбіжностей, а сама декларація не має ознак підробки. Відповідно, цю підставу для коригування митної вартості суд оцінює критично.

Щодо вимоги №4: "У копії митної декларації країни відправлення від 19.09.2025 №25GBADTICS6RHQAAA8 зазначено реквізити інвойсу №37, що до митного оформлення не наданий".

Судом досліджено комплект документів, що подавався до митного оформлення та встановлено, що декларантом було надано інвойс №037 від 15.09.2025. Відповідачем не спростоване твердження позивача про те, що цей інвойс був єдиним, сформованим на конкретний товар та що спрощення нумерації від внутрішньооблікової із 0 до внесеної в графу "попередній документ" без 0 здійснене експортером, який заповнював експортну митну декларацією, а імпортер товару до оформлення експортної митної декларації допуску не мав відповідно до умов поставки даного товару.

Крім того, згідно з правовою позицією, викладеною у Постанові Верховного Суду від 14.01.2020 у справі №813/1350/14, експортна митна декларація складається експортером, відповідно до вимог законодавства чинного в країні експортера, а Покупець Товару не відповідає за заповнення митної декларації країни відправлення, яка оформляється у відповідності до законодавства, країни відправлення та внесення до неї відповідної інформації.

Митним органом також зазначено: "Згідно з інвойсом від умови поставки DAP Луцьк. Проте, згідно з відомостями журналу пункту пропуску АСМО "Інспектор", переміщення оцінюваного товару через митний кордон України здійснено перевізником ТОВ "АНХОЛІ" ТОВ "АНХОЛІ" є покупцем оцінюваного транспортного засобу. З огляду на переміщення товару власними силами імпортера, при розрахунку митної вартості не включено витрати на транспортування оцінюваного транспортного засобу, які були понесені ТОВ "АНХОЛІ", що є порушенням ч.10 ст.58 Митного кодексу України".

З приводу такого висновку суд зазначає, що за змістом умов поставки DAP продавець відповідає за доставку товару до узгодженого пункту призначення, включаючи всі транспортні витрати та ризики до моменту прибуття товару. Відповідно суд вважає, що останні були в повному обсязі включені у ціну товару та оплачені позивачем до моменту ввезення товару на митну територію України.

Таким чином, сумніви митного органу щодо повноти включення складових митної вартості та розбіжностей спростовані первинно поданими до митного оформлення документами, а єдиною підставою для коригування митної вартості стала наявність у митного органу цінової інформації з оголошення із мережі Інтернет, відмінної від заявленої декларантом.

Митним органом був обраний шостий, резервний метод визначення митної вартості у зв`язку із наявністю у митниці інформації про митну вартість товару з відкритого інтернет-ресурсу www.mobile.de, що суд вважає протиправним. Факт пропонування певного товару до продажу в мережі Інтернет за певною ціною не є підтвердженням того, що така ціна є адекватною та була чи будь-коли буде сплачена будь-ким із покупців. Митним кодексом України, як і іншими нормативно-правовими актами з питань державної митної справи, не передбачено такого джерела інформації, як оголошення в мережі Інтернет,

Дослідивши матеріали справи, суд критично ставиться до тверджень відповідача про наявність таких розбіжностей, які могли вплинути на рівень митної вартості, та доходить висновку, що посадовою особою митниці не виконано обов`язку із перевірки формування митної вартості імпортованого товару, не виявлено ознак підробки документів або відсутності у них відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни. Митний орган покликався лише на наявність неточностей, які спростовуються наданими декларантом документами та матеріалами справи.

Суд вважає, що надані позивачем документи не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених ним у митній декларації та не свідчать про те, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом. Більш того, самі по собі припущення відповідача про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей не є достатніми для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12.04.2023 у справі №826/7411/15, однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару.

Отже, відповідачем не доведено наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, оскільки усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів надано, що, своєю чергою, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що єдиною фактичною підставою для здійснення коригування митної вартості є наявність у митниці цінової інформації з мережі Інтернет, відмінної від заявленої декларантом. Суд вважає, що посадовою особою митниці не виконано обов`язку із перевірки формування митної вартості імпортованого товару, не виявлено ознак підробки документів або відсутності у них відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни.

У своїй сукупності, за досліджених обставин, суд ставиться критично до об`єктивності та правомірності коригування митним органом митної вартості за спірною поставкою.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Однозначно трактує цю норму Вищий адміністративний суд України, яким зазначено, що орган доходів і зборів має право вимагати надання додаткових підтверджень лише у випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, у них наявні ознаки підробки або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни. Це пов`язано з тим, що такі вади не дозволяють органу доходів і зборів здійснити визначений законом мінімум митних формальностей.

Якщо ж декларантом надані всі документи, необхідні для визначення вартості товару за першим методом, а також, якщо зауваження митного органу (щодо наявності розбіжностей, неточностей у документах) не стосуються числових значень вартості товару, то вимога про надання додаткових документів, відмова у прийнятті декларації, застосування іншого методу визначення митної вартості є безпідставними. До таких висновків дійшов ВАСУ у постановах від 20.06.2017 у справі №814/2068/15, від 12.07.2017 у справі №815/6984/15, від 05.04.2017 у справі №804/1642/15.

Суд вважає, що для митного оформлення митної декларації від 24.09.2025 №25UA204020020985U0 декларантом були надані всі документи, які дозволяли точно і однозначно встановити вартість, що була сплачена за імпортований товар.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та докази, надані стороною позивача та відповідача у їх сукупності, суд дійшов висновку, що рішення про неможливість визнання заявленої митної вартості товарів за митною декларацією від 24.09.2025 №25UA204020020985U0 і коригування митної вартості за шостим (резервним) методом є безпідставним та протиправним.

Підсумовуючи вищенаведене в його сукупності, суд констатує, що усі зауваження відповідача з приводу наявності у нього сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості та з приводу непідтвердження позивачем числових значень складових митної вартості є безпідставними та надуманими.

Суд наголошує, що в частині третій статті 53 Митного кодексу України передбачені чіткі підстави для наявності у митного органу права вимагати надання додаткових документів, які повинні бути зазначені в графі 33 рішення про коригування митної вартості відповідно до ч.2 ст.55 Митного кодексу України.

Водночас, обґрунтованість наведених митним органом у графі 33 оспорюваного рішення про коригування митної вартості товару причин для витребування додаткових документів у позивача та, відповідно, наявності сумніву в правильності визначення останнім митної вартості товару не підтвердилася в ході розгляду справи.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного рішення від 24.09.2025 №UA204020/2025/000048/1 в порядку ст.77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправним і скасування цього рішення суб`єкта владних повноважень.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень у конкретних спірних правовідносинах, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Приписами частини першої та третьої ст.132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За подання позовної заяви у цій справі позивач згідно з платіжною інструкцією від 02.12.2025 №7515 сплатив 3258,07грн судового збору, які підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Відповідно до ч.ч.3-6 ст.137 КАС України, спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов`язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків.

У випадках, коли сума витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача, експерта або проведення експертизи повністю не була сплачена учасниками справи попередньо (авансом), суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

Послуги із офіційного перекладу долучених до справи документів з англійської та польської мови на українську мову, були надані позивачу ПП "Бюро перекладів "АДВАНС". На підтвердження отриманих послуг, позивачем надано суду рахунок №98-25 від 27.11.2025 за перекладацькі послуги, всього на суму 3450,00грн; платіжну інструкцію №7510 від 02.11.2025 на суму 3450,00грн із призначенням платежу: "Оплата за послуги письмового перекладу згідно рахунку №98-25 від 27.11.2025 без ПДВ".

Таким чином, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню витрати на послуги із письмового перекладу документів в сумі 3450,00грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АНХОЛІ" до Рівненської митниці задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів від 24.09.2025 №UA204020/2025/000048/1.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АНХОЛІ" за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3258 (три тисячі двісті п`ятдесят вісім) гривень 07 коп.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АНХОЛІ" за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судові витрати зі сплати послуг із письмового перекладу документів в сумі 3450 (три тисячі чотириста п`ятдесят) гривень 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АНХОЛІ" (вул.Горохівська буд.2А/41, с.Гірка Полонка, Луцький район, Волинська область, 45607; ідентифікаційний код юридичної особи 45374193).

Відповідач: Рівненська митниця (вул.Соборна, буд.104, м.Рівне, Рівненська область, 33028; ідентифікаційний код юридичної особи 43958370).

Рішення складено 27 серпня 2026 року.

Суддя О.М. Дудар