Постановление суда № 139312016, 28.08.2026, Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд Одеської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/3014/26

Номер провадження: 1-кс/511/595/26

28.08.2026 року слідчий суддя Роздільнянського районного суду Одеської областіОСОБА_1

прокурора ОСОБА_2 ,

підозрюваної ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 (дистанційно)

слідчого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Роздільна Одеської області, в режимі відеоконференцзв`язку клопотання першого заступника начальника ВП - начальника СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_7 , по кримінальному провадженню №12026162390000351, внесеному до ЄРДР 04.06.2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеса, громадянки України, зареєстрованій та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

Зміст заявленого клопотання.

28 серпня 2026 року до Роздільнянського районного суду Одеської області надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив застосувати до підозрюваної ОСОБА_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим відділом Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026162390000351 від 04.06.2026 року за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332 КК України.

28 серпня 2026 року у даному кримінальному провадженні було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за частиною 3 статті 332 КК України ОСОБА_3 .

На переконання слідчого, підозрюваній належить обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в рамках даного кримніального провадження, так як на теперішній час існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, що підозрювана ОСОБА_3 , може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, так як підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від 7 до 9 років; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки їх покази є визначальними у даному кримінальному провадженні з метою спонукання їх до відмови від дачі показів; продовжити злочинну діяльність, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, приймаючи до уваги, що підозрюється у вчиненні злочину з невстановленим на даний час колом осіб, а також продовжити злочинну діяльність з огляду на існування в Україні воєнного стану.

На думку слідчого застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_3 , процесуальних обов`язків.

Також просив одночасно призначити підозрюваній альтернативний запобіжний захід у виді у застави у розмірі 500 (п`ятсот) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Позиція учасників розгляду клопотання.

Прокурор Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_2 подане клопотання підтримав, просив його задовольнити. Свою позицію обгрунтував тим, що ОСОБА_3 , пред`явлено обгрунтовану підозру за ч.3 ст.332 КК України, даний злочин відноситься до категорії тяжких. Вона підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення з корисливих мотивів, даний злочин є суспільно небезпечним в період запровадженого в Україні воєнного стану. Перебуваючи на волі, підозрювана може переховуватися від правоохоронних органів з метою уникнення відповідальності, а також впливати на хід розслідування у справі і продовжити злочинну діяльність.

Підозрювана ОСОБА_3 у судовому засіданні просила в задоволенні клопотання відмовити та обрати більш м`який запобіжний захід. Свою причетність до інкримніовних їй діянь підтвердила частково. Суду показала, що не є учасником схеми по переміщенню осбі через державний кордон України. Більш м"який запобіжний захід просила обрати , так як має місце проживання на Україні та має неповнолітню дитину.

Захисник підозрюваної адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні також заперечував проти задоволення клопотання слідчого та просив обрати стосовно його підзахисної більш м`який запобіжний захід, так як вона не судима, має неповнолітню дитину.

Нормативно -правове обгрунтування.

Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.

Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам зокрема переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа, міцність соціальних зв`язків, репутацію обвинуваченого, наявність судимостей, постійного місця роботи.

Суд, заслухавши прокурора, підозрювану, захисника підозрюваної, прийшов до висновку, що належить задовольнити клопотання слідчого та обрати ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і цей висновок суд обгрунтовує наступним.

Оцінка обгрунтованості підозри та її стислий виклад.

Так 28 серпня 2026 року ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст.332 Кримінального кодексу України у кримінальному провадженні №12026162390000351, внесеного до ЄРДР 04.06.2026 року, відповідно до якої у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше травня 2026 року, у невстановленої досудовим розслідуванням особи, яка у мобільному застосунку «Telegram» використовує акаунт під нікнеймом « ОСОБА_9 » ( ОСОБА_10 ), виник злочинний умисел, спрямований на незаконне переправлення та організацію незаконного переправлення громадян України через державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску до Придністровського регіону Республіки Молдова, з корисливих мотивів.

Реалізуючи вказаний злочинний умисел, невстановлена особа, яка використовує акаунт « ОСОБА_9 » ( ОСОБА_10 ), розробила механізм незаконного переправлення осіб через державний кордон України, визначила порядок та послідовність дій його учасників, способи прибуття осіб до м. Одеси, місця їх тимчасового перебування, способи та маршрути подальшого перевезення у прикордонну місцевість Роздільнянського та Подільського районів Одеської області, а також порядок подальшого пішого переміщення до визначених ділянок державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску.

З метою забезпечення функціонування зазначеного механізму невстановлена особа, яка використовує акаунт « ОСОБА_9 » ( ОСОБА_10 ), здійснила підшукування та залучення інших осіб, здатних виконувати окремі взаємопов`язані функції, необхідні для реалізації спільного злочинного плану, зокрема ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та ОСОБА_3 , а також невстановлених досудовим розслідуванням осіб, які у мобільному застосунку «Telegram» використовували акаунти під нікнеймами « ОСОБА_13 » ( ОСОБА_14 ), « ОСОБА_15 » ( ОСОБА_16 ), « ОСОБА_17 » ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), « ОСОБА_18 », та інших невстановлених осіб, між якими був здійснений розподіл конкретних ролей та функцій.

Відповідно до розробленого механізму невстановлена особа, яка використовує акаунт « ОСОБА_9 » ( ОСОБА_10 ), здійснювала загальне керівництво та координацію дій інших учасників, підшукувала осіб, які мали намір незаконно перетнути державний кордон України, підтримувала з ними зв`язок, узгоджувала умови та вартість незаконного переправлення, повідомляла реквізити криптовалютних гаманців для здійснення оплати, визначала місця зустрічі, тимчасового перебування, час та маршрути подальшого переміщення, а також дистанційно контролювала виконання іншими учасниками відведених їм функцій.

За організацію незаконного переправлення через державний кордон України від осіб, які мали намір незаконно його перетнути, вимагалася та отримувалася грошова винагорода у розмірі від 6100 до 12 000 доларів США з однієї особи, яка, у тому числі, перераховувалася на визначені організаторами криптовалютні гаманці.

Невстановленій особі, яка використовувала акаунт « ОСОБА_15 » ( ОСОБА_16 ), у спільному механізмі було відведено функції з пошуку та залучення осіб, які бажали незаконно залишити територію України, узгодження з ними умов та вартості незаконного переправлення, організації одержання від них грошових коштів та забезпечення їх прибуття до м. Одеси для подальшого переміщення в напрямку державного кордону України.

Невстановленим особам, які використовували акаунти « ОСОБА_13 » ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), « ОСОБА_17 » ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), «ІНФОРМАЦІЯ_18», відповідно до розподілу функцій було відведено виконання окремих підготовчих та координаційних дій, зокрема підтримання зв`язку з особами, які мали намір незаконно перетнути державний кордон України, отримання інформації щодо розміру необхідного їм одягу та взуття, повідомлення часу і місця прибуття транспортних засобів та іншої інформації, необхідної для реалізації наступних етапів незаконного переправлення.

ОСОБА_12 було відведено функції, пов`язані із зустріччю та первинним розміщенням окремих осіб після їх прибуття до м. Одеси, а також передачею їм камуфляжного одягу, взуття, спорядження, болторізів, засобів зв`язку та інших предметів, підготовлених для подальшого використання під час прихованого переміщення у прикордонній місцевості.

ОСОБА_11 та ОСОБА_3 відповідно до заздалегідь визначеного розподілу ролей було відведено функції безпосередніх перевізників осіб, які мали намір незаконно перетнути державний кордон України, а саме забезпечення їх посадки до транспортних засобів у м. Одесі та подальше перевезення до заздалегідь визначених місць у прикордонній місцевості Роздільнянського та Подільського районів Одеської області, максимально наближених до маршрутів їх подальшого незаконного переміщення через державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску.

При цьому ОСОБА_11 та ОСОБА_3 були обізнані з тим, що особи, яких вони перевозять, мають намір незаконно перетнути державний кордон України, усвідомлювали, що доставлення таких осіб з м. Одеси до прикордонної місцевості є одним із необхідних та заздалегідь погоджених етапів єдиного механізму незаконного переправлення, та бажали своїми діями сприяти досягненню спільного злочинного результату.

ОСОБА_8 відповідно до відведеної їй ролі забезпечувала супроводження транспортних засобів, якими ОСОБА_11 та ОСОБА_3 перевозили осіб у напрямку державного кордону України, рухаючись попереду них на автомобілі марки «Renault Samsung QM6», контролюючи дорожню обстановку, наявність блокпостів, працівників правоохоронних органів та інших обставин, здатних перешкодити переміщенню зазначених осіб.

Крім того, ОСОБА_8 здійснювала отримання, конвертацію та подальший розподіл між учасниками протиправної діяльності грошових коштів, отриманих як оплату за незаконне переправлення осіб через державний кордон України.

Зокрема, невстановлена особа, яка використовує акаунт « ОСОБА_9 » ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), передавала ОСОБА_8 грошові кошти, у тому числі у криптовалюті, після чого остання здійснювала їх конвертацію у готівку та відповідно до погодженого розподілу передавала ОСОБА_3 грошову винагороду за виконання нею функцій із перевезення осіб, попередньо узгоджуючи з організатором розмір такої винагороди.

Таким чином, ОСОБА_3 була обізнана не лише з характером та метою спільної протиправної діяльності, але й з її оплатним характером, а свої дії вчиняла з метою одержання особистої матеріальної винагороди за виконання відведеної їй функції безпосереднього перевізника.

Так, наприкінці липня 2026 року ОСОБА_19 , маючи намір незаконно перетнути державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску, за допомогою мобільного застосунку «Telegram» розпочав пошук осіб, які за грошову винагороду можуть організувати його незаконне переправлення через державний кордон України.

У ході пошуку ОСОБА_19 встановив контакт із невстановленою досудовим розслідуванням особою, яка використовувала акаунт « ОСОБА_9 » ( ОСОБА_10 ), та розпочав з нею листування щодо умов і порядку незаконного переправлення.

30.07.2026, виконуючи отримані вказівки, ОСОБА_19 самостійно прибув до м. Одеси, де тимчасово поселився у квартирі свого знайомого та очікував подальших вказівок щодо часу, способу і маршруту незаконного переправлення через державний кордон України.

У подальшому невстановлена особа, яка використовувала акаунт « ОСОБА_9 » ( ОСОБА_10 ), повідомила ОСОБА_19 реквізити криптовалютного гаманця НОМЕР_3, на який необхідно було перерахувати грошові кошти за організацію його незаконного переправлення через державний кордон України, а також визначила вартість відповідної послуги у сумі 6600 доларів США.

Після здійснення ОСОБА_19 зазначеного платежу його було додано до групового чату у мобільному застосунку «Telegram» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 », у якому невстановлена особа, яка використовувала акаунт « ОСОБА_9 » ( ОСОБА_10 ), надавала йому вказівки щодо порядку та способу подальших дій, необхідних для незаконного перетину державного кордону України.

У подальшому невстановлена особа, яка використовувала акаунт « ОСОБА_13 » ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), отримала від ОСОБА_19 відомості про розмір його одягу для підготовки відповідного камуфляжного екіпірування.

05.08.2026 невстановлена особа, яка використовувала акаунт « ОСОБА_9 » ( ОСОБА_10 ), надала ОСОБА_19 вказівку за допомогою застосунку «Google Maps» визначити та повідомити координати місця його тимчасового проживання у м. Одесі для доставлення туди камуфляжного одягу.

На виконання узгодженого між учасниками протиправної діяльності плану 05.08.2026 близько 22 години ОСОБА_12 прибув до будинку за адресою: АДРЕСА_2 , де перебував ОСОБА_19 , та передав йому камуфляжний одяг, призначений для подальшого використання під час переміщення у прикордонній місцевості з метою незаконного перетину державного кордону України.

Того ж дня невстановлена особа, яка використовувала акаунт « ОСОБА_9 » ( ОСОБА_10 ), повідомила ОСОБА_19 , що 06.08.2026 о 05 годині за місцем його тимчасового перебування за адресою: АДРЕСА_2 , прибуде автомобіль марки «Toyota» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , який здійснить його подальше перевезення до місця, звідки мало бути продовжено незаконне переправлення через державний кордон України.

Таким чином, час, місце та спосіб початку наступного етапу незаконного переправлення ОСОБА_19 були заздалегідь визначені та доведені до його відома організатором, а для безпосереднього виконання транспортного етапу відповідно до попереднього розподілу ролей була залучена ОСОБА_3 .

Одночасно ОСОБА_20 , маючи намір незаконно перетнути державний кордон України, у липні 2026 року за допомогою мобільного застосунку «Telegram» здійснював пошук способів незаконного виїзду за межі України.

У ході пошуку ОСОБА_20 встановив контакт з невстановленою досудовим розслідуванням особою, яка використовувала акаунт « ОСОБА_15 » ( ОСОБА_16 ), та розпочав з нею листування щодо можливості організації незаконного переправлення через державний кордон України.

У ході листування ОСОБА_20 було повідомлено, що вартість організації його незаконного переправлення через державний кордон України становить 11 000 доларів США, а вартість додаткового перевезення з м. Люботин Харківської області до м. Одеси - 1400 доларів США.

31.07.2026 ОСОБА_20 , погодившись на зазначені умови, здійснив відповідну оплату.

01.08.2026 близько 05 години ОСОБА_20 , виконуючи отримані вказівки, сів до автомобіля марки «Toyota» білого кольору під керуванням невстановленої особи, яка здійснила його перевезення з м. Люботин Харківської області до м. Одеси.

Після прибуття до м. Одеси ОСОБА_20 поселився у тимчасовому помешканні за адресою: АДРЕСА_3 , де очікував подальших вказівок

04.08.2026 невстановлена особа, яка використовувала акаунт « ОСОБА_15 » ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), додала ОСОБА_20 до групового чату «ІНФОРМАЦІЯ_5», учасником якого також була невстановлена особа, яка використовувала акаунт « ОСОБА_9 » ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ).

05.08.2026 остання надала ОСОБА_20 вказівки щодо попереднього тренування з використанням картографічного застосунку «Google Maps» для набуття навичок орієнтування на місцевості та проходження визначеного маршруту під час майбутнього незаконного перетину державного кордону України.

Цього ж дня ОСОБА_20 було додано до групового чату у мобільному застосунку «Telegram» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 », де йому було надано вказівку у день запланованого незаконного перетину державного кордону України увімкнути та передавати в режимі реального часу геолокацію свого місцезнаходження для дистанційного контролю його подальшого переміщення.

05.08.2026 невстановлена особа, яка використовувала акаунт « ОСОБА_9 » ( ОСОБА_10 ), повідомила ОСОБА_20 , що незаконне переправлення має відбутися 06.08.2026, та визначила час і місце початку його подальшого переміщення, а саме повідомила, що 06.08.2026 близько 05 години 30 хвилин за адресою: вул. Середньофонтанська, 30/1, м. Одеса, на нього очікуватиме автомобіль марки «Toyota RAV4» з реєстраційним номером НОМЕР_1 .

Таким чином, ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , кожен окремо, були заздалегідь підготовлені іншими учасниками протиправної діяльності до наступного етапу незаконного переправлення та отримали конкретні вказівки щодо місця і часу посадки до одного й того самого транспортного засобу, яким відповідно до попередньо узгодженого розподілу ролей керувала ОСОБА_3

06.08.2026 близько 05 години, ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з невстановленою особою, яка використовувала акаунт « ОСОБА_9 » ( ОСОБА_10 ), ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та іншими невстановленими учасниками протиправної діяльності, відповідно до заздалегідь визначеної їй ролі безпосереднього перевізника, прибула на автомобілі марки «Toyota RAV4» з реєстраційним номером НОМЕР_1 до будинку за адресою: АДРЕСА_2 , де на неї очікував ОСОБА_19

ОСОБА_3 , достовірно усвідомлюючи, що ОСОБА_19 має намір незаконно перетнути державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску, що його посадка до керованого нею транспортного засобу є одним із заздалегідь спланованих етапів такого незаконного переправлення, та бажаючи сприяти досягненню спільного злочинного результату, забезпечила посадку ОСОБА_19 до салону автомобіля.

Після цього ОСОБА_3 повідомила ОСОБА_19 , що перед подальшим рухом у напрямку державного кордону України необхідно забрати ще одну особу, яка також має намір незаконно перетнути державний кордон України, чим фактично підтвердила свою обізнаність із характером здійснюваного перевезення, кількістю осіб, які підлягали переміщенню, та спільною метою узгоджених дій.

Після посадки ОСОБА_19 ОСОБА_3 на автомобілі «Toyota RAV4» з реєстраційним номером НОМЕР_1 розпочала рух до заздалегідь визначеного місця перебування ОСОБА_20

06.08.2026 близько 05 години 30 хвилин ОСОБА_3 прибула за адресою: вул. Середньофонтанська, 30/1, м. Одеса, де відповідно до отриманих від організатора вказівок на транспортний засіб очікував ОСОБА_20

ОСОБА_20 сів до салону автомобіля «Toyota RAV4» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , у якому вже перебував ОСОБА_19

ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що обидва пасажири - ОСОБА_19 та ОСОБА_20 - мають намір незаконно перетнути державний кордон України, що їх необхідно доставити з м. Одеси до заздалегідь визначеної іншими учасниками прикордонної місцевості, звідки вони повинні продовжити переміщення до державного кордону України, керуючи автомобілем «Toyota RAV4» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , розпочала їх перевезення у напрямку Роздільнянського району Одеської області.

Таким чином, ОСОБА_3 надала ОСОБА_19 та ОСОБА_20 транспортний засіб та безпосередньо забезпечила їх перевезення, тобто фактичне переміщення з місця їх перебування у м. Одесі до прикордонної місцевості, подолавши значну частину маршруту до визначеного місця незаконного перетину державного кордону України та створивши необхідні умови для реалізації наступного етапу спільного злочинного плану.

При цьому дії ОСОБА_3 не були самостійними або випадковими, а здійснювалися синхронно та узгоджено з діями ОСОБА_8 , якій відповідно до попереднього розподілу ролей було відведено функцію забезпечення безпечного переміщення транспортного засобу ОСОБА_3 .

Так, під час руху ОСОБА_3 разом із ОСОБА_19 та ОСОБА_20 у напрямку державного кордону України попереду автомобіля «Toyota RAV4» з реєстраційним номером НОМЕР_1 рухалася ОСОБА_8 на автомобілі марки «Renault Samsung QM6».

ОСОБА_8 , діючи відповідно до заздалегідь визначеної ролі, здійснювала спостереження за дорожньою обстановкою та маршрутом руху, перевіряла наявність блокпостів, працівників правоохоронних органів та інших обставин, які могли перешкодити безперешкодному переміщенню автомобіля ОСОБА_3 з ОСОБА_19 та ОСОБА_20 до прикордонної місцевості, та підтримувала зв`язок з іншими учасниками протиправної діяльності.

Спільне переміщення транспортних засобів, при якому автомобіль під керуванням ОСОБА_8 рухався попереду автомобіля під керуванням ОСОБА_3 та контролював маршрут на предмет можливих перешкод, було заздалегідь узгоджено між учасниками та мало забезпечити приховане і безперешкодне доставлення ОСОБА_19 та ОСОБА_20 до місця подальшого незаконного переправлення через державний кордон України.

ОСОБА_3 , усвідомлюючи характер та функціональне призначення зазначеного супроводження, продовжувала перевезення ОСОБА_19 та ОСОБА_20 за визначеним маршрутом у напрямку державного кордону України, тим самим узгоджено виконуючи відведену їй частину спільного злочинного плану.

06.08.2026 близько 08 години 30 хвилин, прибувши на околицю с. Перехрестове Роздільнянського району Одеської області, тобто до прикордонної місцевості, ОСОБА_3 , діючи відповідно до відведеної їй ролі та усвідомлюючи, що наступним етапом спільного злочинного плану є самостійне переміщення ОСОБА_19 та ОСОБА_20 до визначеного місця незаконного перетину державного кордону України, надала їм вказівку вийти з автомобіля «Toyota RAV4» з реєстраційним номером НОМЕР_1 та надалі виконувати вказівки невстановленої особи, яка використовує акаунт « ОСОБА_9 » ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ).

Після цього ОСОБА_19 та ОСОБА_20 залишили транспортний засіб ОСОБА_3 та продовжили перебування і переміщення у прикордонній місцевості відповідно до раніше отриманих та очікуваних подальших вказівок щодо незаконного перетину державного кордону України

Таким чином, ОСОБА_3 не лише безпосередньо забезпечила переміщення ОСОБА_19 та ОСОБА_20 з м. Одеси до прикордонної місцевості, але й, завершуючи виконання відведеного їй етапу спільного злочинного плану, визначила для них момент припинення автомобільного перевезення та надала вказівку перейти до наступного етапу незаконного переправлення - залишити автомобіль і діяти відповідно до подальших вказівок організатора.

У подальшому, 06.08.2026 близько 10 години, ОСОБА_19 та ОСОБА_20 були виявлені та затримані військовослужбовцями Державної прикордонної служби України під час перебування у прикордонній місцевості на околиці с. Перехрестове Роздільнянського району Одеської області.

Суд вважає, що обґрунтованість підозри на даній стадії підтверджується попередньо зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: допитом - протоколом огляду місця події від 06.08.2026; - допитом свідка ОСОБА_19 ( особа яка мала намір незаконно перетнути державний кордон);- допитом свідка ОСОБА_20 ( особа яка мала намір незаконно перетнути державний кордон); - протоколом пред`явлення предмету для впізнання за фотознімками (свідок свідка ОСОБА_20 серед пред`явлених фото зображень впізнав транспортний засіб марки «Renault Samsung QM6» з реєстраційним номером НОМЕР_2 ); - протоколом пред`явлення предмету для впізнання за фотознімками (свідок свідка ОСОБА_20 серед пред`явлених фото зображень впізнав транспортний засіб марки «Toyota RAV4» з реєстраційним номером НОМЕР_1 ); - протоколом огляду мобільного телефону свідка ОСОБА_20 оглянуто мобільний застосунок «Telegram», де виявлено чати з невстановленою особою яка у мобільному застосунку «Telegram» використовує акаунт під нікнеймом « ОСОБА_9 » ( ОСОБА_10 ); - протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками (свідок ОСОБА_20 серед пред`явлених фото зображень впізнав ОСОБА_3 , як особу яка перевозила його на транспортному засобі до кордону);протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками (свідок ОСОБА_19 серед пред`явлених фото зображень впізнав ОСОБА_3 як особу яка перевозила його на транспортному засобі до кордону); - протоколом пред`явлення предмету для впізнання за фотознімками (свідок свідка ОСОБА_19 серед пред`явлених фото зображень впізнав транспортний засіб марки «Toyota RAV4» з реєстраційним номером НОМЕР_1 ); - протоколом огляду мобільного телефону свідка ОСОБА_19 , застосунку «Telegram», де виявлено чати з невстановленою особою яка у мобільному застосунку «Telegram» використовує акаунт під нікнеймом « ОСОБА_9 » ( ОСОБА_10 ); - протоколом огляду предметів ( результатів проведення негласних слідчих дій у вигляді аудіо - відео - контролю особи відносно ОСОБА_8 ) іншими матеріалами в сукупності.

Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість висунутої ОСОБА_3 підозри у вчиненні злочину за ч.3 ст.332 КК України, кваліфіковане як незаконне переправлення осіб через державний кордон України, тобто сприяння його вчиненню шляхом надання засобів, вчинене щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім обгрунтованості підозри, суд, вирішуючи доцільність обрання підозрюваній такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою, має встановити в першу чергу існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки цієї особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.

Так ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст.332 КК України, яке відноситься до категорії тяжких, а тому суд має право на підставі п. 4 ч.2 ст.183 КПК України обрати відносно неї запобіжний захід у виді тримання під вартою. Даний злочин відноситься до категорії кримінальних правопорушень у сфері громадської безпеки, які в період запровадженого в Україні воєнного стану є суспільно небезпечними злочинами.

Суд вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених:

- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду. Ризик можливого переховування ОСОБА_3 від органу досудового розслідування та суду обумовлений тим, що остання підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення та, усвідомлюючи, що за вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з конфіскацією майна, може вжити заходів до ухилення від кримінальної відповідальності. При цьому враховуючи специфіку її протиправної діяльності, що підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження, ОСОБА_3 має реальну можливість покинути територію України та таким чином переховуватись від органів досудового розслідування та суду;

- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - ризик незаконного впливу на інших підозрюваних. Зазначений ризик полягає в тому, що згідно пред"явленої підозри ОСОБА_3 діяла у складі групи осіб за попередньою змовою та була безпосередньо пов`язана з іншими учасниками спільної протиправної діяльності, зокрема ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , яким у рамках даного кримінального провадження також повідомлено про підозру.

Відповідно до встановленого досудовим розслідуванням механізму протиправної діяльності, ОСОБА_3 здійснювала перевезення осіб із місця їх тимчасового проживання або перебування у м. Одесі до заздалегідь визначеного місця в районі державного кордону України, звідки вони мали надалі незаконно перетнути державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску, тобто була учасником одного спільного механізму протиправної діяльності. Факт повідомлення про підозру ОСОБА_11 , ОСОБА_8 та ОСОБА_12 істотно підвищує реальність зазначеного ризику, оскільки кожен із них є носієм відомостей щодо обставин спільної протиправної діяльності, ролей інших її учасників, способу комунікації, порядку отримання та розподілу грошових коштів, переміщення осіб, а також інших обставин, які мають доказове значення у кримінальному провадженні. Перебуваючи на волі, ОСОБА_3 , з урахуванням наявних у неї контактів з іншими підозрюваними та фактичної обізнаності щодо їхніх ролей, матиме можливість безпосередньо або опосередковано впливати на них з метою узгодження спільної позиції щодо обставин кримінального правопорушення, схиляння до надання узгоджених між собою показань, зміни раніше наданих показань або приховування окремих обставин протиправної діяльності.

- п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Зазначений ризик полягає в тому, що ОСОБА_3 , будучи обізнаною щодо механізму та обставин вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, ролей і функцій інших його учасників, перебуваючи на волі, може вчиняти дії, спрямовані на перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином;

- п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - ризик вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Так ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення з корисливих мотивів, який за матеріалами справи здійснювала системно .Наявність матеріальної зацікавленості, налагоджених зв`язків з іншими учасниками та фактично відпрацьованого механізму незаконного переправлення осіб створюють реальну можливість продовження такої діяльності у разі перебування ОСОБА_3 на волі, так як остання не працює і протиправна діяльність стала доходом її сім"ї.

Крім того, у зв`язку із військовою агресією збройних сил Російської Федерації та впровадженням на території України воєнного стану, відповідно до рішення Верховного головнокомандувача №64/2022, вказані ризики лише збільшились, оскільки повсякденний уклад цивільного способу життя порушений, що лише сприятиме можливим спробам підозрюваної переховатися від суду; незаконно впливати на свідків цьому кримінальному провадженні, ускладненню проведенню процесу з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Відтак, аналізуючи дані обставини, суд приходить до висновку, що на даній стадії процесу, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується ОСОБА_3 і зокрема під час слухання справи у суді не надасть можливості перешкоджати підозрюваній інтересам правосуддя шляхом ухилення від явки до суду, слідчого , вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішення питання можливості застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Конституційний Суд України у рішенні 21 липня 2026 року № 9-р(II)/2026 вказує, що для реального досягнення мети альтернативності застави запобіжному заходу у виді тримання під вартою відповідно до усталених позицій Європейського суду з прав людини, визначаючи розмір застави у виключних випадках, слідчий суддя, суд у судовому рішенні зобов`язаний навести аргументи, які підтверджують установлення розміру застави поза граничними межами, визначеними оспорюваними приписами Кодексу.

Конституційний Суд України зазначає, що законодавче унормування застави, розмір якої покладає на особу, яку підозрюють чи обвинувачують, значне фінансове зобов`язання, має бути спрямоване на ефективну мотивацію особи утримуватися від неправомірної поведінки, оскільки лише в такий спосіб застава є реальною альтернативою запобіжному заходу у виді тримання під вартою. Тому законодавче врегулювання застави вимагає індивідуалізації стосовно особи, яку підозрюють чи обвинувачують, а також щодо обставин кримінального провадження, тобто розмір застави має бути відчутним для особи, однак не таким, що фактично унеможливлює її альтернативність триманню під вартою.(п.4.3)

Так ОСОБА_3 підозрюється у сприянні незаконному переправленню осіб через державний кордон України шляхом надання засобів та вказівок, вчиненому щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, що свідчить про наявність значного суспільного інтересу у цьому кримінальному провадженні, оскільки, вчинення злочинів, які кваліфікуються за статтею 332 КК України, має стабільну динаміку зростання та несе реальні ризики для національної безпеки нашої держави.Організація нелегального виїзду чоловіків призовного віку безпосередньо підриває мобілізаційні ресурси держави та національну безпеку в умовах воєнної агресії..

З урахуванням наведеного, враховуючи позицію підозрюваної, яка просила зменшити розмір застави, враховуючи обставини справи і зазначений органами досудового розслідування потенційний дохід підозрюваної від участі в незаконній схемі, зважаючи на те, що що у разі призначення меншої суми, підозрювана легко внесе її та використає вже налагоджені нею же канали для перетину кордону з метою переховування від слідства, на думку суду,у цій справі наявна виключність випадку, коли застава у визначених КПК межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (від 66 560 грн до 266 240 грн), не здатна забезпечити виконання підозрюваною покладених на нею обов`язків та не буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим в даному кримінальному провадженні ризикам, так як дія воєнного стану в Україні подовжена.

На думку суду, застава у розмірі - 400 (чотириста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб зможе забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків та буде найбільш пропорційним заходом на теперішній час, який збалансує інтереси суспільства, держави та підозрюваної.

Альтернативний запобіжний захід такого виду на думку суду є гарантією того, що не перебуваючи під вартою обвинувачений не ухилиться від виконання своїх процесуальних обов`язків.

Керуючись статтями 176-178, 183, 194, 197, 199, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання першого заступника начальника ВП - начальника СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , - задовольнити частково.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування на 60 днів, тобто з 28 серпня 2026 року по 26 жовтня 2026 року (включно), з утриманням її в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», місцезнаходження юридичної особи: Люстдорфська дорога, 11, місто Одеса, Одеська область, 65059.

Підозрювану ОСОБА_3 , взяти під варту із зали суду.

Одночасно визначити розмір застави у межах 400 (чотириста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня 2026 року) в сумі 1 331 200,00 (один мільйон триста тридцять одна тисяча двісті гривень) грн у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самою підозрюваною так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

В іншій частині відмовити.

Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу.

Підозрювана звільняється з-під варти після внесення застави.

Покласти на підозрювану ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , року народження, в разі внесення застави такі обов`язки: -прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; -не відлучатися з Одеської області без дозволу слідчого, прокурора, суду; -повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання; -здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон; -заборонити спілкуватися зі свідками кримінального провадження.

Роз`яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана, будучи належним чином повідомлена, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомила про причини своєї неявки, або якщо порушила інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрювана ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави, строк дії обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України - 26 жовтня 2026 року (включно).

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1