Постановление суда № 139306017, 28.08.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/6526/26

Провадження № 1-кс/461/5278/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2026 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , секретар ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши клопотання прокурора відділу організації та процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання публічного обвинувачення у кримінальному провадженні за участю дитини та пов`язаному з домашнім насильством управління захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

в с т а н о в и в :

Прокурор відділу організації та процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання публічного обвинувачення у кримінальному провадженні за участю дитини та пов`язаному з домашнім насильством управління захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням у кримінальному провадженні № 12026140000000458 від 07.06.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на даний час утримується у ДУ «Львівська установа виконання покарань (№19)» на шістдесят днів, без визначення розміру застави.

Мотивує клопотання тим, що з урахуванням викладених ризиків та особи ОСОБА_4 , обставин вчинення та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_4 , прокурор приходить до висновку про необхідність продовження застосовування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 .

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні подане клопотання підтримала, просила таке задовольнити.

ОСОБА_4 та його захисники ОСОБА_5 стосовно задоволення клопотання заперечили, вважають, що прокурором не доведено існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Частиною четвертою статті 199 КПК України визначено, що слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Львівській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026140000000458 від 07.06.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, в якому обвинувачується: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Вороблячин Яворівського району Львівської області, українець, громадянин України, одружений, має на утриманні трьох малолітніх дітей, офіційно не працюючий, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 07.06.2026 приблизно о 18:40 ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно справним автомобілем марки «Skoda Superb», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався автодорогою Р-40 сполученням «Рава-Руська Яворів Судова Вишня» неподалік с. Середковичі Яворівського району Львівської області у напрямку до м. Рава-Руська.

Рухаючись автодорогою на заокругленій ділянці, де напрямок дороги змінювався ліворуч, ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, не стежив належним чином за дорожньою обстановкою, не врахував її особливості та не обрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого допустив виїзд керованого ним транспортного засобу за межі проїзної частини в кювет, де автомобіль перекинувся.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася внаслідок порушення ОСОБА_4 вимог п. п. 2.3 (підпункти «б», «д»), 12.1 Правил дорожнього руху, малолітній пасажир автомобіля ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав, серед інших, тілесні ушкодження у вигляді відриву брижі тонкого кишківника із внутрішньочеревною кровотечею та гематоми кореня брижі тонкого кишківника, які, згідно з висновком судово-медичної експертизи № 232/26 від 30.07.2026, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення.

Зазначені дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 2 ст. 286-1 КК України, відповідно до якої він обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху при керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило малолітньому потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Згідно з п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок ОСОБА_4 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому кримінальному провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 06.02.2026 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, який в подальшому було продовжено до 31.05.2026.

26.08.2026 прокурором вручено ОСОБА_4 обвинувальний акт, який скеровано для розгляду за територіальною юрисдикцією. Однак підготовче судове засідання щодо розгляду зазначеного обвинувального акта станом на цей час не призначено. У зв`язку з цим виникла необхідність звернення до слідчого судді з даним клопотанням, оскільки ризики, зазначені в ухвалі слідчого судді про застосування відповідного запобіжного заходу, не зменшилися та продовжують існувати.

Відповідно до ч. 6 ст. 199 КПК України, у разі закінчення строку дії запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор має право не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами, передбаченими цією статтею.

Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Оцінюючи особу ОСОБА_4 та інкриміноване йому кримінальне правопорушення, слідчий суддя вбачає наявність передбачених ст.177 КПК України ризиків, а саме: переховуватись від суду обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, санкція статті якого передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п`яти до восьми років, та яке, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Разом з цим, відповідно до ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.п. 1, 2 ч.1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Слідчий суддя, обираючи ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, виходить із змісту засад запобіжного заходу, як процесуального примусу попереджувального характеру, пов`язаного із позбавленням чи обмеженням свобод підозрюваного, обвинуваченого, які за наявності підстав та в порядку, встановленому законом, застосовуються під час кримінального провадження слідчим суддею з метою забезпечення належної процесуальної поведінки особи.

Застосування запобіжного заходу з будь-якою іншою метою, з метою добитися показань стосовної причетності до кримінального правопорушення, тощо є неприпустими. Застосування будь-якого запобіжного заходу у жодному разі не повинно залежати від того, визнає підозрюваний, обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення чи не визнає.

З урахуванням наведених обставин, даних ОСОБА_4 , який має постійне місце проживання, сім`ю, трьох малолітніх дітей, характеризується позитивно, з урахуванням наведених ризиків, слідчий суддя приходить висновку, що мета застосування запобіжного заходу буде досягнута шляхом застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання останнього, терміном на два місяці, з покладенням на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, й це буде достатнім для забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігатиме спробам вчинення дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Керуючись ст.ст.176-178, 181, 182, 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

ухвалив:

клопотання задовольнити частково.

Застосувати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання останнього за адресою: АДРЕСА_1 , терміном на два місяці.

Покласти на ОСОБА_4 , наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

прибувати до суду із встановленою періодичністю;

цілодобово не залишати місце постійного проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду;

повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що на підставі ч.5 ст.181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Строк дії ухвали становить два місяці, тобто до 27.10.2026 року.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурорп відділу організації та процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання публічного обвинувачення у кримінальному провадженні за участю дитини та пов`язаному з домашнім насильством управління захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом п`яти днів з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1