№ 139296496, 27.08.2026, Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 168/210/26

Провадження № 3/168/130/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року суддя Старовижівського районного суду Волинської області Хаврона О.Й., з участю секретаря Островерхої Т.С., захисника адвоката Савюк К.О., розглянувши в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення щодо

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 14.02.2026 року о 23:39 год. на трасі між с. Буцин та с.Сераховичі керував автомобілем «Сіат», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, огляд водія проводився на місці зупинки за згодою водія, за допомогою приладу Алкофор 507, проба позитивна, 2,43 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР України.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, перебуває на військові службі.

Беручи до уваги вимоги ст. 268 КУпАП, згідно з якою ч. 1 ст. 130 КУпАП не відноситься до категорії справ, де присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов`язковою, в судовому засіданні присутня захисник, суд вважає за необхідне провести розгляд справи без участі ОСОБА_1 , оскільки матеріалів справи достатньо для прийняття рішення по суті.

У судовому засіданні захисник Савюк К.О. дала пояснення про те, що ОСОБА_1 не визнає вину у вчиненні правопорушення, просить закрити провадження в справі, вважає, що в діях ОСОБА_1 немає складу адміністративного правопорушення. Додала, що поліцейським було порушено порядок проходження огляду на стан сп`яніння. Всупереч вимогам Інструкції про проведення огляду поліцейські не запропонували водію пройти огляд в медичному закладі, після того, як останній висловив незгоду з результатом огляду. Окрім того, під час огляду застосовувався прилад, який не є сертифікований. Огляд проводив поліцейський, який згідно з матеріалами справи цього газоаналізатора не отримував. Підтримала доводи письмового клопотання про визнання огляду на стан сп`яніння недійсним.

Заслухавши захисника, дослідивши матеріали справи, приходжу до таких висновків.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, у повному обсязі доводиться матеріалами справи, а саме:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 591597 від 15.02.2026 року, в якому зафіксовано час і місце вчинення правопорушення, а саме 14.02.2026 р. о 23.39 год., траса між с. с. Буцин та с.Сераховичі;

актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зазначено ознаки алкогольного сп`яніння;

направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.02.2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 (у якого виявлено ознаки алкогольного сп`яніння) направляється у КНП «Старовижівську ЦРЛ»;

відеозаписами з нагрудної камери поліцейського та реєстратора на яких відображено, що ОСОБА_1 керував автомобілем, на пропозицію поліцейського пройшов огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, результат тесту 2,43 проміле.

Доводи сторони захисту про закриття провадження в справі суд не приймає до уваги з таких підстав.

Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом зафіксовано на відео з нагрудної камери, долученому до протоколу.

Оглянуті у судовому засіданні відеозаписи з нагрудної камери надають можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, оскільки ними зафіксовані реальні дані, які не носять суб`єктивного характеру та дозволяють відновити послідовність подій, що дійсно відбулися, не можуть бути спростовані та мають істотне значення для розгляду справи, а саме: факт керування транспортним засобом та проходження огляду на стан сп`яніння. Підстав визнавати недопустимим чи неналежним доказом відеозапис з нагрудної камери поліцейського немає.

Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 висловив незгоду з результатом огляду не відповідають дійсності. Так, на відео з нагрудної камери зафіксовано, як ОСОБА_1 неодноразово повідомляв працівникам поліції про те, що він вживав алкоголь, а саме: два літрових бокали пива, і тому впевнений, що результат алкотестера буде позитивний. Після висвітлення результату алкотестера 2,43 проміле, він заперечень щодо цього результату не висловив, окрім прохань не складати протокол, оскільки є військовослужбовцем і наявність посвідчення водія йому необхідна для служби. Тому в цій частині доводи захисника про порушення порядку проведення огляду на стан сп`яніння суд не приймає, підстав для визнання недійсним огляду на стан сп`яніння немає.

Захисник зазначає, що огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння був проведений з використанням газоаналізатора «Алкофор 507» і не може вважатись законним, оскільки вказаний газоаналізатор не відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо врегульованих засобів вимірювальної техніки.

Вказані доводи спростовані доданими до протоколу копією сертифіката налаштування (калібрування) алкотестера «Алкофор 507», серійний номер ІН№F0109, та копією свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, які, на момент проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння, є чинними (а.с.6).

За клопотанням захисника судом витребувано копію «Журналу обліку видачі та повернення газоаналізатора «Драгер» та «Алкофор» у Ковельського РУП ГУНП у Волинській області. Із записів в цьому журналі встановлено, що 14.02.2026 р. о 08.00 год. було видано газовий аналізатор «Алкофор» інв. № обладнання 0109 в справному стані працівнику поліції Ковальчуку. Час здачі вказаного приладу 15.02.2026 р. (а.с.75).

Також на запит суду Ковельським РУП ГУНП у Волинській області повідомлено, що згідно з графіком добових нарядів 14.02.206 р. у складі добового наряду перебував поліцейський ОСОБА_2 спільно з поліцейським ОСОБА_3 .

Оскільки з наданих суду матеріалів встановлено, що поліцейські ОСОБА_3 (якому під час вступу на чергування був виданий прилад «Алкофор») та ОСОБА_2 (який проводив огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння цим приладом) перебували спільно в добовому наряді 14.02.2026 р., то суд не вбачає підстав вважати, що огляд проводився ОСОБА_2 як неповноважною особою.

Отже, наведені доводи сторони захисту не можуть бути підставами для закриття провадження в справі, і не спростовують доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, яке ставиться йому у провину.

Жодних сумнівів щодо належності та допустимості наявних в матеріалах справи доказів у суду немає. Підстав для закриття провадження немає.

Згідно зі ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 130 КУпАП, передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Суд враховує, що вчинене правопорушення є грубим адміністративним правопорушенням на транспорті, пов`язаним з порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами, ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не притягався, обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , не встановлено, посвідчення водія ОСОБА_1 отримував, тому приходжу до висновку, що, виходячи із визначеної законом мети адміністративного стягнення, до нього необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами. З огляду на санкцію ч.1 ст. 130 КУпАП, адміністративне стягнення призначається з обов`язковим додатковим стягненням у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік.

Керуючись ст.ст. 40-1, 283, 284 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, та роз`яснити, що у ході примусового виконання постанови суду, відповідно до ч.2 ст.308 КУпАП, штраф буде стягуватися у подвійному розмірі.

У разі несплати штрафу у строк, передбачений ч.1 ст. 307 КУпАП, стягнути з ОСОБА_1 на підставі ч.2 ст.308 КУпАП у порядку примусового виконання подвійний розмір штрафу, визначений у цій постанові, дві тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. за такими реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві /м.Київ/ 22030106 код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Старовижівський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О. Й. Хаврона