Решение № 139295331, 27.08.2026, Франківський районний суд м. Львова

465/3001/26

2/465/3592/26

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

27.08.2026 року м.Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі головуючої судді Коліщук З.М., з участю секретаря Беднара А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором №1014347347 від 02.02.2024 та №200327767405 від 30.05.2024 в розмірі 63 752,12 грн., а також понесені судові витрати, що складаються з судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Між Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитні договори: 02.02.2024 кредитний договір N?1014347347, за яким Позичальнику видано кредит у сумі 30000 грн.; 30.05.2024 кредитний договір N?200327767405, за яким Позичальнику кредит у сумі 21773.17 грн.

Відповідач не виконує свої кредитні зобов?язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 02.02.2026 склала:

1) По кредитному договору від 02.02.2024 N? 1014347347 - 32634.05 (тридцять дві тисячі шістсот тридцять чотири гривні 05 копійок) грн., з яких: 19439.59 грн. - заборгованість за кредитом; 0 грн. - заборгованість процентами; 13194.46 грн. - заборгованість за комісією:

2) По кредитному договору від 30.05.2024 N? 200327767405- 31118.07 (тридцять одна тисяча сто вісімнадцять гривень 07 копійок) грн., з яких: 21773.17 грн. - заборгованість за кредитом: 9344.9 грн. - заборгованість процентами: 0 грн. - заборгованість за комісією.

Тобто загальна сума заборгованості по вищевказаним кредитним договорам станом на 02.02.2026 склала 63752.12 (шістдесят три тисячі сімсот п?ятдесят дві гривні 12 копійок) гривень. Детальні розрахунки заборгованості додаються до позовної заяви.

Позивач направив письмові вимоги (Повідомлення) відповідачу на адресу місця проживання, яку він зазначив у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була.

Відповідно до умов кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем. зокрема, заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб N? 1014347347 від 02.02.2024, сторони погодили, що позичальник зобов?язується сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості. Ці умови були узгоджені позичальником шляхом підписання відповідних документів.

Позиція відповідача.

Відповідач обставин та підстав позову не спростував, відзиву на позовну заяву не подав.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 01.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, в позовній заяві просив суд проводити розгляд справи без участі представника позивача та не заперечує проти проведення судом заочного розгляду справи.

Відповідач повторно в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджуєтеся довідкою про доставку SMS повідомлення, та судовими повістками, проте про причини неявки суд не повідомив. Крім того, на його електронну пошту було направлено копію позовної заяви з додатками, однак до сьогоднішнього дня відзиву на позовну заяву подано не було, заяву до суду про розгляд справи без його участі не надходило.

При таких обставинах суд визнав неявку відповідача неповажною та розглянув справу у його відсутності, провівши на підставі вимог ст. 281 ЦПК України заочний розгляд справи.

Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч.1 ст.280 ЦПК України.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.

02 лютого 2024 року ОСОБА_1 підписав заяву №1014347347 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб шляхом електронного підпису ОТР- пароль на номер телефону НОМЕР_1 , ID-документу 75681166.

У вказаній заяві, ОСОБА_1 просив банк надати йому споживчий кредит в сумі 30000,00 грн. строком 24 місяці. Розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 2,99%, розмір процентної ставки 0,0001% річних. Тип процентної ставки: фіксована. Схема повернення кредиту: ануїтетна (рівними платежами).

Додатком №1 до заяви є графік платежів обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, відповідно до якого: дата видачі кредиту 02.02.2024; дата платежу 27.09.2025; сума кредиту за договором 30000,00 грн, проценти за користування 0,0 грн; плата за обслуговування кредитної заборгованості 21528,00 грн. Реальна річна процентна ставка 77,12%; загальна вартість кредиту 51528,00 грн.

В паспорті споживчого кредиту «Гроші в розстрочку 2,99» від 02.02.2024, який підписаний ОСОБА_1 наявна інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, зокрема основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту.

З платіжної інструкції від 02.02.2024 №TR.75681166.49027.25578 вбачається, що ОСОБА_1 надано кредитні кошти за договором № 1014347347 від 02 лютого 2024 року на рахунок: НОМЕР_2 .

Випискою по рахунку підтверджується перерахування ОСОБА_1 кредитних коштів за договором №1014347347 від 02.02.2024 в сумі 30000,00 грн.

Із розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед АТ ''Перший Український Міжнародний Банк» за кредитним договором №1014347347 від 02.02.2024 станом на 03.02.2026 вбачається, що залишок непогашеної заборгованості становить: по сумі кредиту 19439,59 грн; по процентах 0,00 грн; по комісії 13194,46 грн, загальний розмір складає 32634,05 грн.

30 травня 2024 року ОСОБА_1 підписав заяву №200327767405 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб шляхом електронного підпису ОТР- пароль на номер телефону НОМЕР_1 , ID-документу 200327767405.

У вказаній заяві, ОСОБА_1 просивбанк відкрити пакет послуг «Все можу Online 2,99 (без страховки)» з сервісами/ послугами (наповненням) та вартістю відповідно до ДКБО з урахуванням наступного: просить відкрити поточний рахунок у валюті UAH для власних потреб та надати кредитну картку миттєвого випуску НОМЕР_3 ; встановити на його поточний рахунок НОМЕР_4 кредитний ліміт у сумі 23 750,00 грн; розрахунковий день 30 число місяця; строк дії кредитного ліміту 12 місяців з дня надання кредитного ліміту, зі спливом вказаного строку, дія кредитного ліміту продовжується кожного разу на такий самий строк у разі відсутності заперечень будь-якої із сторін або підстав для його скорочення у порядку, визначеному ДКБО. Кредитний ліміт може бути змінено з інформуванням клієнта шляхом направлення SMS-повідомлення на номер мобільного телефону із зазначенням нового розміру кредитного ліміту (максимальна сума кредитного ліміту зазначена у ДКБО і на поточну дату складає 200000 грн). Стандартна процентна ставка за користування коштами кредитного ліміту складає 35,88 % річних. Денна процентна ставка складає 0,0611%. Тип процентної ставки: фіксована. Реальна річна процентна ставка складає 42,36 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 12 229 грн.

В паспорті споживчого кредиту від 30.05.2024, який підписаний ОСОБА_1 наявна інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, зокрема основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту.

Довідка про збільшення кредитного ліміту по договору №200327767405 від 30.05.2024 вказує, що 30.05.2024 ОСОБА_1 було встановлено кредитний ліміт в сумі 23750,00 грн; 02.06.2024 збільшено кредитний ліміт до 23862,75 грн; 02.07.2024 збільшено кредитний ліміт до 23863,50 грн; 08.08.2024 зменшено кредитний ліміт до 23180,44 грн.; 15.09.2024 зменшено кредитний ліміт до 22466,26грн.; 05.10.2024 зменшено кредитний ліміт до 21773,17 грн.

Із розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед АТ ''Перший Український Міжнародний Банк» за кредитним договором №200327767405 від 30.05.2024 станом на 03.02.2026 вбачається, що залишок непогашеної заборгованості становить: по сумі кредиту 21773,17 грн; по відсотках 9 344,90 грн, що в загальній сумі становить 31 118,07 грн.

Виписка по рахунку є підтвердженням користування ОСОБА_1 кредитними коштами за договором №200327767405 від 30.05.2024.

04 лютого 2026 року АТ «ПУМБ» направило ОСОБА_1 письмову вимогу (повідомлення) про наявну заборгованість за кредитними договорами, яка станом на 03.02.2026 становить 63752,12 грн, а саме: за договором №1014347347 в сумі 32634,05 грн; за договором №200327767405 в сумі 31118,07 грн.

Норми права, які застосовує суд при вирішенні спірних правовідносин

За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, з-поміж іншого, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У свою чергу системний аналіз статей 524 - 526, 533-535 ЦК України дає підстави стверджувати про те, що грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Порушенням зобов`язання, як встановлено у ч. 1 ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним у ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому у ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому у ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Частиною 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положеннями ст.12З акону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За п. 6 ч. 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З урахуванням викладеного вмотивування суд дійшов висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205,207 ЦК).

Відповідно до ч. 1ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За змістом ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати в кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Водночас Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Зважаючи на викладене, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладений після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року в справі з подібними правовідносинами № 204/224/21 зроблено висновок про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів існування переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Мотивована оцінка доказів, наданих сторонами та висновки суду за результатами позову.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань.

Судом встановлено, що кредитні договори укладений між сторонами в електронній формі із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію». З матеріалів справи вбачається, що відповідач, подав заявку на отримання кредиту, погодився з його умовами та підтвердив укладення договору шляхом введення одноразового ідентифікатора (SMS-коду), надісланого позивачем. Вчинення таких дій свідчить про вільне волевиявлення відповідача на укладення правочину, який за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Суд дійшов висновку, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши відповідачу кредитні кошти у визначеному договором розмірі та порядку. Натомість відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів належним чином не виконав.

Відповідачем не надано суду доказів, які б спростовували докази, надані позивачем, щодо розміру заборгованості за кредитним договором.

При цьому суд враховує, що сторонами було погоджено процентну ставку, яку має сплатити відповідач у межах строку кредитування за користування кредитними коштами. Розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що відповідач ОСОБА_1 належним чином виконував кредитні зобов`язання.

Щодо вимоги про стягнення комісії за договором від 02.02.2024 №1014347347 суд дійшов такого висновку, що пунктом 6 Заявки визначено розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 2,99%. Однак, АТ «Перший Український Міжнародний Банк» фактично встановлено сплату комісії, не зазначивши за які саме послуги ця комісія сплачується позичальником. Жодних доказів вчинення будь-яких дій, за які позикодавцем нараховувалася комісія, позивачем не надано.

Разом із тим, ч.1 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено безоплатність надання позикодавцем певних послуг, до яких можна віднести видачу кредиту та його супровід.

Відповідно до ч.ч.1 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Отже, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Відтак, положення договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними, а позовна вимога про стягнення суми простроченої заборгованості за комісією в розмірі 13194,46 грн. є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитом від 02.02.2024 ОСОБА_1 було сплачено в рахунок комісії за обслуговування кредиту на загальну суму в розмірі 7 176,00 грн. Оскільки суд дійшов висновку про нікчемність положення кредитного договору №1014347347 від 02.02.2024 року про сплату позичальником на користь банку комісійної винагороди за обслуговування кредиту у розмірі 2,99 %, суд вважає за можливе суму в розмірі 7 176,00 грн. сплачену відповідачем в рахунок комісії, зарахувати в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту по вказаному договору, у зв`язку з чим, суму за тілом кредиту, що підлягає стягненню зі ОСОБА_1 за вищезазначеним кредитним договором слід зменшити до 12 263, 59 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню в частково.

З відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» підлягає до стягнення заборгованість в загальному розмірі 12 263,59 грн. за договором №1014347347 від 02.02.2024 року, яка складається з 12 263,59 грн. заборгованості за тілом, 0,00 грн. заборгованості за комісією та за договором №200327767405 від 30.05.2024 року в загальному розмірі 31 118,07 грн.,яка складається з 21 773,17заборгованості за тілом, 9 344,90 заборгованості за відсотками.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у сумі 2662,40 грн.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 гривень, як передбачено статтею 4 Закону України «Про судовий збір».

Ціна позову визначена позивачем сумою стягнення 63 752,12 гривень.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягує із відповідача на користь позивача документально підтверджені витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 1811,69 гривень (43 381,66 *2 662,40/63 752,12).

Керуючись ст. ст. 247, 258, 259, 263-265, 280-282, 289, 354 ЦПК України,

ухвалив:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитними договорами №1014347347 від 02.02.2024 та №200327767405 від 30.05.2024 у розмірі 43 381 (сорок три тисячі триста вісімдесят одна) грн. 66 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» понесені судові витрати по справі, а саме сплачений судовий збір в розмірі 1 811 (одна тисяча вісімсот одинадцять) грн. 69 коп.

В іншій частині відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення відповідачем може бути подана заява про його перегляд.

Найменування сторін:

Позивач: Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», код ЄДРПОУ 14282829, місце знаходження: м. Київ, вул. Андріївська, 4.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 27 серпня 2026 року.

Суддя Коліщук З.М.