Постановление суда № 139288921, 25.08.2026, Турківський районний суд Львівської області

Справа № 458/1071/24

1-кп/458/20/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.2026 м. Турка

Турківський районний суд Львівської області в складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі сторін кримінального провадження

сторона обвинувачення:

начальник Турківського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 ,

потерпіла сторона:

потерпіла ОСОБА_4 ,

представник потерпілої адвокат ОСОБА_5 ,

сторона захисту:

обвинувачений ОСОБА_6 ,

захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 ,

особа, яка внесла заставу ОСОБА_8 не прибула,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Турка Львівської області в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів сторонами по справі клопотання прокурора, начальника Турківського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 від 30.06.2026 року, яке надійшло в суд 01.07.2026 року про зміну запобіжного заходу та звернення застави в дохід держави у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.09.2024 року №12024141340000154 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Кривка Турківського району Львівської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин України, з вищою освітою, працюючий фахівцем з екологічної освіти І категорії «НПП Бойківщина», є особою з інвалідністю ІІІ групи загального захворювання, одружений, не має на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, раніше не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

04.11.2024 року начальником Турківського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 передано до Турківського районного суду Львівської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.09.2024 року №12024141340000154 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286-1 КК України.

Згідно вимог ст.ст.127,129 Конституції України правосуддя здійснюють професійні судді і судочинство провадиться суддею одноособово.

Згідно ч.2 ст.31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється професійним суддею одноособово. Суддя для розгляду кримінального провадження визначається у порядку, передбаченому ст.35 КПК України.

У відповідності до вимог ч.3 ст.35 КПК України визначено суддю для розгляду кримінального провадження, оскільки відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 04.11.2024 року справу було передано на розгляд судді ОСОБА_1 .

Підготовчі судові засіданні визначено 06.11.2024 року, 09.12.2024 року, 17.12.2024 року, 03.06.2025 року, 11.06.2025 року, 26.06.2025 року, 06.08.2025 року, 13.08.2025 року, 03.09.2025 року, 09.09.2025 року, 23.09.2025 року, 02.10.2025 року, 09.10.2025 року, 22.10.2025 року, 18.11.2025 року, 26.11.2025 року, 10.12.2025 року, 23.12.2025 року, 24.12.2025 року, 04.05.2026 року, 05.05.2026 року, 21.05.2026 року, 25.05.2026 року, 23.06.2026 року, 30.06.2026 року, 04.08.2026 року, 25.08.2026 року.

01.07.2026 року через канцелярію Турківського районного суду надійшло клопотання прокурора, начальника Турківського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 від 30.06.2026 року про зміну запобіжного заходу та звернення застави в дохід держави у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286-1 КК України.

В підготовчому судовому засіданні 25.08.2026 року прокурор не заперечив проти розгляду клопотання у відсутність особа, яка внесла заставу ОСОБА_8 , оскільки така належним чином повідомлялася про дату і час розгляду клопотання, підтримав подане клопотання зміну запобіжного заходу та звернення застави в дохід держави, додатково пояснив, що стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 2 місяців, з можливістю внесення підозрюваним застави в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 151 400 грн, яка 17.09.2024 року сплачена заставодавцем ОСОБА_8 , в подальшому 06.11.2025 року ухвалою суду обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у зв`язку із внесення застави до 05.01.2025 року, визначено дати судових засідань 07.11.2024 року та 19.11.2024 року. Ухвалами суду 09.09.2025 року, 06.08.2025 року, 22.10.2025 року та 10.12.2025 року до обвинуваченого ОСОБА_6 застосовувався привід в судові засідання, які не виконані. Ухвалами суду від 06.08.2025 року та 03.09.2025 року на обвинуваченого ОСОБА_6 накладено грошове стягнення за неявки в судові засідання. Будучи в судовому засіданні 18.11.2025 року ОСОБА_6 не зміг пояснити, чому не повідомив суд та прокурора про своє відлучення із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває. Вказав, що був мобілізований, належних перешкод, які б йому не давали можливості таке зробити - не вказав. Послався лише на службу в лавах ЗСУ, більше того, прибув у підготовче судове засідання 06.11.2024 року, де його було повідомлено про дати наступних судових засідань проте в подальші судові засідання вже не прибув та про причини неявки суд не повідомляв. Вважає, що визначені обвинуваченому обов`язки, ним можливо було виконати, він здатен був інформувати суд та прокурора про причини неприбуття в судові засідання і своє місце перебування, об`єктивних перешкод у такому не встановлено. Вважає, що ОСОБА_6 не виконав та порушив обов`язки визначені 06.11.2024 року ухвалою Турківського районного суду Львівської області, а саме: прибувати до прокурора та суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований і проживає без дозволу прокурора або суду, оскільки не повідомив про зміну місця свого проживання/перебування та не прибував на виклики суду, у зв`язку з чим виникла необхідність у зміні запобіжного заходу - застави на тримання під вартою, з метою забезпечення кримінального провадження, оскільки суд тривалий час перебуває на стадії підготовчого судового провадження, та виконання обвинувачуваним покладених на нього процесуальних обов`язків, оскільки не перестали існувати обставини, які свідчать про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме останній може: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. Просив змінити обраний ОСОБА_6 запобіжний захід із застави на тримання під вартою на 60 днів, із утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19», без визначенням розміру застави, а сплачену заставу заставодавцем ОСОБА_8 звернути в дохід держави.

В підготовчому судовому засіданні 25.08.2026 року представник потерпілої адвокат ОСОБА_5 , та потерпіла ОСОБА_4 підтримали клопотання прокурора, просили змінити запобіжний захід ОСОБА_6 , не заперечили проти розгляду клопотання у відсутність особИ, яка внесла заставу ОСОБА_8 , оскільки така належним чином повідомлялася про дату і час розгляду клопотання.

В підготовчому судовому засіданні 25.08.2026 року обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник адвокат ОСОБА_7 повідомили, що ОСОБА_8 отримала повідомлення про виклик в суд, їй відомо про розгляд клопотання, проте у звязку з перебуванням на лікуванні, не зможе прибути на розгляд клопотання, в підтвердження долучили виписку з історії хвороби з медичної установи.

В підготовчому судовому засіданні 25.08.2026 року обвинувачений ОСОБА_6 заперечив проти задоволення клопотання, додатково пояснив, що отримав клопотання, ознайомлений з таким клопотанням, з таким клопотанням ознайомлена його дружина, яка зараз перебуває на лікуванні, не згідний з клопотанням прокурора, не прибував в судові засідання через поважні причини, оскільки був мобілізований і проходив службу, виконуючи завдання по військовій службі. Водночас не зміг пояснити, чому не подавав заяв і доказів того, що через поважні причини не міг брати участь в судових засіданнях, будучи завчасно повідомленим про такі судові засідання. Просив відмовити в задоволенні клопотання.

В підготовчому судовому засіданні 25.08.2026 року адвокат ОСОБА_7 подав заперечення на клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу, підтримав подане заперечення, заперечив проти задоволення клопотання, просив відмовити в його задоволенні, додатково пояснив, що оскільки його підзахисний, будучи мобілізованим, виконував важливу роль в збройній обороні України, захисті її суверенітету, не кожний факт перебування військовослужбовця у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан, зумовлює об`єктивну неможливість його участі у розгляді справи. Саме з таких причин провадження було зупинено з враховуванням поданих доказів, що військовослужбовець ОСОБА_6 виконував бойові завдання, накази та розпорядження, що були об`єктивними причинами неможливості військовослужбовця ОСОБА_6 приймати участі в розгляді справи.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження та матеріали клопотання про зміну запобіжного заходу та звернення застави в дохід держави, суд приходить до наступних висновків виходячи з таких підстав.

12.09.2024 року приблизно о 15:30 год, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння (згідно висновку експерта - 1,1 %о (проміле), керуючи вантажним фургоном марки «AVIA» моделі «А 31», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись ним по вул. Молодіжній у м. Турка Самбірського району Львівської області в напрямку до вул. Івана Франка м. Турка Самбірського району Львівської області, порушив чинні вимоги Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, а саме: Розділу 1 «Загальні положення» п. 1.5, п. 1.10; Розділу 2 Обов`язки і права водіїв механічних транспортних засобів) п. 2.3 б), п.2.3 д), п.2.9 а), Розділу 18 «Проїзд пішохідних переходів і зупинок транспортних засобів» п. 18.1, які виразилися в тому, що він будучи водієм вказаного транспортного засобу, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, рухаючись в світлу пору доби в межах населеного пункту, та наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, маючи об`єктивну можливість виявити пішохода ОСОБА_4 , яка здійснювала перехід проїзної частини дороги по вказаному нерегульованому пішохідному переході з ліва на право відносно напрямку руху транспортного засобу марки «AVIA» моделі «А 31», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_6 , який не вжив заходів щодо зменшення швидкості руху або зупинки транспортного засобу, щоб дати дорогу пішоходу, в результаті чого, в межах нерегульованого пішохідного переходу, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_4 , внаслідок чого ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді - поєднаної тупої травми голови, тулуба, кінцівок у вигляді: гематоми тім`яної ділянки голови зліва, переломів кісток склепіння і основи лівої половини черепа, забою скроневої частки головного мозку справа, крововилив під тверду оболонку правої півкулі головного мозку (субдуральна гематома); переломів обох ключиць, забою легенів; крововиливів на верхніх та нижніх кінцівках і відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя.

ОСОБА_6 обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.

12.09.2024 року о 18 год 57 хв ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.

13.09.2024 року постановою слідчого змінено правову кваліфікацію кримінального правопорушення з ч. 1 ст. 286-1 КК України на ч. 2 ст. 286-1 КК України, та цього ж дня ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.

Орган досудового розслідування підтверджує вину ОСОБА_6 зібраними по кримінальному провадженні доказами, а саме: - протоколом огляду місця пригоди від 12.09.2024 з якого вбачається, що місця ДТП мала місце в межах населеного пункту в світлу пору доби в межах нерегульованого пішохідного переходу; - висновком медичною огляду на стан сп`яніння № 88 від 12.09.2024 року з якою вбачається, що ОСОБА_6 перебував в стані алкогольною сп`яніння (0.86 проміле); - протоколом допиту свідка ОСОБА_9 встановлено, що 12.09.2024 вона вийшовши із транспортного засобу і почула, що хтось її кличе повернувши голову зауважила, що неподалік приміщення банку «Ощад Банк» знаходилася ОСОБА_10 , яка махала їй рукою привітавшись до неї у відповідь пішла в напрямку моста, дійшовши до моста, з правої сторони від неї знаходився магазин інструментів «Дніпро-М» після чого почула якийсь гучний скрип та жіночі крики, після чого обернувшись зауважила, що біля пішохідного переходу знаходиться особа в лежачому положенні; - протоколом допиту свідка ОСОБА_11 встановлено, що 12 вересня 2024 року перебуваючи у м. Турка по вул. Молодіжній, разом із своєю знайомою ОСОБА_12 близько 15:30 год. перебуваючи на тротуарі неподалік пішохідного переходу який розташований навпроти приміщення банку «Ощад Банк» та розмовляючи із вище вказаною особою, зауважила, що по пішохідному переході рухалася в спокійному темпі руху візуально знайома особа, коли дана пройшла вже більшу половину пішохідного переходу зауважила, що із сторони моста рухається транспортний засіб схожий на вантажний автомобіль, кабіна якого була синього кольору та перед пішохідним переходом вище зазначена вантажівка не гальмувала та рухалася прямо на жінку яка рухалася по пішохідному переході. Після чого транспортний вантажний засіб, кабіна якого була синього кольору, здійснила наїзд на жінку, яка рухалася по пішохідному переході, та в подальшому так і не загальмувала, а поїхала далі в напрямку виїзду з м. Турки на виїзд, а жінка впала на землю, близько 2 метри від даного пішохідного переходу в напрямку виїзду з м. Турка; - протоколом допиту свідка ОСОБА_13 де встановлено, що 12 вересня 2023 року перебуваючи у м. Турка, у торговому центрі «Spar» у магазині «Аврора», здійснювала там свої покупки. Вийшовши із вище зазначеного магазину близько 15:30 год., зауважила, що біля торгового комплексу «Spar» зупинився мер міста Паращич та, вийшовши із машини, почав бігти до пішохідного переходу, після чого вона зауважила, що за пішохідним переходом який знаходиться навпроти приміщення банку «Ощад Банк» в сторону виїзду з Турки, знаходиться жінка у лежачому положенні на спині, а саме на ділянці автодороги по правій смузі руху. Підбігши одразу до неї, вона зауважила, що це була ОСОБА_10 , яка працює вчителькою перших класів у школі, у якої був крововилив із ротової порожнини та із порожнини носа, після чого у неї почали питати, котра саме машина вчинила дорожньо-транспортну пригоду, та вона запиталася у водія (винуватця), яка у нього машина та де вона знаходиться після чого він показав їй даний транспортний засіб, це був « ОСОБА_14 » з реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , який стояв на проїзній частині автодороги на правій смузі руху за декілька метрів від магазину «Автозапчастини» даний транспортний засіб стояв у сторону виїзду із м. Турка; - протоколом затримання ОСОБА_6 від 12.09.2024 року ; - висновком судової комплексної інженерно-транспортної експертизи за спеціальностями 6.1 «Дослідження фотозображень та технічних засобі їх виготовлення» та 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод» від 28.10.2024 №КСЕ-19/114-24/24507; - висновком судової інженерно-транспортної експертизи за спеціальністю 10.4 «Транспортно-трасологічні дослідження» від 25.10.2024 №СЕ-19/114-24/22008-ІТ; - висновком судової інженерно-транспортної експертизи за спеціальністю 10.2 «Дослідження технічного стану транспортний засобів» від 22.10.2024 №СЕ-19/114-24/21989-ІТ.

14.09.2024 року слідчим суддею Турківського районного суду Львівської області підозрюваному обрано запобіжний захід у вигляді гримання під вартою на строк до 2 місяців з можливістю внесення підозрюваним застави в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 151400 грн, яку внесено за ОСОБА_6 і останнього звільнено з під варти. Ухвалою суду покладено обов`язки - прибувати до прокурора чи суду згідно з викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або роботи; здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утриматися від спілкування з свідками по справі.

17.09.2024 року сплачено заставу заставодавцем ОСОБА_8 за підозрюваного ОСОБА_6 на депозитний рахунок ТУ ДСА в Львівській області розміром 151400,00 грн.

04.11.2024 року передано до Турківського районного суду Львівської області обвинувальний акт.

Ухвалою суду 04.11.2024 року призначено підготовче судове засідання.

05.11.2024 року прокурор в подав через канцелярію суду клопотання про продовження строку дії обов`язків, визначених ухвалою слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту із визначенням розміру застави ОСОБА_6 .

В підготовчому судовому засіданні 06.11.2024 року ОСОБА_6 повідомив, що отримав клопотання прокурора, не заперечив проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії покладених на нього.

Ухвалою суду 06.11.2024 року клопотання прокурора Турківського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_15 від 05.11.2024 року про продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язків, передбачених ч. 5 ст194 КПК України у зв`язку із внесенням застави і при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави задоволено, продовжено ОСОБА_6 строк дії покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави, до 05.01.2025 року включно, а саме: прибувати до прокурора та суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту де зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а також проживає за адресою: АДРЕСА_2 без дозволу прокурора або суду; здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утриматися від спілкування з свідками по справі.

Згідно розписки, ОСОБА_6 отримав копію ухвали суду від 06.11.2024 року, а також повідомлений про дати судових засідань на 09.12.2024 року, 17.12.2024 року.

В підготовче судове засідання 09.12.2024 року ОСОБА_6 не прибув, причин неприбуття не повідомив.

В підготовчому судовому засіданні 17.12.2024 року стороною захисту заявлено клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки згідно довідки форми №5 від 29.11.2024 року, виданої військовою частиною НОМЕР_3 вбачається, що старший сержант ОСОБА_6 проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_3 .

Ухвалою суду 17.12.2024 року клопотання сторони захисту про зупинення провадження у справі у зв`язку з мобілізацією ОСОБА_6 задоволено, провадження у кримінальній справі № 458/1071/24 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.09.2024 року №12024141340000154 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286-1 КК України - зупинено до припинення перебування ОСОБА_6 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан, тобто до закінчення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.

30.04.2025 року на адресу суду надійшла заява потерпілої сторони про відновлення кримінального провадження.

Ухвалою суду 23.05.2025 року відновлено провадження у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.09.2024 року №12024141340000154 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.

ОСОБА_6 викликався в судові засідання 03.06.2025 року, 11.06.2025 року про що підтверджують рекомендовані листи, скеровані на адресу військової частини та за місцем проживання.

Згідно інформації командування військової частини, в якій ОСОБА_6 проходить службу від 05.06.2025 року вбачається, що доведено до відома ОСОБА_6 про відновлення провадження.

В підготовчі судові засідання 03.06.2025 року, 11.06.2025 року ОСОБА_6 не прибув.

Згідно інформації командування військової частини від 30.06.2025 року, в якій ОСОБА_6 проходить службу вбачається, що доведено до відома ОСОБА_6 про відновлення провадження та участь у визначених судових засіданнях.

В підготовчі судові засідання 26.06.2025 року, 06.08.2025 року ОСОБА_6 не прибув.

Обвинуваченого ОСОБА_6 було здійснено виклик неодноразово належним чином рекомендоване повідомлення 0610203395526 від 04.11.2024 року, 0610255831065 від 26.05.2025 року, 0610259908984 від 12.06.2025 року, 0610261308587 від 17.06.2025 року, однак у визначений час у підготовче судове засідання обвинувачений не з`явився, чим не виконав свій обов`язок щодо явки до суду, свідчить про небажання виконувати покладені на нього кримінальним процесуальним законом обов`язки.

Ухвалою суду 06.08.2025 року накладено на обвинуваченого ОСОБА_6 грошове стягнення у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 3028,00 грн, перенесено підготовче судове засідання до 13.08.2025 року.

В підготовче судове засідання 13.08.2025 року, 03.09.2025 року ОСОБА_6 не прибув.

Обвинуваченого ОСОБА_6 було здійснено виклик неодноразово належним чином рекомендоване повідомлення 0610272906494 від 07.08.2025 року, 0610274078564 від 14.08.2025 року.

Ухвалою суду 03.09.2025 року накладено на обвинуваченого ОСОБА_6 грошове стягнення у розмірі 1,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 4542,00 грн, перенесено підготовче судове засідання 09.09.2025 року, додатково визначено резервну дату судового засідання 10.09.2025 року.

В підготовче судове засідання 09.09.2025 року ОСОБА_6 не прибув.

Ухвалою суду 09.09.2025 року клопотання сторони обвинувачення прокурора Турківського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_15 та потерпілої сторони про застосування приводу до обвинуваченого ОСОБА_6 задоволено, застосовано привід до обвинуваченого ОСОБА_6 , виконання якого доручено працівникам відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області та командиру військової частини НОМЕР_3 , розгляд справи відкладено до 23.09.2025 року, додатково визначено резервні дати судового засідання 02.10.2025 року, 09.10.2025 року, 22.10.2025 року.

Ухвала суду від 09.09.2025 року скерована на юридичну адресу військової частини згідно рекомендованого листа 0610279317699 12.09.2025 року та 0610280243275 17.09.2025 року.

Згідно інформації командування військової частини від 20.09.2025 року щодо виконання ухвали суду стосовно примусового приводу, в якій ОСОБА_6 проходить службу вбачається, що доведено до відома ОСОБА_6 про застосування до нього приводу та участь у визначених судових засіданнях, на що ОСОБА_6 повідомив, що прибуде в судове засідання згідно ухвали суду.

В підготовче судове засідання 02.10.2025 року, 09.10.2025 року, 22.10.2025 року ОСОБА_6 не прибув.

Ухвалою суду 22.10.2025 року клопотання сторони обвинувачення прокурора Турківського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_15 та потерпілої сторони про застосування приводу до обвинуваченого ОСОБА_6 задоволено, застосовано привід до обвинуваченого ОСОБА_6 , виконання якого доручено працівникам відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області та командиру військової частини НОМЕР_3 , розгляд справи відкладено до 23.09.2025 року, додатково визначено резервні дати судового засідання 18.11.2025 року, 26.11.2025 року, 10.12.2025 року, 17.12.2025 року.

Ухвала суду від 22.10.2025 року скерована на юридичну адресу військової частини згідно рекомендованого листа 067025396780 24.10.2025 року.

05.11.2025 року на адресу суду надійшла постанова про закінчення виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_6 в розмірі 3028,00 грн згідно виконавчого листа від 04.09.2025 року.

В підготовче судове засідання 18.11.2025 року прибув ОСОБА_6 , який підтвердив, що є обвинуваченим, підтвердив, що не повідомив суд про залишення місця проживання, просив перенести судові засідання, оскільки проходить військову службу, повідомив, що йому не доводило командування військової частини про судові засідання, не зміг пояснити, чому не повідомив суд та прокурора про своє відлучення із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, підтвердив, що прибув у підготовче судове засідання 06.11.2024 року, де його було повідомлено про дати наступних судових засідань, просив зупинити провадження, не призначати справи до судового розгляду, доведено до відома під розписку про необхідність прибуття в судові засідання 26.11.2025 року, 10.12.2025 року, 23.12.2025 року, 24.12.2025 року.

26.11.2025 року прокурор подав клопотання про звернення застави в дохід держави.

В підготовче судове засідання 26.11.2025 року, 10.12.2025 року ОСОБА_6 не прибув.

10.12.2025 року адвокатом ОСОБА_7 подано клопотання про зупинення провадження до звільнення ОСОБА_6 з військової служби.

Ухвалою суду 10.12.2025 року клопотання сторони обвинувачення прокурора Турківського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_16 та потерпілої сторони про застосування приводу до обвинуваченого ОСОБА_6 задоволено, застосовано привід до обвинуваченого ОСОБА_6 , виконання якого доручено працівникам відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області та командиру військової частини НОМЕР_3 , розгляд справи відкладено до 23.12.2025 року, додатково визначено резервні дати судового засідання 24.12.2025 року.

Згідно інформації командування військової частини від 19.12.2025 року щодо виконання ухвали суду стосовно примусового приводу, в якій ОСОБА_6 проходить службу вбачається, що доведено до відома ОСОБА_6 про застосування до нього приводу та участь у визначених судових засіданнях.

23.12.2025 року на адресу суду надійшла постанова про закінчення виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_6 в розмірі 4542,00 грн згідно виданого виконавчого листа.

В підготовче судове засідання 23.12.2025 року, 24.12.2025 року ОСОБА_6 не прибув.

Ухвалою суду 24.12.2025 року провадження у кримінальній справі зупинено до припинення перебування ОСОБА_6 до 30.04.2026 року включно, тобто до закінчення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі. З часу закінчення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, тобто після 30.04.2026 року, відновити провадження у справі, попередньо визначивши дати судових засідань 04.05.2026 року, 05.05.2026 року.

Ухвалою суду 04.05.2026 року відновлено провадження у кримінальному провадженні, призначено підготовче судове засідання 04.05.2026 року, додатково визначено резервні дати судового засідання 05.05.2026 року, 14.05.2026 року, 27.05.2026 року.

04.05.2026 року прокурор подав клопотання про зміну запобіжного заходу.

В підготовче судове засідання 04.05.2026 року, 05.05.2026 року ОСОБА_6 не прибув, з розгляду знято дати судових засідань 14.05.2026 року, 27.05.2026 року, визначено дати судових засідань 21.05.2026 року, 25.05.2026 року, 23.06.2026 року.

Про дати судових засідань 21.05.2026 року, 25.05.2026 року, 23.06.2026 року ОСОБА_6 повідомлений рекомендованим листом від 07.05.2026 року.

В підготовче судове засідання 21.05.2026 року ОСОБА_6 , прибув, пояснив, що його не відпускало зі служби командування військової частини, прибув в листопаді в судове засідання коли перебував у відпустці, а також прибув в підготовчі судові засідання 25.05.2026 року, 02.06.2026 року, 23.06.2026 року.

01.07.2026 року через канцелярію Турківського районного суду надійшло клопотання прокурора, начальника Турківського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 від 30.06.2026 року про зміну запобіжного заходу та звернення застави в дохід держави у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286-1 КК України.

При розгляді клопотання прокурора на даній стаді судом враховано те, що відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II КПК України.

У зв`язку із зазначеним, з метою забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, суд проводить розгляд поданого клопотання.

Суд, на підставі наявних матеріалів справи, дійшов висновку, що клопотання прокурора в частині звернення застави в дохід держави підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Заходами забезпечення кримінального провадження є, у тому числі, запобіжні заходи (пункт 9 частини 2 статті 131 КПК). Застава є одним із видів запобіжних заходів (пункт 3 частини 1 статті 176 КПК).

Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.

При порушенні умов такого запобіжного заходу як застава процедура його застосування включає також застосування заходів кримінально-процесуальної відповідальності. Так, у разі порушення умов застави - вона звертається в дохід держави (частина 8 статті 182 КПК).

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу (частина 9 статті 182 КПК).

З наведеного вище слідує, що звернення застави в дохід держави є невід`ємною складовою зміни запобіжного заходу в вигляді застави, яка передбачена частинами 8 та 10 статті 182 КПК, та охоплюється поняттям застосування запобіжного заходу в вигляді застави.

У зв`язку із викладеним, звернення застави в дохід держави має (із врахуванням особливостей цього заходу) відповідати встановленим правилам застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

В ч. 3 ст. 182 КПК України вказано, що при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

Відповідно до ч. 8 ст. 182 КПК України у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Метою припису частини 8 статті 182 КПК України є запобігання порушенню обвинуваченим покладених на нього обов`язків шляхом застосування заходу кримінально-процесуальної відповідальності за таке порушення. У той же час метою звернення застави в дохід держави не є відшкодування шкоди, у завданні якої особа підозрюється чи обвинувачується.

Водночас зі змісту частини 8 статті 182 КПК України вбачається, що в ній при описі обов`язків, у разі порушення яких передбачено застосування санкції у вигляді звернення застави в дохід держави, використані формулювання, як у множині, так і в однині. Зокрема, неявка за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи неповідомлення про причини своєї неявки як підстава для звернення застави в дохід держави зазначено як одноразову дію. При цьому, суд звертає увагу, що застава є безстроковим запобіжним заходом, тому її строк не може бути визначний ухвалою суду, і вона без визначення строку забезпечує виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду (частина 7 статті 42 КПК України).

Отже, у разі порушення умов такого запобіжного заходу як застава (зокрема, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин та не повідомив заздалегідь про причини своєї неявки), суд вправі застосувати заходи кримінально-процесуальної відповідальності - звернути заставу (її частину) в дохід держави

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Турківського районного суду Львівської області від 14.09.2024 року щодо підозрюваного ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 2 місяців, із визначенням застави в розмірі 151400 грн та покладенням на останнього обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, серед яких прибувати до прокурора чи суду згідно з викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або роботи.

17.09.2024 року сплачено заставу заставодавцем ОСОБА_8 за підозрюваного ОСОБА_6 на депозитний рахунок ТУ ДСА в Львівській області розміром 151400,00 грн.

Застава була внесена заставодавцем в інтересах ОСОБА_6 ОСОБА_8 про що свідчить повідомлення про звільнення з-під варти після внесення застави Львівської установи виконання покарань (№19) від 17.09.2024 року №9/6100 про звільнення ОСОБА_6 з під варти 17.09.2024 року.

Ухвалою суду 06.11.2024 року продовжено ОСОБА_6 строк дії покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави, до 05.01.2025 року включно, а саме: прибувати до прокурора та суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту де зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а також проживає за адресою: АДРЕСА_2 без дозволу прокурора або суду; здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утриматися від спілкування з свідками по справі.

Згідно розписки, ОСОБА_6 отримав копію ухвали суду від 06.11.2024 року про продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язків, передбачених ч. 5 ст194 КПК України у зв`язку із внесенням застави, а також повідомлений про дати судових засідань на 09.12.2024 року, 17.12.2024 року.

Відповідно до вимог абз. 3 ч. 4 ст. 202 КПК України з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_6 був належним чином повідомлений про дати підготовчого судового засідання, до останнього двічі було застосовано примусовий привід, а також двічі накладено грошові стягнення.

09.12.2024 року, 17.12.2024 року в підготовчі судові засідання обвинувачений ОСОБА_6 не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

Привід обвинуваченого ОСОБА_6 не був здійснений уповноваженими органами. Ухвали про застосування приводу були доведені до відома ОСОБА_6 командуванням військової частини.

В підготовче судове засідання 18.11.2025 року прибув ОСОБА_6 , який підтвердив, йому відомо про застосовані запобіжні заходи, не зміг пояснити, чому не повідомив суд та прокурора про своє відлучення із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, а повідомив тільки підприємство, в якому працевлаштований, повідомив, що він не зміг прибути в засідання, оскільки був мобілізований і йому під час служби не доводило командування військової частини про судові засідання. В судовому засіданні 18.11.2025 року під розписку доведено про необхідність прибуття в судові засідання 26.11.2025 року, 10.12.2025 року, 23.12.2025 року, 24.12.2025 року.

У визначені дні та доведені до відома а також дні проведення судових засідань ОСОБА_6 не прибув, особисто ні в день засідання 18.11.2025 року, ні після судового засідання 18.11.2025 року не подавав належних доказів та заяв про неможливість прибути в судові засідання.

На думку суду, дані обставини вказують на ухилення ОСОБА_6 від суду та спроби ухилитися від понесення покарання за вчинення інкримінованого йому злочину, відтак клопотання прокурора слід задовольнити та звернути заставу, внесену 17.09.2024 року заставодавцем ОСОБА_8 за підозрюваного ОСОБА_6 на депозитний рахунок ТУ ДСА в Львівській області розміром 151 400 грн в дохід держави, зарахувавши до спеціального фонду Державного бюджету України.

Щодо пропорційності та справедливості втручання у право власності при зверненні застави в дохід держави, то суд звертає увагу, що загальним правилом застосування заходів забезпечення кримінального провадження є те, що їх застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, зокрема, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора (п.2 ч.3 ст.132 КПК).

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України (ч.8 ст.182 КПК).

Положення цієї норми не передбачають необхідності встановлювати виправданість відповідного ступеня втручання у права і свободи особи у зв`язку із зверненням застави у дохід держави, проте з урахуванням прямої вказівки закону на необхідність дотримання вимоги пропорційного втручання щодо будь-якого випадку застосування заходів забезпечення кримінального провадження (п.2 ч.3 ст.132 КПК) це є обов`язковою умовою і при вирішенні питання про звернення застави у дохід держави.

Звернення застави в дохід держави передбачає дотримання вимог Конституції України та КПК щодо принципу верховенства права, статті 6 Конвенції та статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції, які для цього випадку встановлюють необхідність дотримання принципу пропорційності. Звернення застави у дохід держави повинно спрямовуватися на досягнення легітимної мети та бути співмірним з нею, а сам розмір стягнутої застави має бути пропорційним з огляду на порушення умов застави під час кримінального провадження, тобто таке звернення повинно призвести до справедливого балансу між вимогами суспільного інтересу та вимогами дотримання права на мирне володіння майном.

Суд вважає, що звернення застави в цьому кримінальному провадженні в дохід держави передбачене КПК України, можливість та підстави застосування такого заходу кримінально-процесуальної відповідальності були чіткими, зрозумілими та передбачуваними як підозрюваному (на час застосування запобіжного заходу) ОСОБА_6 , так і заставодавцю, у зв`язку з чим суд встановлює, що втручання у вигляді звернення застави у дохід держави здійснено відповідно до закону.

Перевіряючи легітимність мети звернення застави слід зазначити, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч.1 ст.131 КПК), а метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання відповідним ризикам (ч.1 ст.177 КПК).

Метою вищевказаної норми ч.8 ст.182 КПК є запобігання порушенню підозрюваним покладених на нього обов`язків шляхом застосування заходу кримінально-процесуальної відповідальності за таке порушення, проте не відшкодування шкоди, у завданні якої особа підозрюється (або обвинувачується).

В даному випадку визначений положеннями КПК обов`язок обвинуваченого прибути за викликом до суду у призначену дату судових засідань можливо було виконати, він здатен був досягти зазначеної вище мети. Пропорційність втручання у майнові права заставодавця оцінена судом з урахуванням характеру порушення покладеного на обвинуваченого ОСОБА_6 нормами КПК обов`язку та негативних наслідків, що настали у вигляді перешкод кримінальному провадженню.

Отже, суд вважає, що звернення застави у повному обсязі є співмірним потребам судового розслідування втручанням у право власності заставодавця з урахуванням характеру вчиненого порушення та спричинених ним негативних наслідків для кримінального провадження.

При вирішенні клопотання прокурора в частині зміни запобіжного заходу без визначення застави, суд, на підставі наявних матеріалів справи, дійшов висновку, що клопотання прокурора в цій частині підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступного.

Санкція ч. 2 ст. 286-1 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, що відповідно до вимог ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Згідно з п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Ионкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від ЗО серпня 1990 року, п.32, Series А, N 182).

Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення орган досудового розслідування підтверджує зібраними доказами, а саме: протоколом огляду місця пригоди від 12.09.2024 з якого вбачається, що ДТП мала місце в межах населеного пункту в світлу пору доби в межах нерегульованого пішохідного переходу; висновком судово-токсилогічної експертизи № 2351/2024-т від 19.09.2024 згідно якої у крові ОСОБА_6 виявлено етиловий спирт в кількості (1,1 проміле); - висновком судово-медичної експертизи № 073/2024 від 28.10.2024 згідно якої у потерпілої ОСОБА_4 виявлені наступні тілесні ушкодження у вигляді: поєднаної тупої травми голови, тулуба, кінцівок у вигляді: гематоми тім`яної ділянки голови зліва, переломів кісток склепіння і основи лівої половини черепа, забою скроневої частки головного мозку справа, крововилив під тверду оболонку правої півкулі головного мозку (субдуральна гематома); переломів обох ключиць, забою легенів; крововиливів на верхніх та нижніх кінцівках і відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя; - висновком комплексної судової автотехнічної та фото-технічної експертизи № КСЕ-19/114-24/24507 від 28.10.2024 згідно якої встановлено, що в даній дорожній ситуації дії водія автомобіля AVIA А.31 (номерний знак НОМЕР_2 ) ОСОБА_6 не відповідали вимогам п. 31.1, 31.4.1 в) та 18.1 ПДР, і факт невідповідності дій водія вимогам п. 18.1 ПДР знаходиться з технічної точки зору в причинному звязку із настанням дорожньо-транспортної пригоди; - протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , яка показала, що 12.09.2024 вона, вийшовши із транспортного засобу, і почула, що хтось її кличе, повернувши голову зауважила, що неподалік приміщення банку «Ощад Банк» знаходилася ОСОБА_10 , яка махала їй рукою, привітавшись до неї у відповідь пішла в напрямку моста, дійшовши до моста, з правої сторони від неї знаходився магазин інструментів «Дніпро-М», після чого почула якийсь гучний скрип та жіночі крики, після чого обернувшись зауважила, що біля пішохідного переходу знаходиться особа в лежачому положенні; - протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , яка показала, що 12 вересня 2024 року ,перебуваючи у м. Турка по вул. Молодіжній, разом із своєю знайомою ОСОБА_12 , близько 15:30 год., перебуваючи на тротуарі неподалік пішохідного переходу, який розташований навпроти приміщення банку «Ощад Банк» та розмовляючи із вище вказаною особою, зауважила, що по пішохідному переході рухалася в спокійному темпі руху візуально знайома особа, коли дана пройшла вже більшу половину пішохідного переходу зауважила, що із сторони моста рухається транспортний засіб, схожий на вантажний автомобіль, кабіна якого була синього кольору та перед пішохідним переходом вище зазначена вантажівка не гальмувала та рухалася прямо на жінку, яка рухалася по пішохідному переході. Після чого, транспортний вантажний засіб кабіна якого була синього кольору здійснила наїзд на жінку, яка рухалася по пішохідному переході, та в подальшому так і не загальмувала, а поїхала далі в напрямку виїзду з м. Турки на виїзд, а жінка впала на землю, близько 2 метри від даного пішохідного переходу в напрямку виїзду з м. Турка.

Зібрані докази вказують на причетність саме ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого йому злочину, при цьому таке цілком узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчинені правопорушення передбачає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що зазначена особа могла вчинити правопорушення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Влох проти Польщі»).

Відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України обвинувачений зобов`язаний прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це суд.

ОСОБА_6 , достовірно знаючи про дати судових засідань 09.12.2024 року, 17.12.2024 року, отримавши копію ухвали суду від 06.11.2024 року про продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язків, передбачених ч. 5 ст194 КПК України у зв`язку із внесенням застави, будучи належним чином повідомленим про дати підготовчого судового засідання, будучи зобов`язаним прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк, заздалегідь повідомити про це суд, 09.12.2024 року, 17.12.2024 року в підготовчі судові засідання не прибув, причин поважності неприбуття не повідомив. Водночас, будучи мобілізованим 29.11.2024 року до лав ЗСУ, інформував 29.11.2024 року Національний природний парк Бойківщина», де працював фахівцем з екологічної освіти І категорії, з приводу чого 29.11.2024 року було видано по підприємству наказ №65к і ОСОБА_6 увільнено від роботи у зв`язку з призовом на військову службу по мобілізації.

Окрім цього, 18.11.2025 року, прибувши в підготовче судове засідання, ОСОБА_6 не зміг пояснити, чому не повідомив суд та прокурора про своє відлучення із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, а повідомив тільки підприємство, в якому працевлаштований, мобілізований.

18.11.2025 року, будучи ознайомленим під розписку про необхідність прибуття в судові засідання 26.11.2025 року, 10.12.2025 року, 23.12.2025 року, 24.12.2025 року, в такі не прибув, особисто доказів про причини неприбуття не подав і не надав.

В даному випадку визначені обвинуваченому ОСОБА_6 обов`язки, ним можливо було виконати, він здатен був інформувати суд та прокурора про причини неприбуття в судові засідання і своє місце перебування, об`єктивних перешкод у такому не встановлено, оскільки ним було інформовано підприємство, на якому працює, а заставодавець не виконав своїх обов`язків щодо забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Також судом враховано те, що під час проходження служби, будучи в лікувальних установах, ОСОБА_6 не надано переконливих доказів того, що його захворювання віднесено до тяжкої хвороби, яка виключає його участь у судовому провадженні, або чи його перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням виключає можливість тимчасово залишити цей заклад; щодо можливості або неможливості для ОСОБА_6 під час перебування на лікуванні тимчасово залишати медичний заклад з метою особистої участі у судових засіданнях у залі суду або участі в режимі дистанційного відеоконференцзв`язку (у тому числі з використанням власних технічних засобів з медичного закладу.

В діях ОСОБА_6 , який процесуально зловживає своїми обов`язками, суд вбачає ознаки перешкоджання розгляду кримінального провадження.

ОСОБА_6 не виконав та порушив обов`язки визначені ухвалою Турківського районного суду Львівської області, а саме: прибувати до прокурора та суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований і проживає без дозволу прокурора або суду, оскільки не повідомив про зміну місця свого проживання/перебування та не прибував на виклики суду.

Враховуючи вищевикладене, виникла необхідність у зміні запобіжного заходу - застави на тримання під вартою, відносно обвинувачуваного, з метою забезпечення кримінального провадження та виконання обвинувачуваним покладених на нього процесуальних обов`язків, оскільки не перестали існувати обставини, які свідчать про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме останній може: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

ОСОБА_6 , не виконуючи покладених на нього обов`язків, як гарантії належної процесуального поведінки, може нехтувати наявними соціальними зв`язками, рухомого та нерухомого майна, процесуально продовжити зловживати своїми правами ухиляючись від явки до суду.

Зазначене вказує на те, що заявлені ризики не зменшились і в повній мірі виправдовують зміну щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу із застави на тримання під вартою, оскільки попередньо обраний запобіжний захід щодо останнього не зміг запобігти зазначеним вище ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків під час судового розгляду.

Враховуючи ризики неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд приймає до уваги те, що ризиком є дія, яка може вчинятись з високим ступенем ймовірності.

Окрім цього, в сукупності викладеного, суд вважає, що ОСОБА_6 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, може переховуватись від суду та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, оскільки є демобілізований у зв`язку із досягнення 60-річного віку як в межах пункту пропуску через державний кордон України так і поза межами таких, а також переховуватись на території України.

Окрім того, на теперішній час згідно з Указами Президента України, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року в Україні діє воєнний стан, що може бути використано обвинуваченим для неявки за викликами до суду, а відтак призведе до затягування проведення судового розгляду та вжиття необхідних заходів забезпечення кримінального провадження.

Враховуючи викладене, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , та процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_6 дані про особу обвинуваченого, з метою забезпечення виконання процесуальних обов`язків та запобігання наведеним у клопотанні ризикам стосовно обвинуваченого необхідно змінити щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід із застави на тримання під вартою на 60 днів, із утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19», з визначенням розміру застави.

Суд вважає, що на даний час ризики передбачені п. п. 1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу не зменшились, не зникли та не змінилися.

Враховуючи, що на даний час закінчити розгляд справи неможливо, суд вважає за необхідне змінити щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід із застави на тримання під вартою на 60 днів, із утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19», до 24.10.2026 року з визначенням розміру застави.

Незважаючи на те, що п.3 ч.4 ст. 183 КПК України передбачено, що при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею, водночас, користуючись своїм правом, а не обов`язком, суд при постановленні даної ухвали, змінюючи запобіжний захід із застави на тримання під вартою на 60 днів, визначаючи розмір застави з враховуванням особи обвинуваченого ОСОБА_6 , який є особою пенсійного віку, має постійне місце реєстрації та проживання тривалий час, має тісні соціальні зв`язки, працевлаштований, є особою з інвалідністю ІІІ групи загального захворювання, одружений, за останні періоди часу регулярно звертався за медичною допомогою, в період часу проходження військової служби на час мобілізації 29.11.2024-30.04.2026 року виконував бойові завдання, та здійснював роль в збройній обороні України, захисті її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності, нагороджений під час проходження служби медалями та грамотами, після звільнення з військової служби, внутрішньо переконавшись, можливо надавши критичну оцінку своїй протиправній поведінці через готовність нести кримінальну відповідальність, прибував у судові засідання, які призначалися після його демобілізації.

Рівнозначним за суворістю запобіжним заходом триманню під вартою є застава, оскільки закон передбачає обов`язкове визначення її розміру, як альтернативного запобіжного заходу.

Разом з тим, зважаючи на особливості події кримінального правопорушення та об`єкти суспільних відносин, на які вони посягають, діяння, яке становить особливу небезпеку найвищим соціальним цінностям демократичного суспільства, то на підставі п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України та вищевикладених обставин, які обумовлюють необхідність застосування запобіжного заходу, доцільно визначити обвинуваченому і заставу, оскільки такий захід відповідає меті його застосування і забезпечить гарантування його належної процесуальної поведінки обвинуваченому, на думку суду.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

В ухвалі слідчого суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до восьмидесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_6 , наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тяжкість вчиненого, матеріальне та сімейне становище обвинуваченого, стан здоров`я, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_6 , заставу у межах 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у розмірі 242 240,00грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою ст. 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Достатньою мірою гарантування виконання ОСОБА_6 покладених на нього обов`язків, може бути застава, як альтернативний запобіжний захід, в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266240,00 грн, при внесенні якої обвинуваченого ОСОБА_6 відповідно до ч.4 ст. 202 КПК України, слід звільнити з-під варти та вважати таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Розмір застави визначений судом може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: UA918201720355299001500000757, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26306742, одержувач ТУ ДСА України у Львівській області; призначення платежу застава».

В разі внесення застави, суд вважає, що на ОСОБА_6 слід покласти обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

Згідно ч. 8, 10 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави, а суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Слід, роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в Львівській області, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної Установи установі «Львівська установа виконання покарань №19». Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної Установи «Львівська установа виконання покарань №19» негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з - під варти та повідомити усно і письмово Турківський районний суд Львівської області. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, суд, буде розглядати питання про звернення в дохід держави.

На даному етапі кримінального провадження стороною обвинувачення та судом не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення.

Керуючись ст.ст.23,110,314-316,331,369-372,376,392 КПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора, начальника Турківського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 від 30.06.2026 року, яке надійшло в суд 01.07.2026 року про зміну запобіжного заходу та звернення застави в дохід держави задовольнити частково.

Змінити щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід із застави на тримання під вартою на 60 днів, із утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19», з визначенням розміру застави.

Застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів до 24.10.2026 року з визначенням розміру застави.

Строк тримання під вартою ОСОБА_6 рахувати з моменту фактичного затримання.

Строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою починається з дня постановлення ухвали.

Ухвала в частині обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_6 заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266240,00 грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок депозитний рахунок UA918201720355299001500000757, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26306742, одержувач ТУ ДСА України у Львівській області.

Роз`яснити обвинуваченому та заставодавцю, що у разі невиконання після внесення застави обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 , наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду, в провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає або зареєстрований (останнє місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 ), без дозволу прокурора, суду, в провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження;

- повідомляти прокурора та суд про зміну місця роботи (служби);

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утриматися від спілкування з потерпілою, свідками по справі.

Строк дії ухвали в частині покладених обов`язків - два місяці з дня внесення застави.

Попередити обвинуваченого ОСОБА_6 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Контроль за прибуттям обвинуваченого ОСОБА_6 на визначені судом дати покласти на прокурорів Турківського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області, які приймають участь в судових засіданнях та входять в склад призначеної групи прокурорів.

Контроль за виконанням ухвали судді здійснює прокурор Турківського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області, який приймає участь в судових засіданнях та входить в склад призначеної групи прокурорів.

Заставу сплачену 17.09.2024 року заставодавцем ОСОБА_8 за підозрюваного ОСОБА_6 на депозитний рахунок НОМЕР_4 , МФО 820172, ЄДРПОУ 26306742, отримувач ТУ ДСА в Львівській області розміром 151400,00 грн - звернути в дохід держави.

В решті вимог клопотання прокурора, начальника Турківського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 від 30.06.2026 року, яке надійшло в суд 01.07.2026 року про зміну запобіжного заходу та звернення застави в дохід держави відмовити.

Контроль за виконанням ухвали судді здійснює прокурор, який приймає участь в судових засіданнях та входять в склад призначеної групи прокурорів.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали направити в електронному вигляді на електронну адресу Самбірської окружної прокуратури Львівської області та всім учасникам судового провадження для відома, виконання та організації виконання.

Інформацію щодо справи, що розглядається учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет веб-адреса сторінки: http://court.gov.ua; https://tk.lv.court.gov.ua/.

На ухвалу протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду в частині запобіжного заходу стосовно обвинуваченого.

Повне судове рішення (ухвала) складено 26.08.2026 року.

Суддя ОСОБА_1