Постановление суда № 139284313, 24.08.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

24 серпня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/861/26

Господарський суд Житомирської області у складі судді Макаревича В.А., за участю секретаря судового засідання Підгаєцької М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність,

за участю:

від заявника: адвокат Сисак В.Т. - свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №001232 від 29.06.2021, ордер серії АА №1728115 від 29.06.2021 (у режимі відеоконференції);

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Житомирської області з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи-підприємця.

До заяви фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність долучено заяву №01-13/24 від 17.06.2026 арбітражного керуючого Курочкіної О.О. про участь у справі.

Ухвалою суду від 17.07.2026 прийнято заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та призначено її до розгляду у підготовчому судовому засіданні. Прийнято заяву №01-13/24 від 17.06.2026 арбітражного керуючого Курочкіної Оксани Олегівни про участь у справі та призначено її до розгляду у підготовчому засіданні суду. Призначено підготовче засідання суду на 24 серпня 2026 р. о 12:00 год. Зобов`язано ОСОБА_1 у термін до: 14.08.2026 надати (надіслати) суду:

- докази припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців у відповідності до пункту 2 частини 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, з доданням належних розрахунків заборгованості та зазначенням строків припинення погашення;

- копії довідок всіх кредиторів щодо заборгованості боржника перед відповідними кредиторами;

- належні та допустимі докази (засвідчені; підписані ЕЦП), які стали підставою для виникнення грошових зобов`язань та підтверджують розмір заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штраф, пеня) по кожному кредитору (у тому числі виписки за картковими рахунками; правочини; первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов`язань; докази щомісячних витрат;

- письмову інформацію, підтверджену доказами щодо витрачання коштів, отриманих від кредиторів, та руху основних активів з часу виникнення зобов`язання перед кредиторами;

- докази, які підтверджують, неможливість протягом наступних 12 місяців виконати свої грошові зобов`язання перед кредиторами у строк, передбачений для їх виконання, чи здійснювати платежі за звичайними господарськими операціями, а саме: докази існування заборгованості перед кредиторами та припинення її погашення протягом тривалого строку (судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов`язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання. Визнано обов`язковою явку фізичної особи ОСОБА_1 відповідно до ч. 1 ст. 120 ГПК України у підготовче судове засідання 24.08.2026 о 12:00 год (у приміщенні Господарського суду Житомирської області, м. Житомир, майдан Путятинський 3/65, зал судових засідань №733).

У судовому засіданні представник заявника заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність підтримав, надав усні пояснення у справі з підстав, які йому відомі. Повідомив, що до матеріалів справи надані всі наявні докази у боржника та проінформував, що заявник інших доказів не має.

Зазначив, що заявник не зміг прибути у судове засідання, оскільки перебуває на військовій службі в ЗСУ та відряджений до іншого міста, а тому і надалі неможливо спрогнозувати можливість його особистої участі у судових засіданнях. На запитання суду повідомив, що уповноважений заявником надати вичерпні відповіді на всі юридичні запитання у справі та повідомити про докази, які їх підтверджують, а також надати необхідну інформацію, повідомлену йому заявником, необхідну для розгляду справи. Тому вважає, що немає необхідності відкладати судове засідання у зв`язку з неявкою заявника, оскільки відкладення розгляду справи, враховуючи повідомлені ним обставини є безпідставним.

Суд, враховуючи обставини справи, відсутність клопотання заявника, який обізнаний з датою, часом та місцем судового засідання про відкладення розгляду справи, явку в судове засідання представника заявника, усні пояснення представника, неможливість забезпечити особисту явку заявника, який перебуває на військовій службі в ЗСУ та відряджений до іншого міста, що уповноважений заявником представник має повноваження надати вичерпні відповіді на всі юридичні запитання у справі та повідомити про докази, які їх підтверджують, а також надати необхідну інформацію, повідомлену йому заявником, необхідну для розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи без особистої участі заявника.

Розглянувши заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кодекс України з процедур банкрутства встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

За приписами частини першої статті 8 Кодексу України з процедур банкрутства, справи про банкрутство розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.

Відповідно до абзацу сімнадцятого частини першої статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства під неплатоспроможністю слід розуміти неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

Грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Положеннями Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства визначено особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця.

Стаття 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи наведені в частині другій статті 115 цього Кодексу, згідно з якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:

2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців;

3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

4) наявні ознаки загрози неплатоспроможності.

До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції (частина третя статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства).

Право боржника звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не стоїть у залежності від наявності у сукупності всіх підстав, передбачених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Тобто, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи достатньо навіть однієї або більше однієї підстави у будь-яких комбінаціях, наведених у частині другій статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки законодавцем імперативно не визначено обов`язковим існування сукупності всіх підстав, як умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи (постанова Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20).

Системний аналіз статті 113, частин першої, другої статті 116, частини першої статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов`язанням строк або в майбутньому).

Разом з тим, способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення у частині третій статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст.

Відповідно до частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються:

1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;

2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;

3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;

4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;

5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;

6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім`я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов`язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;

7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;

8) відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях;

9) копія трудової книжки (за наявності);

10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;

11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;

12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;

13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;

14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.

Отже, наявність підстав, передбачених статтею 115 Кодексу України з процедур банкрутства для відкриття провадження у справах про неплатоспроможність боржника, має засвідчити перелік документів, наведений в частині третій статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, що має додаватися до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст (правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 26.05.2021 у справі №916/1176/20.

Разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов`язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів) (частина 4 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства).

Згідно з абзацом 1 частини 5 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.

У своїй заяві заявник зазначає, що з 2022 року і до даного часу перебував і перебуває у кредитних відносинах з банківськими установами України та фінансовими установами, що видають населенню мікрокредити. Він укладав правочини, за якими отримував послуги споживчого кредитування у вигляді грошових коштів з метою придбання споживчих товарів, робіт та послуг для задоволення власних потреб. Крім того, пізніше отримані кредитні кошти боржник спрямовував на погашення раніше отриманих кредитів та відсотків за ними.

Обґрунтовуючи наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, заявник ОСОБА_1 у поданій до суду заяві зазначає про наявність невиконаних прострочених зобов`язань перед: ТОВ "ФК "Кредит Капітал", ТОВ "ФК"К9", ТОВ "ФК"Фінбуст", ТОВ "ФК"Європейська агенція з повернення боргів", ТОВ "Укр Кредит Фінанс", ТОВ "Бізнес позика", ТОВ "Споживчий центр".

Зазначає, що на момент подачі даної заяви до суду, загальна сума заборгованості перед всіма кредиторами, на його думку, складає 212 681, 74 грн. При цьому лише сума 65 532,00 грн є безпосередньо кредитними коштами, а решта - це нараховані кредиторами відсотки.

Повне припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань, упродовж двох місяців є однією з підстав для звернення боржником до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Невиконання боржником зобов`язань перед кредиторами, на погляд заявника, підтверджується копією кредитної історії станом на 29.05.2026, складеної Українським бюро кредитних історій та копіями укладених кредитних договорів, платіжних документів, виписок по картах та рахунках, довідок банків та фінансових установ (а.с.54-75, т.1).

Щодо наведених боржником підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд зазначає, що провадження у справах про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного.

На відміну від справ позовного провадження, в яких господарський суд обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження. Застосування судам принципу судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників справи про банкрутство, єдиного правового захисту інтересів кредиторів в межах процедур банкрутства та пропорційності надає суду у процедурі банкрутства правові важелі, які можуть забезпечити дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника на кожному з етапів процедур банкрутства (неплатоспроможності).

Схожий за змістом висновок викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20.

Згідно з частинами першою-третьою статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства, у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.

З урахуванням викладеного та положень частини третьої статті 13, статей 74, 76, 77 ГПК України, розглядаючи заяву боржника у підготовчому засіданні, місцевий суд повинен перевірити відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства та з`ясувати на підставі поданих боржником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Подібний за змістом висновок викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 902/227/20, від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20 та від 18.01.2024 у справі № 911/2308/23.

Обов`язком суду при вирішенні питання про наявність грошового зобов`язання та визначенні неплатоспроможності є встановлення прострочених грошових зобов`язань боржника перед кредиторами станом на час подання відповідної заяви до суду. Перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні.

У відповідності до положень статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства обов`язок подання документів, на підставі яких виникла заборгованість заявника, покладений на заявника.

Окрім того, положення Кодексу України з процедур банкрутства визначають обов`язок боржника у своїй заяві про відкриття справи навести всі обставини неплатоспроможності та документально їх підтвердити.

Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинен розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов`язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог статей 76, 77 ГПК України, що також передбачено пунктами 3, 14 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.

Наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов`язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов`язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.

Оскільки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність має відповідні правові наслідки процесуального та майнового характеру, то на фізичну особу-боржника (як єдиного суб`єкта звернення із заявою про відкриття провадження у такій справі) покладається обов`язок підтверджувати обставини його неплатоспроможності чи її загрози доказами у відповідному (достатньому) обсязі, у тому числі первинними документами, задля забезпечення перевірки господарським судом підстав та моменту виникнення зазначених боржником грошових вимог кредиторів, встановлення їх характеру та розміру.

Первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", є належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір. Згідно вказаної норми підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В свою чергу, пункт 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75 встановлює, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Відтак, доказами, які підтверджують факт надання кредитних коштів, наявність заборгованості, її розмір та строк прострочки по платежам, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30.01.2018 у справі №161/16891/15-ц та від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц).

Слід зазначити, що боржником не надано належних доказів - первинних документів, що підтверджують суми грошових вимог кожного з кредиторів, зокрема, не надано первинного договору укладеного між Косюком О.А. та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК"Є ГРОШІ" та не надано договору відступлення права вимоги/факторингу, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК"Є ГРОШІ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК"Фінбуст". Так, до матеріалів справи долучена відповідь №3153/26-вих від 15.06.2026 ТОВ "ФК"Є ГРОШІ" на адвокатський запит представника заявника, у якій Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК"Є ГРОШІ" повідомляє, зокрема, що 01.04.20026 між ТОВ "ФК"Є ГРОШІ" та ТОВ "ФК"Фінбуст" було укладено Договір про надання фінансових послуг з факторингу, за умовами якого право вимоги за вказаним договором позики було відступлено Компанією на користь ТОВ "ФК"Фінбуст". ТОВ "ФК"Фінбуст" у якості фактора отримало всі первинні документи щодо діючого кредиту, у тому числі договір позики, так само всі права та зобов`язання кредитора, а ТОВ "ФК"Є ГРОШІ" п р и п и н и л о з д і й с н ю в а т и б у д ь - я к і п о д а л ь ш і д і ї що д о с п о ж и в ч о г о к р е д и т у т а н е в о л о д і є і н ф о р м а ц і є ю щ о д о п о т о ч н о г о с т а н у к р е д и т у к л і є н т а ч и й о г о з а б о р г о в а н о с т і.

Також ТОВ "ФК"Є ГРОШІ" повідомило адвоката Сисак В.Т. про необхідність звернутись до ТОВ "ФК"Фінбуст" за відповідною зазначеною адресою для отримання актуальної належної інформації.

При цьому суд констатує, що з матеріалів справи та пояснень представника вбачається, що представник заявника не звертався до зазначеного ним у списку кредиторів кредитора ТОВ "ФК"Фінбуст" для отримання актуальної належної інформації про наявність (або відсутність боргових зобов`язвнь, встановлення за наявності їх розміру, отримання копій кредитного договору та договору про надання фінансових послуг з факторингу) для можливості їх аналізу та встановлення обставин, наведених в частині другій статті 115 цього Кодексу, згідно з якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо, зокрема, боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців.

Зазначене спростовує твердження заявника у його заяві, що:

"В додаток до інформації, наведеної у Кредитній історії, та з метою отримання актуальної інформації кожному з кредиторів, включаючи вторинних, надсилались адвокатські запити.

Кредитори надали повні і вичерпні відомості разом з документами, що підтверджують договірні відносини та з розрахунками сум заборгованості (перелік кредиторів зазначений в списку кредиторів та боржників, що додаються до заяви. Додатково Боржник сам звертався до кредиторів та до е-кабінетів кредиторів.

Отже, Боржник виконав всі можливі і доступні йому заходи для того, щоб отримати потрібну інформацію".

Слід зазначити, що наданий боржником в підтвердження наявності договірних зобов`язань перед кредиторами звіт Українського бюро кредитних історій без жодних первинних документів суд не вважає належним та допустимим доказом про припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів перед кредитором ТОВ "ФК"Фінбуст" упродовж двох місяців.

При цьому, заявником не надано жодних інших доказів (первинних документів), які б у сукупності зі звітом кредитної історії, яка надана боржником в підтвердження наявності зобов`язань, свідчили про припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за к о ж н и м з к р е д и т н и х та інших зобов`язань упродовж двох місяців у відповідності до пункту 2 частини 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Суд звертає увагу, що при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов`язань найближчим часом має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором/кредиторами. Такими доказами можуть бути, серед іншого, судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов`язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.

Слід зазначити, що у списку кредиторів заявником зазначено ТОВ "Мілоан", ТОВ "Лінеура Україна, як первинні кредитори, які відступили право вимоги ТОВ "ФК"Кредит Капітал"(який зазначено кредитором заявника на відповідну суму), однак у доданій до матеріалів справи відповіді №12.06.2026 від 12.06.2026 ТОВ "ФК"Кредит Капітал" повідомляє, що у Товариства відсутня інформація про заборгованість гр. ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 224).

Вищезазначене може свідчити про те, що у господарського суду відсутні підстави без відповідних доказів вважати обґрунтованими твердження ОСОБА_1 та його представника, що він припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кредитним зобов`язанням перед кожним кредитором (зокрема, перед ТОВ "ФК"Фінбуст") упродовж двох місяців до дати подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, ураховуючи, що заявник не зібрав належні докази та не володіє достовірною інформацією про реальність своїх зобов`язань (чи вони взагалі мають місце, їх реальність, розмір зобов`язань, період зарахувань кредиторів в рахунок погашення боргових зобов`язань, якщо вони мали місце тощо) перед відповідними кредиторами: ТОВ "ФК"Фінбуст", ТОВ "ФК"Кредит Капітал".

Враховуючи вищевикладене, суд констатує, що належних, допустимих та достовірних доказів припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кредитним зобов`язанням перед кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК"Фінбуст" упродовж двох місяців до дати подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство фізична особа ОСОБА_1 не надав.

За сукупністю матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявником також, не доведено належними та допустимими доказами наявності інших підстав, передбачених статтею 115 Кодексу України з процедур банкрутства, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зокрема, загрози неплатоспроможності.

Суд звертає увагу на таке.

Запроваджений із введенням в дію 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства новий інститут, який застосовується для врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, фізичної особи-підприємця, не є тотожний за метою і механізмом реалізації до інституту банкрутства юридичних осіб.

Як убачається з пояснювальної записки до проекту Кодексу України з процедур банкрутства метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації не з їх вини та потребують допомоги з боку держави.

Тому, призначенням цих норм законодавець визначив забезпечення допомоги чесним боржникам шляхом передусім реструктуризації їх боргів, а у разі неможливості у майбутньому погасити борги - заслужити їх списання.

У преамбулі Кодексу України з процедур банкрутства закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

За цим підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства - "Відновлення платоспроможності фізичних осіб" законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами обох судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

Отже, застосовуючи ці норми, слід враховувати, що на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб Кодексом України з процедур банкрутства не встановлена.

За змістом статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.

Таким чином Кодексом України з процедур банкрутства запроваджено "добровільне банкрутство" боржника фізичної особи, що не є обов`язком, а правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності.

За змістом приписів Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов`язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.

Частиною другою статті 6 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури, як реструктуризація боргів боржника та погашення боргів боржника.

Згідно з частиною п`ятою статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.

Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 Кодексу України з процедур банкрутства).

Отже, ця судова процедура є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об`єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.

Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

Процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства (стаття 166-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення), а також недопущення доведення боржника до банкрутства (стаття 219 Кримінального кодексу України). Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів. Однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.

Відповідний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20.

Схожі положення щодо публічного та приватного інтересу підлягають застосуванню і у процедурах неплатоспроможності фізичних осіб.

У судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Тому, при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).

У цьому висновку суд звертається до висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, що наведені в постановах від 15.02.2024 у справі 904/7413/21 та від 27.05.2025 у справі № 906/820/24.

До боржника - фізичної особи Кодекс України з процедур банкрутства установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів Кодекс України з процедур банкрутства покладає на боржника обов`язки:

- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;

- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4-11 частини третьої Кодексу України з процедур банкрутства), а в разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;

- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства);

- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 Кодексу України з процедур банкрутства );

- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 Кодексу України з процедур банкрутства ).

Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 вказано, що за змістом приписів статей 116, 119, 123, 125, 126, 128 Кодексу України з процедур банкрутства щодо вимог до боржника та процесуальних наслідків їх невиконання, законодавець означив принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності (подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 31.01.2024 у cправі №911/2140/22, від 15.02.2024 у справі №904/7413/21, від 25.01.2024 у справі №916/1575/21, від 18.04.2024 у справі №920/1398/21, від 27.05.2025 у справі № 906/820/24).

Як убачається з поданої заяви, заявник посилається на те, що він проходить службу в ЗСУ, кошти витрачав як на погашення раніше отриманих кредитів, базові потреби (здоров`я, лікування, навчання, харчування, гігієна, одяг), на потреби сім`ї, зокрема, на сплату аліментів, а також витрати, пов`язані зі службою: на паливо, запчастини, ремонт техніки.

У судовому засіданні на запитання суду щодо наявності зібраних доказів представником заявника про витрачання отриманих кредитних коштів та направлення грошових коштів на відповідні зазначені у заяві потреби, представник заявника повідомив, що заявник звертався до командира частини з проханням надати письмову відповідь про створення окремого рахунку, на який збираються коштами для покриття витрат на паливо, запчастин, ремонт техніки. Проте, у наданні такої відповіді командуванням частини відмовлено.

Однак, представник заявника не надав жодного доказу про направлення відповідних звернень, будь - яких інших доказів для доведення посилань у заяві про спрямування коштів, зокрема, на оплату лікування, навчання, витрати, пов`язані зі службою: на паливо, запчастини, ремонт техніки тощо.

Суд висловлює свою повагу до заявника, як захисника - учасника бойових дій у лавах ЗСУ та приймає до уваги пояснення заявника про проходження ним військової служби. Разом з тим звертає увагу заявника та його представника, що посилання в заяві на витрачання коштів заявником на лікування, навчання та під час служби на паливо, запчастини будь - які розхідні матеріали, мають бути підтверджені заявником та його представником будь - якими доказами, на розсуд заявника для їх оцінки та врахування судом.

Суд позбавлений можливості відповідно до вимог чинного законодавства самостійно збирати докази за боржника та його представника для доведення обставин витрачання кредитних коштів заявником на лікування, навчання та під час служби на паливо, будь - які розхідні матеріали тощо.

Відповідні обставини неможливості сплати боргових зобов`язань за отриманими кредитами мають бути доведені зібраними заявником та його представником доказами, які мають бути надані до суду разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника.

Ухвалою суду від 17.07.2026 заявника було зобов`язано, зокрема:

- докази припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців у відповідності до пункту 2 частини 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, з доданням належних розрахунків заборгованості та зазначенням строків припинення погашення;

- копії довідок всіх кредиторів щодо заборгованості боржника перед відповідними кредиторами;

- належні та допустимі докази (засвідчені; підписані ЕЦП), які стали підставою для виникнення грошових зобов`язань та підтверджують розмір заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штраф, пеня) по кожному кредитору (у тому числі виписки за картковими рахунками; правочини; первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов`язань; докази щомісячних витрат;

- письмову інформацію, підтверджену доказами щодо витрачання коштів, отриманих від кредиторів, та руху основних активів з часу виникнення зобов`язання перед кредиторами;

- докази, які підтверджують, неможливість протягом наступних 12 місяців виконати свої грошові зобов`язання перед кредиторами у строк, передбачений для їх виконання, чи здійснювати платежі за звичайними господарськими операціями, а саме: докази існування заборгованості перед кредиторами та припинення її погашення протягом тривалого строку (судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов`язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.

Проте, заявник вимоги ухвали суду в частині надання доказів про викладені ним обставини не виконав.

Також, у заяві про неплатоспроможність та у деклараціях про майновий стан боржника за період 2023 по 01.05.2026 ОСОБА_1 повідомляє про отримання доходу, а саме:

у 2023 році - 456 687, 79 грн,

у 2024 році - 455 798, 49 грн,

у 2025 році - 455 789, 49 грн,

у 2026 році (станом на 01.05.2026) - 491 354, 76 грн.

Зазначене також не підтверджує неможливість боржнику направляти частину коштів для розрахунку та погашення зобов`язань перед кредиторами.

Підсумовуючи викладене, боржником не доведено обставин неможливості сплати боргових зобов`язань за отриманими кредитами зібраними заявником та його представником доказами, які мають бути надані до суду разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника.

Відтак, судом встановлено, що боржником не доведена неможливість боржника протягом наступних 12 місяців виконати свої грошові зобов`язання перед кредиторами (на загальну, визначену ним суму 212 681,74 грн) у строк, передбачений для їх виконання, чи здійснювати платежі за звичайними господарськими операціями .

Як зазначалась вище, підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, передбачені частиною 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Про наявність таких підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника мають свідчити достатні фактичні обставини, які згідно із закріпленими в Кодексі України з процедур банкрутства нормами вказують на неплатоспроможність фізичної особи або загрозу її неплатоспроможності.

Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Збирання доказів по справі не є обов`язком суду, крім випадків, які прямо встановлено нормами ГПК України.

Системний аналіз положень статей 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить, що господарський суд, приймає у підготовчому судовому засіданні рішення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність введення процедури реструктуризації боргів боржника чи відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, з застосуванням судового розсуду.

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Кодексом України з процедур банкрутства, ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Заявником не доведено наявність, наведених ним підстав, визначених статтею 115 Кодексу України з процедур банкрутства, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Встановлені судом при розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 обставини, не підтверджують у сукупності доказами у справі, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства підстав для відкриття провадження у цій справі про неплатоспроможність боржника.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, зокрема, якщо відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Зважаючи на вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав у розумінні статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, у зв`язку з чим відмовляє у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

З огляду на те, що судом відмовлено у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність боржника, господарський суд залишає без розгляду заяву арбітражного керуючого Курочкіної Оксани Олегівни про участь у справі.

З урахуванням частини 7 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.

Керуючись статтями: 1, 2, 9, 113, 115, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями: 3, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Житомирської області

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.

2. Заяву №01-13/24 від 17.06.2026 арбітражного керуючого Курочкіної Оксани Олегівни про участь у справі залишити без розгляду

Ухвала набрала законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст.254- 257 Господарського процесуального кодексу України.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію у справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5007/

Дата підписання ухвали: 27.08.2026

Суддя Макаревич В.А.

Список розсилки:

1- в справу

2- Косюк О.А. - електр. каб.

3- Сисак В.Т. - електро каб.

4- а/к Курочкіна О.О. РНОКПП: НОМЕР_2 - електр. каб.