Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 167/748/26
Номер провадження 2/167/726/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 серпня 2026 року м. Рожище
Рожищенський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Требика В.Б.,
з участю:
секретаря судового засідання Герасимчук М.В.,
представника позивача Пилипчука С.В. (в режимі відеоконференції),
представника відповідача Ужви К.Р. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в :
Зміст позовних вимог та позиції учасників справи
ТОВ «Коллект центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 14109 грн.
Позов обгрунтовується тим, що 2 листопада 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 102723045 (далі договір
№ 102723045), за умовами якого відповідач отримала кредит в сумі 3000 грн. і зобов`язалася повернути його, а також сплатити проценти за користування ним.
ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за договором виконало та надало відповідачу кредит в обумовленому в договорі розмірі. У порушення умов договору ОСОБА_1 свої зобов`язання по погашенню кредиту належним чином не виконувала, внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 14109 грн., з яких: 3000 грн. тіло кредиту,
11109 грн. проценти. На підставі договору факторингу від 10 лютого 2022 року
№ 10-02/2022-50 право вимоги за вказаним вище договором перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал», а на підставі договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги
від 10 січня 2023 року № 10-01/2023 до позивача.
Представник позивача ТОВ «Коллект центр» Пилипчук С.В. у судовому засіданні зазначив, що договір між первісним кредитором та ОСОБА_1 був укладений в електронній формі і підписаний одноразовим ідентифікатором, а верифікація відповідача здійснювалася за допомогою системи BankID Національного банку України. Факт надання кредиту ОСОБА_1 підтверджується квитанцією, в якій зазначені дата, час та сума перерахованих грошових коштів. Відомості про щоденні нарахування та погашення містять дані про нарахування процентів за користування кредитними коштами в межах строку кредитного договору (30 календарних днів + 60 календарних днів автопролонгації). Після відступлення права вимоги в період з 10 по 23 лютого
2022 року ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі п. 4.2 договору № 102723045 нараховувало проценти відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України (далі ЦК) в розмірі 5% в день. Просив позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася.
Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні не заперечувала факт укладення кредитного договору відповідачем, водночас зазначила про відсутність доказів перерахування таких коштів на рахунок ОСОБА_1 . Посилається на те, що у квитанції, яка міститься у матеріалах справи, відсутні відомості, які б дозволяли ідентифікувати отримувача коштів. Вважає неправомірним нарахування процентів поза межами встановленого договором 30-денного строку кредитування, а докази щодо пролонгації кредиту у справі відсутні. Заявлений розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу, на переконання представника відповідача, є неспівмірним зі складністю справи, ціною позову та обсягом виконаної представником позивача роботи, а тому підлягає зменшенню. Просила відмовити в задоволенні позовних вимог.
Процесуальні дії у справі
19 червня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
28 липня 2026 року відкладено судовий розгляд за клопотання представника позивача.
11 серпня 2026 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про поновлення строку для подання відзиву і залишено його без розгляду, залишено без задоволення клопотання позивача про витребування доказів, а судовий розгляд за клопотанням представника відповідача відкладено.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
2 листопада 2021 року ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 (підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором Z84458 (арк. спр. 21) уклали договір
№ 102723045, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти у розмірі 3000 грн. (пункти 1.1, 1.2) на 30 днів з 2 листопада 2021 року (п. 1.3), зі сплатою процентів у розмірі 0,01% за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2) та 5% за стандартною процентною ставкою від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.6), а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом (арк. спр. 8-12).
Кредитні кошти надавалися позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок (п. 2.1).
Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням усіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в. п. 1.6 договору (п. 2.3.1.2).
Графіком платежів за договором доведено до відома ОСОБА_1 інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, кількість днів у розрахунковому періоді та проценти за користування кредитом (арк. спр. 13).
Згідно з поданою ТОВ «Мілоан» відомістю про щоденні нарахування і погашення заборгованість ОСОБА_1 за договором № 102723045 станом на 31 січня 2022 року складала 12009 грн., з яких: 3000 грн. тіло кредиту, 9009 грн. проценти.
Відповідно до наданих ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект центр» розрахунків станом на 3 червня 2026 року у ОСОБА_1 наявна заборгованість в розмірі 14109 грн., з яких: 3000 грн. тіло кредиту, 11109 грн. проценти (арк. спр. 25-26).
Кредитодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника (п. 3.2.6).
10 лютого 2022 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» уклали договір факторингу № 10-02/2022-50, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступає
ТОВ «Вердикт Капітал» за плату, а ТОВ «Вердикт Капітал» приймає належні
ТОВ «Мілоан» права грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (арк. спр. 27-31). Про що також був складений акт приймання-передавання реєстру боржників від 10 лютого 2022 року (арк. спр. 33).
Згідно з платіжною інструкцією від 11 лютого 2022 року № 0330100000
ТОВ «Вердикт Капітал» сплатило на користь ТОВ «Мілоан» кошти згідно договору факторингу від 10 лютого 2022 року № 10-02/2022-50 (арк. спр. 32).
Відповідно до реєстру боржників та витягу з додатку № 3 до договору факторингу від 10 лютого 2022 року № 10-02/2022-50 від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 102723045 на загальну суму 12009 грн. (арк. спр. 35-37, 38).
10 січня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект центр» уклали договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступає ТОВ «Коллект центр» за плату,
а ТОВ «Коллект центр» приймає належні ТОВ «Вердикт Каптал» права вимоги до боржників. Про що був складений акт прийому-передачі реєстру боржників від 10 січня 2023 року (арк. спр. 39-44, 47).
З акта зарахування зустрічних однорідних вимог вбачається, що сторони дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог за зобов`язаннями, таким чином зобов`язання ТОВ «Коллект центр» перед ТОВ «Вердикт Капітал» припиняються в повному обсязі (в тому числі за договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року № 10-01/2023 (арк. спр. 45-46).
Відповідно до реєстру боржників та витягу з додатку № 3 до договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року № 10-01/2023 від ТОВ «Вердикт Капітал» до ТОВ «Коллект центр» перейшло право вимоги
до ОСОБА_1 за договором № 102723045 на загальну суму 14109 грн. (арк. спр. 49-52).
Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права
Стосовно правонаступництва за зобов`язаннями.
Згідно з ст. 512 ЦК кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами ст. 1077 ЦК передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджуються та сторонами не оспорюються факти переходу права грошової вимоги від ТОВ «Мілоан»
до ТОВ «Вердикт Капітал» та від ТОВ «Вердикт Капітал» до ТОВ «Коллект центр» за договором № 102723045, який укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .
Стосовно стягнення заборгованості за договором.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з ст. 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положенням ст. 610 ЦК передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.
Відповідно до ч. 2 с. 1050 ЦК в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.
Приписами ч. 1 ст. 1054 ЦК визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК).
Відповідно до частин 1,2 ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.
Приписами ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Суд установив, що відповідач ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» уклали договір
№ 102723045 в електронній формі, який підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Відповідно до умов договору ТОВ «Мілоан» надало відповідачу кошти в сумі 3000 грн. строком на 30 днів (з пролонгацією), а остання зобов`язалася повернути кошти та сплатити проценти за користування кредитом, розмір яких визначений договором.
Відповідач ОСОБА_1 визнає факт укладення кредитного договору, однак заперечує отримання та користування кредитними коштами.
На підтвердження перерахування коштів на картковий рахунок відповідача позивач надав копію квитанції АТ КБ «Приватбанк» (арк. спр. 22), з якої вбачається,
що 2 листопада 2021 року через систему платежів LiqPay кредитні кошти у розмірі
3000 грн. були перераховані на платіжний інструмент № 516875*55 з призначенням платежу: кошти згідно договору 102423045 (ID операції 1811345443).
З довідки по заяві на кредит № 102723045 слідує, що відповідач ОСОБА_1 при оформленні кредиту вказала платіжну картку, на яку має бути перерахована сума кредиту 516875ХХХХХХ4355 (арк. спр. 185).
Відповідач усупереч вимогам ч. 1 ст. 81 ЦПК не надала будь-якого належного, допустимого і достовірного доказу як про те, що станом на 2 листопада 2021 року зазначена у квитанції банківська картка № НОМЕР_1 їй не належала, так і про те, що на цю картку 2 листопада 2021 року не зараховувались кредитні кошти у розмірі 3000 грн.
За таких обставин позивачем надано належні докази перерахування коштів на платіжну картку позичальника.
Отже, факт отримання відповідачем коштів від ТОВ «Мілоан» суд вважає доведеним.
У підписаному відповідачем договорі № 102723045 визначена сума кредиту, проценти за користування кредитними коштами та строк повернення коштів, а отже між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору. Такий правочин, згідно з вимогами ст. 204 ЦК, створює презумпцію правомірності правочину і у зв`язку з цим, відповідно до ст. 629 ЦК, є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, за приписами ст. 526 ЦК, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
У подальшому позивач ТОВ «Коллект центр» набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 103525562.
Відповідач свої зобов`язання за договором не виконала, оскільки не повернула кредитні кошти та проценти за користування ними, внаслідок чого виникла заборгованість за договором № 102723045 в розмірі 14109 грн., з яких: 3000 грн. тіло кредиту, 11109 грн. проценти.
Із наданих позивачем розрахунків вбачається, а відповідачем не заперечується, що ОСОБА_1 не здійснювала будь-яких виплат, спрямованих на погашення кредитної заборгованості
Отже, у зв`язку із неповерненням кредиту та процентів після закінчення
30-денного строку кредитування (2 грудня 2021 року), відбулося продовження користування відповідачем кредитними коштами, що свідчить про пролонгацію на стандартних (базових) умовах, як це передбачено п. 2.3.1.2 договору № 102723045 (на 60 календарних днів). При цьому вчинення будь-яких додаткових дій, крім продовження користування кредитними коштами, умовами договору не передбачено.
З відомості про щоденні нарахування та погашення, наданої ТОВ «Мілоан», вбачається, що проценти за користування кредитними коштами нараховувалися
з 3 листопада 2021 року по 31 січня 2022 року включно. При цьому з 3 листопада по
2 грудня 2021 року нарахування здійснювалося за процентною ставкою, передбаченою
п. 1.5.2 договору (0,01% в день), а з 3 грудня 2021 року по 31 січня 2022 року за ставкою, визначеною п. 1.6 договору (5%).
Таким чином, нарахування процентів ТОВ «Мілоан» відбувалося у строк, передбачений умовами договору (30 календарних днів + 60 календарних днів пролонгації), укладення якого ОСОБА_1 не оспорює.
Далі, згідно з п. 4.2 договору № 102723045 у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець, починаючи з дня, наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, має право (не обов`язок) нараховувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою п. 1.6 договору (5%) в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За вказаних обставин суд доходить висновку, що зв`язку з набуттям
ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги до ОСОБА_1 товариство після спливу строку кредитування з урахуванням пролонгацій правомірно (на підставі п. 4.2 договору № 102723045) нарахувало проценти за період з 14 по 23 лютого 2022 року у розмірі
2100 грн., які сторони домовилися вважати процентами в розумінні ст. 625 ЦК.
Згідно зі ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленим цим Кодексом.
Отже, суд вважає, що позов є обґрунтованим, позовні вимоги є доведеними, а тому із ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за договором № 102723045 в повному обсязі.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ст. 141 ЦПК із відповідача мають бути стягнуті документально підтверджені судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Із копій договору про надання правової допомоги від 1 липня 2024 року
№ 01-07/2024 (арк. спр. 61-64), заявки на надання юридичної допомоги від 1 травня
2026 року № 79 (арк. спр. 67), витягу з акта № 22 про надання юридичної допомоги
від 29 травня 2026 року (арк. спр. 68) судом встановлено, що адвокатським об`єднанням «Лігал ассістанс» надавалася правнича допомога ТОВ «Коллект центр» у цій справі. Така допомога полягала у: наданні усної консультації (витрачений час 2 год., вартість
3000 грн.), складанні позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду (витрачений час 2 год., вартість 6000 грн. Загальна вартість послуг складає 9000 грн.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд враховує, що ця справа є малозначною, в даній категорії справ усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, обсяг наданих доказів не є великим. Отже, оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи: складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, витрачений час, значення справи для сторони, враховуючи те, що позивачу правова допомога надавалась і рішення суду ухвалено на його користь, на думку суду витрати на професійну правничу допомогу саме в розмірі 5000 грн. є співмірними по відношенню до обставин, визначених у ч. 4
ст. 137 ЦПК.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 141, 259, 265 ЦПК, суд, -
в и р і ш и в :
Позовну заяву ТОВ «Коллект центр» задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 у користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» заборгованість за договором про споживчий кредит від 2 листопада 2021 року № 102723045: 3000 (три тисячі) гривень тіла кредиту,
11109 (одинадцять тисяч сто дев`ять) гривень процентів, а також 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок судового збору та 5000 (п`ять) тисяч гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного судового рішення: 27 серпня 2026 року.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, ідентифікаційний код юридичної особи 44276926).
Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).
Суддя: В.Б. Требик
Судебное решение № 139283563, Рожищенський районний суд Волинської області было принято 24.08.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти важные сведения об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить важные сведения.
то решение относится к делу № 167/748/26. Организации, указанные в тексте настоящего судебного документа: