Решение № 139282136, 27.08.2026, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 480/79/25

2/583/1592/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Савєльєвої А.І.,

за участю секретаря судового засідання Доценко Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Цуркан Віктор Іванович, до Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області, треті особи: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , виконавчий комітет Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії щодо реалізації права фізичної особи на приватизацію земельної ділянки за місцем розташування спадкового майна,

в с т а н о в и в :

06.01.2025 позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Цуркана В.І. звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області, треті особи: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , виконавчий комітет Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії щодо реалізації права фізичної особи на приватизацію земельної ділянки за місцем розташування спадкового майна, згідно з якою просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення узгоджувальної комісії з питань вирішення земельних спорів Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області від 22.08.2024 про відмову у погодженні зовнішніх меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 щодо погодження встановлених зовнішніх меж земельної ділянки за адресою по АДРЕСА_1 відповідно до Акту погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами за відсутності погодження такого акту з власниками (співвласниками) та користувачами суміжних земельних ділянок;

- зобов`язати Охтирську міську раду Охтирського району Сумської області погодити ОСОБА_1 встановлені зовнішні межі земельної ділянки за адресою по АДРЕСА_1 відповідно до Акту погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами в частині спільної сумісної межі між земельними ділянками по довжині паркану за адресою по АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_2 , за відсутності погодження такого акту з власниками (співвласниками) та користувачами суміжних земельних ділянок в особі неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьків неповнолітньої (неповнолітнього власника) ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та без їх особистої участі.

Позовні вимоги мотивує тим, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13.11.2023 позивач ОСОБА_1 набула право приватної власності на житловий будинок з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Земельна ділянка за даною спадкодавцем не приватизувалася, у зв`язку з чим унеможливлено оформлення позивачем ОСОБА_1 (як спадкоємцем) спадкових прав .

Під час погодження меж виникла неможливість узгодження частини суміжної межі з земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5910200000:10:005:0018, співвласником 1/2 якої є неповнолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Інші суміжні землекористувачі акт погодження меж підписали, спору з їх боку не існує. Неузгодженою залишилася частина межі загальною довжиною 16,25 м у зв`язку з відсутністю неповнолітньої співвласниці та її законних представників, які починаючи з 24.02.2022 (початок повномасштабного вторгнення), виїхали за кордон та після зазначеної дати не з`являлися за місцем свого проживання.

Після прийняття позивачем ОСОБА_1 спадщини за заповітом у неї виникла потреба в реалізації свого права на приватизацію земельної ділянки по місцю розташування спадщини за адресою: АДРЕСА_1 . У зв`язку з наведеним була розроблена технічна документація із землеустрою.

14.05.2024 позивач ОСОБА_1 звернулася до Охтирської міської ради із заявою про узгодження встановлених зовнішніх меж земельної ділянки з метою узгодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами за відсутності погодження такого акту з власниками (співвласниками) та користувачами суміжних земельних ділянок (а саме - суміжної земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5910200000:10:005:0018, співвласником 1/2 якої є неповнолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Лише 22.08.2024 узгоджувальною комісією було прийнято рішення про відмову у погодженні меж земельної ділянки.

Протокольне рішення узгоджувальної комісії від 22.08.2024 прийняте з порушенням вимог земельного законодавства та процедури розгляду земельних спорів, у зв`язку з чим є незаконним та протиправним і підлягає скасуванню.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 12 січня 2026 року в справі № 480/79/25 позовні вимоги задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення узгоджувальної комісії з питань вирішення земельних спорів Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області від 22.08.2024 про відмову у погодженні зовнішніх меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 ; зобов`язано Охтирську міську раду Охтирського району Сумської області (повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.05.2024 щодо погодження встановлених зовнішніх меж земельної ділянки за адресою по АДРЕСА_1 ; у задоволенні інших вимог відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2026 року апеляційну скаргу Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області задоволено частково; рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 по справі № 480/79/25 скасовано; провадження в адміністративній справі № 480/79/25 за позовом ОСОБА_1 до Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області, треті особи: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , виконавчий комітет Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії закрито; роз`яснено ОСОБА_1 , що ці позовні вимоги підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства та протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення, вона може звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

18.05.2026 до Другого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 , подана її представником Цурканом В.І., про направлення судової справи за встановленою юрисдикцією.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2026 року справу № 480/79/25 передано на розгляд за встановленою юрисдикцією до Охтирського міськрайонного суду Сумської області, справа надійшла 15.06.2026.

Ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18 червня 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання з викликом учасників справи.

30.06.2026 до суду від представника відповідача Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким просить відмовити в задоволенні позову в повому обсязі, оскільки вважає, що позивач не довів наявність порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду, що є самостійною підставою для відмови в позові. Зазначає, що рішення узгоджувальної комісії з питань вирішення земельних спорів не створює для позивача жодних юридичних наслідків, не встановлює, не скасовує та не змінює права та обов`язки позивача. Оскаржуване рішення узгоджувальної комісії від 22.08.2024 не порушує прав, свобод чи законних інтересів позивачки, оскільки не перешкоджає реалізації її права на звернення до суду для вирішення земельного спору та не позбавляє її права на безоплатну приватизацію земельної ділянки. Рішення Охтирської міської ради про відмову у передачі земельної ділянки у власність позивача не приймалося.

07.07.2026 до суду від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Цуркана В.І. надійшла заява про повернення без розгляду відзиву на позовну заяву, у якій просить не брати до уваги доводи, аргументи та докази, на які посилається представник відповідача Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області. Зазначає, що зміст відзиву та його структура не відповідає послідовності викладення змісту відзиву та вимогам документообігу. Крім того, не надано доказів надсилання відзиву всім учасникам справи.

07.07.2026 до суду від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Цуркана В.І. надійшла заява про неналежність та недопустимість доказів у вигляді рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року № 480/5889/24 (провадження № 2-а/480/6006/24) та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року за предметністю в межах даної справи № 480/79/25 (№ 2/583/1592/26).

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 06 серпня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті з викликом учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, заяв/клопотань не надавала.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Цуркан В.І. у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, 27.08.2026 надав заяву про проведення судового засідання без участі позивача та її представника, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, заяв/клопотань не надавав.

Представник третьої особи виконавчого комітету Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, заяв/клопотань не надавав.

Третя особа фізична особа-підприємець ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, заяв/клопотань не надавали. Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з огляду на наступне.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Судом встановлено, що 14.05.2024 позивач ОСОБА_1 звернулася до Охтирської міської ради із заявою про погодження зовнішніх меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 щодо погодження встановлених зовнішніх меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 відповідно до Акту погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами за відсутності погодження такого акту з власниками (співвласниками) та користувачами суміжних земельних ділянок (а.с. 78-84).

Відповідно до протоколу узгоджувальною комісії з питань вирішення земельних спорів Охтирської міської ради від 25.06.2024 розгляд заяви ОСОБА_1 від 14.05.2024 перенесено на наступне засідання узгоджувальної комісії у зв`язку з відсутністю однієї зі сторін під час першого розгляду спору та відсутністю її офіційної згоди на розгляд питання без участі цієї особи (а.с. 54 зворот - 56).

22.08.2024 рішенням узгоджувальною комісією з питань вирішення земельних спорів за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 14.05.2024 відмовлено у погодженні зовнішніх меж земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку з неявкою заявниці на засідання комісії та не надання нею пояснень щодо ситуації, яка склалась при погодженні меж її земельної ділянки з боку суміжника, комісія позбавлена можливості розглянути межовий спір, який виник між суміжними землекористувачами по суті, що у свою чергу унеможливлює прийняття рішення комісії про погодження меж земельної ділянки, а у разі незгоди з рішенням комісії, згідно з вимогами ст. 158 Земельного кодексу України, спір може бути вирішено в судовому порядку (а.с. 62-64).

Представник позивача вважає зазначене рішення узгоджувальної комісії від 22.08.2026 протиправним, у зв`язку з чим просить скасувати його та зобов`язати відповідача погодити ОСОБА_1 зовнішні межі земельної ділянки у відповідності до заявлених нею вимог.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Способи захисту права на земельну ділянку визначенні статтею 152 Земельного кодексу України (далі Земельний кодекс), відповідно до частини третьої якої захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до статті 78 Земельного Кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Статтями 116, 118 ЗК України визначено підстави й порядок набуття громадянами і юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності.

За змістом частини першої статті 321 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності або обмежений у його здійсненні. У разі порушення цього права власник має право на підставі статті 391 ЦК України вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування своїм майном.

Згідно зі статтею 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення непов`язані з позбавленням право володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до положень статті 158 Земельного кодексу земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах території територіальних громад щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, обмежень у використанні земель та земельних сервітутів, додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органу місцевого самоврядування спір вирішується у судовому порядку.

Надаючи оцінку доводам сторін в частині наявності чи відсутності підстав для визнання протиправним рішення узгоджувальної комісії з питань вирішення земельних спорів Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області від 22.08.2024 про відмову у погодженні зовнішніх меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 , суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 159 Земельного кодексу земельні спори розглядаються органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін у тижневий строк з дня подання заяви. Земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. У разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання і відсутності офіційної згоди на розгляд питання розгляд спору переноситься. Повторне відкладання розгляду спору може мати місце лише з поважних причин. Відсутність однієї із сторін без поважних причин при повторному розгляді земельного спору не зупиняє його розгляд і прийняття рішення. У рішенні органу місцевого самоврядування визначається порядок його виконання. Рішення передається сторонам у триденний строк з дня його прийняття.

Згідно зі статтею 160 Земельного кодексу України сторони, які беруть участь у земельному спорі, мають право знайомитися з матеріалами щодо цього спору, робити з них виписки, брати участь у розгляді земельного спору, подавати документи та інші докази, порушувати клопотання, давати усні і письмові пояснення, заперечувати проти клопотань та доказів іншої сторони, одержувати копію рішення щодо земельного спору, і, у разі незгоди з цим рішенням, оскаржувати його.

Відповідно до статті 161 Земельного кодексу України рішення органів місцевого самоврядування вступає в силу з моменту його прийняття. Оскарження зазначених рішень у суді призупиняє їх виконання. Виконання рішення щодо земельних спорів здійснюється органом, який прийняв це рішення. Виконання рішення не звільняє порушника від відшкодування збитків або втрат лісогосподарського виробництва внаслідок порушення земельного законодавства. Виконання рішення щодо земельних спорів може бути призупинено або його термін може бути продовжений судом.

Для розгляду та вирішення земельних спорів органами місцевого самоврядування створюються узгоджувальні комісії. Кількісний та персональний склад комісії затверджується рішенням місцевої ради.

При цьому суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що Охтирська міська рада Охтирського району Сумської області не є належним відповідачем у даній справі, оскільки узгоджувальна комісія створена Охтирською міською радою Охтирського району Сумської області, діє в межах визначених нею повноважень та не має самостійної правосуб`єктності для участі в справі в якості відповідача.

22.08.2024 узгоджувальною комісією з питань вирішення земельних спорів за результатами розгляду заяви від 14.05.2024 прийнято рішення про відмову у погодженні зовнішніх меж земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому, суд звертає увагу, що рішенням Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області від 22.08.2017 № 836-МР затверджено Положення про узгоджувальну комісію з питань вирішення земельних спорів та її склад.

Рішенням Охтирської міської ради від 22.12.2020 № 67-МР внесено зміни до рішення від 22.08.2017 № 836-МР «Про затвердження Положення про узгоджувальну комісію з питань вирішення земельних спорів», якими, зокрема, затверджено новий склад узгоджувальної комісії з питань вирішення земельних спорів.

Таким чином, на момент розгляду заяви ОСОБА_1 , діяла узгоджувальна комісія у новому складі.

Однак, склад узгоджувальної комісії зазначений в протоколі засідання узгоджувальної комісії з питань вирішення земельних спорів від 22.08.2024, не відповідає затвердженому складу узгоджувальної комісії за рішенням № 67-МР від 22.12.2020, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про порушення процедури розгляду заяви ОСОБА_1 , оскільки розгляд зазначеної заяви проведено нелегітимним складом комісії, яка не мала повноважень здійснювати розгляд.

Крім того, в оскаржуваному рішенні зазначено, що "Враховуючи вимоги п. 3.5 Положення про узгоджувальну комісію з питань вирішення земельних спорів, затвердженого рішенням міської ради від 22.08.2017 № 836-МР, у разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання і відсутності офіційної згоди на розгляд спору без участі особи, розгляд питання переноситься, а відсутність однієї із сторін без поважних причин на повторному розгляді земельного спору не зупиняє його розгляд і прийняття відповідного рішення. Разом з цим було зазначено, що зв`язку з не явкою заявниці на засідання комісії та не надання нею пояснень щодо ситуації, яка склалась при погодженні меж її земельної ділянки з боку суміжника, комісія позбавлена можливості розглянути межовий спір, який виник між суміжними землекористувачами по суті, що в свою чергу унеможливлює прийняття рішення комісії про погодження меж земельної ділянки, а тому пропонується відмовити у погодженні акту погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами земельної ділянки по АДРЕСА_3 ."

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що задля реалізації принципів об`єктивності та повноти розгляду уповноважений орган зобов`язаний оцінити всі письмові докази, подані заявником, незалежно від надання чи ненадання ним усних пояснень під час розгляду питання. Ненадання усних пояснень саме по собі не свідчить про відсутність підстав для прийняття рішення та не може бути визначальним фактором для відмови у погодженні меж земельної ділянки. Відсутність однієї із сторін без поважних причин при повторному розгляді земельного спору не зупиняє його розгляд і прийняття рішення. У рішенні органу місцевого самоврядування визначається порядок його виконання. Рішення передається сторонам у триденний строк з дня його прийняття.

Таким чином, відсутність усних пояснень заявника під час розгляду питання не може бути самостійною та законною підставою для відмови в узгодженні меж земельної ділянки, оскільки рішення уповноваженого органу має прийматися з урахуванням усіх поданих письмових документів та матеріалів справи. Неприйняття або ігнорування таких документів свідчить про неповний та необ`єктивний розгляд питання, що є підставою для визнання відповідного рішення протиправним.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення узгоджувальної комісіїз питань вирішення земельних спорів Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області від 22.08.2024 про відмову у погодженні зовнішніх меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 , оскільки: 1) у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено з процедурних підстав (повторна неявка заявника), що не є самостійною підставою для відмови; 2) заява не розглядалася по суті; 3) склад узгоджувальної комісії, яка розглядала заяву, не відповідає складу, затвердженому рішенням органу місцевого самоврядування.

У зв`язку з наведеним, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача ОСОБА_1 від 14.05.2024 щодо погодження встановлених зовнішніх меж земельної ділянки за адресою по АДРЕСА_1 відповідно до Акту погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.

Надаючи оцінку доводам сторін в частині підстав для зобов`язання відповідача погодити встановлені зовнішні межі земельної ділянки за адресою по АДРЕСА_1 відповідно до Акту погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами, суд зазначає наступне.

Конституційний Суд України у Рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року в справі №350/67/15-ц дійшла висновку про те, що підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації, а також непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації.

Ураховуючи вищенаведену правову позицію, суд зазначає, що рішення узгоджувальної комісії не є рішенням органу місцевого самоврядування в розумінні статей 152 та 158 Земельного кодексу, оскільки та не створює для сторін жодних правових наслідків з виникненням прав та обов`язків,

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 580/168/16-ц (провадження № 61-19526сво18) зроблено висновок, що погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов`язкових технічних помилок. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із власником та/або землекористувачем не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів чи землевласників. Ненадання особою своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача та/або власника не може бути перешкодою для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації. Непідписання суміжним власником та/або землекористувачем акта узгодження меж земельної ділянки саме по собі не є підставою для визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку.

До подібного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 20 березня 2019 року у справі № 514/1571/14 (провадження № 14-552цс18) та у справі № 350/67/15 (провадження № 14-652цс18), у яких вказувала про те, що стадія погодження меж земельної ділянки при виготовленні землевпорядної документації є допоміжною.

При цьому стаття 198 ЗК України лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами. Із цього не випливає, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа - акта погодження меж, необхідно вважати, що погодження меж не відбулося. Погодження меж полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акта, а із мотивів відмови.

Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації.

Крім того, судом встановлено, що відмова узгоджувальної комісії прийнята з процесуальних підстав, заява по суті не вирішувалася, у зв`язку з чим вимога позивача ОСОБА_1 про вирішення судом спору з узгоджувальною комісією, який ще не виник, та зобов`язання узгоджувальної комісії прийняти рішення на користь позивача є передчасною та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст.ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

За приписами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року в справі № 129/1033/13-ц.

Таким чином, аналізуючи приведені докази, даючи їм оцінку в їх сукупності, з урахуванням вищевказаних обставин, вирішуючи справу в межах заявлених вимог, за наявності доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, та заперечень відповідача, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з підстав, викладених вище.

Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України та зважаючи на часткове (50%) задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати відповідно до Глави 8 ЦПК України.

За приписами ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи,встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів,рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови,що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Представником позивача в заяві від 27.08.2026 повідомлено, що сума фактично понесених витрат на професійну правничу допомогу становить 17000,00 грн. Разом з тим, докази на підтвердження понесених судових витрат відсутні.

Таким чином, на час розгляду справи вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є передчасним.

Крім того, позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн (а.с. 27).

Враховуючи наявність підстав для часткового (на 50%) задоволення позову, з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування понесених позивачем судових витрат зі сплати судового збору підлягає стягненню 484,48 грн (968,96 грн (сплачений судовий збір) х 50%)

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Цуркан Віктор Іванович, до Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області, треті особи: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , виконавчий комітет Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії щодо реалізації права фізичної особи на приватизацію земельної ділянки за місцем розташування спадкового майна задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення узгоджувальної комісії з питань вирішення земельних спорів Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області від 22 серпня 2024 року про відмову у погодженні зовнішніх меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Охтирську міську раду Охтирського району Сумської області повторно розглянути на засіданні узгоджувальної комісії з питань вирішення земельних спорів Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області заяву ОСОБА_1 від 14 травня 2024 року щодо погодження встановлених зовнішніх меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області в рахунок відшкодування судового збору 484,48 (чотириста вісімдесят чотири гривні 48 копійок)

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 .

Відповідач: Охтирська міська рада Охтирського району Сумської області, код ЄДРПОУ 36467402, адреса: Сумська область, м. Охтирка, вул. Батюка, 24.

Суддя А.І.Савєльєва