№ 139268621, 20.08.2026, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/1110/26

№ пров. 3/697/507/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року м. Канів

Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Деревенський І.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділу поліції № 1 (м. Канів) Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

за ч. 1ст. 130Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі- КУпАП), -

ВСТАНОВИВ:

До Канівського міськрайонного суду Черкаської області 05.05.2026 з Відділу поліції № 1 (м. Канів) Черкаського районного управління поліції ГУНП України в Черкаській області надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №648455 від 24.04.2026, вбачається, що 24.04.2026 о 00:06 год. В м. Канів по вул. Героїв Дніпра, 45, за порушення ПДР було зупинено транспортний засіб під керуванням гр. ОСОБА_1 , в ході спілкування з водієм було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини. Пройти освідування за допомогою алкотестера Драгер на місці та у найближчому медичному закладі відмовився, що зафіксовано на нагрудну бодікамеру. Від керування транспортними засобами відсторонений, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні, яке відбулося 17.08.2026, ОСОБА_1 роз`яснено зміст ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, права зрозуміло.

У судовому засіданні, яке відбулося 17.08.2026 ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав, пояснивши це тим, що він транспортним засобом не керував, а лише перебував у ньому разом зі своїм батьком. Також зазначив суду, що є військовослужбовцем, в цей же день, перебуваючи у батька вдома, вечором вживали спиртні напої. Після цього вирішили вийти до автівки, забрати інструменти, коли були в автівці підїхали працівники поліції. Не заперечував діям працівників поліції, оскільки не бажав того, щоб було викликано працівників ВСП.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ст. інспектор ВП №1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області підполковник ОСОБА_2 пояснив, що ОСОБА_1 було зупинено в комендантську годину за порушення ПДР, в ході спілкування в ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння. Зазначив, що всі дані про правопорушення були зафіксовані на бодікамеру з дотриманням норм чинного законодавства. Пояснив суду, що ОСОБА_1 визнав що вживав алкогольні напої, проте відмовився проходити освідування на місці та у медичному закладі. Жодних заперечень, що не він був за кермом чи про те що він не керував автоівкою ОСОБА_1 працівникам поліції не повідомляв.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 пояснив суду, що ОСОБА_1 є його сином, на автомобілі не їхали, а лише перебували в салоні, оскільки хотіли забрати речі з автівки. Також зазначив, що під час вечері разом з сином вживали алкоголь.

Захисник, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Гончарук А.В., у судовому засіданні вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 статті 130 КУпАП заперечив, просив закрити справу за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Зазначивши, що машина стояла на стоянці, потім до ОСОБА_1 під`їхали працівники поліції. Наголосив на тому, що відсутні докази керування транспортним засобом ОСОБА_1 ..

Окрім цього, 20.08.2026 від захисника ОСОБА_1 адвоката Гончарука А.В. через канцелярію суду було подано клопотання, в якому останній зазначив, що за версією обвинувачення: поліцейський ОСОБА_4 стверджує, що автомобіль під керуванням ОСОБА_5 , рухався вулицею Героїв Дніпра міста Канева, і в наслідок порушення правил дорожнього руху був зупинений, під час спілкування з водієм ОСОБА_1 який як було встановлено є діючим військовослужбовцем було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, факт перебування в стані алкогольного сп`яніння був визнаний ОСОБА_5 без застосування спеціальних приладів, від проходження освідування щодо перебування в стані алкогольного сп`яніння за допомогою відповідних приладів ОСОБА_1 відмовився, що підтверджується даними відеозйомки з нагрудної камери поліцейського, як наслідок складено протокол відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Версія сторони обвинувачення підтверджена поліцейським ОСОБА_2 в залі судового засідання. За версією сторони захисту та показів ОСОБА_1 у час та місце визначені у протоколі, в стані алкогольного сп`яніння перебував в салоні автомобіля який знаходився в нерухомому стані на стоянці біля під`їзду буд №45 по вул. Героїв Дніпра в міста Канева, за місцем проживання, де разом з батьком ОСОБА_6 він перебував з метою перенесення речей з салону автомобіля в квартиру. Автомобілем на той час не керував, водієм не був, свою причетність до інкримінованого правопорушення заперечує, ознайомлення з протоколом та підпис підтверджує, але зазначає про те, що права передбачені ст.ст.63, Конституції ст.268 КУпАП роз`яснено не було, вчинив той примус виключно через те, щоб поліція не залучила військову службу правопорядку для документування факту дисциплінарного правопорушення-перебування в стані алкогольного сп`яніння, оскільки наявність такого дисціплінарного порушення (172-20 КУпАП), могло мати для нього максимально негативні наслідки в частині подальшого проходження військової служби. ОСОБА_6 в судовому засіданні надав покази про те, що є батьком ОСОБА_1 .. У зазначений час та місце дійсно перебували в салоні автомобіля куди прийшли перенести речі з автомобіля до квартири. ОСОБА_1 водієм автомобіля не був, в рух його не приводив. Захисник зазначає, що за наслідками перегляду матеріалів відеозйомки з бодікамери поліцейського ОСОБА_4 встановлено, на момент інкримінованих дій рух автомобіля не зафіксований, автомобіль у некерованому стані двигун неввімкнений в салоні перебувають ОСОБА_1 , ОСОБА_6 . Факт перебування в стані алкогольного сп`яніння не заперечує погоджується з такими обставинами від огляду відмовився, обставини керування транспортним засобом ОСОБА_1 відсутні, під час розмови інспектором поліції не встановлено. Факт роз`яснення процесуальних прав відсутній, складений протокол відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постанова про притягнення водія автомобіля до адміністративної відповідальності за непрацюючі освітлювані прилади згідно даних рапорту ОСОБА_4 у матеріалах справи відсутня, що спростовує версію обвинувачення. Захисник наголошує на тому, що за цих обставин з урахуванням позиції ОСОБА_1 відсутні будь-які прямі докази які могли обґрунтовано підтвердити факт того, що він на той час був водієм транспортного засобу тобто суб`єктом адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1ст.130 КУпАП. Всі інші опосередковані докази є неналежними оскільки обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, тому вся інша інформація на яку посилається обвинувачення є виключно припущенням і суд підтримувати позицію обвинувачення на припущеннях позбавлений можливості згідно гарантій передбачених ст. ст. 62, 63 Конституції України, ст.268 КУпАП. За обставин недоведення події керування транспортним засобом ОСОБА_5 не є суб`єктом адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тому в його діях відсутній склад інкримінованого адміністративного правопорушення. Крім того суд повинен звернути увагу на правову конструкцію формування стороною обвинувачення кваліфікації правопорушення в межах якщо факт керування доведений і є суб`єкт правопорушення: якщо існує факт визнання правопорушником обставин перебування у стані алкогольного сп`яніння який зафіксовано допустимим доказом (подія відеозйомки) наявний факт саме цього виду правопорушення передбаченого санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, яким передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння, тому за цих обставин кваліфікація поведінки правопорушника в разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, саме за вчинення такої відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, не може бути належною, оскільки первинно встановлена його причетність до вчинення правопорушення за, яке передбачено відповідальність саме як за керування транспортним засобами особами в стані алкогольного сп`яніння. З урахуванням вищевикладеного стороною обвинувачення також здійснена неналежна, помилкова кваліфікація можливої події правопорушення, що також в даному випадку.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши надані матеріали справи про адміністративне правопорушення та надавши їм оцінку за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Суд дослідив письмові докази, а саме:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №648455 від 24.04.2026, в якому зафіксовано факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. Технічний засіб відеозапису: БК 966748, 967523 (п. 10 протоколу) (а.с.1);

- рапорт-повідомлення зі служби 102 від 24.04.2026 (а.с.2);

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів в якому зазначено причини проведення огляду у зв`язку з виявленими ознаками: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, нечітка мова. Результат огляду на стан сп`яніння: відмова. Даний акт підписаний ОСОБА_1 (а.с.3);

- лазерним диском систем зчитування з відеозаписом до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №648455 від 24.04.2026 (а.с.4);

- копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №707763 від 24.04.2026, якою ОСОБА_1 у відповідності до ст. 36 КУпАП притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 121, ст. 125 КУпАП (а.с.5)

Відповідно до п.13 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №648455 від 24.04.2026, ОСОБА_1 роз`яснено його права та обов`язки, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП.

Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керуванням транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 648455 від 24.04.2026 вбачається, що 24.04.2026 о 00:06 год. В м. Канів по вул. Героїв Дніпра, 45, за порушення ПДР було зупинено транспортний засіб під керуванням гр. ОСОБА_1 , в ході спілкування з водієм було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини. Пройти освідування за допомогою алкотестера Драгер на місці та у найближчому медичному закладі відмовився, що зафіксовано на нагрудну бодікамеру. Від керування транспортними засобами відсторонений, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вказаний протокол відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено як суть правопорушення так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи.

Згідно з пункту 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли особа відмовилася від проходження такого огляду.

Крім того, п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.), судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КпАП стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом 11 частини першої статті 23 ЗУ від 02.07.2015 «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху України, встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

За правилами частин 1, 2 статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Як вбачається з пункту 3 розділу І вказаної Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: а) запах алкоголю з порожнини рота; б) порушення координації рухів; в) порушення мови; г) виражене тремтіння пальців рук; ґ) різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; д) поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до пункту 6 розділу І вказаної Інструкції - огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (спеціальні технічні засоби). Пунктом 7 розділу І передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (заклад охорони здоров`я).

В той же час, як зазначено у п. 6 Розділу X Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Згідно частин другої четвертої статті 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. І лише у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я, але не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння, затверджується управлінням охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан сп`яніння в інших випадках забороняється частина третя статті 266 КУпАП).

Суд зазначає, що під час розгляду справи встановлено, що співробітники поліції з дотриманням вимог ст.266 КУпАП та Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, після виявлення у водія ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, було запропоновано останньому пройти відповідний огляд на місці зупинки на що останній відмовився, також працівниками поліції була запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі на що ОСОБА_1 також відмовився.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

У судовому засіданні було відтворено відеозапис, долучений до матеріалів справи працівниками поліції на одному DVD-R диску (а.с.4), на якому наявні відеофайли, з яких вбачається, що водій ОСОБА_1 висловив відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, як на місці так і в медичному закладі.

Тому на переконання суду, досліджений судом відеозаписи мають достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб`єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі.

Згідно ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відеозапис відповідає зазначеним вимогам та положенням ст. 251 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено номери нагрудних камер працівників поліції, ці ж номери камер зазначені і на відеозаписі, долученому до матеріалів провадження.

Відеозаписами зафіксовані реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на правопорушника, який відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Фактичні обставини, зафіксовані на зазначених відеофайлах, зміст викладеної у протоколі про адміністративне правопорушення, поясненнях наданих ст. інспектор ВП №1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області підполковником ОСОБА_2 у судовому засіданні, спростовують твердження сторони захисту про те, що матеріалами справи не підтверджено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

Суд звертає увагу сторони захисту, що закон вимагає відеофіксації обставин проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння або відмови від проходження такого огляду, а не фіксування факту керування особою транспортним засобом, зупинку його працівниками поліції, причин такої зупинки транспортного засобу, встановлення порушень ПДР, що може бути встановлено за допомогою інших доказів. Тому доводи про відсутність факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , як підстави для висновку про недоведеність в діях останнього складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд не вважає слушними.

Згідно загальних положень, що містяться у п.1.1. ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Таким чином, встановлені обставини в їх сукупності об`єктивно і в повній мірі підтверджують факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння на вимогу працівників поліції, які виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння, визначені Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що і стало підставою вимоги пройти відповідний огляд.

Пунктом 2.5 ПДР встановлено не право, а обов`язок водія транспортного засобу пройти огляд на стан сп`яніння, а тому суд вважає, що не виконання такого обов`язку з боку особи, яка керує транспортним засобом, є грубим порушенням Правил дорожнього руху.

За змістом п. 2.5 ПДР, будь-які особисті міркування водія, зокрема суб`єктивна оцінка ним власного стану та його зовнішніх проявів, не є підставою для відмови від проходження запропонованого працівником поліції медичного огляду на стан сп`яніння, обов`язковість якого встановлена законодавством.

Згідно статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Крім того, суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП складено уповноваженою посадовою особою, відповідно до вимог ст. ст. 254, 256 КУпАП та підстав для визнання його недопустимим доказом суд не вбачає.

Як визначено п. 3 Порядку, огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність). Відповідно до п. 6 цього Порядку водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. А згідно п. 8 у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Враховуючи вказане та аналізуючи матеріли справи, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 на пропозицію працівника поліції, яка зафіксована на відеозаписі, відмовився пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння. Вказана обставина підтверджується належними та допустимими доказами, дослідженими судом в судовому засіданні та не спростовується наведеними стороною захисту доводами.

Щодо тверджень захисника про те, що ОСОБА_1 не роз`яснено його права передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, суд не приймає до уваги, оскільки дані доводи спростовуються пунктом 13 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №648455 від 24.04.2026, ОСОБА_1 роз`яснено його права та обов`язки, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП. Протокол підписано ОСОБА_1 без будь-яких зауважень. Окрім цього, ОСОБА_1 під час оформлення протоколу жодним чином не заперечував працівникам поліції відносно того, що саме він керував транспортним засобом.

Доводи захисту про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення повністю спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами, крім того, суд розцінює дані доводи виключно для уникнення відповідальності.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення є необґрунтованим. Суд враховує високий ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, оскільки керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння створює реальну загрозу життю та здоров`ю учасників дорожнього руху.

Таким чином, клопотання захисника про закриття справи про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення не підлягає задоволенню.

Суд виходить із того, що визнання доказів недопустимими відбувається не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у випадку істотного порушення прав і свобод людини (постанови Верховного Суду від 28.01.2020 у справі №359/7742/17 (провадження №51-2114км19). Суд, вирішуючи питання щодо допустимості доказу в кожному конкретному випадку виходить із фактично встановлених обставин.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП. У своїй сукупності ці докази є достатніми.

Таким чином, суд всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи вважає, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, підстави для закриття адміністративного правопорушення відсутні.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставин, згідно статті 34 КУпАП, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 , не встановлено.

Обставин, згідно статті 35 КУпАП, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , не встановлено.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За наведених обставин, суддя вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що передбачено санкцією даної статті.

Підстави для застосування іншого, більш м`якого або суворого стягнення, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.

Згідно з ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

У зв`язку з тим, що матеріали справи не містять відомостей про наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 , від сплати судового збору, тому відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з останнього необхідно стягнути на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн..

Керуючись ст. ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, 279, 283, 284 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Розрахункові рахунки для сплати штрафу (по справах про адмінправопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху): ЄДРПОУ: 37930566, отримувач коштів: ГУК у Черкаській області: 21081300, р/р: UA918999980313030149000023001, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081300.

На підставі частини другої статті 308 КУпАП, у разі несплати громадянином штрафу протягом 15 днів з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу.

Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, судовий збір на користь держави за ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення в сумі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок), який необхідно сплатити на наступні реквізити: стягувач: ДСА України; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Строк позбавлення права керування транспортними засобами обчислювати з дня набрання постановою законної сили.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Суддя Канівського

міськрайонного суду І. І. Деревенський