Постановление суда № 139259849, 25.08.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/13701/23

Провадження № 2/522/1329/26

УХВАЛА

25 серпня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд міста Одеси у складі:

головуючої судді Косіциної В.В.,

за участі секретаря судового засідання Гресько Б.Ю.,

розглянувши на підставі наявних матеріалів клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Гніздовської Ганни Михайлівни про огляд доказів за їх місцезнаходженням,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські Електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості вартості необлікованої електричної енергії.

Засідання по справі призначено на 25 серпня 2026 року.

20 липня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання представник ОСОБА_1 адвоката Гніздовської Ганни Михайлівни про огляд доказів за їх місцезнаходженням, у якому заявниця просила:

- поновити строк на подання клопотання про огляд доказів за їх місцезнаходженням;

- призначити огляд доказів за їх місцезнаходженням, а саме, квартири АДРЕСА_1 та ввідного вимикача, який було відмічено на схемі в акті про порушення №2.

17 серпня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника АТ «ДТЕК Одеські електромережі» надійшло заперечення на вказане клопотання, у якому заявниця просила відмовити у його задоволенні

У судове засідання, призначене на 25 серпня 2026 року учасники справи не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Будь-яких інших заяв або клопотань від учасників справи не надходило.

Суд дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору є стягнення вартості необлікованої електричної енергії за адресою: АДРЕСА_2 .

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідачка зазнаєчає про те, що між фактичними обставинами, та обставинами в акті наявні суттєві розбіжності, усунути які можливо шляхом проведення огляду доказів за їх місцезнаходженням.

У відповідності до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій (п. 3); сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (п. 4); запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (п. 5).

Згідно ч. 2 ст. 13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

У заяві про огляд доказів за їх місцезнаходженням відповідач просить поновити процесуальний строк для подання заяви.

Заява мотивована тим, під час допиту свідка останній повідомив, що йому було невідомо, чому в акті про порушення зазначено саме квартиру відповідачки. Заявниця вказує, що отримавши усі пояснення та ознайомившись з матеріалами справи №522/4729/23 відповідачка вважає за доцільне оглянути докази за їх місцезнаходженням. Зазначає, що оскільки справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, а попереднє клопотання не було розглянуто по суті, відповідачкою було пропущено відповідний строк, а тому, він підлягає поновленню.

Згідно ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (постанова Верховного Суду від 23.10.2019 року у справі № 917/1307/18).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.11.2022 року у справі №990/115/22, зазначила, зокрема, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ. Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) від 19 квітня 1994 року у справі Van de Hurk v. the Netherlands («Ван де Гурк проти Нідерландів»), № 288).

Виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд керується аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає: «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи, на що неодноразово наголошував ВС.

У п.7 ч.2 ст.197 ЦПК України вказано, що у підготовчому засіданні суд разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви.

Одеський апеляційний суд у постанові від 30.01.2025 року у справі №522/15477/23 вказав, що з врахуванням обставин даної справи, практики Верховного Суду та ЄСПЛ, а також того, що підготовче провадження у справі ще тривало, колегія суддів вважає, що твердження суду першої інстанції в протокольних ухвалах про те, що позивачем не було доведено поважності пропуску строку на подання доказів, є надмірним формалізмом, який не може бути підставою для порушення права позивача на справедливий розгляд справи

Тому, враховуючи зазначене, з метою забезпечення права відповідача на справедливий розгляд справи та недопущення розгляду справи із надмірним формалізмом, який порушує право на доступ до правосуддя в цілому, суд доходить до висновку про наявність підстав для визнання причин пропуску строку для подання відзиву поважними та його поновлення.

Згідно статті 85 ЦПК України, письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.

Про дату, час і місце огляду доказів за їх місцезнаходженням повідомляються учасники справи. Неявка цих осіб не є перешкодою для проведення огляду.

У разі необхідності, в тому числі за клопотанням учасника справи для участі в огляді доказів за їх місцезнаходженням, можуть бути залучені свідки, перекладачі, експерти, спеціалісти, а також здійснено фотографування, звуко- і відеозапис.

Про огляд доказів за їх місцезнаходженням складається протокол, що підписується всіма особами, які беруть участь в огляді. До протоколу додаються разом з описом усі складені або звірені під час огляду на місці плани, креслення, копії документів, а також зроблені під час огляду фотознімки, електронні копії доказів, відеозаписи тощо.

Якщо огляд здійснюється за відсутності хоча б однієї зі сторін, а також в інших випадках, коли суд визнає це за необхідне, суд забезпечує відеофіксацію огляду технічними засобами.

Особи, які беруть участь в огляді доказів за їх місцезнаходженням, мають право звертати увагу суду на ту чи іншу обставину, яка, на їхній погляд, має значення для повноцінного проведення огляду, встановлення обставин, які мають значення для розгляду справи, робити свої зауваження щодо протоколу огляду.

Оскільки, представник відповідача у клопотанні про огляд доказів за їх місцезнаходженням просить провести огляд об`єкта нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 та який є предметом спору, суд вважає, що зазначена процесуальна дія дасть змогу встановити факт того чи відомості, відображені в акті відповідають дійсності, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про огляд доказів за їх місцезнаходженням.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст..12, 76, 85, 97, 247, 258-260, 353, 354 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Гніздовської Ганни Михайлівни про огляд доказів за їх місцезнаходженням - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк для подання клопотання про огляд доказів за їх місцезнаходженням.

Провести огляд доказів за їх місцезнаходженням, а саме, квартири АДРЕСА_1 та ввідного вимикача, який було відмічено на схемі в акті про порушення №2.

Для проведення огляду об`єкта за його місцезнаходженням залучити спеціаліста, обов`язок із забезпечення явки якого покласти на відповідача та представника відповідача.

Призначити виїзне засідання по справі на 21 вересня 2026 року о 12 годині 00 хвилин за адресою: м. Одеса, пров. Бісквітний, 16-Б.

Відкласти судовий розгляд справи на 23 вересня 2026 року о 12 годині 00 хвилин у приміщенні суду за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 33, зал № 223.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення, прийняте за наслідками розгляду справи.

Суддя Косіцина В.В.