Постановление суда № 139258583, 21.08.2026, Недригайлівський районний суд Сумської області

Провадження № 2-п/582/10/26

Справа № 582/1535/25

Копія

У Х В А Л А

"21" серпня 2026 р.

Суддя Недригайлівського районного суду Сумської області Яковенко Н.М., розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Дешко В.О., про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія "КредитКапітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Заочним рішенням Недригайлівського районного суду від 12 червня 2026 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" та стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором, судові витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу. Роз`яснено порядок перегляду заочного рішення, порядок його оскарження та набрання рішенням законної сили.

Представник відповідача ОСОБА_1 , адвокат Дешко В.О., звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення, в якій просить поновити строк на подання зави про скасування заочного рішення та просить скасувати заочне рішення Недригайлівського районного суду Сумської області від 12 червня 2026 року у цій цивільній справі.

Клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення обґрунтовано тим, що відповідачка ухвалу про відкриття провадження та виклики до суду не отримувала, що позбавило її можливості реалізувати своє право на захист, подати відзив, надати відповідні докази.

Вивчивши підстави клопотання про поновлення процесуального строку, суддя дійшов наступного висновку.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення від 29.10.2015 у справі «Ustimeтko v. Ukraine», п.46)».

Отже, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.

Усталеним у практиці ЄСПЛ також є підхід щодо врахування таких обставин при оцінці поважності причин пропуску строку звернення до суду та прийняті рішень про його поновлення: 1) складність справи, тобто обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі.

З огляду на сформовані критерії, за обставинами цієї справи при вирішенні питання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення підлягає оцінці, зокрема, процесуальна поведінка відповідачки під час розгляду справи в суді, а також її дії після отримання інформації про постановлене рішення.

Відповідно до частини другої статті 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (частини третя, четверта статті 284 ЦПК України).

Водночас норми ЦПК України не визначають спеціального механізму процесуального реагування суду на пропуск відповідачем строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, якщо заявник не подав клопотання про поновлення пропущеного строку або якщо причини, зазначені ним у відповідному клопотанні, визнані судом неповажними.

Наслідки пропуску процесуальних строків на вчинення процесуальних дій передбачені у статті 126 ЦПК України. Відповідно до частини першої цієї статті із закінченням встановленого законом або судом строку втрачається право на вчинення процесуальних дій. Таке право втрачається в силу закону, тому не потребує додаткового визнання судом. Суд лише констатує пропуск процесуального строку та відсутність поважних причин для його поновлення, якщо була подана заява про поновлення такого строку.

Окремо ЦПК України встановлює наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, суд зобов`язаний залишити без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частина друга статті 126 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 12 червня 2024 року у справі №756/11081/20 (провадження № 14-25цс24) висловила позицію, що частину другу статті 126 ЦПК України треба розглядати у сукупності з нормами статті 127 цього Кодексу, якою встановлено процедуру поновлення пропущеного строку.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду зауважує, що зміст статей 284, 286, 287 ЦПК України не дає підстав для висновку, що у цих нормах міститься інакший порядок дій суду, ніж той, що встановлений у статтях 126, 127 цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду констатує, що інститут процесуальних строків є наскрізним та міжгалузевим інститутом процесуального права, а положення глави 6 «Процесуальні строки» розділу І «Загальні положення» ЦПК України застосовуються до всіх видів проваджень, на всіх стадіях цивільного судочинства, а також поширюються на процедури заочного розгляду цивільних справ, крім випадків, коли відповідними главами встановлені спеціальні правила.

Так само мають бути застосовані й загальні положення ЦПК України щодо подання та розгляду клопотань про поновлення процесуальних строків, якщо відповідною главою, присвяченою заочному розгляду, це питання прямо не врегульовано. Отже, якщо відповідач подає клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, суд повинен застосувати загальні положення ЦПК України, а саме статтю 127 цього Кодексу, у якій вказано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою від 08 грудня 2026 року відкрито спрощене провадження в цій справі, ухвалено проводити розгляд справи з повідомленням сторін.

Відповідачка ОСОБА_1 в перше судове засідання не з`явилася, у зв`язку з чим розгляд справи було відкладено на іншу дату.

Відповідачка викликалася повістками, які направлялася їй за встановленим її місцем реєстрації.

04.02.2026 представник відповідача Дешко В.О. через власний електронний кабінет подав заяву про вступ у справу як представника, на підтвердження чого подав копію ордера, копію свідоцтва, а також 04.02.2026 подав клопотання про відкладення судового розгляду у зв`язку з неможливістю його прибути в судове засідання. Це клопотання було судом задоволено, та розгляд справи відкладено на іншу дату.

Відзив на позов від відповідача та її представника до суду не надходив.

Протягом судового розгляду справи представником відповідача подавалися клопотання про відкладення розгляду справи з різних причин 27.03.2026, 27.05.2026, які були судом задоволені.

05.06.2026 представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням в іншому судовому засіданні.

Оскільки неможливість явки представника в судове засідання на 12.06.2026 не була підтверджена належними доказами, судом ухвалено продовжити розгляд справи без участі представника та цього ж дня ухвалене заочне рішення.

Заочне рішення від 12.06.2026 було направлено відповідачці рекомендованим листом з повідомленням про вручення та повернулося до суду не врученим з відміткою: адресат відсутній (а.с.170).

З Довідки про доставку електронного документу вбачається, що заочне рішення від 12.06.2026 було доставлено до електронного кабінету одержувача ОСОБА_2 23.06.2026 о 08:30 ( а.с.165).

Заяву про перегляд заочного рішення з клопотанням про поновлення процесуального строку до суду представник відповідачки ОСОБА_1 , адвокат Дешко В.О. подав до суду 31.07.2026, тобто поза межами встановленого законом строку на її подання.

При цьому причину подання заяви про перегляд заочного рішення суду поза межами строку з дня одержання його повного тексту представник обґрунтовує тим, що відповідачка ОСОБА_1 , ухвалу про відкриття провадження та виклики до суду не отримувала, що позбавило її можливості реалізувати своє право на захист, подати відзив, надати відповідні докази.

Разом з тим, у розгляді цієї справи брав участь її представник який належним чином (через електронний кабінет) неодноразово повідомлявся про розгляд справи та отримав заочне рішення 23.06.2026.

При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 130 ЦПК України, вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Статтею 126 ЦПК України встановлено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, суддя дійшов висновку про відсутність поважних обставин, що об`єктивно перешкоджали ОСОБА_1 та її представнику Дешко В.О. звернутися до суду із заявою про перегляд заочного рішення у визначений процесуальним законом строк, а тому клопотання представника про поновлення цього процесуального строку задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 126, 127, 253, 260, 261, 284, 353 ЦПК України -

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 про поновлення строку на подання заяви перегляд заочного рішення Недригайлівського районного суду від 12 червня 2026 року, відмовити.

Заяву представника ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення, залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя:підпис З оригіналом згідно

Суддя : Н. М. Яковенко