Постановление суда № 139257543, 26.08.2026, Гусятинський районний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2026 р. Справа № 596/1008/26

Провадження № 1-кс/596/179/2026

Слідчий суддя Гусятинського районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в селищі Гусятин клопотання слідчого СВ відділення поліції № 3 (м. Гусятин) Чортківського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за №62025140130001021 від 15 липня 2025 року, стосовно :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, із середньо-спеціальною освітою, одруженого, солдата, призваного за мобілізацією, на час інкримінованого кримінального правопорушення обіймав посаду номера обслуги 2 кулеметного відділення кулеметного взводу 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимому,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ відділення поліції № 3 (м. Гусятин) Чортківського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 у межах кримінального провадження №62025140130001021 від 15 липня 2025 року, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, звернувся до слідчого судді Гусятинського районного суду Тернопільської області, з клопотанням, в якому просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення посилається на те, що слідчою групою СВ відділення поліції № 3 (м. Гусятин) Чортківського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №62025140130001021 від 15 липня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 407 ч. 5 КК України.

Встановлено, що солдат військової служби за мобілізацією ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , всупереч вимог ст.ст. 9, 11, 12, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. І - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, з метою тимчасового ухилення від військової служби, 15 січня 2025 року самовільно залишив зосередження 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 в районі АДРЕСА_2 та в подальшому, проводив час на власний розсуд, чим вчинив самовільне залишення військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України (із змінами, внесеними згідно із Законом № 3233-ІХ від 13.07.2023).

Мотивуючи клопотання, слідчий посилається на обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5ст.407 КК України, та існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. Також зазначив, що враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним злочину, наявність перелічених ризиків, застосування менш суворих запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також для запобігання виникненню вищевказаних ризиків.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав вказане клопотання, з мотивів, наведених у ньому.

Захисник адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні щодо задоволення вказаного клопотання заперечував, просив застосувати до підозрюваного цілодобовий домашній арешт.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя доходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу. При цьому слідчий суддя повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.

Відповідно до приписів ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований, зокрема до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Як встановлено, слідчою групою СВ відділення поліції № 3 (м. Гусятин) Чортківського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №62025140130001021 від 15 липня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 407 ч. 5 КК України.

16 липня 2026 року слідчим за погодженням з прокурором складено письмове повідомлення про підозру відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а саме самовільне залишення військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

Письмове повідомлення про підозру вручено ОСОБА_4 у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, а саме шляхом його вручення 16.07.2026 близькому родичу - матері ОСОБА_8 , а також шляхом направлення його поштою 20.07.2026 на відому органу досудового розслідування адресу фактичного місця проживання останнього.

Ухвалою слідчого судді Гусятинського районного суду Тернопільської області від 28 липня 2026 року, надано дозвіл на затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , солдата, номера обслуги 2 кулеметного відділення кулеметного взводу 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Ухвалу направлено на виконання у відділення поліції № 3 (м. Гусятин) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області.

Постановою слідчого від 27.07.2026 року підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 оголошено у розшук.

26.08.2026 о 10 год. 12 хв. підозрюваного ОСОБА_4 затримано. 26.08.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.

Відповідно до частини першої статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини та додані до нього матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Зокрема, такими доказами є: повідомленням командира військової частини НОМЕР_1 про факт самовільного залишення частини солдатом ОСОБА_4 від 19.01.2025, матеріалами службового розслідування від 07.03.2025, рапортом про вчинене к/п від 15.01.2025, показання свідків свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_10 згідно протоколів їх допиту від 19.05.2026, інші матеріали кримінального провадження у їх сукупності.

При цьому, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу слідча суддя виходить не з точки зору доведеності вини підозрюваного, а з точки зору допустимості прийти до висновку, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Більше того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п.175 рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року, ЄСПЛ зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Отже, вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення доведена слідчим у клопотанні і прокурором в судовому засіданні та сумнівів не викликає.

За результатами розгляду клопотання, слідчий суддя також дійшов висновку, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених частиною першої статті 177 КПК України.

Так, встановлено ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, а тому, усвідомлюючи тяжкість інкримінованого злочину та розмір покарання, яке йому загрожує, він може умисно переховуватись суду, з метою уникнення передбаченої законом відповідальності. Крім того, призначення навіть мінімального покарання, за умови доведеності його вини у вчиненні інкримінованого діяння, може стати підставою та мотивом для його переховування від органів досудового розслідування та суду.

Як слідує із матеріалів клопотання, ОСОБА_4 неодноразово викликався до слідчого для допиту та участі в інших процесуальних діях, а саме шляхом направлення повісток у Гримайлівську селищну раду для вручення їх ОСОБА_4 за адресою фактичного місця проживання та реєстрації останнього, а також повістки направлено поштою на відому органу досудового розслідування адресу фактичного місця проживання останнього.

Проте, ОСОБА_4 жодного разу у визначені дати і час до органу досудового розслідування не з`явився. Про причини свого неприбуття належним чином не повідомив.

Постановою слідчого від 27.07.2026 підозрюваного ОСОБА_4 оголошено у розшук.

Вищенаведені обставини дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 умисно переховується від органу досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

А тому ризик переховуватись від суду є доведеним.

Також, слідчий суддя бере до уваги обґрунтованість підозри та відомості щодо особи підозрюваного ОСОБА_4 , який офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходу, не вперше притягується до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, негативно характеризується за місцем несення служби, що в сукупності свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на який вказує прокурор в клопотанні.

При цьому суд враховує, що КПК України не вимагає доведення того, що обвинувачений обов`язково здійснить дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а вимагає встановлення достатньої ймовірності їх вчинення, яка виправдовує подальше застосування запобіжного заходу.

Таким чином, під час розгляду клопотання сторона обвинувачення довела існування ризику: переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду, можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України слугує підставою для застосування запобіжного заходу.

Водночас наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, прокурором належним чином не доведено. Зокрема, у клопотанні та під час його розгляду прокурором не наведено конкретних обставин, які б свідчили про реальність такого ризику, а також не обґрунтовано, у який саме спосіб підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя відповідно до вимог ст. 178 КПК України та на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив в сукупності всі обставини, зокрема: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та його обставини, тяжкість кримінального правопорушення, яке згідно статті 12 КК України є тяжким злочином, покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винним, а також вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність його соціальних зв`язків; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей та його репутацію.

Частиною 1 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Отже, слідчий суддя повинен з`ясувати наявність достатніх даних, які б свідчили, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, та відповідно, наявність обставин, які б обґрунтовували застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи встановлені обставини, слідчий суддя не знаходить підстав щодо застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, які були встановлені в ході розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу. З цих підстав доводи сторони захисту про можливість застосування до обвинуваченого цілодобового домашнього арешту є непереконливими.

На переконання слідчого судді, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, співрозмірним із тяжкістю інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, у повній мірі може забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 та запобігти встановленим в ході розгляду клопотання ризикам, передбаченим ч.1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні зокрема щодо злочину, передбаченого статтею 407 цього Кодексу.

Враховуючи обставини кримінального провадження, особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу в межах розміру, передбаченого п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Саме такий розмір застави, який є мінімальним, встановленій кримінальним процесуальним законом для даної категорії злочинів, на переконання слідчого судді, з одного боку, не є явно непомірним для підозрюваного, а з іншого зможе забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, належну процесуальну поведінку та запобігти встановленим ризикам, оскільки у разі невиконання таких обов`язків застава підлягатиме зверненню в дохід держави.

Крім того, застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, яка може бути ним внесена у будь-який момент, суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_4 обов`язки відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст.176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання слідчого СВ відділення поліції № 3 (м. Гусятин) Чортківського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за №62025140130001021 від 15 липня 2025 року, задовольнити

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк до 23 год 59 хв 24 жовтня 2026 року.

Визначити заставу у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень в національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації в Тернопільській області на наступний депозитний рахунок: ТУ ДСА України в Тернопільській області код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Банк отримувача ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA358201720355219001000003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_4 у справі № 596/1008/26, згідно ухвали слідчого судді Гусятинського районного суду Тернопільської області від 26.08.2026.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 передбачені ч.5 ст.194 КПК України обов`язки:

-прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним викликом;

-не відлучатися за межі селища Гримайлів Чортківського району без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-здати на зберігання в органи ДМС України свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що він звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної в даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання його під вартою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення негайно здійснює розпорядження про звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, прокурора та суд.

З моменту звільнення з - під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити на два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.

Ухвала слідчої судді щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали негайно після її оголошення вручити учасникам провадження, а також надіслати уповноваженій службовій особі у місця ув`язнення.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Гусятинського районного суду

Тернопільської області ОСОБА_11