Постановление суда № 139249585, 12.08.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11590/26

1-кс/308/4923/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2026 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області майор поліції ОСОБА_6 погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12024070000000483 від 04.10.2024 року, про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Потсдам, Німеччина, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, з вищою освітою, тимчасово непрацюючого, одруженого, маючого на утриманні двох дітей, інваліда ІІІ групи, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України, -

встановив:

З клопотання та доданих до нього матеріалів встановлено, що слідчими відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 305, ч.3 ст. 307 Кримінального кодексу України (далі КК України), відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024070000000483 від 04.10.2024.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням точний час, але не пізніше 04.10.2024, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи у невстановленому на даний час органом досудового розслідування місці, але на території Закарпатської області, вирішили утворити та очолити стійке злочинне об`єднання організовану групу. Метою діяльності вказаної групи стало протиправне особисте збагачення шляхом вчинення систематичної, протягом невизначеного терміну часу контрабанди психотропних речовин, тобто їх переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, а також незаконного придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконного збуту психотропної речовини, обіг якої обмежено «метамфетамін», на території Закарпатської області.

Водночас ОСОБА_4 та ОСОБА_8 розуміючи, що вказана діяльність є протиправною, має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлена тяжкими наслідками не лише для здоров`я конкретної особи, а й для здоров`я населення в цілому, усвідомлюючи, що самостійно реалізувати свій злочинний умисел вони не зможуть, оскільки така протиправна діяльність потребує чітких та узгоджених дій, значної кількості людей, ОСОБА_4 , діючи спільно та за взаємною згодою із ОСОБА_8 , у різний період часу при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах залучив в якості виконавців своїх знайомих ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також інших невстановлених на даний час органом досудового розслідування осіб.

З метою утворення організованої групи ОСОБА_4 та ОСОБА_8 визначили мінімально необхідну для досягнення загальної злочинної мети кількість учасників, необхідні особисті якості кожного із них, такі як здатність виконувати злочинні вказівки, схильність до вчинення кримінальних правопорушень, а також вузьку злочинну спеціалізацію діяльності вказаного злочинного об`єднання та можливість виїзду за межі України в умовах воєнного стану.

Також, з метою забезпечення існування та функціонування організованої групи ОСОБА_4 та ОСОБА_8 спільно розробили єдиний злочинний план, спрямований на безперешкодну, протягом невизначеного проміжку часу, систематичну контрабанду психотропних речовин, тобто їх переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, а також незаконного придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконного збуту психотропної речовини, обіг якої обмежено «метамфетамін», на території Закарпатської області, з розподілом ролей та функцій кожного із учасників вказаного злочинного об`єднання на кожному етапі реалізації злочинного умислу.

При цьому ОСОБА_4 , як співорганізатор і керівник організованої групи, забезпечував виконання наступних функцій, зокрема, але не виключно:

- визначення напрямків злочинної діяльності, її загальне планування, доведення завдань та планів іншим учасникам, координація їх дій;

- організація функціонування стійкого злочинного об`єднання шляхом встановлення взаємодії її учасників;

- впровадження спільних неформальних правил поведінки всередині злочинного об`єднання, обов`язкових для виконання всіма учасниками;

- отримання психотропної речовини на території Закарпатської області, яку відправляв ОСОБА_8 з Словацької Республіки та яку перевозили ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ;

- пошук потенційних покупців та збувачів психотропної речовини на території України, ведення перемовин із ними з цих питань;

- організація розгалуженої мережі покупців та збувачів психотропних речовин споживачам на території м. Мукачево та Мукачівського району Закарпатської області (організація логістики, організація залучення нових «клієнтів» споживачів, організація засобів комунікації між збувачами та споживачами психотропних речовин);

- організація обліку та звітності, організація «інкасації» грошових коштів, одержаних злочинним шляхом з подальшим їх розподілом між учасниками організованої групи.

ОСОБА_8 , як співорганізатор і керівник організованої групи, забезпечував виконання наступних функцій, зокрема, але не виключно:

- визначення напрямків злочинної діяльності, її загальне планування, доведення завдань та планів іншим учасникам, координація їх дій;

- організація функціонування стійкого злочинного об`єднання шляхом встановлення взаємодії її учасників;

- впровадження спільних неформальних правил поведінки всередині злочинного об`єднання, обов`язкових для виконання всіма учасниками;

- перебуваючи більшість часу на території Словацької Республіки та маючи тісні злочинні зв`язки в інших країнах Європейського Союзу відповідав за отримання наркотичних засобів та психотропних речовин на території країн Європейського Союзу за найнижчими цінами;

- забезпечував упакування психотропної речовини у спосіб, який би забезпечував неможливість вільного її виявлення іншими особами, зокрема під час незаконного переміщення через державний кордон України з країн Європейського Союзу;

- організація прихованого відправлення психотропної речовини з Словацької Республіки на територію України;

- організація розгалуженої мережі покупців та збувачів психотропних речовин споживачам на території Закарпатської області (організація логістики, організація залучення нових «клієнтів» споживачів, організація засобів комунікації між збувачами та споживачами психотропних речовин);

Залучені до організованої групи в якості виконавців ОСОБА_9 та

ОСОБА_10 виконували наступні функцій, зокрема, але не виключно:

- отримання від ОСОБА_8 психотропних речовин на території Словацької Республіки та незаконне їх переміщення через державний кордон України з приховуванням від митного контролю (контрабанда);

- незаконне придбання, зберігання, перевезенням з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин на території Закарпатської області;

- виконання інших завдань та вказівок ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , звітування про їх виконання.

Згідно з положеннями ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» діяльність з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин на території України дозволяється лише в цілях і в порядку, встановлених цим Законом, а в передбачених ним випадках - у порядку, що встановлюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України та відповідних центральних органів виконавчої влади.

Діяльність з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, включених до таблиць II і III Переліку, та прекурсорів, включених до таблиці IV Переліку, здійснюється суб`єктами господарювання за наявності в них ліцензії на здійснення відповідних видів діяльності, крім випадків, передбачених ст. 19 цього Закону.

Абзацом другим ст. 12 даного Закону передбачено, що обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, включених до таблиць II і III Переліку, допускається для використання у медичній практиці за призначенням лікаря.

Частиною першою ст. 17 даного Закону унормовано, що діяльність з виробництва, виготовлення, зберігання, перевезення, придбання, реалізації (відпуску), ввезення на територію України, вивезення з території України, використання, знищення наркотичних засобів, у тому числі рослин, і психотропних речовин, включених до таблиць II і III Переліку, а також діяльність із зберігання, перевезення, придбання, реалізації (відпуску), ввезення на територію України, вивезення з території України, використання, знищення рослин, включених до списку № 4 таблиці I Переліку, здійснюється юридичними особами всіх форм власності за наявності у них ліцензії на здійснення відповідних видів діяльності. Зазначена у цій частині діяльність здійснюється з дотриманням встановлених цим Законом обмежень обігу окремих наркотичних засобів, психотропних речовин.

Ст. 27 даного Закону визначено, що придбання фізичною особою за медичними показаннями лікарських засобів, які містять наркотичні засоби, психотропні речовини, включені до таблиць II і III Переліку здійснюється за електронним рецептом лікаря, виписаним за правилами виписування рецептів на лікарські засоби, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я.

Відповідно до списку № 2 таблиці ІІ «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 за №770, метамфетамін відноситься до переліку психотропних речовин, обіг яких обмежено.

У період з часу створення не пізніше 04.10.2024, створена ОСОБА_4 та ОСОБА_8 організована група вчинила ряд особливо тяжких злочинів, пов`язаних із контрабандним переміщенням психотропної речовини «метамфетамін», через державний кордон України та незаконним придбанням, зберіганням, перевезенням з метою збуту на території Закарпатської області, зокрема.

Так, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , діючи умисно в складі організованої групи, реалізуючи єдиний злочинний план, за координацією дій із ОСОБА_4 , у невстановлений органом розслідування точний час, але не пізніше 21.12.2025, перебуваючи в Словацькій Республіці, отримали, отже у такий спосіб незаконно придбали від ОСОБА_8 речовину вагою 1458, 9744 грама, яка згідно висновку експерта № СЕ-19/107-25/14993-НЗПРАП є психотропною речовиною обіг якої обмежено «метамфетамін», що відповідно до таблиці 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу» (в редакції Наказу Міністерства охорони здоров`я № 634 від 29.07.2010) є особливо великим розміром, яку розділили на 2 (два) прозорі поліетиленові пакети, з яких один пакет приховали від митного контролю в середині паперової упаковки з пральним порошком, а другий - за допомогою спеціальної пов`язки начепили на спину ОСОБА_11 .

Після цього, використовуючи транспортний засіб марки AUDI Q3, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_9 , намагалися перевезти вказану психотропну речовину через митний пункт пропуску « ІНФОРМАЦІЯ_5 », що за адресою: АДРЕСА_3 , під час чого були затриманні працівниками правоохоронних органів.

Таким чином ОСОБА_4 підозрюється у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України, а саме контрабанда психотропних речовин, тобто їх переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, вчинена організованою групою, в особливо великих розмірах.

Крім того, ОСОБА_9 , у невстановлений точний час, однак не пізніше 21.12.2025, діючи умисно, втілюючи у життя єдиний злочинний план організованої групи, при невстановлених органом досудового розслідування, за координацією ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , отримала, отже у такий спосіб придбала від інших на даний час невстановлених учасників організованої групи, перевезла та в подальшому зберігала з метою збуту в орендованій нею квартирі за адресою: АДРЕСА_4 , речовину вагою 1105,1391 грама, яка згідно висновку експерта № СЕ-19/107-25/14992-НЗПРАП є психотропною речовиною обіг якої обмежено «метамфетамін», що відповідно до таблиці 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу» (в редакції Наказу Міністерства охорони здоров`я № 634 від 29.07.2010) є особливо великим розміром.

Крім цього, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , діючи умисно, в складі організованої групи, реалізуючи єдиний злочинний план, за координацією дій із ОСОБА_4 , у невстановлений органом розслідування точний час, але не пізніше 21.12.2025, перебуваючи в Словацькій Республіці, повторно отримали, отже у такий спосіб незаконно придбали від ОСОБА_8 речовину вагою 1458, 9744 грама, яка згідно висновку експерта № СЕ-19/107-25/14993-НЗПРАП є психотропною речовиною обіг якої обмежено «метамфетамін», що відповідно до таблиці 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу» (в редакції Наказу Міністерства охорони здоров`я № 634 від 29.07.2010) є особливо великим розміром, яку розділили на 2 (два) прозорі поліетиленові пакети та у подальшому незаконно зберігали з метою збуту один пакет в середині паперової упаковки з пральним порошком, а другий - за допомогою спеціальної пов`язки начепили на спину ОСОБА_11 .

Після цього, використовуючи транспортний засіб марки AUDI Q3, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_9 , намагалися незаконно перевезти вказану психотропну речовину через митний пункт пропуску « ІНФОРМАЦІЯ_5 », що за адресою: АДРЕСА_3 , під час чого були затриманні працівниками правоохоронних органів.

Таким чином ОСОБА_4 підозрюється у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України - незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту психотропних речовин, вчиненні повторно, в особливо великих розмірах, організованою групою.

18.06.2026 ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 305, ч.3 ст. 307 КК України.

18.06.2026 слідчим суддею ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо ОСОБА_4 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 16.08.2026.

06.08.2026 до матеріалів кримінального провадження № 12024070000000483 було приєднано матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про вчинення ними кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.305 та ч. 3 ст. 307 КК України, відомості щодо яких внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025070000000496 від 24.11.2025, дев`яти місячний строк яких закінчується 21.09.2026.

Клопотання мотивоване тим, що з метою виконання завдань кримінального провадження, зокрема шляхом забезпечення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, є обґрунтована необхідність у продовженні строку досудового розслідування для проведення ряду слідчих та процесуальних дій, зокрема: у встановленому законом порядку зняти гриф таємності з матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій; отримати висновки експертиз, які ще тривають, здійснити тимчасовий доступ до інформації, яка знаходиться у володіння операторів мобільного зв`язку, встановити причетність до вчинення вказаних кримінальних правопорушень інших осіб та надати їх діям належну правову кваліфікацію; отримати матеріали від учасників спільної слідчої групи (Словацької та Чеської Республік) зокрема повідомлень про підозру, матеріали НСРД..

Результати проведення вищеописаних слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій мають значення для досудового розслідування та можуть бути використані як докази обставин вчинення кримінального правопорушення.

Необхідним строком для проведення вказаних слідчих (розшукових) та процесуальних дій є додатковий строк 9 місяців, який є обґрунтованим на даному етапі досудового розслідування, зумовлений необхідністю отримання доказів за результатами проведених експертиз, оглядів вилучених речей та інформації, а також зважаючи на те, що раніше вказані слідчі та процесуальні дії не могли бути проведені з об`єктивних причин, у зв`язку із тривалим періодом здійснення доступу та проведення аналізу інформації, отриманням дозволів суду на проведення таких процесуальних дій, тривалістю проведення експертиз та інших слідчих дій та розшукових заходів, та отриманням інформації від учасників ССГ що пов`язано з складністю провадження.

Повідомлена ОСОБА_4 підозра обґрунтовується зібраними в ході досудового розслідування фактичними даними (доказами) в своїй сукупності, а саме: протоколами огляду місця події, протоколами обшуку, висновками експерта, протоколами НСРД.

Так, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, які належать до категорії особливо тяжких і за які йому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі строк до 12 років.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які відповідно до вимог ч. 3 ст. 199 КПК України не зменшились та продовжують існувати, а тому в сторони обвинувачення виникла необхідність у продовженні відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Наявний ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, оскільки злочин, який інкримінується ОСОБА_4 є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Так, у ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Вищевказані обставини, а також той факт, що ОСОБА_4 , проживає на території Закарпатської області яка межує з країнами Європейського Союзу, дають підстави вважати, що ОСОБА_10 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, може переховування від органів досудового розслідування та має реальні можливості покинути територію України а також переховуватись на території України.

Як встановлено, підозрюваний ОСОБА_4 проживає в с. Ключарки Мукачівського району Закарпатської області та протягом 2025 року неодноразово виїжджав за межі України.

Крім того, ОСОБА_4 може незаконно впливати на експертів у даному кримінальному провадженні, зокрема у вказаному провадженні є необхідність у проведенні ряду експертиз, допит осіб в якості свідків із обставин, що мають значення для кримінального провадження, які відомі підозрюваному, як під час досудового розслідування так і у ході судового розгляду кримінального провадження, у тому числі тих, які ще не допитані з об`єктивних причин, та будуть допитані у ході подальшого досудового розслідування.

Оцінюючи можливість впливу на свідків, слід виходити із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - шляхом допиту особи в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

Крім цього встановлено, що ОСОБА_4 користується авторитетом у кримінальному середовищі, має на нього значний вплив як в Закарпатській області, так і за її межами, неодноразово попадав в поле зору правоохоронних органів. Вказане дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу зі сторони підозрюваного, який перебуває на волі, на свідків, їх родичів, в тому числі із застосуванням психологічного та фізичного насильства або ж шляхом підкупу з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань, приховування їх від органів досудового розслідування та суду, що утруднить встановлення дійсних обставин справи.

Аналогічні протиправні методи впливу можуть бути застосовані як до експертів, які виконуватимуть експертизи у даному кримінальному провадженні, у тому числі у спосіб вступу у поза процесуальні корупційні відносини з метою схиляння їх до проведення необ`єктивного дослідження, складання неправдивих висновків, або відмови від надання таких, так і до потерпілого, з метою надання ним неправдивих показань.

Знаходячись на волі, ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання.

У органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов`язаний із позбавленням волі, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 .

Таким чином, з урахуванням характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються підозрюваному, обставини вчинення правопорушення, тяжкості покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, сторона обвинувачення вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає меті, з якою він застосовується. Даний запобіжний захід позбавляє можливості підозрюваного перешкодити кримінальному провадженню, ухилитися від органів досудового розслідування та суду, а також мати можливість незаконно впливати на учасників провадження як на стадії досудового розслідування так і під час судового розгляду.

Враховуючи зазначені вище обставини, вважає неможливим запобігання вказаним ризикам шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м`яких запобіжних заходів, окрім як тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор відомості, викладені в клопотанні підтримав, просив його задовольнити.

В судовому засіданні захисник підозрюваного заперечував проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляду тримання під вартою ОСОБА_4

клопотання є формальним, з огляду на те, що за змістом клопотання ідентичне тому клопотанню, яке було подано в день обрання запобіжного заходу. Серед додатків до клопотання містяться докази, які не відносяться до даного кримінального провадження, зокрема протокол обшуку від 27.02.2026 року, висновок експерта від 03.06.2026 року №СЕ-19/107-26/2593-ВТХ, висновок експерта від 01.04.2026 року №СЕ-19/107-26/2598-БЛ, повідомлення про підозру від 28.02.2026, які відноситься до провадження №12026070000000070 та протокол огляду від 21.12.2025, висновок експерта від 01.04.2026 року №СЕ-19/107-26/2598-БЛ, висновок експерта від 22.12.2025 року №СЕ-19/107-25/14992-НЗПРАП, висновок експерта від 22.12.2025 року №СЕ-19/107-25/14993-НЗПРАП, протоколи НСРД, які відносяться до провадження 12025070000000496.

Відтак клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 саме по собі не відповідає вимогам ст. 199 КПК України, воно необґрунтоване та не мотивоване, нічим не доведене, а відтак є всі підстави обрання щодо підозрюваного альтернативного запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою.

Щодо ризиків, то зазначила, що ризик переховування на який посилається сторона обвинувачення , обґрунтований лише тяжкістю покарання, тоді як Європейський суд з прав людини вказує, що небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших релевативних факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральності, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

Підозрюваний не може жодним чином впливати на свідків чи інших учасників кримінального провадження, оскільки такий ризик може убезпечуватися покладанням відповідних обов`язків на підозрюваного шляхом заборони спілкування зі свідками, експертами та іншими учасниками кримінального провадження. Ризик тиску на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу.

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, є надуманий та нічим не підтверджений та спростовується тим, що підозрюваний до цього часу не притягався до кримінальної відповідальності.

Ризик вчинення іншого правопорушення може бути забезпечений покладанням відповідних обов`язків на обвинуваченого та не може ставитись як єдиний ризик покладений в основу застосування запобіжного заходу тримання під вартою.

Слід привернути увагу до Рішення КСУ від 21.07.2026 року у справі за конституційною скаргою ОСОБА_12 щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу п`ятого частини п`ятої статті 182 КПК України, де суд констатував, що також під час вирішення питання щодо обрання запобіжного заходу, крім оцінки наявності ризиків, зазначених у статті 177 Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити сукупно низку обставин, перелік яких міститься в частині першій статті 178 Кодексу.

Передусім Конституційний Суд України наголошує на принципі «свобода має перевагу над її обмеженням».

Крім того, зазначає, що слід врахувати, що ОСОБА_4 є особою не судимою, одружений, має на утриманні неповнолітніх дітей, є інвалідом ІІІ групи, переніс нещодавно оперативне втручання, закордонного паспорту не має, оскільки такий зданий до ДМС на виконання ухвали (308/2849/26), має постійне місце проживання.

Відповідно до чинного законодавства України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, що застосовується лише у випадках, коли неможливо забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного шляхом застосування м`якших запобіжних заходів.

Просила обрати альтернативний запобіжний захід у виді застави.

Підозрюваний підтримав свого захисника.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що слідчими відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 305, ч.3 ст. 307 Кримінального кодексу України (далі КК України), відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024070000000483 від 04.10.2024.

18.06.2026 ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305 КК України, а саме контрабанда психотропних речовин, тобто їх переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, вчинена організованою групою в особливо великих розмірах та ч. 3 ст. 307 КК України - незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту психотропних речовин, вчиненні повторно в особливо великих розмірах, організованою групою.

18.06.2026 слідчим суддею ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 16.08.2026.

06.08.2026 до матеріалів кримінального провадження № 12024070000000483 було приєднано матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про вчинення ними кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.305 та ч. 3 ст. 307 КК України, відомості щодо яких внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025070000000496 від 24.11.2025, дев`яти місячний строк яких закінчується 21.09.2026.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з положеннями ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження дії запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного, слідчий суддя має врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

При дослідженні доданих до клопотання доказів, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність гр. ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч.3 ст. 307 КК України. Обґрунтованість підозри стверджується наявними в долучених на обґрунтування клопотання документах даними, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Частинами 1, 3 ст. 197 КПК України встановлено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Розглядаючи необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не відпали і не зменшилися з часу обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу. Докази, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні.

На підставі вищенаведеного, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення поданого клопотання.

Слідчий суддя зазначає, що окрім наявної обґрунтованої підозри, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості інкримінованого підозрюваному злочину, встановлені ризики є дійсними та триваючими, і виключають, на даний час, можливість зміни міри запобіжного заходу щодо підозрюваного на більш м`який. Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого слідчим суддею, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

Слідчий суддя також враховує те, що підозрюваному ОСОБА_4 інкримінується вчинення, зокрема, особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, що створює загрозу для життя та здоров`я суспільства, та вважає за недоцільне визначати підозрюваному ОСОБА_4 заставу як альтернативний запобіжний захід.

Керуючись ст. ст. 183, 197, 199, 309 КПК України, слідчий суддя -

постановив:

Клопотання задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою на період досудового розслідування, але не більше ніж на 60 днів до 21 вересня 2026 року включно без визначення розміру застави.

Копію ухвали вручити підозрюваному, захиснику та прокурору.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Оголошення повного тексту ухвали 14 серпня 2026 року о 16 год. 45 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1