Постановление суда № 139246404, 24.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі

без проведення судового засідання

24 серпня 2026 року м. Київ № 320/25561/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Жукова Є.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовомОСОБА_1 доВійськово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 - протиправне прийняття незаконного направлення від 27 квітня 2026 №7180417 ІНФОРМАЦІЯ_1 про примусове проходження ОСОБА_1 військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2026 позовну заяву розподілено судді Жуковій Є.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.10.2026 позовну заяву залишено без руху, встановлено спосіб та строк усунення виявлених недоліків.

13 липня 2026 року до відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) Київського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Дослідивши вищезазначену заяву, суд дійшов висновку про те, що позивачем усунуто недоліки позову в установлений судом строк.

Вирішуючи питання щодо того, за якими правилами позовного провадження буде розглядати ця справа, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частиною четвертою цієї статті встановлено виключний перелік справ, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження, а саме у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Також, частиною другою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Водночас, пункт 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України надає право суду віднести будь-яку іншу справу, у якій суд дійде висновку про її незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, тобто ті, які передбачені частиною четвертою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд враховує, що відповідно до положень частини 4 статті 12 та частини 4 статті 257 КАС України ця справа не належить до категорій справ, які розглядаються виключно за правилами загального провадження та не належить до категорій справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачений порядок, згідно якого при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує, зокрема, категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків; кількість сторін та інших учасників справи, тощо.

За приписами частини 2 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, предмет та підстави позову, склад учасників спору, суд вбачає наявність підстав для розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Вирішуючи питання щодо необхідності залучення до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача - Голову Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , суд враховує наступне.

Положеннями частини 2, 4 статті 49 КАС України передбачено, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Отже, як слідує із вище зазначеного, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача залучаються до участі у справі з урахування вимог встановлених процесуальним законом.

Ключовою вимогою, встановленою процесуальним законом, щодо залучення третьої особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача є те, що рішення прийняте у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки.

В даному випадку, серед суб`єктного складу учасників спору, позивач визначає Голову Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 в якості третьої особи на стороні відповідача.

Однак, позивачем взагалі на зазначено на яких підставах зазначену вище особу варто залучити до участі у справі та яким чином прийняте рішення у справі може вплинути на його права, свободи, інтереси або обов`язки.

Таким чином, суд не вбачає правових підстав для залучення Голови Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Щодо заяви представника позивача про виклик свідків, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 65 КАС України як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з`ясувати у справі.

Свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або учасників справи. Учасник справи, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинен зазначити його ім`я, місце проживання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких він може дати показання ( частина 2 статті 65 КАС України).

В силу частини 1 статті 91 КАС України показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. (частина 1, 2 статті 92 КАС України).

Водночас, суд не вбачає підстав для виклику свідків на даній стадії розгляду справи, оскільки обставини, які представник позивача зазначає в якості підстав для виклику свідка можуть бути підтверджені матеріалами справи.

Окрім того, враховуючи те, що судовий розгляд справи вирішено здійснювати без виклику сторін, суд дійшов висновку, що заявлене клопотання про виклик свідків належить залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 171, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Відкрити провадження в адміністративній справі.

2. Розгляд справи здійснюватиметься суддею Жуковою Є.О. одноособово за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257-262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи.

3. Повідомити позивача, що відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

4. Витребувати відповідача завірені належним чином копії:

- направлення на проходження військово-лікарської комісії;

- картки обстеження та медичного огляду позивача;

- довідки про проходження позивачем військово-лікарської комісії, разом із усіма додатками та матеріалами на підставі яких остання прийнята;

- інформацію щодо подання позивачем під час проходження військово-лікарської комісії своєї медичної документації;

- всіх матеріалів, що були або мали бути взяті до уваги при прийнятті спірного рішення, вчинення бездіяльності/дій.

Для подання до суду витребуваних доказів встановити п`ятнадцятиденний строк з дати отримання копії ухвали.

5. Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов з врахуванням положень ст. 162 КАС України. Одночасно з наданням (надісланням) відзиву до суду, його копія та додані до нього документи повинні бути надіслані (надані) іншим учасникам відповідно до ч. 3 ст. 162 КАС України.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).

Відповідно до ч. 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

6. У разі подання відповідачем відзиву на позовну заяву, встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив з врахуванням вимог ст. 163 КАС України.

7. У разі подання позивачем відповіді на відзив, встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення з врахуванням положень ст. 164 КАС України.

8. Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від рішення по суті позовних вимог згідно до вимог ст.ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Жукова Є.О.