Решение № 139243140, 24.08.2026, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/1994/24

Провадження № 2/486/208/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Далматової Г.А.,

при секретарі Манзенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

учасники справи: позивач ТОВ «БІЗПОЗИКА», представник позивача Мишевська Н.М., Виноградов Ю.Е., відповідач ОСОБА_1 , представник відповідача Павленко А.С.,

В С Т А Н О В И В:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» (далі - ТОВ «БІЗПОЗИКА»), яке діяло через представника Мишевську Н.М., через підсистему «Електронний суд» звернулось з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що 01 березня 2024 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 488075-КС-002.

А саме, ТОВ «БІЗПОЗИКА» 01 березня 2024 року було направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 488075-КС-002 про надання кредиту. 01 березня 2024 року ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 488075-КС-002 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Того ж дня, між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 488075-КС-002 про надання кредиту.

ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 20000 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_1 .

Відповідач належним чином не виконує, свої зобов`язання за Кредитним договором, а тому станом на 14 листопада 2024 року утворилась заборгованість у розмірі 86854,50 грн, яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту 20000 грн, суми прострочених платежів по процентах 63854,50 грн, суми прострочених платежів за комісією 3000 грн.

Ухвалою суду від 05 грудня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

24 грудня 2024 року від представника відповідача Павленко А.С. через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона вказує на те, що відповідно договору відкриття кредитної лінії № 488075-КС-002, пунктом 2.8 сторони обумовили сукупну вартість кредиту лише в розмірі 51960 грн, яка включає 20000 гривень суми кредиту та 31960 грн процентів за користування кредитними коштами. Термін повернення кредитних коштів (заявлений строк користування кредитом) складав 24 тижні до 16 серпня 2024 року.

Також, вказує на те, що одним договором передбачено три процентні ставки за користування кредитними коштами: 2%, 1,2% та 0,95%.

З огляду на умови, на які погодилась Відповідач під час укладання кредитного договору та відповідно до п. 2.11. денна процентна ставка, яка застосовується під час розрахунку орієнтовної вартості наданого кредиту, становить 0,95 %, виходячи з чого загальні витрати за кредитом - 31960 гривень.

Вказує, на те, що у позовній заяві Позивач заявляє розрахунок заборгованості станом на 14 листопада 2024 року за кредитним договором № 488075-КС-002 в розмірі 86854,50 гривень, що складається з суми прострочених платежів 20000 грн, суми прострочених платежів по процентах 63854,50 грн, суми прострочених платежів за комісією 3000 грн.

Звертає увагу на суму прострочених платежів за процентами, яка становить 63854,50 грн та шляхом здійснення розрахунку за формулою (ЗВСК:63854,50 грн/ЗРК:20000 грн)/t:169 днів х 100% (де ЗВСК загальні витрати за споживчим кредитом, ЗРК загальний розмір кредиту, t строк кредитування у днях), то денна процентна ставка становить 1,8 %. Така процентна ставка, яка була застосована кредитодавцем, не обумовлена жодним пунктом договору та була нарахована попри погоджені умови із позичальником.

Також наголошує, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» було внесено зміни до ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» та встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Отже, оскільки за змістом кредитного договору визначаються фактично три різних видів відсотків, в межах дії договору, тому в даному випадку спірні умови слід трактувати на користь споживача та виходити з процентної ставки 0,95% в день та відповідної ціни кредиту у розмірі 31960 грн, які первинно узгоджувались сторонами.

Вважає, що Позивач не мав права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь кредитодавця за дії, які кредитодавець здійснює на власну користь, а тому нарахована позивачем комісія в сумі 3000 грн за кредитним договором № 488075-КС-002 є супутньою послугою, що супроводжує кредит і її компенсація за рахунок відповідача є незаконною.

Просить відмовити у задоволені позовної заяви.

24 грудня 2024 року від представника позивача Виноградова Ю.Е. через підсистему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що позичальнику було відомо, щодо сплатити проценти за Кредитним договором відповідно до умов Кредитного договору: Відповідно до п. 2.4. Кредитного договору стандартна процентна ставка за Кредитом: в день 2,00000000, фіксована. Знижена процентна ставка за Кредитом: в день 1,14874498, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку.

Зазначає, що згідно з п. 3.2. Кредитного договору протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за Кредитом, нараховуються за ставкою вказаною у п. 2.4 Договору на залишок заборгованості по Кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, в залежності від дотримання Позичальником графіку платежів, що вказаний в п. 3.2.3. та Додатку №1 до Договору.

Згідно з п. 3.2.1. Кредитного договору у разі якщо погашення Кредиту здійснюється згідно погодженого Сторонами графіку платежів, що наведений в п. 3.2.3. та Додатку №1 до Договору, чи в разі дострокового повернення суми наданого Кредиту, то зобов`язання Позичальника по сплаті Процентів за користування Кредитом розраховуються відповідно до Зниженої процентної ставки, що вказана в п. 2.4. Договору.

Вказує, на те, що Кредитним договором встановлюється орієнтований графік платежів за Кредитним договором. Тобто, якщо Позичальник сплачує заборгованість за Кредитним договором згідно встановленого графіку платежів без порушень, їй дійсно потрібно було б сплатити за Кредитним договором суму орієнтовної загальної вартості кредиту, яка зазначена у Кредитному договорі. При цьому, порушення Позичальником графіку платежів закономірно призвело до збільшення загальної вартості кредиту, тому що процентна ставка нараховується за кожен день користування Кредитом на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за фактичне число календарних днів користування Кредитом, із урахуванням дня перерахування кредитних коштів та дня повернення Кредиту.

Укладаючи Кредитний договір Позичальник добровільно погодилась з його умовами.

Вказує, що ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» не нараховувала та не просить стягнути з Відповідача на користь Позивача жодну пеню чи штрафи. ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» просить стягнути з Відповідача лише заборгованість по тілу, процентам, та комісії за надання кредиту, які були нараховані відповідно до умов Кредитного договору та норм Цивільного кодексу України.

Щодо встановлення комісії за надання кредиту, зазначає, що відповідно до п. 2.5. Кредитного договору комісія за надання Кредиту становить 3000 грн, про яку відповідачу було відомо про його обов`язок по сплаті процентів та комісії за надання кредиту за Кредитним договором, оскільки такий обов`язок був чітко визначений у Кредитному договорів та графіку платежів за Кредитним договором.

Додатково надає суду докази направлення на електронну адресу Відповідача Кредитного договору та Правил, які були відправлені Відповідачу одразу після укладення Кредитного договору.

Звертає увагу, що Кредитний договір, стягнення заборгованості за яким є предметом розгляду даної справи, є вже другим кредитним договором, який укладено Відповідачем.

Отже, відповідач знала про порядок укладення Кредитного договору та про всі інші типові умови кредитування у ТОВ «БІЗПОЗИКА», а саме порядок перерахування кредитних коштів, порядок та розмір нарахування процентів за кредитним договором, встановлення комісії за надання кредиту тощо, оскільки вона вже давно користується послугами ТОВ «БІЗПОЗИКА» з надання кредитів та повністю виконувала та закривала попередній Кредитний договір.

Ухвалою від 08 травня 2025 року було витребувано докази.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 16 червня 2026 року справу розподілено судді Далматовій Г.А.

Ухвалою суду від 25 червня 2026 року прийнято до провадження цивільну справу та призначено до розгляду.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав суду заяву в якій просив розгляд справи проводити у його відсутність та надання згоди на заочний розгляд справи.

Представник відповідача та відповідач в судове засідання також не з`явилась, представник відповідача надала суду заяву в якій просила розгляд справи проводити без її участі та участі відповідача.

До початку розгляду справи будь-яких інших заяв, клопотань, доказів сторонами не подано.

Вирішуючи справу на основі наявних письмових доказів, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ТОВ «БІЗПОЗИКА» 01 березня 2024 року направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 488075-КС-002 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) (далі Договір) /а.с. 21-25/.

01 березня 2024 року ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферти) укласти Договір №488075-КС-002 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) /а.с. 26-30/.

01 березня 2024 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 488075-КС-002 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-9956 /а.с. 16-20/.

Відповідно до п. п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.7 Договору кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 20000 грн, тип кредиту кредит, строком на 24 тижні - до 16 серпня 2024 року.

Згідно п. п. 2.4, 2.11 Договору, стандартна процентна ставка за Кредитом: в день 2,00000000, фіксована. Знижена процентна ставка за Кредитом: в день 1,14874498, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку. Денна процентна ставка: 0,95 процентів.

Як вбачається з п. 2.14 Договору, мета (цілі) отримання Кредиту: для придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Цей Кредит є споживчим кредитом.

Згідно з п. 3.2.3 Договору сторонами було погоджено також графік платежів.

В паспорті споживчого кредиту /а.с. 13-15/ передбачені умови кредитування, з яким ОСОБА_1 ознайомилась 01 березня 2024 року та підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором UА-9431.

На підтвердження укладення Договору позивачем надано візуальну форму послідовності дій клієнта щодо укладення цього договору, з якої вбачається, що 01 березня 2024 року о 16:58:11 клієнт, використовуючи номер телефону, ідентифікувався в ІТС та зайшов в особистий кабінет, Клієнту на номер телефону відправлено смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором UA-9431 для підписання паспорта споживчого кредиту та Інформаційного повідомлення, про отримання згоди від третіх осіб на передачу та обробку їх персональних даних, Акцептування клієнтом умов оферти, шляхом надсилання Товариству акцепту та підписання договору одноразовим ідентифікатором UA-9956 (дані в електронній формі у вигляді алфавітно цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти Договір, та надсилаються іншій стороні цього Договору) /а.с. 31-32/.

З анкети клієнта від 01 березня 2024 року /а.с. 33/ вбачається номер телефону ОСОБА_1 НОМЕР_2 та номер банківського рахунку НОМЕР_1 .

Інформаційною довідкою ТОВ «Платежі Онлайн» як технологічний оператор платіжних послуг повідомив, що на сайті Торговця через платіжний сервіс «Platon» була проведена успішна транзакція на номер платіжної картки НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_4 ) за кредитним договором №488075-КС-002 від 01 березня 2024 року на суму 20000 грн /а.с.34/.

До позовної заяви додано Правила надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗПОЗИКА» /а.с. 35-44/.

АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), Банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 та відкрито під неї відповідний банківський рахунок. З руху коштів по картці вбачається, що 01 березня 2024 року на рахунок останньої були зараховані кошти на суму 20000 грн.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитом та довідки про стан заборгованості, відповідач користувалася кредитними коштами, в рахунок погашення заборгованості кошти не вносила, внаслідок чого станом на 16 листопада 2024 року (фактично на 16 серпня 2024 року), заборгованість ОСОБА_1 за кредитом становить 86854,50 грн, яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту 20000 грн, суми прострочених платежів по процентах 63854,50 грн, суми прострочених платежів за комісією 3000 грн /а.с. 11-11а, 12/.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Припис абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України встановлює, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

В силу положень Закону України «Про електронну комерцію» в момент укладення правочину відповідач прийняв на себе зобов`язання, погодившись на істотні умови фінансової установи.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19 та від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 щодо можливості укладення договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем.

Відтак після підписання договору електронним підписом у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у товариства виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання оплачувати послуги фінансової установи.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно вимог ст. ст. 526, 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Крім того, згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Суд приходить до висновку, що позивачем доведено факт наявності заборгованості по тілу кредиту у розмірі 20000 грн.

Стосовно доводів представника відповідача що було внесено зміни до ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» та встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, а також що кредитним договором передбачено три процентні ставки за користування кредитними коштами: 2%, 1,2% та 0,95%, суд приходить до наступного.

Так, метою Закону України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року №1734-VIII (з подальшими змінами) (далі Закон України №1734-VIII) є захист прав та законних інтересів споживачів і кредитодавців, створення належного конкурентного середовища на ринках фінансових послуг та підвищення довіри до нього, забезпечення сприятливих умов для розвитку економіки України, гармонізація законодавства України із законодавством Європейського Союзу та міжнародними стандартами (ст.2 Закону України №1734-VIII).

Цей Закон регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв`язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит та іншими договорами, передбаченими частиною другою цієї (ст.3 цього Закону України).

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року №3498-IX (який набрав чинності 24 грудня 2023 року) ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено: частиною 4 цієї статті, у якій зазначено формулу розрахунку денної процентної ставки за споживчим кредитом та частиною 5 цієї статті, у якій визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Водночас у п.17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів 1,5 %.

Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Кредитний договір було укладено 01 березня 2024 року, проте, спочатку відповідачу нараховувались проценти за зниженою процентною ставкою, які становлять 5054,50 грн, отже, проценти за договором за № 488075-КС-002 про надання кредиту, з урахуванням вимог ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» і п.17 Прикінцевих та перехідних положень, повинні нараховуватись з 23 березня 2024 року по 20 липня 2024 року (включно) по 2,00000000% в день, з 21 липня 2024 року по 16 серпня 2024 року (включно) по 1,5% в день.

А саме, з 23 березня 2024 по 20 липня 2024 року (включно) з врахуванням тіла кредиту в розмірі 20000 грн по 400 грн (120 днів) = 48000 грн;

з 21 липня 2024 року по 16 серпня 2024 року (включно) з врахуванням тіла кредиту в розмірі 20000 грн по 300 грн (27 днів) = 8100 грн.

Отже сума процентів які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача становлять 61154,50 грн (5054,50 грн +48000 грн + 8100 грн).

Стосовно доводів представника відповідача про безпідставно стягненну комісію у розмірі 3000 грн, оскільки вона є супутньою послугою, що супроводжує кредит і її компенсація за рахунок відповідача є незаконною, суд приходить до наступного.

Положеннями пунктів 1-1 та 4 частини 1 статті 1 Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що договір про споживчий кредит це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. При тому загальними витратами за споживчим кредитом є витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Такі витрати товариством визначені в умовах кредитування та безпосередньо узгодженні з позичальником, де нею взяті на себе обов`язки зі сплати комісії за надання кредиту в розмірі 3000 грн /а.с. 16/.

Статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

За пунктом 10 частини 1 статті 12 цього ж Закону визначено, що у кредитному договорі обов`язково визначається порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися.

Умовами Договору нарахування та сплата комісії за надання кредиту визначена сторонами кредитування та безпосередньо узгоджена з позичальником шляхом підписання договору з такими умовами кредитування, а тому платежі за комісією правомірно включені банком до заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає що позовна заява підлягає частковому задоволенню, оскільки відповідачем порушені умови кредитного договору та норми цивільного законодавства України, а з відповідача на користь позивача підлягають стягненню заборгованість за кредитним договором, яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту 20000 грн, суми прострочених платежів по процентах 61154,50 грн, суми прострочених платежів за комісією 3000 грн, а всього 84154,50 грн.

Згідно вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2347,06 грн (96,89%) /а.с. 55/.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Задовольнити частково позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором № 488075-КС-002 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) від 01 березня 2024 року у розмірі 84154 (вісімдесят чотири тисячі сто п`ятдесят чотири) гривні 50 копійок, яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту 20000 (двадцять тисяч) гривень, суми прострочених платежів по процентах 61154 (шістдесят одна тисяча сто п`ятдесят чотири) гривні 50 копійок, суми прострочених платежів за комісією 3000 (три тисячі) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» судовий збір в розмірі 2347 (дві тисячі триста сорок сім) гривень 06 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Повне найменування позивача: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА», місцезнаходження: 01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, 26, оф. 411, ЄДРПОУ 41084239.

Повне ім`я відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Г. А. Далматова