Решение № 139239727, 26.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.2026Справа № 910/16450/25

Суддя Господарського суду міста Києва Котков О.В., розглянувши матеріали

позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак"

до Приватного підприємства "Іктус"

про стягнення грошових коштів

без повідомлення учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" (далі - ТОВ "Інтер Козак", позивач) до Приватного підприємства "Іктус" (далі - ПП "Іктус", відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 193 040,60 грн. за договором про постачання електричної енергії споживачу № 295 від 08.05.2020, право вимоги за яким перейшло до позивача від ТОВ "Вільна Енергетична Компанія "Палівенерго", відповідно до договору про відступлення права вимоги № 18 від 11.08.2022.

У обґрунтування своїх вимог позивач, як новий кредитор, на підставі вказаного договору відступлення, укладеного із первісним кредитором - ТОВ «Вільна Енергетична Компанія «Палівенерго», посилається на порушення відповідачем (боржником) умов договору поставки, в частині своєчасної оплати вартості поставленої електричної енергії.

У позові ТОВ "Інтер Козак" просить суд стягнути з відповідача основний борг у сумі 132 313,51 грн., інфляційні втрати у сумі 47 318,11 грн., 3 % річних у сумі 13 408,98 грн., що разом становить 193 040,60 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2026 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

11.08.2022 між ТОВ "Інтер Козак" (новий кредитор) та ТОВ «Вільна енергетична компанія «Палівенерго» (первісний кредитор) був укладений договір відступлення права вимоги № 18 (далі - договір відступлення), відповідно до умов якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредиторові за договором № 295 від 08.05.2020, укладеним між первісним кредитором та ПП «Иктус» (п. 1 договору відступлення).

За цим договором новий кредитор набуває право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошових коштів у розмірі 132 313,51 грн. (п. 1.2 договору).

Право вимоги, що відступається за цим договором, оцінене сторонами в сумі 60 000,00 грн. (п. 2.1 договору відступлення, в редакції додаткової угоди від 15.08.2022).

Також встановлено, що 08.05.2020 між ТОВ «Вільна енергетична компанія «Палівенерго» (постачальник) та ПП «Иктус» (споживач) був укладений договір постачання електричної енергії споживачу № 295 (далі - договір поставки), відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 2.1 договору поставки).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, ТОВ «Вільна енергетична компанія «Палівенерго» передало, а ТОВ "Інтер Козак" прийняло право вимоги до боржника - ПП «Иктус» (ідентифікаційний код 31914816), у зв`язку з неналежним виконанням останнім зобов`язань за договором постачання електричної енергії споживачу № 295 від 08.05.2020.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар (ч. 1 ст. 664 ЦК України).

Звертаючись з даним позовом ТОВ "Інтер Козак", відповідачем за позовом визначив Приватне підприємство «Іктус» (ідентифікаційний код 33943461), та зазначив, що у останнього за договором поставки № 295 від 08.05.2020 наявна заборгованість у сумі 132 313,51 грн.

Проте, суд зазначає, що Приватне підприємство «Іктус» (ідентифікаційний код 33943461, адреса: 03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9, кім. 414) є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки, як було встановлено судом, договір № 295 від 08.05.2020, право вимоги за яким перейшло до позивача від ТОВ "Вільна Енергетична Компанія "Палівенерго" відповідно до договору № 18 від 11.08.2022, був укладений з іншим суб`єктом господарювання - ПП «Иктус» (ідентифікаційний код юридичної особи 31914816, адреса: 72312, Україна, Запорізька обл., місто Мелітополь, проспект Богдана Хмельницького, будинок 23).

Відповідно до вимог стаття 14 ГПК України, яка встановлює диспозитивність господарського судочинства, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Частиною 1 ст. 45 ГПК України визначено, що сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач.

При цьому, суд при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів.

Статтею 162 ГПК України встановлено, що, викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

Належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом. Тобто, відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними, правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.12.2020 № 278/1258/16 та від 25.11.2020 № 233/1950/19.

При цьому, пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ГПК України. Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд відмовляє у задоволенні позову.

Таким чином, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 № 905/386/18 та від 13.10.2020 № 640/22013/18.

Частинами 1, 2 ст. 48 ГПК України визначено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Отже, заміна неналежного відповідача належним, у відповідності до приписів господарського процесу, можлива лише за клопотанням позивача.

Однак, позивачем не заявлено клопотання про заміну неналежного відповідача належним.

З огляду на наведені вище норми чинного законодавства та обставини справи, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з неналежного відповідача - ПП «Іктус» (ідентифікаційний код 33943461) основного боргу у сумі 132 313,51 грн., та заявлених від неї похідних інфляційних втрат у сумі 47 318,11 грн., 3 % річних у сумі 13 408,98 грн., має наслідком відмови в задоволенні позову.

При цьому, судом не встановлено порушення відповідачем - ПП «Іктус» (ідентифікаційний код 33943461) прав та законних інтересів позивача у спірних правовідносинах, виходячи із заявлених останнім предмету та підстав позовних вимог, у зв`язку із чим позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 26 серпня 2026 року.

Суддя О.В. Котков