№ 139230608, 19.08.2026, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/1579/26

Провадження № 3/209/790/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

19 серпня 2026 року м. Кам`янське

Суддя Дніпровського районного суду міста Кам`янського Юрченко Я.О., розглянувши у відкритому судовому засідання матеріал, що надійшов з Відділення поліції № 1 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Первісно, постановою Дніпровського районного суду м. Кам`янського від 24.04.2026 року матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП повернуті до ВП № 1 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області для належного дооформлення, на виконання якої старшим інспектором СРПП ВП № 1 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Горбачовою В. скерований рапорт від 13.05.2026 року.

Постановою Дніпровського районного суду м. Кам`янського від 11.06.2026 року матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП повторно повернуті до ВП № 1 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області для належного дооформлення, на виконання якої старшим інспектором СРПП ВП № 1 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Горбачовою В. скерований рапорт від 13.05.2026 року.

21.07.2026 року вищевказана справа про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 надійшла до Дніпровського районного суду м. Кам`янського, того ж дня відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, передана на розгляд судді Юрченко Я.О..

31.07.2026 року через підсистему «Електронний суд» захисник ОСОБА_1 адвокат Осипенко А.В. звернувся до суду з клопотанням про направлення матеріалів на доопрацювання. Обґрунтовує свою позицію тим, що працівниками ВП № 1 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області не виконано вимоги статті 256 КУпАП та проігноровано обов`язкові вказівки, викладені в постанові суду від 24.04.2026 року. Захисник зазначає, що поліцейські обмежились лише формальним складанням внутрішнього рапорту, який жодним чином не усуває істотні процесуальні дефекти та не виправляє первинних документів. Зокрема, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повторності вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка набрала законної сили, що виключає можливість кваліфікації дій за ч. 2 ст. 130 КУпАП. Крім того, у справі наявна істотна розбіжність у датах, оскільки в протоколі часом вчинення правопорушення вказано 06.03.2026 року, тоді як долучений цифровий відеозапис містить відомості про іншу дату події, а саме 07.03.2026 року. Доданий до матеріалів акт про відмову від проходження огляду на стан сп`яніння складений з грубими порушеннями, оскільки не містить дати його оформлення, а також у ньому взагалі відсутнє прізвище ОСОБА_1 , що робить цей документ анонімним та позбавляє його будь-якої юридичної сили. Також захисник вказує на відсутність документів, зазначених у додатках до протоколу, та відсутність будь-яких письмових пояснень особи чи відомостей про свідків, що прямо суперечить вимогам Інструкції Міністерства Внутрішніх Справ № 1395. З посиланням на ст. 278 КУпАП та п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 адвокат наголошує, що така неповнота даних унеможливлює об`єктивний розгляд справи судом, у зв`язку з чим просить повторно повернути адміністративний матеріал органу поліції на належне дооформлення.

Розв`язуючи порушене питання в його задоволенні було відмовлено з огляду на наступне.

Так, суд двічі за клопотанням захисника направляв вищезазначену справу на дооформлення. На виконання постанов суду старшим інспектором СРПП ВП № 1 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Горбачовою В. скерований рапорт від 13.05.2026 року, в якому інспектор докладно виклав обставини, за яких датою вчинення адміністративного правопорушення, що інкримінується ОСОБА_1 , є 07.03.2026 року о 00:30 год., а протокол щодо особи складений о 01:07 год. через те, що ОСОБА_1 навмисно затягував час, виражався нецензурною лайкою в бік працівників поліції, поводився агресивно та намагався надати неправомірну вигоду за вирішення питання щодо його подальшого не притягнення до адміністративної відповідальності. При цьому, ОСОБА_1 у розмові з поліцейськими не заперечував факт вживання алкогольних напоїв та керування автомобілем, проте зазначив, що не вважає себе винуватим, оскільки вчинив дані дії у період дії комендантської години, коли на вулицях немає людей, а тому він нібито не міг завдати шкоди оточуючим. Також посилається на те, що ОСОБА_1 декілька разів змінював свою позицію: спочатку відмовлявся, а потім знову погоджувався пройти огляд на стан сп`яніння, після чого висловив остаточну і категоричну відмову від проходження такого огляду. Наявну ж у самому бланку протоколу технічну помилку (де датою вчинення помилково згенеровано 06.03.2026 року замість 07.03.2026 року) орган поліції обґрунтовує технічними перебоями з інтернет-покриттям службового планшетного пристрою, загостренням конфліктної ситуації на місці зупинки, а також поспіхом інспектора під час внесення електронних даних. Зазначає, що на момент складання протоколу та кваліфікації правопорушення у базі ІПНП були наявні відомості про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП (результат 1,49 проміле).

Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року № 1395 не містить механізму внесення виправлень у вже складений протокол про адміністративне правопорушення в електронній формі. Рапорт працівника поліції не є доказом у справі про адміністративне правопорушення, проте, в сукупності з іншими належними та допустимими доказами дозволяє послідовно відслідкувати дії працівників поліції при виявленні та фіксації обставин адміністративного правопорушення, що інкримінується особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Беру до уваги те, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одним із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Однак, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення і є лише початковим правовим висновком щодо дій певної особи. Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України», п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»).

З дослідженого та переглянутого судом DVD-диском із відеозаписами з боді-камер поліцейських, долученого до справи, вбачається, що на початку відеозапису відображено час 00:19:33 год. та чітко встановлено дату - 07.03.2026 року.

Таким чином, об`єктивні дані цифрового носія, який відповідно до статті 251 КУпАП є самостійним та належним доказом, повністю підтверджують факт початку процесуальних дій саме після настання нової доби 07.03.2026 року. Зафіксований на відео часовий маркер 00:19 год. та безперервний хід подальшого запису повністю узгоджуються із наданими інспектором у рапорті поясненнями щодо технічного збою службового планшету.

З огляду на те, що відеозапис є першоджерелом фіксації та безпосередньо відображає хронологію подій нової доби, приходжу до висновку, що виявлена розбіжність у даті, зазначеної у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 608241 у розділі «опис установлених даних» як 06.03.2026 року, в той час, як дата складання протоколу є вірною, а саме 07.03.2026 року, є технічною помилкою програмного забезпечення, повністю спростована відеоданими та не може слугувати підставою для визнання самого протоколу, складеного щодо ОСОБА_1 недопустимим доказом та свідчити про відсутність самої події правопорушення. Відтак, вважаю за необхідне усунути технічну неточність і встановити фактичну дату та час вчинення адміністративного правопорушення як 07.03.2026 року о 00:30 год., у зв`язку з чим клопотання захисника не підлягає задоволенню як необґрунтоване. .

Крім того, від захисника ОСОБА_1 адвоката Осипенка А.В. 10.08.2026 року через підсистему «Електронний суд» за вх. 19390 надійшло письмове клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення, в якій захисник просить провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Мотивуючи подане клопотання посилається на те, що надані органом поліції матеріали не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення, а сама процедура оформлення матеріалів відбулася з грубим порушенням вимог чинного законодавства. Окрім цього, вказує, що матеріали справи не містять відеофіксації факту порушення ОСОБА_1 як водієм Правил дорожнього руху. Долучений диск з відеозаписом повністю спростовує сам протокол та обставини, зазначені в ньому, адже зафіксовані дані підтверджують, що ОСОБА_1 автомобілем не пересувався та не керував, тому за відсутності доказів руху він не є водієм і суб`єктом відповідальності. Вказує, що зазначені в протоколі ознаки, встановлені під час огляду є надуманими, оскільки поліцейські не проводили перевірку таких ознак, через що хибно прийшли до висновку про їх наявність.

В судовому засіданні 10.08.2026 року захисник Осипенко А.В. підтримав доводи клопотання, стверджував, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, просив задовольнити.

З метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження матеріалів справи, детального вивчення цифрових носіїв інформації та оцінки наданих стороною захисту доказів у їх сукупності, судом 10.08.2026 року було оголошено перерву та відкладено розгляд справи на 19.08.2026 року.

В судове засідання захисник Осипенко А.В. не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

ОСОБА_1 в судові засідання, призначені на 31.07.2026 року, 10.08.2026 року та 19.08.2026 року не з`явився, належним чином та своєчасно сповіщений про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, що підтверджується довідками про доставку СМС-повідомлення.

За таких обставин на підставі ст. 268 КУпАП вважаю за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та його захисника.

Вивчивши матеріали справи в їх сукупності, приходжу до наступних висновків.

Встановлено, що 07.03.2026 року о 00:30 год водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mitsibishi Pajero Sport», д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Кам`янське, пр. Прибережна, 1 А з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, поведінка що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння водій ОСОБА_1 відмовився під відеозапис. Від керування транспортним засобом відсторонений. Порушуючи вимоги п. 2.5 ПДР України, ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Так, за приписами ч. 2 ст. 130 КУпАП складом адміністративного правопорушення є керування транспортними засобами особою, яка повторно протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Разом з тим, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 608241 від 07.03.2026 року, співробітниками поліції невірно кваліфіковано дії правопорушника ОСОБА_1 .. За протоколом дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, але не зазначено такої кваліфікуючої ознаки, як вчинення повторно протягом року дій, передбачених ч. 1 ст.130 КУпАП, за які ця особа піддавалась адміністративному стягненню. В протоколі також не зазначено про повторність правопорушення протягом року. За таких обставин дії ОСОБА_1 слід перекваліфікувати на ч.1 ст.130 КУпАП відповідно до фабули пред`явленого обвинувачення.

Враховую, що Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить норми, яка б безпосередньо передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому вважає, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні до неврегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві. Зокрема, норми Кримінального процесуального кодексу України дозволяють суду змінити кваліфікацію правопорушення на більш м`яку, якщо це не погіршує становище обвинуваченого та не порушує його право на захист. Застосування аналогії закону у даному випадку повністю узгоджується з принципами верховенства права та забезпечує справедливий розгляд справи, оскільки процесуальна помилка органу поліції у частині недоведення повторності правопорушення не повинна звільняти особу від відповідальності за первинне діяння, якщо воно повністю підтверджується іншими доказами.

З огляду на вказане, суд відхиляє мотиви захисника про закриття провадження за п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, в тому числі, через процесуальні недоліки інкримінованої повторності, та переходить до дослідження наявності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, що не погіршує становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до змісту ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

З дослідженого та переглянутого судом DVD-диском із відеозаписами з боді-камер поліцейських, долученого до справи, вбачається, що під час руху службового автомобіля працівників поліції перед ними рухався автомобіль «Mitsibishi Pajero Sport», д.н.з. НОМЕР_1 , який зупинений працівниками поліції через порушення водієм комендантської години, встановленої на території Дніпропетровської області згідно з Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та відповідними розпорядженнями голови Дніпропетровської обласної військової адміністрації. На відрізку відеозапису (тайм-код: 00:20:02) зафіксовано як після зупинки вказаного транспортного засобу працівники поліції підійшли до автомобіля, в якому на водійському сидінні сидів саме ОСОБА_1 , що тим самим беззаперечно підтверджує факт керування саме ним транспортним засобом та повністю спростовує ствердження захисника про те, що його довіритель не пересувався і не є водієм у розумінні Правил дорожнього руху.

Крім того, на відрізку відеозапису (тайм-код:00:21:02) на запитання поліцейського щодо вживання сьогодні алкоголю, ОСОБА_1 відповідає (тайм-код: 00:21:05): «Зранку було».

Після виявлення ознак алкогольного сп`яніння, на запитання працівника поліції (тайм-код 00:21:58) щодо згоди пройти огляд на місці за допомогою приладу «Алкотестр Драгер», чітко зафіксована відповідь ОСОБА_1 (тайм-код:00:21:59) готовий.

Крім того, на відрізку відеозапису (тайм-код:00:28:41-00:31:44), ОСОБА_1 вказує, що навмисно поїхали додому вночі, щоб їх ніхто не бачив. Вказує той факт, що в нього багато адміністративних правопорушень, в тому числі, у м. Харків. З 12 години вживав алкогольні напої, а потім ліг спати, не вживав алкоголь приблизно 8 годин.

На повторне запитання поліцейського, щодо проходження огляду на місці за допомогою приладу «Драгер» чи в медичному закладі (тайм-код:00:32:12), на підставі встановлених ознак алкогольного сп`яніння (поведінка яка не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук, запах алкоголю з порожнини рота), ОСОБА_1 (тайм-код:00:44:14), висловив чітку і категоричну відмову від проходження будь-яких оглядів. Окрім цього зазначив, що копію протоколу бажає отримати, але від підпису відмовився.

Крім того, звертаю увагу на те, що під час перегляду відеозапису судом встановлено, що пасажиром автомобіля на ім`я ОСОБА_2 , попри попередження працівників поліції про здійснення безперервної фіксації на боді-камеру, правоохоронцям неодноразово пропонувалася грошова винагорода за можливість уникнути відповідальності та безперешкодно залишити місце події, на що працівники поліції попередили особу про кримінальну карність такої пропозиції. Також на відеозаписі зафіксовано, що сам ОСОБА_1 протягом усього часу оформлення матеріалів намагався вирішити питання непроцесуальним шляхом за допомогою численних телефонних дзвінків, здійснював психологічний тиск та намагався уникнути відповідальності, безпідставно посилаючись на те, що він є військовослужбовцем. Безпосередньо після завершення процедури оформлення та складання протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 зафіксований на камеру як такий, що виражався грубою нецензурною лайкою в бік працівників поліції та поводився відверто агресивно.

З урахуванням положень ст. 251 КУпАП, винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 608241 від 07.03.2026 року, який містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння у зв`язку із виявленням ознак, в тому числі, різкий запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, невиразна мова, не проводився через відмову останнього; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.03.2026 року, згідно якого огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння не проводився через відмову останнього; DVD-диском із відеозаписами з боді-камер поліцейських, долученого до справи, переглянутого та дослідженого судом, відповідно до якого встановлено, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mitsibishi Pajero Sport», д.н.з. НОМЕР_1 , та факт його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку як на місці за допомогою газоаналізатора «Драгер», так і в медичній установі; відсторонення водія від керування транспортним засобом.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Враховуючи наведене, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу саме адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке виразилося у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Згідно з положеннями КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, та у будь-який спосіб конкретизувати пред`явлене посадовою особою адміністративне обвинувачення, оскільки це суперечить загальним засадам судочинства, які передбачені ст. 129 Конституції України, та буде порушено право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на захист.

Щодо відсутності відомостей про свідків, в тому числі, на що захисник наголошував у доводах клопотання від 31.07.2026 року, то вони є хибними, оскільки ст. 266 КУпАП передбачає можливість проведення огляду з використанням технічних засобів відеозапису. В разі неможливості застосування таких засобів закон зобов`язує проведення такого огляду в присутності двох свідків. Матеріали справи містять диск, який підтверджує наявність відеозапису, у зв`язку з чим дії поліцейських з приводу складення протоколу про адміністративне правопорушення, щодо ОСОБА_1 без присутності свідків повністю узгоджується з вимогами ст. 266 КУпАП.

Інші недоліки, на які звертає увагу захисник, не спростовує наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

З огляду на зазначене, при визначенні виду і розміру стягнення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника; ступінь його вини, та обставини, які пом`якшують або обтяжують його відповідальність, вважаю за необхідне накласти на правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки застосування саме такого стягнення буде достатнім для його виправлення і попередить нові правопорушення.

При цьому, відповідно до вимог ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 40-1, ст. 130, 280, 283, 284, 294, ч. 1 ст. 303 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 17 000 (сімнадцяти тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України(EAП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача (IBAN): UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпровський районний суд міста Кам`янського.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно з ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Строк пред`явлення постанови для виконання - три місяці з дня її винесення.

Суддя Я.О.Юрченко