Решение № 139229246, 25.08.2026, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/981/26

Провадження № 2/945/1346/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді Павленко І.В.,

за участю секретаря судових засідань Сербіної К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

АТ «Універсал Банк» звернулося до Миколаївського районного суду Миколаївської області з вказаною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 13.02.2024 у розмірі 52590,90 грн та судові витрати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, 13.02.2024 відповідач звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг та, встановивши мобільний додаток «monobank», отримав розрахункову картку НОМЕР_1 та відкрив розрахунковий рахунок.

Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.

Підписавши анкету-заяву, відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови.

Як зазначає позивач, АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за означеним договором виконало в повному обсязі та надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту.

У свою чергу, відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі), що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, представник позивача констатує, що в порушення умов кредитного договору, а також ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Станом на 27.12.2025, у відповідача прострочення зобов`язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим відбулося істотне порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. АТ «Універсал Банк» 27.12.2025 направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості.

Проте, відповідач на контакт не виходив, суму заборгованості не погасив, у зв`язку з чим та відповідно до п.5.18, 5.19 кредит став у формі «на вимогу».

Загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» за договором становить 52590,90 грн, що складається з: 38746,04 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом; 8048,60 грн - заборгованість за пенею; 5796,26 грн - заборгованість за порушення грошового зобов`язання.

У зв`язку з викладеним, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Мonobank» в розмірі 52590,90 грн, а також судові витрати.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 04 травня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості; визнано справу малозначною, а її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено розгляд справи по суті.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, зокрема, шляхом направлення судової повістки про виклик до суду до електронних кабінетів як безпосередньо позивача, так і його представника в підсистемі «Електронний суд». Водночас представник позивача в позовній заяві просив про розгляд справи за відсутності представника позивача, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання 28.05.2026, 29.06.2026, 23.07.2026, 25.08.2026 не з`явився, про місце, день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, 25.08.2026 подав клопотання про проведення судового засідання без його участі. Просить врахувати поданий відзив на позовну заяву.

23.07.2026 ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що відповідач не підписував жодних окремих документів, які б містили узгоджені сторонами умови щодо конкретного розміру відсотків, штрафних санкцій, пені та комісій. У разі відсутності підписаних сторонами умов щодо сплати відсотків та штрафних санкцій, банк має право на повернення виключно фактично отриманого тіла кредиту. Щодо розрахунку дійсного розміру тіла кредиту, то згідно з банківською випискою по картковому рахунку № НОМЕР_2 за період з 13.02.2024 по 23.07.2026 року: Загальна сума списань за рахунком становить 98 788,83 грн. Загальна сума сплачених Відповідачем коштів (поповнень) становить 27 925,72 грн. Загальний борг, який вимагає Позивач, становить 70 863,11 грн. Аналіз структури заборгованості свідчить, що заявлена Позивачем сума 70 863,11 грн складається з: Дійсного тіла кредиту (непогашені фактичні витрати): 30 143,11 грн. Безпідставно нарахованих відсотків, штрафів, пені та судових витрат: 40 720,00 грн (70 863,11 грн - 30 143,11 грн). Оскільки усі сплачені Відповідачем кошти у розмірі 27 925,72 грн за законом підлягають зарахуванню виключно на погашення фактичного тіла кредиту, стягненню підлягає лише залишок тіла кредиту в розмірі 30 143,11 грн. Також Відповідач підтверджує свій намір сумлінно та добросовісно виконувати фінансові зобов`язання і повернути дійсне тіло кредиту у розмірі 30 143,11 грн. При вирішенні питання про розстрочення виконання рішення суду Відповідач просить врахувати наступні обставини: Фінансово-майновий стан: Офіційний чистий дохід Відповача («на руки») становить лише 10 000,00 грн на місяць, що підтверджується довідкою з місця роботи / довідкою про доходи. Загальноекономічні та соціально-політичні чинники: Триваючий правовий режим воєнного стану в Україні, вкрай складна військово-політична та економічна ситуація в країні, високий рівень інфляції, суттєве зростання цін на продукти харчування, медикаменти, комунальні послуги та товари першої необхідності. За таких умов одноразова сплата суми в розмірі 30 143,11 грн за наявності щомісячного доходу в 10 000,00 грн є абсолютно неможливою та ставить Відповідача за межу виживання. Сплата заборгованості рівними щомісячними платежами у розмірі 700,00 грн (що становить 7% від офіційного чистого доходу) є посильним фінансовим навантаженням, яке дозволить забезпечити реальне, безперервне та гарантоване виконання рішення суду з дотриманням балансу інтересів обох сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг.

Відповідно до зазначеної анкети-заяви, підписуючи цей документ власноручним підписом ОСОБА_1 : 1) просить відкрити поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» у гривні на його ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов договору; 2) підтвердив, що надані ним документи є чинними (дійсними) та наведені вище їх копії відповідають оригіналу; 3) погодився, що у разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом; 4) погодився, що ця заява-анкета разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг (далі - Договір); 4) засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відритим ключем.

На підтвердження факту укладення договору про надання банківський послуг «Monobank», позивачем долучено до матеріалів справи, а судом безпосередньо досліджено в судовому засіданні, умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, тарифи за карткою monobank (Чорна картка monobank) та паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank.

Із розрахунку заборгованості за договором б/н від 13.02.2024, станом на 03.03.2026, та виписки з особового рахунку з 13.02.2024 до 03.03.2026 суд встановив, що відповідач активно використовував кредитний ліміт, встановлений йому позивачем у зв`язку з підписанням заяви-анкети від 13.02.2024. Водночас із означених засобів доказування суд встановив, що повернення відповідачем АТ «Універсал Банк», отриманих грошових коштів, здійснювалось нерегулярно і у менших сумах, аніж він отримував на виконання умов договору про надання банківський послуг «Monobank». У зв`язку з цим, станом на 03.03.2026, загальний розмір заборгованості відповідача перед АТ «Універсал Банк», щодо виконання умов означеного вище договору, становить 52590,90 грн, що складається з: 38746,04 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом; 8048,60 грн - заборгованість за пенею; 5796,26 грн - заборгованість за порушення грошового зобов`язання.

Згідно банківської ліцензії № 92 від 10.10.2011 суд встановив, що АТ «Універсал Банк» має право надання банківських послуг, визначених ч. 3 ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність».

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Таким чином, із досліджених безпосередньо в судовому засіданні заяви-анкети, умов і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, тарифів за карткою monobank (Чорна картка monobank) та паспорту споживчого кредиту Чорної картки monobank суд встановив, що його сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано такий кредит, строк та умови його надання, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення означеного договору на викладених вище умовах шляхом підписання такого правочину власноручно своїм підписом (розділ «Щасливий клієнт» заяви-анкети до договору про надання банківських послуг).

Згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Проте всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, відповідач не надав суду жодних доказів як неотримання ним у кредит від АТ «Універсал Банк» грошових коштів за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 13.02.2024, так і доказів своєчасного та у повному обсязі виконання його умов, зокрема, сплати заборгованості за наданим кредитом в розмірі 38746,04 грн.

Водночас матеріалами справи підтверджується той факт, що відповідач 13.02.2024 уклав із позивачем договір про надання банківських послуг «Monobank» та активно використовував кредитний ліміт. Даний факт підтверджено і ОСОБА_1 у відзиві.

Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконав грошове зобов`язання щодо повернення позивачу суми кредиту за договором про надання банківських послуг «Monobank», суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 38746,04 грн в рахунок погашення заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) підлягає задоволенню.

З наданих сторонами виписок по карті відповідача вбачається, що з моменту звернення до суду відповідачем не вносились грошові кошти на рахунок, останнє поповнення картки відбулось 31.05.2025.

Що стосується 8048,60 грн заборгованості за пенею та 5796,26 грн заборгованості за порушення грошового зобов`язання суд зазначає таке.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Тлумачення пункту 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем);

3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 910/10901/23, який, відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23), дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і не скасований на час розгляду судом цієї справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що хоч Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, з якими погодився позичальник, підписавши 13.02.2024 анкету-заяву, і обумовлено нарахування та сплату позичальником пені в зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання, та Тарифами відповідальність за прострочення грошового зобов`язання, проте п.18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України позичальники, у період воєнного стану, звільняються від їх сплати в кредитних зобов`язаннях.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з позичальника 8048,60 грн заборгованості за пенею та 5796,26 грн заборгованості за порушення грошового зобов`язання, а тому дійшов висновку, що в задоволенні позовної вимоги в цій частині слід відмовити.

Позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками та комісією за користування кредитом (надання кредиту) позивачем не заявлено, а тому суд, керуючись положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України, їх не розглядає.

Щодо заяви відповідача про розстрочення виконання судового рішення суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Згідно з ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про розстрочення виконання судового рішення, суд враховує, зокрема, матеріальний стан відповідача (п. 2 ч. 4 ст. 435 ЦПК України). При цьому розстрочка виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення (ч. 5 ст. 435 ЦПК України).

З відповіді № 3225056 від 25.08.2026 з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи вбачається, що ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_3 за період: з 1 кварталу 2024 року по 4 квартал 2026 року отримав 67678,9 грн нарахованого доходу.

При цьому, суд також враховує і те, що ОСОБА_1 є особою 1994 року народження, жодних доказів його непрацездатності матеріали справи не містять, судячи з виписки по рахунку, відкритому в АТ «Універсал Банк», кошти спрямовувались не на предмети першої необхідності, присутні витрати на ювелірні вироби, таксі, кінотеатр.

Отже суд вважає недоведеними наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, а тому заява відповідача про розстрочення виконання рішення задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 38746,04 грн, що складає 73,67% від ціни позову (38746,04 грн / 52590,90 грн), суд, з урахуванням положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України, дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 1961,50 грн.

Керуючись ст. 13, 76, 77, 79, 80, 81, 89, 133, 141, 247, 264, 265, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за наданим кредитом згідно договору про надання банківських послуг «Мonobank» від 13.02.2024 в розмірі 38746,04 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» 1961,50 гривень судового збору.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач: акціонерне товариство «Універсал Банк», ЄДРПОУ: 21133352, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, 23.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .

Дата складення повного судового рішення 25.08.2026.

Суддя І.В. Павленко