Решение № 139228551, 19.06.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.06.2026 Справа №607/22631/25 Провадження №2/607/2501/2026

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Якімця Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Трембач С.О.,

за участі сторін:

позивача ОСОБА_1 ,

його представника, адвоката Коцюби Н.Я.,

представника КП «Тернопільводоканал» Завацького В.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Коцюба Надія Ярославівна до Комунального підприємства «Тернопільводоканал» про визнання протиправними та такими, що порушують права споживача, зобов`язання вчинити певні дії та

У С Т А Н О В И В :

І. Описова частина

1. Стислий зміст позовної заяви

20 жовтня 2025 року представник ОСОБА_1 адвокат Коцюба Н.Я. звернулася до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з цивільним позовом до Комунального підприємства «Тернопільводоканал» (далі «Тернопільводоканал») про: 1) визнання протиправними та такими, що порушують права споживача дії відповідача з нарахування позивачу за адресою: АДРЕСА_1 , плати за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення холодної води за період з 01 листопада

2024 року по 30 вересня 2025 року включно на суму 37 487,51 грн; 2) зобов`язання відповідача здійснити перерахунок вартості послуг з централізованого водопостачання та водовідведення холодної води за період з 01 листопада 2024 року по 30 вересня 2025 року включно позивачу за особовим рахунком № НОМЕР_1 з урахуванням показників індивідуальних засобів обліку холодної води № 36176 та № 001769.

В обґрунтування позовних вимог представник ОСОБА_1 адвокат Коцюба Н.Я. зазначила, що у серпні 2025 року позивач отримав від «Тернопільводоканал» попередження про наявність заборгованості за послуги централізованого водопостачання та водовідведення у розмірі 35 943,57 грн. Звернувшись до відповідача за роз`ясненнями, позивач дізнався, що заборгованість виникла у зв`язку з непроведенням у встановлений строк періодичної повірки лічильника холодної води, внаслідок чого з жовтня 2024 року по серпень 2025 року плата нараховувалася за нормами споживання як для приміщення, яке не обладнане вузлом розподільного обліку. Водночас позивач стверджує, що повідомлення про необхідність проведення повірки лічильника не отримував, а доказів належного його повідомлення відповідач не надав. 25 серпня 2025 року повірку лічильника було проведено, після чого 11 вересня

2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок нарахованої заборгованості, однак така заява залишилася без належного реагування, а нарахування продовжували здійснюватися.

Позивач вважає такі дії «Тернопільводоканал» неправомірними, оскільки за наявності встановленого у квартирі засобу обліку нарахування плати за нормативами як для приміщення, яке не обладнане вузлом розподільного обліку, зумовлене простроченням його повірки, про необхідність проведення якої споживача належним чином не повідомлено, порушує його права як споживача житлово-комунальних послуг. ОСОБА_1 зазначає, що до виникнення спірних нарахувань заборгованості за послуги не мав та належним чином здійснював їх оплату. Оскільки неодноразові усні та письмові звернення до відповідача щодо проведення перерахунку результату не дали, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та просить зобов`язати відповідача здійснити відповідний перерахунок.

2. Стислий зміст відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив

Від «Тернопільводоканал» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову як безпідставного. У відзиві зазначено, що відповідно до вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 5 червня 2014 року № 1314-VII (далі Закон № 1314) та наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України

від 13 жовтня 2016 року № 1747 міжповірочний інтервал для лічильників води становить чотири роки. У квартирі позивача був встановлений лічильник КВ-1,5 № 36176, строк періодичної повірки якого сплив, а 25 серпня 2025 року його замінено на інший засіб обліку КВ-1,5 № 001769, який було опломбовано представниками відповідача.

Відповідач стверджує, що позивача щомісячно інформували про необхідність проведення повірки квартирного лічильника, а у зв`язку з відсутністю належного реагування йому також було направлено рекомендований лист № 0600978258228. Оскільки позивач своєчасно не забезпечив проведення повірки, «Тернопільводоканал» припинило облік послуг за показаннями неповіреного квартирного лічильника та здійснювало нарахування з урахуванням показників загальнобудинкового вузла обліку. У відповіді на позов стверджується, що «Тернопільводоканал» належним чином повідомив позивача про необхідність проведення повірки, а тому спірні нарахування здійснено правомірно.

Від представника ОСОБА_1 адвоката Коцюби Н.Я. надійшла відповідь на відзив, в якій адвокат висловила прохання позов задовольнити в повному обсязі, оскільки у позивача відсутня вина у порушенні строку проведення планової повірки лічильника, а не проведення періодичної повірки засобу обліку води не є підставою для неврахування його показників.

3. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 листопада 2025 року відкрито провадження у цій цивільній справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою від 16 квітня 2026 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач та його представник адвокат Коцюба Н.Я. позов підтримали у повному обсязі та просили його задовольнити.

Представник відповідача «Тернопільводоканал» Завацький В.М. у судовому засіданні зазначив, що позов є необґрунтованим, а тому у його задоволенні слід відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд встановив наступні обставини справи.

ІІ. Мотивувальна частина

1. Фактичні обставини встановлені судом.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є інвалідом третьої групи, причина інвалідності: загальне захворювання, довічно (а.с. 13).

«Тернопільводоканал» у повідомленні від 2024 року, адресованому ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , вказав, що засіб вимірювальної техніки лічильник № 36176, установлений у їхньому помешканні, підлягає періодичній повірці та висловив прохання для узгодження дати і часу її проведення звернутися до підприємства у строк до 20 жовтня 2024 року (а.с. 27). Зазначене повідомлення надіслано засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» рекомендованим поштовим відправленням № 0600978258228 (а.с. 59, 60).

У матеріалах справи наявні рахунки за жовтень 2024 року за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , в яких вказано, кому і скільки потрібно провести оплати за надані послуги (а.с. 26, 64).

Як вказано у відстеженні АТ «Укрпошта» № НОМЕР_2 повідомлення було повернуто відправнику 30 жовтня 2024 року (а.с. 28).

Відповідно до Акту про заміну комерційного вузла обліку від 06 травня 2025 року, за адресою: АДРЕСА_6 , було замінено у підвалі будинку лічильник марки

КВБ-10 № 090 з показником 10 877, та встановлено й опломбовано новий лічильник

Sensus 40 23 № 12970506, з показником 00000 (а.с. 25, 63).

10 липня 2025 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області було видано судовий наказ (справа № 607/13754/25) про стягнення з ОСОБА_1 на користь «Тернопільводоканал» заборгованості за житлово-комунальні послуги, а саме: заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення в сумі 23 344,77 грн за період з вересня 2023 року по травень 2025 року, а також плату за абонентське обслуговування в розмірі 494,05 грн, інфляційні нарахування в розмірі 905,61 грн та 3% річних за користування чужими коштами в розмірі

206,36 грн, на загальну суму 24 950,79 грн та судового збору в сумі 302,80 грн (а.с. 57, 58).

Як вказано у листі «Тернопільводоканал» від 22 серпня 2025 року № 3-3190 термін дії метрологічної повірки квартирного лічильника за його адресою:

АДРЕСА_1 , завершився 16 лютого 2015 року, про що ОСОБА_1 неодноразово було повідомлено шляхом надсилання відповідних повідомлень. У жовтні 2024 року позивачу було надіслано рекомендований лист Укрпоштою, яким повідомлено про те, що в місячний термін необхідно звернутися «Тернопільводоканал» для проведення періодичної повірки водоміра.

З огляду на непроведення повірки з 30 листопада 2024 року лічильник КВ-1,5 № 36176 знято з обліку та нарахування за послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення холодної води проводиться як споживачам, приміщення яких не оснащені вузлами розподільчого обліку (а.с. 7).

Як зазначено у карточці по абоненту, особовий рахунок НОМЕР_1 , власники: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , за період з листопада 2024 року по серпень 2025 року, обсяг спожитих послуг: у листопаді 2024 року нараховано 95,239 м.куб. до оплати 3 872,34 грн; у грудні 2024 року нараховано 104,333 м.куб. до оплати 7 396,69 грн; у січні 2025 року нараховано 91,656 м.куб. до оплати 10 806,83 грн; у лютому 2025 року нараховано 109,609 м.куб. до оплати 14 884,06 грн; у березні 2025 року нараховано 130,506 м.куб. до оплати 19 639,88 грн; у квітні 2025 року нараховано 57,672 м.куб. до оплати 21 836,09 грн; у травні

2025 року нараховано 56,120 м.куб. до оплати 23 991,67 грн; у червні 2025 року нараховано 117,194 м.куб. до оплати 28 390,71 грн; у липні 2025 року нараховано 75,276 м.куб. до оплати 31 252,41 грн. Всього спожито 837,605 м.куб. (а.с. 8).

У карточці по абоненту, особовий рахунок НОМЕР_1 , власники: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , за період з липня 2024 року по лютий

2026 року, вказано, що всього спожито 954,426 м.куб., до сплати 38 041,22 грн (а.с. 65 68).

Згідно з актом про демонтаж-монтаж засобу вимірювальної техніки від 25 серпня

2025 року за адресою: АДРЕСА_1 , споживач ОСОБА_1 , було замінено засіб вимірювальної техніки з КВ № 036176, показання якого становлять 00467,245, та встановлено новий засіб вимірювальної техніки КВ № 001769 з показником 00001,107 (а.с. 10, 36).

В акті-договорі на виконання робіт з повірки водолічильників від 25 серпня 2025 року зазначено, що вартість робіт становить 490,00 грн (а.с. 11).

Відповідно до рахунку за серпень 2025 року за адресою: АДРЕСА_1 , власники: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , рахунок НОМЕР_1 , водомір НОМЕР_3 , показ 1,107, до оплати на кінець місяця 35 943,57 грн (а.с. 6).

У рахунку за вересень 2025 року за адресою: АДРЕСА_1 , власники: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , рахунок НОМЕР_1 , водомір НОМЕР_3 , показ 1,107, до оплати на кінець місяця 37 487,51 грн (а.с. 12).

У попередженні «Тернопільводоканал», адресованому ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , вказано, що станом на 04 вересня 2025 року заборгованість за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення становить 35 943,57 грн. У випадку незгоди з вказаним боргом ви можете звернутися до підприємства для проведення взаємозвірки або оскаржити розрахунки (а.с. 6).

11 вересня 2025 року ОСОБА_1 подав до «Тернопільводоканал» заяву про проведення перерахунку заборгованості, в якій просив: 1) провести перерахунок заборгованості за фактичними показниками індивідуального квартирного лічильника після його заміни/повірки;

2) здійснити взаємозвірку нарахувань та платежів; 3) у випадку відсутності можливості повного перерахунку надати йому письмові роз`яснення з посиланням на відповідні норми законодавства (а.с. 9).

Згідно з актами технічного обстеження водопровідних мереж від 17 вересня 2025 року та від 19 вересня 2025 року, складеними представником «Тернопільводоканал» за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів сусідів з кв. АДРЕСА_7 за адресою обстеження проживає чоловік постійно протягом року (а.с. 61, 62).

Відповідачем долучено індивідуальний договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення без номера та дати, а також заяву-приєднання до індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (а.с. 45 56).

Згідно балансу водоспоживання по будинку АДРЕСА_6 , за даними комерційного загальнобудинкового водоміра за період з листопада 2024 року по серпень

2025 року, обсяг спожитих послуг: 1) будинку у листопаді 2024 року нараховано 448,428 м.куб.;

у грудні 2024 року нараховано 451,601 м.куб.; у січні 2025 року нараховано 492,087 м.куб.;

у лютому 2025 року нараховано 465,102 м.куб.; у березні 2025 року нараховано 510,860 м.куб.;

у квітні 2025 року нараховано 476,334 м.куб.; у травні 2025 року нараховано 446,371 м.куб.;

у червні 2025 року нараховано 433,000 м.куб.; у липні 2025 року нараховано 485,000 м.куб.;

у серпні 2025 року 512,098 м.куб.; 2) у листопаді 2024 року нараховано 95,133 м.куб.;

у грудні 2024 року нараховано 104,333 м.куб.; у січні 2025 року нараховано 91,656 м.куб.;

у лютому 2025 року нараховано 109,609 м.куб.; у березні 2025 року нараховано 130,506 м.куб.;

у квітні 2025 року нараховано 57,672 м.куб.; у травні 2025 року нараховано 56,120 м.куб.; у червні 2025 року нараховано 117,194 м.куб.; у липні 2025 року нараховано 75,276 м.куб.; у серпні

2025 року 114,462 м.куб. Всього спожито 951,961 м.куб. (а.с. 83).

2. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

2.1. В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частини перша та друга статті 8 Конституції України).

Конституцією України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша статті 55). Частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод (пункт 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року № 9-зп).

Відповідно до частини третьої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення; у передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави; суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Частиною першою статті 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 10 ЦПК України закріплено: суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (частина перша); суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина друга); суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (частина четверта); забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини (частина десята).

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За приписами статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша); законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права (частина друга); судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом (частина третя); при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта); обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частина п`ята).

Згідно із вимогами частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

2.2. Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України), Законами України «Про житлово-комунальні послуги»

від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII, «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-XII, «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 5 червня 2014 року № 1314-VII (далі Закон № 1314), «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22 червня

2017 року № 2119-VIII (далі Закон № 2119), Правилами надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 року № 690 (далі Правила № 690), іншими актами законодавства.

Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання (частина перша); до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (частина друга); законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами (частина третя).

У статті 526 ЦК України вказано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша).

У зв`язку з цим Конституційний Суд України зазначив: «одним із загальновизнаних принципів міжнародного права є «pacta sunt servanda» (договорів слід додержувати). Цей принцип входить і до системи цивільного права, зокрема він міститься в тих статтях Кодексу, які встановлюють, що зобов`язання має бути виконане належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що їх звичайно виставлено (частина перша статті 526); договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629)»

(абзац четвертий пункту 6 мотивувальної частини Рішення від 22 червня 2022 року

№ 6-р(II)/2022).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право, обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом;

(4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду)

(див., зокрема, постанову Верховного Суду від 09 січня 2019 року, справа № 336/337/16-ц).

Як убачається з матеріалів справи, відповідачем долучено індивідуальний договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а також заяву-приєднання до такого договору.

Відповідно до підпункту 15 пункту 50 Правил № 690 виконавець зобов`язаний контролювати дотримання установлених міжповірочних інтервалів для засобів вимірювальної техніки, які є складовою частиною вузлів комерційного обліку, а у разі укладення індивідуального договору або індивідуального договору про надання послуг з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем вузлів розподільного обліку.

Отже, з огляду на характер договірних відносин між сторонами, саме на «Тернопільводоканал» як виконавця відповідних комунальних послуг покладено обов`язок контролювати дотримання встановленого міжповірочного інтервалу індивідуального засобу обліку холодної води, встановленого у квартирі позивача.

Відповідно до пункту 23 Правил № 690 повірка засобів вимірювальної техніки, які є складовою частиною вузла (вузлів) комерційного обліку, здійснюється з урахуванням Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2015 року № 474.

Відповідно до пунктів 5 9 Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України

від 8 липня 2015 року № 474, порядок проведення періодичної повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, а також норми часу, необхідного для проведення повірки таких засобів, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності. Оплата періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтажу, транспортування та монтажу) засобів вимірювальної техніки, результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиту для побутових потреб електричну енергію і газ, комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду, здійснюється відповідно до частини четвертої статті 17 Закону № 1314. Виконавець не пізніше ніж за місяць до настання строку проведення періодичної повірки засобу вимірювальної техніки або протягом трьох робочих днів з дня отримання відомостей про необхідність його ремонту інформує про це споживача шляхом надсилання повідомлення за формою згідно з додатком 1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення або через цифрову інтегровану інформаційно-аналітичну систему «Єдина платформа житлово-комунальних послуг» (за наявності електронних кабінетів у споживача та виконавця) з автоматичним підтвердженням факту доставки та отримання повідомлення, або в інший спосіб, що підтверджуватиме отримання його споживачем. Споживач забезпечує у зазначений в повідомленні строк доступ представника виконавця до засобу вимірювальної техніки. У разі неможливості споживача у зазначений строк забезпечити доступ представника виконавця до засобу вимірювальної техніки для проведення його періодичної повірки споживач не пізніше ніж за 10 календарних днів до настання такого строку інформує про це виконавця шляхом надсилання рекомендованого листа з повідомленням про вручення або через Єдину платформу (за наявності електронних кабінетів у споживача та виконавця), або в інший спосіб, що підтверджуватиме отримання виконавцем відповідної інформації. Інший строк доступу до засобу вимірювальної техніки споживач та виконавець узгоджують, зокрема шляхом обміну листами, які можуть формуватись та надсилатись в автоматизованому режимі з використанням Єдиної платформи (за наявності електронних кабінетів у споживача та виконавця). Представник виконавця пред`являє споживачеві направлення, видане йому виконавцем, для проведення періодичної повірки або ремонту засобу вимірювальної техніки, а також у разі потреби демонтажу такого засобу.

Аналіз наведених приписів підзаконних актів свідчить, що процедура проведення періодичної повірки передбачає послідовне виконання взаємних обов`язків виконавцем та споживачем. Виконавець зобов`язаний контролювати дотримання міжповірочного інтервалу та належним чином повідомити споживача про необхідність проведення повірки, тоді як обов`язком споживача є забезпечення проведення повірки та доступ представника виконавця до засобу вимірювальної техніки, що виникає після його належного повідомлення про необхідність її проведення. При цьому покладення на власника індивідуального засобу обліку витрат, пов`язаних із проведенням його періодичної повірки, не звільняє виконавця комунальної послуги від покладеного на нього обов`язку контролювати дотримання міжповірочного інтервалу та належно повідомляти споживача про необхідність проведення такої повірки.

Наведений висновок суду кореспондує з позицією Верховного Суду, сформульованою у постанові від 22 лютого 2023 року (справа № 759/23657/20), у якій, з урахуванням зміни нормативного регулювання після набрання чинності Законом № 2119, розмежовано обов`язок власника індивідуального засобу обліку нести витрати, пов`язані з його повіркою, та обов`язок виконавця контролювати дотримання міжповірочного інтервалу. Так, у цій постанові найвищий суд у системі судоустрою України зазначив, що Закон № 2119, який набрав чинності 02 серпня 2017 року, та постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 02 листопада 2017 року № 1344 поклали обов`язок на власника індивідуального засобу обліку води за власний рахунок здійснювати їх періодичну повірку, обслуговування та ремонт, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки, проте не визначили обов`язку власника щодо контролю за проведенням періодичної повірки, обслуговування засобів обліку води, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж.

Застосовуючи наведені положення законодавства до встановлених у цій справі обставин, суд ураховує, що згідно з листом «Тернопільводоканал» від 22 серпня 2025 року № 3-3190 строк метрологічної повірки індивідуального лічильника холодної води № 36176 закінчився 16 лютого 2015 року. Разом із тим, матеріали справи не містять доказів належного здійснення відповідачем протягом тривалого часу покладеного на нього обов`язку щодо контролю за дотриманням міжповірочного інтервалу зазначеного засобу обліку.

Обґрунтовуючи правомірність припинення з 30 листопада 2024 року обліку послуг за показаннями індивідуального лічильника № 36176, відповідач посилається на направлення ОСОБА_1 у 2024 році повідомлення про необхідність проведення періодичної повірки цього засобу обліку рекомендованим поштовим відправленням № 0600978258228. Судом установлено, що таке поштове відправлення було надіслано відповідачем, однак адресату не вручено т

30 жовтня 2024 року повернуто відправнику. Інших доказів, які б підтверджували отримання ОСОБА_1 повідомлення про необхідність проведення періодичної повірки засобу обліку

№ 36176, відповідач суду не надав.

Суд звертає увагу, що Порядок № 474 передбачає не лише обов`язок виконавця надіслати споживачу відповідне повідомлення, а визначає такі способи повідомлення, які дають можливість підтвердити факт його отримання споживачем.

Отже, власне направлення відповідачем рекомендованого поштового відправлення, яке споживачу не вручено та повернуто відправнику, не може свідчити про належне виконання «Тернопільводоканал» установленого Порядком № 474 обов`язку щодо інформування

ОСОБА_1 про необхідність проведення періодичної повірки.

Також варто зазначити, що матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про необхідність проведення повірки, відмовився від її проведення, не забезпечив доступ представника виконавця до засобу обліку чи в інший спосіб умисно перешкоджав проведенню відповідних робіт. Навпаки, 25 серпня 2025 року проведено демонтаж засобу вимірювальної техніки № 36176, під час якого зафіксовано його показання 467,245 куб. м, та встановлено новий засіб вимірювальної техніки № 001769 з початковим показанням 1,107 куб. м. Вартість відповідних робіт у розмірі 490 грн позивачем оплачена.

Наведені обставини не дають підстав вважати, що непроведення своєчасної повірки було наслідком свідомого невиконання або ухилення позивача від виконання покладених на нього обов`язків.

Суд також ураховує приписи Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року № 315 (далі Методика № 315).

Методикою № 315 передбачено, що для розподілу не приймаються показання вузла розподільного обліку, зокрема, починаючи з дати встановлення факту закінчення строку повірки засобу вимірювальної техніки, що входить до його складу. Отже, закінчення встановленого строку повірки засобу вимірювальної техніки загалом може бути правовою підставою для припинення врахування його показань при розподілі обсягу спожитої комунальної послуги.

Водночас зазначені положення Методики № 315 підлягають застосуванню у системному взаємозв`язку з приписами Правил № 690 та Порядку № 474, які покладають на виконавця обов`язок контролювати дотримання міжповірочних інтервалів та належним чином повідомляти споживача про необхідність проведення періодичної повірки.

Зміст наведеного правового регулювання дає підстави для висновку, що право виконавця застосувати до споживача передбачені законодавством наслідки закінчення строку періодичної повірки засобу обліку, зокрема припинити врахування його показань та визначати обсяг спожитої послуги відповідно до Методики № 315, виникає за умови належного виконання самим виконавцем покладених на нього обов`язків щодо контролю за дотриманням міжповірочного інтервалу та повідомлення споживача про необхідність проведення повірки.

Лише після належного повідомлення споживача про необхідність проведення періодичної повірки та невиконання ним відповідного обов`язку без поважних причин на такого споживача можуть бути покладені негативні майнові наслідки, пов`язані з неврахуванням показань індивідуального засобу обліку та застосуванням передбаченого Методикою № 315 порядку розподілу обсягу спожитої послуги. У разі, якщо споживач про необхідність проведення повірки належним чином не повідомлений, невиконання ним відповідного обов`язку не може вважатися доведеним, а негативні майнові наслідки такого невиконання не можуть бути покладені на нього.

Тож «Тернопільводоканал», будучи зобов`язаним контролювати дотримання міжповірочного інтервалу та знаючи про закінчення строку повірки засобу обліку, не довів належного повідомлення ОСОБА_1 про необхідність її проведення. Незважаючи на це, саме з непроведенням такої повірки відповідач пов`язав припинення врахування показань індивідуального засобу обліку та застосував до позивача інший порядок визначення обсягу спожитої послуги.

Суд також враховує, що під час судового розгляду не встановлено вжиття відповідачем після повернення неврученого поштового відправлення будь-яких інших заходів з метою належного повідомлення ОСОБА_1 про необхідність проведення періодичної повірки засобу обліку. Так, відсутні докази, що виконавцем вживалися будь-яких інші передбачені Порядком

№ 474 заходи для повідомлення споживача, зокрема, не здійснювалося повторне направлення кореспонденції чи повідомлення в інший спосіб, що підтверджував би факт отримання його споживачем. Суд критично оцінює посилання відповідача на зазначення інформації про необхідність проведення повірки у рахунку за житлово-комунальні послуги, оскільки до матеріалів справи долучено лише один такий рахунок за жовтень 2024 року, тобто за той самий період, у якому позивачу направлялося поштове відправлення № 0600978258228, доказів отримання якого позивачем немає.

Крім того, суд враховує, що відповідачем не надано доказів несправності індивідуального засобу обліку № 36176, його пошкодження, порушення цілісності пломб, несанкціонованого втручання у його роботу чи інших обставин, які б свідчили про недостовірність зафіксованих ним показань. Зокрема, під час демонтажу засобу обліку 25 серпня 2025 року його показання були зафіксовані відповідним актом, водночас будь-яких порушень у роботі засобу обліку чи ознак несанкціонованого втручання у його роботу відповідачем не зафіксовано.

Таким чином, єдиною встановленою відповідачем підставою для припинення врахування показань індивідуального засобу обліку № 36176 було закінчення строку його періодичної повірки, тоді як інших обставин, які б свідчили про несправність цього засобу обліку або недостовірність його показань, відповідачем не доведено.

Як установлено судом, після припинення врахування показань індивідуального засобу обліку відповідач здійснював нарахування позивачу виходячи з обсягів споживання, визначених з урахуванням показань загальнобудинкового вузла обліку. За даними відповідача, за період з листопада 2024 року по серпень 2025 року на особовий рахунок позивача віднесено 951,961 куб. м спожитої води. Водночас під час демонтажу 25 серпня 2025 року індивідуальний засіб обліку

№ 36176 мав показання 467,245 куб. м, а доказів несправності такого засобу обліку або втручання у його роботу матеріали справи не містять.

За таких обставин дії «Тернопільводоканал» щодо нарахування ОСОБА_1 плати за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за спірний період без урахування показань установленого у квартирі індивідуального засобу обліку № 36176, а після його заміни засобу обліку № 001769, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, а порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання таких дій відповідача протиправними та зобов`язання здійснити перерахунок.

ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви

3.1. Ураховуючи наведене вище, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Так, відповідач, на якого покладено обов`язок контролювати дотримання встановлених міжповірочних інтервалів, не довів належного повідомлення ОСОБА_1 про необхідність проведення періодичної повірки індивідуального засобу обліку № 36176, а також того, що позивач після такого повідомлення не виконав покладеного на нього обов`язку щодо проведення повірки. За таких обставин у «Тернопільводоканал» не виникло достатніх правових підстав для покладення на позивача негативних наслідків непроведення періодичної повірки у вигляді неврахування показань індивідуального засобу обліку та здійснення нарахувань за правилами розподілу обсягу послуги, передбаченими Методикою № 315.

При цьому відповідачем не доведено наявності інших підстав для неврахування показань індивідуального засобу обліку № 36176, зокрема його несправності, пошкодження, несанкціонованого втручання у його роботу чи недостовірності зафіксованих ним показань.

Тож здійснені відповідачем спірні нарахування без урахування показань індивідуального засобу обліку є неправомірними та порушують права позивача як споживача, у зв`язку з чим підлягають перерахунку з урахуванням показників індивідуальних засобів обліку холодної води № 36176 та № 001769.

3.2. Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав.

Згідно з частиною шостою статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позов задоволено у повному обсязі, а позивач звільнений від сплати судового збору, з «Тернопільводоканал» на користь держави підлягає стягненню судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції у розмірі 1 211,20 грн.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 19, 76 79, 81, 89, 141, 244, 258 268, 273 274, 352 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Коцюба Надія Ярославівна, до Комунального підприємства «Тернопільводоканал» про визнання протиправними та такими, що порушують права споживача, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

2. Визнати протиправними та такими, що порушують права споживача, дії Комунального підприємства «Тернопільводоканал» з нарахування ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , плати за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення холодної води за період з 01 листопада 2024 року

по 30 вересня 2025 року включно на суму 37 487 (тридцять сім тисяч чотириста вісімдесят сім) гривень 51 копійка.

3. Зобов`язати Комунальне підприємство «Тернопільводоканал» здійснити перерахунок вартості послуг з централізованого водопостачання та водовідведення холодної води за період з 01 листопада 2024 року по 30 вересня 2025 року включно ОСОБА_1 за особовим рахунком № НОМЕР_1 з урахуванням показників індивідуальних засобів обліку холодної води № 36176 та № 001769.

4. Стягнути з Комунального підприємства «Тернопільводоканал» на користь держави судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції у розмірі 1 211 гривень 20 копійок.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

6. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного рішення суду.

8. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено 29 червня 2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Комунальне підприємство «Тернопільводоканал», код ЄДРПОУ: 03353845, адреса місцезнаходження: вул. Старий Поділ, 7, м. Тернопіль.

Головуючий суддя Т. І. Якімець