Решение № 139219513, 24.08.2026, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 285/3196/26

провадження у справі №2/0285/2238/26

24 серпня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Сташківа Т.Б. за участі секретаря судового засідання Кородчук О.О. та осіб, які беруть участь у справі:

позивач: представник не прибув,

відповідачка: не прибула,

розглянувши розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовної заяви

26.05.2026 ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду із зазначеним позовом, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 75 650 грн, а також судовий збір в розмірі 2 662 грн 40 коп.

В обґрунтування позову зазначає, що 11.11.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти у вигляді кредитної лінії в сумі 25 000 грн зі сплатою 1% в день та строком користування кредитними коштами 300 днів, тобто до 06.09.2026. Кредитодавець належним чином виконав умови кредитного договору, надавши відповідачу кредитні кошти на умовах та в порядку, передбаченому кредитним договором. Позивач звернувся до відповідача із письмовою досудовою вимогою про дострокове повернення всієї суми тіла кредиту і процентів за користування кредитом. Оскільки відповідач належним чином не виконував грошові зобов`язання за кредитним договором, виникла заборгованість в сумі 75 650 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 25 000 грн; проценти за користування кредитом в розмірі 34 000 грн; річні проценти, нараховані на підставі ст. 625 ЦК України, в розмірі 11 650 грн; комісія в розмірі 5 000 грн, яку позивач просить стягнути на його користь.

У відизві на позов відповідач зазначає, що вона, як на момент укладення кредитного договору, та і на даний час, вона є військовослужбовцем ЗСУ, а тому проценти за користування кредитом не підлягають нарахуванню. Також не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення процентів річних, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України. Також є недоведеними позовні вимоги про стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 5 000 грн. Повідомила, що витрати на професійну правничу допомогу відповідача складають 7 000 грн, на підтвердження чого надає відповідні докази.

Процесуальні рішення у справі

Ухвалою судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 28.05.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (без виклику) сторін (а.с. 18).

Ухвалою судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 17.06.2026 постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 24).

Доводи сторін у справі

Позивач подав клопотання, у якому просив проводити розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не прибув, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, заяв та/або клопотань не подавав.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників справи та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 11.11.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти у вигляді кредитної лінії в сумі 25 000 грн зі сплатою 1% в день та строком користування кредитними коштами 300 днів, тобто до 06.09.2026.

Цього ж дня ТОВ «Укр Кредит Фінанс» перерахувало на рахунок ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 25 000 грн.

17.04.2026 ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулось до ОСОБА_1 із письмовою досудовою вимогою про дострокове повернення всієї суми тіла кредиту і процентів за користування кредитом, таким чином позивач, відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України та абз. 3 ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування», змінив строк виконання основного зобов`язання та строк виконання якого настав 16.05.2026.

Оскільки відповідач належним чином не виконував грошові зобов`язання за кредитним договором, виникла заборгованість в сумі 75 650 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 25 000 грн; проценти за користування кредитом в розмірі 34 000 грн; річні проценти, нараховані на підставі ст. 625 ЦК України, в розмірі 11 650 грн; комісія в розмірі 5 000 грн.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

І. Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Матеріалами справи підтверджується, що кредитний договір між сторонами укладено в електронному вигляді відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ч.1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Установлено, що кредитний договір укладено 11.11.2025, з кінцевим терміном повернення кредитних коштів - 06.09.2026.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2.4. кредитного договору, мета отримання кредиту - для задоволення особистих потреб позичальника.

Отже вказаний кредит є споживчим.

Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу.

Таким чином норма абз. 3 ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» встановила обов`язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту.

Оскільки 17.04.2026 позивач звернувся до позичальника із досудовою вимогою про дострокове повернення кредиту в повному обсязі, а тому, згідно вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України та абз. 3 ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування», позичальник змінив строк виконання основного зобов`язання, строк виконання якого настав 16.05.2026.

Позивачем надано належні докази на підтвердження факту отримання відповідачем кредитних коштів, укладення кредитного договору, а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

ІІ. Щодо позовних вимог про стягнення процентів за користування кредитом

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

При цьому, відповідно до вимог ст. 1048 ЦК України позивач має право стягнути заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками за користування кредитними коштами у межах погодженого позикодавцем та боржником строку кредитування. Після закінчення строку його дії у позивача відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором відсотки (Постанова ВП ВС від 28.03.2018 № 444/9519/12, Постанова ВС від 01.09.2022 № 225/3427/15-ц).

Відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Встановлено, що між сторонами у справі укладено кредитний договір, умовами якого не передбачено, що кредит надається з метою придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду, та/або автомобіля, чи придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії.

Також встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України та проходить військову службу за контрактом у в/ч НОМЕР_1 з 14.08.2025 до теперішнього часу, що підтверджується копією військового квитка і довідкою (а.с. 34, 36).

Таким чином, оскільки відповідач є військовослужбовцем, який проходить військову службу під час дії особливого періоду, тому згідно із п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців» проценти за вказаним кредитом нарахуванню не підлягають.

ІІІ. Щодо позовних вимог про стягнення комісії

Відповідно до п. 4.7. кредитного договору позичальник сплачує комісію за надання кредиту в розмірі 20% від суми кредиту, що становить 5 000 грн.

Разом із тим, відповідно до ч. 2 та п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення жорстких обов`язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця.

У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У кредитному договорі від 11.11.2025 не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які кредитором встановлена комісія за надання кредиту.

Ураховуючи, що кредитор не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення п. 4.7. кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплатити комісію за надання кредиту є нікчемними відповідно до ч. 2 та п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Визнання судом нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення. Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14.09.2022 № 755/11636/21, від 08.02.2023 № 168/349/20, та постанові Верховного Суду від 16.11.2022 № 755/9486/21.

У зв`язку із тим, що пункт 4.7. кредитного договору є нікчемним в силу ч. 2 та п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

IV. Щодо позовних вимог про стягнення процентів річних, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із п. 8.2. кредитного договору у разі прострочення позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом та/або комісії за видачу кредиту та/або суми кредиту, позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 401 500 грн процентів річних від суми заборгованості в силу положень ст. 625 ЦК України.

Тобто вищевказаним пунктом кредитного договору передбачено відповідальність згідно ст. 625 ЦК України за неналежне виконання грошових зобов`язань за договором.

Зазначені позовні вимоги про стягнення процентів, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до п. 18. Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Висновки за результатами розгляду позовної заяви

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги частково підтверджуються належними та допустимими доказами, є частково обґрунтованими, а тому підлягають частковому задоволенню.

Щодо вимоги відповідача про стягнення на її користь витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн, суд виходить з наступного. Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі часткового задоволення позову, - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки задоволено 33% позовних вимог, тому з позивача на користь відповідача підлягають стягненню 33 % витрат, які відповідач понесла/або мала б понести на оплату витрат на професійну правничу допомогу, що становить 2 310 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ч. 6 ст. 259, 265, 268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (б-р Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, м. Київ, 01133, ЄДРПОУ 38548598) заборгованість за тілом кредиту в розмірі 25 000 грн, а також судовий збір в розмірі 879 грн 84 коп.

У решті позовних вимог про стягнення процентів за користування кредитом; річних процентів, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України, та комісії - відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (б-р Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, м. Київ, 01133, ЄДРПОУ 38548598) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 310 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду.

Повне судове рішення складено 24.08.2026.

Суддя Т.Б. Сташків