Постановление суда № 139219213, 18.08.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/10777/26

Категорія 67

2/295/5047/26

УХВАЛА

про призначення експертизи та зупинення провадження у справі

18.08.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючого судді Чішман Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Лайчук В.В.,

розглянувши в відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства, третя особа - відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати відповідача батьком малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внести відомості до актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № 334 від 05.02.2019, складеного Житомирським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, зазначивши батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше встановленого законом мінімального розміру аліментів щомісячно до досягнення дитиною повноліття, стягнути з відповідача на її користь судові витрати.

Ухвалою суду від 22.06.2026 у справі відкрито загальне позовне провадження.

25.06.2026 до суду від відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшов лист, де представник третьої особи просить розгляд справи 18.08.2026 проводити за відсутності представника відділу.

18.08.2026 представник позивача подав до суду клопотання про призначення молекулярно-генетичної експертизи, яке просить розглядати за його відсутності та відсутності позивача.

18.08.2026 сторони в судове засідання не з`явились.

Дослідивши клопотання та матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15.05.2006, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це, у тому числі висновку судово-генетичної експертизи.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно роз`яснень, які містяться у постанові Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 478/690/18, висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Згідно ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.

Оскільки предметом доказування у вказаній справі є наявність чи відсутність біологічного зв`язку між відповідачем та дитиною і для з`ясування вказаних обставин, які мають істотне значення для вирішення справи потрібні спеціальні знання, а експертних висновків із цих питань сторонами не надано, клопотання представника позивача про призначення експертизи підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 45 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести сторона, яка заявила клопотання про проведення судової експертизи, а якщо таке клопотання заявлено двома сторонами, то витрати несуть обидві сторони порівну. Тому в ухвалі про призначення експертизи суд вправі зобов`язати відповідну сторону перерахувати, у тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи експертній установі (судовому експерту, який не є працівником державної спеціалізованої установи) (ст. 7 Закону України «Про судову експертизу»). У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони від оплати витрат, пов`язаних із проведенням судової експертизи, суд скасовує ухвалу про призначення судової експертизи і настають наслідки, передбачені за ухилення від участі в експертизі.

Після закінчення розгляду справи витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу судом на загальних підставах.

Пунктом 1.13 Розділу 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 у випадку невиконання клопотань експерта щодо надання додаткових матеріалів, несплати вартості експертизи протягом 45 календарних днів з дня направлення клопотання в порядку, передбаченому чинним законодавством, незабезпечення прибуття експерта, безперешкодного доступу до об`єкта дослідження, а також належних умов для його роботи (учинення перешкод з боку сторін, що беруть участь у справі, в обстеженні об`єкта) матеріали справи повертаються органу (особі), який (яка) призначив (ла) експертизу (залучив (ла) експерта), із зазначенням мотивованих причин неможливості її проведення.

Отже, проведення експертизи спеціалізованими установами у цивільному судочинстві здійснюється на платній основі за рахунок замовника, така оплата експертизи в цивільній справі провадиться за рахунок сторони, яка порушила відповідне клопотання.

Правові висновки щодо переважного доказового значення судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи для категоричного висновку про визнання батьківства висловлені, зокрема, в постановах Верховного Суду № 592/4443/17 від 18.03.2020 та № 201/11183/16-ц від 06.05.2020.

У рішенні «Калачова проти російської федерації» (№ 3451/05, § 34, від 07.05.2009 Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.

За приписами статті 104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Згідно з положеннями ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст. 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.

На підставі п. 9 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється на час проведення експертизи.

Оскільки для проведення судової експертизи потрібен значний час, то провадження у справі слід зупинити на час проведення експертизи.

Згідно з частиною 6 статті 56 Цивільно процесуального кодексу України (далі ЦПК України) органи державної влади, органи місцевого самоврядування, прокурор можуть бути залучені судом до участі у справі або брати участь у справі за власною ініціативою для подання висновків на виконання своїх повноважень. Участь органів державної влади, органів місцевого самоврядування, прокурора у судовому процесі для подання висновків у справі є обов`язковою у випадках, встановлених цим Кодексом, іншими законами, або якщо суд визнає це за необхідне.

Участь прокурора є обов`язковою під час розгляду справ про позбавлення батьківських прав, відібрання дитини, а також про усиновлення дитини.

Приписи частини 6 статті 56 ЦПК України вступили в законну силу з дня набрання чинності 5 серпня 2026 року Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування функцій органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань захисту прав дітей у зв`язку з утворенням Державної служби України у справах дітей».

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залучити прокурора до участі у даному провадженні.

Керуючись ст.ст. 56, 103, 258, 259-261, 268, 353, 354 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Залучити до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства, третя особа - відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України прокурора Житомирської окружної прокуратури.

Призначити у цивільній справі № 295/10777/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства судову молекулярно-генетичну експертизу аналізу ДНК, на вирішення якої поставити питання:

1. Чи є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , біологічним батьком малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ?

Проведення експертизи доручити судовим експертам Товариства з обмеженою відповідальністю «МАМА ПАПА» (01033, місто Київ, вул. Тарасівська, 2/21, код ЄДРПОУ 40652411).

Попередити експертів про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 384, 385 КК України.

Зобов`язати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ) разом з дитиною ОСОБА_4 з`явитись до експертів у визначений ними час для проведення експертизи.

Попередити сторони про наслідки ухилення від участі в експертизі, передбачені ст. 109 Цивільного процесуального кодексу України.

Витрати по проведенню експертизи покласти на ОСОБА_1 .

Висновок експертизи, після її проведення, направити до Богунського районного суду м. Житомира.

На час проведення експертизи провадження в справі зупинити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 18.08.2026.

Суддя Л.М. Чішман