Постановление суда № 139218173, 24.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

24 серпня 2026 р. Справа № 520/29951/25

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Панов М.М., розглянувши заяву представника Військової частини НОМЕР_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 з 20.05.2023 по 01.10.2025 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення) за період з 20.05.2023 по 01.10.2025 виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1-14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник Військової частини НОМЕР_1 із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій просить суд Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 травня 2026 року у справі № 520/29951/25 - скасувати; ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування поданої представником Військової частини НОМЕР_1 заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначено, що вищевказане судове рішення обґрунтоване тим, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 по справі №320/29450/24, було визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови КМУ від 12.05.2023 №481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови №704.

Однак, 04.08.2025 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відкрито провадження за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі № 320/29450/24 за позовом фізичної особи до Кабінету Міністрів України про визнання дій неправомірними та зобов`язання скасувати пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 (далі Постанова № 481) про внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (далі Постанова № 704).

За результатами касаційного розгляду 16.07.2026 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду прийнято постанову (далі постанова Верховного суду) якою касаційну скаргу Кабінету Міністрів України задоволено, вказані рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовано, ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.

У вказаній постанові Верховний Суд виснував, що саме Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови, порядок, а також розміри складових грошового забезпечення, і таке право є дискреційними повноваженнями, визначеними нормами Конституції України та Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.

Окрім цього, за сталою правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою, зокрема, у постановах від 15.09.2021 у справі № 640/33771/20 та від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19, передбачено, що питання грошового забезпечення військовослужбовців та осіб, які прирівнюються до них, належить до повноважень Кабінету Міністрів України. Колегією суддів констатовано, що за відсутності базового спеціального закону, норми та положення щодо структури, складових розрахунку та розмірів грошового забезпечення для певних категорій осіб, зокрема військовослужбовців, встановлюються та регулюються актами Кабінету Міністрів України, а саме Постановою № 704, якою, зокрема, й було затверджено конкретний механізм визначення розміру грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, а також встановлення базового критерію для розрахунку такого грошового забезпечення.

Як наслідок, Верховний Суд вважає помилковими твердження судів першої та апеляційної інстанцій про те, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів, зокрема у твердому (фіксованому) розмірі, оскільки таке не передбачено та не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ.

Верховний Суд у постанові від 16.07.2026 у справі № 320/29450/24 сформував обов`язковий для врахування судами висновок про те, що Кабінет Міністрів України, реалізовуючи надані йому законом повноваження, вправі визначати базову величину, яка застосовується для обчислення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, у тому числі шляхом встановлення її у фіксованому розмірі. Відтак, пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704» є чинним, а встановлена ним розрахункова величина у розмірі 1762 грн підлягає застосуванню при визначенні розміру грошового забезпечення.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, скасування постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 липня 2026 року у справі №320/29450/24 рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року є нововиявленими обставинами.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною 2 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 364 Кодексу адміністративного судочинства України заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції.

Так, за правилами ч. 2 ст. 364 Кодексу адміністративного судочинства КАС України у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява про перегляд, номер справи; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім`я (найменування) інших учасників справи; 4) судове рішення, про перегляд якого за нововиявленими або виключними обставинами подається заява; 5) нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення; 6) посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Перелік документів, що додаються до заяви, визначено ч. 3 ст. 364 Кодексу адміністративного судочинства України: 1) копії заяви відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така заява подана в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання заяви в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази направлення її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу; 2) документ про сплату судового збору; 3) докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин; 4) у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення; 5) клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву, - у разі подання заяви про перегляд судового рішення з підстави, визначеної пунктом 3 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу.

В той час заявником в порушення вимог ч. 3 ст. 364 Кодексу адміністративного судочинства України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами заявником не долучено докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон №3674-VI).

Частиною 1 статті 3 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється, в тому числі, за подання до суду заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 1 січня 2026 року встановлено у розмірі 3328 грн.

Відповідно до підпункту 8 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви чи скарги.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки Військовою частиною НОМЕР_1 заява про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами подана через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) «Електронний суд», то заявник повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1597,44 грн. (1331,20 грн х 150% х 0,8).

Представником Військової частини НОМЕР_1 заявлено клопотання, в якій він просить суд відстрочити військовій частині НОМЕР_1 сплату судового збору за подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами до ухвалення судом рішення у справі.

Відповідно до преамбули Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI, в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року, «Про судовий збір» (далі Закон № 3674-VI) цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, тобто є спеціальним законом, яким має керуватися суд при вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору.

Згідно частини 1 статті 8 Закон № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

За приписами частини 2 цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З вищевикладеного вбачається, що військові частини не є суб`єктами, на яких розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 10.012018р. у справі № К/9901/12/18, від 12.01.2018 року, № К/9901/2132/18, № К/9901/2135/18, № К/9901/2131/18, та № К/9901/2134/18.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, згідно з приписами ч. 1 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом, а тому суд не може надавати привілеї тим чи іншим особам зі сплати судового збору. Надання такого привілею порушить принцип рівності сторін.

Таким чином, клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору є таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 366 Кодексу адміністративного судочинства України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, Військовій частини НОМЕР_1 необхідно усунути недоліки заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами шляхом подання до суду документа про сплату судового збору у розмірі 1597,44 гривень за наступними реквізитами: отримувач коштів: рахунок: UA678999980313141206084020661, ГУК Харків обл/м. Хар Основян/22030101 , код отримувача за ЄДРПОУ 37874947 , банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *;101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника Військової частини НОМЕР_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військова частина НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу термін - п`ять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 1597,44 грн.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Панов М.М.