Постановление суда № 139218062, 25.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про повернення заяви

25 серпня 2026 року Справа № 520/14283/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 , яка підписана від імені Військової частини НОМЕР_1 про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати старшому сержанту ОСОБА_2 грошової допомоги на оздоровлення за 2025 рік;

- зобов`язати військову частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити старшому сержанту ОСОБА_2 грошову допомоги на оздоровлення за 2025 рік.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 р. у справі № 520/14283/25 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2026 р. рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 по справі № 520/14283/25 - скасовано.

Прийнято постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 - задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо не нарахування та невиплати старшому сержанту ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) грошової допомоги на оздоровлення за 2025 рік.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на підставі рапорту ОСОБА_2 від 17.04.2025 нарахувати та виплатити старшому сержанту ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) грошову допомогу на оздоровлення за 2025 рік.

17.08.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 , яка підписана від імені Військової частини НОМЕР_1 , в якій заявник просила:

- змінити спосіб і порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року (постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2026 року) у справі № 520/14283/25 в частині зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити старшому сержанту ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) грошову допомогу на оздоровлення за 2025 рік., шляхом зобов`язання військової частини НОМЕР_4 здійснити виплату старшому сержанту ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) грошової допомоги на оздоровлення за 2025 рік.

Вирішуючи питання щодо прийнятності поданої заяви, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, а контроль за його виконанням здійснює суд.

За приписами частин другої та третьої статті 14, частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Порядок вирішення питань щодо відстрочення і розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення врегульовано статтею 378 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця у випадках, встановлених законом, встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що законодавець розмежував коло суб`єктів, які мають право ініціювати відповідні процесуальні питання. Із заявою про відстрочення або розстрочення виконання рішення може звернутися будь-яка сторона справи, тоді як право на звернення із заявою про встановлення або зміну способу чи порядку виконання судового рішення надано виключно стягувачу або виконавцю у випадках, установлених законом.

За визначенням, наведеним у частинах першій та другій статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь або в інтересах яких видано виконавчий документ, а боржником визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

У даній справі судове рішення ухвалено на користь ОСОБА_2 , тоді як обов`язок нарахувати та виплатити йому грошову допомогу на оздоровлення за 2025 рік покладено на Військову частину НОМЕР_1 .

Отже, ОСОБА_2 є стягувачем, а Військова частина НОМЕР_1 боржником.

Таким чином, Військова частина НОМЕР_1 як відповідач і боржник має право звернутися до суду із заявою про відстрочення або розстрочення виконання рішення, однак частина перша статті 378 КАС України не наділяє її правом ініціювати встановлення або зміну способу чи порядку виконання судового рішення.

Суд зазначає, що зміна способу і порядку виконання судового рішення полягає у вжитті судом нових заходів для реалізації вже ухваленого рішення у разі неможливості його виконання у раніше визначені спосіб і порядок, однак не може мати наслідком зміну змісту резолютивної частини рішення, обраного судом способу захисту або суб`єкта, на якого покладено відповідний обов`язок.

Крім того, судом установлено неналежне підтвердження повноважень особи, яка підписала заяву від імені Військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до частини третьої статті 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від їхнього імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), або через представника.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 59 КАС України повноваження представника сторони або іншого учасника справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної чи юридичної особи.

Частиною третьою статті 59 КАС України передбачено, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом, у тому числі кваліфікованим електронним підписом, посадової особи, уповноваженої на це законом або установчими документами.

Частинами шостою та восьмою статті 59 КАС України встановлено, що оригінали документів, які підтверджують повноваження представників, або засвідчені суддею копії з них чи засвідчені у визначеному законом порядку копії приєднуються до матеріалів справи. У разі подання представником до суду заяви, скарги чи клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в матеріалах справи на момент подання відповідного процесуального документа немає підтвердження таких повноважень.

Заяву від імені Військової частини НОМЕР_1 підписано Ганич Крістіною Дмитрівною.

На підтвердження її повноважень до заяви додано довіреність від 01 січня 2026 року, за змістом якої Військова частина НОМЕР_1 в особі тимчасово виконуючого обов`язки командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 уповноважує Ганич К.Д. представляти інтереси Військової частини НОМЕР_1 у судах.

Водночас до заяви не додано наказу або витягу з наказу про покладення на ОСОБА_3 тимчасового виконання обов`язків командира Військової частини НОМЕР_1 , а також іншого документа, який підтверджував би його статус і повноваження діяти від імені військової частини та видавати довіреності станом на 01 січня 2026 року.

Зазначення у тексті довіреності того, що ОСОБА_3 є тимчасово виконуючим обов`язки командира, не підтверджує факту покладення на нього відповідних обов`язків та обсягу наданих йому повноважень.

Повноваження представника Ганич К.Д. є похідними від повноважень особи, яка видала та підписала довіреність, а тому для перевірки дійсності такого уповноваження суду повинні бути надані документи, які підтверджують право Наляжного В.М. діяти від імені Військової частини НОМЕР_1 .

У постанові від 31 жовтня 2023 року у справі №520/8559/22 Верховний Суд, застосовуючи частину третю статті 59 КАС України, погодився з поверненням позовної заяви за обставин, коли до матеріалів не було долучено документів, які підтверджували покладення виконання обов`язків на осіб, що діяли у відповідному ланцюгу представництва. Верховний Суд зазначив, що за відсутності документів про покладення виконання обов`язків повноваження особи вчиняти процесуальні дії від імені юридичної особи не є підтвердженими.

Суд зауважує, що чинне процесуальне законодавство встановлює чітку вимогу до осіб, які діють у порядку самопредставництва або як представники, додати до поданого ними процесуального документа докази наявності відповідних повноважень. Саме зазначення особою посади виконуючого обов`язки без надання документів, які підтверджують набуття та існування таких повноважень, не є достатнім.

За таких обставин додана до заяви довіреність без документів, які підтверджують повноваження особи, що її видала, не дає суду можливості встановити наявність волевиявлення Військової частини НОМЕР_1 на уповноваження Ганич К.Д. та право останньої підписувати і подавати від імені військової частини відповідну процесуальну заяву.

Таким чином, повноваження ОСОБА_1 на підписання та подання від імені Військової частини НОМЕР_1 заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення належним чином не підтверджені, що унеможливлює розгляд цієї заяви як процесуального звернення Військової частини НОМЕР_1 .

Також судом установлено недотримання заявником вимог статті 167 КАС України щодо направлення заяви іншим учасникам справи.

Відповідно до частини третьої статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли Кодексом такий порядок не встановлений, він визначається судом.

Частиною першою статті 167 КАС України встановлено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання чи заперечення.

Абзацом десятим частини першої статті 167 КАС України передбачено, що до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, у тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання або надання іншим учасникам справи (провадження).

Заява про зміну способу і порядку виконання судового рішення подана після набрання ним законної сили та стосується стадії його виконання, а тому на заявника поширюється передбачений частиною першою статті 167 КАС України обов`язок надати докази направлення заяви з додатками іншим учасникам справи.

Однак до заяви не додано доказів її направлення або надання ОСОБА_2 . У переліку додатків до заяви зазначено лише довіреність на одному аркуші.

В ухвалі від 07 січня 2025 року у справі №380/7757/21 Верховний Суд зазначив, що норма частини першої статті 167 КАС України про надання доказів направлення заяви іншим учасникам справи є імперативною, а процесуальним наслідком її недотримання є повернення відповідної заяви без розгляду. Верховний Суд також відхилив доводи про необхідність застосування до такої заяви порядку залишення позову без руху, оскільки заява, подана на стадії виконання судового рішення, не є позовною заявою і до неї застосовуються приписи статті 167 КАС України.

Згідно з частиною другою статті 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і такі недоліки не дають можливості її розглянути або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

У даному випадку повноваження особи, яка підписала заяву від імені Військової частини НОМЕР_1 , належними документами не підтверджені; докази направлення заяви іншому учаснику справи відсутні.

Кожна із зазначених обставин перешкоджає розгляду поданої заяви в установленому процесуальним законом порядку, а їх сукупність свідчить про наявність передбачених частиною другою статті 167 КАС України підстав для повернення заяви без розгляду.

Ураховуючи викладене, заява ОСОБА_1 , підписана від імені Військової частини НОМЕР_1 , про встановлення чи зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №520/14283/25 підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Водночас суд вважає за необхідне роз`яснити, що у разі належного підтвердження повноважень представника та волевиявлення Військової частини НОМЕР_1 на подання відповідної заяви остання, будучи боржником за судовим рішенням у цій справі, не належить до визначених частиною першою статті 378 КАС України суб`єктів, які мають право звертатися до суду із заявою про встановлення або зміну способу чи порядку виконання судового рішення.

Таким правом наділені стягувач та виконавець у випадках, установлених законом, тоді як сторона-боржник має право ініціювати питання про відстрочення або розстрочення виконання рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 167, ст. 248, ст. 256, ст. 293, ст. 295, ст. 297 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , яка підписана від імені Військової частини НОМЕР_1 про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Н. А. Полях