Постановление суда № 139214971, 25.08.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

25 серпня 2026 р. Справа № 120/12699/26

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Свентух Віталій Михайлович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Карнауха Аркадія Петровича до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання дій та рішень протиправними,-

ВСТАНОВИВ:

до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Карнауха Аркадія Петровича до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання дій та рішень протиправними.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Частинами 3, 5 статті 161 КАС України регламентовано, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, а у разі необхідності до позовної заяви додається клопотання, заява про звільнення від сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, визначено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову:

- майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлено ставку судового збору в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

- немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлено ставку судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року встановлено в розмірі 3328 гривні.

Із змісту позовних вимог вбачається, що позивач, окрім іншого, просить суд скасувати:

- податкове повідомлення-рішення №0097042405 від 07.04.2026 року на загальну суму 30045,54 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0097032405 від 07.04.2026 року на загальну суму 360546,40 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0097062405 від 07.04.2026 року на загальну суму 169457,50 грн.;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) №0097092405 від 07.04.2026 року на суму 66029,23 грн.;

- рішення №0097102405 від 07.04.2026 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 6602,92 грн.

Суд звертає увагу, що позовна вимога, безпосереднім наслідком задоволення якої є зміна складу майна позивача, має майновий характер.

Таким чином, загальний розмір майнових вимог позивача становить 632681,59 грн., а тому, з урахуванням положень пункту 1 частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за їх заявлення позивачу належить сплатити судовий збір у розмірі 6326,82 грн. (1% ціни позову).

Крім того, позивачем заявлено дві самостійні вимоги немайнового характеру, а саме:

- визнати протиправним проведення позапланової документальної невиїзної перевірки за наказом №568/к від 05.12.2025 начальника Головного управління ДПС у Вінницькій області О. Домерат про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 , з 23.02.2026 тривалістю 5 робочих днів з метою перевірки діяльності з 01.07.2021 по 21.07.2023 по сплаті єдиного соціального внеску за цей період з метою перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати передбачених законодавством податків і зборів, а також дотримання валютного законодавства та іншого законодавства;

- скасувати рішення уповноваженої особи ГУ ДПС у Вінницькій області Л. Резнік від 12.06.2026 про опис майна у податкову заставу платника податків ОСОБА_1 .

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, за заявлення двох самостійних позовних вимог немайнового характеру позивачу належить сплатити судовий збір у розмірі 2662,40 грн. (1331,20 грн. х 2).

Отже, загальний розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання цієї позовної заяви, становить 8989,22 грн. (6326,82 грн. за вимоги майнового характеру + 2662,40 грн. за дві вимоги немайнового характеру).

Однак, доказів сплати судового збору позивачем до позовної заяви не надано.

У позовній заяві зазначено, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", як учасник бойових дій.

Надаючи правову оцінку таким твердженням представника позивача, суд зазначає наступне.

Пунктом 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що від сплати судового збору звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Статус, права, пільги учасників бойових дій встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Відповідно до частини другої статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом таких питань.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17 зазначила, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.

Аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону "Про судовий збір" в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.

Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові № 520/23062/24 від 24 квітня 2025 року.

У даному випадку заявлені позовні вимоги не стосуються пільг, доплат чи інших соціальних гарантій позивача як учасника бойових дій. Оскаржені рішення відповідача зумовлені податковим спором та не пов`язані з наявністю/відсутністю у позивача статусу учасника бойових дій.

Аналогічних висновків дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд в ухвалі №120/7982/24 від 06 лютого 2025 року

Враховуючи, що вирішення спору не стосується порушення прав заявника на соціальний захист, як учасника бойових дій, то він не звільнений від сплати судового збору на підставі положень пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", тому судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Статтею 99 КАС України визначено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, визначеному законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Однак, долучений до позову скріншот (посвідчення ветерана) не відповідає вимогам, встановленим процесуальним законом.

Він не є письмовим доказом у розумінні статті 94 КАС України та не оформлений належним чином як електронний доказ згідно зі статтею 99 КАС України.

З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого адміністративного позову вимогам статті 161 КАС України, позовну заяву слід залишити без руху, надавши особі яка її подала, строк для усунення недоліків, шляхом:

- надання документу про сплату судового збору в розмірі 8989,22 грн.;

- надання належним чином оформлених доказів, які відповідають вимогам статей 94 і 99 КАС України (посвідчення ветерана).

За правилами визначеними частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. 160, 161, 169, 171, 172 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Карнауха Аркадія Петровича до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання дій та рішень протиправними залишити без руху.

Позивачу у п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Свентух Віталій Михайлович