Постановление суда № 139214074, 25.08.2026, Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 689/1361/26

Провадження № 1-кп/689/159/26

УХВАЛА

25 серпня 2026 року с-ще Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 ,

представника цивільного відповідача ТОВ «Епіцентр К» адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Ярмолинці кримінальне провадження, відомості про яке 31 травня 2026 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026240000000307,

про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, водія ТОВ «Епіцентр К», раніше несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України,

встановив:

Захисник адвокат ОСОБА_5 звернулася до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу. Просила обрати домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 , з носінням електронного засобу контролю; чи заставу в мінімальному розмірі; чи особисте зобов`язання (а.с. 89-92). Клопотання мотивоване відсутністю ризику ухилення від суду та ризику впливу на свідків та потерпілих. Зазначає, що обвинувачений визнає вину, сприяв слідству. Бажає надати посильну допомогу потерпілим. Цьому сприятиме його перебування на свободі під менш обтяжливим запобіжним заходом. Має міцні соціальні зв`язки: батька, дітей, співробітників, друзів, працевлаштований, гарну репутацію. Під час ДТП був тверезим та їхав з дозволеною швидкістю.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому. Просив продовжити строк тримання під вартою терміном на 60 діб без визначення розміру застави (а.с. 131, 132). Клопотання мотивував тим, що продовжує існувати ризик переховування від суду з метою уникнення від відповідальності та впливу на свідків понятих, які брали участь у слідчих діях. Вважав, що менш обтяжливі запобіжні заходи не забезпечать належну процесуальну поведінку.

В судовому засіданні обвинувачений та захисник, прокурор свої клопотання підтримали.

Інші учасники кримінального провадження висловили своє ставлення до клопотань:

Потерпіла ОСОБА_7 письмово зазначила, що при розгляді клопотань покладається на думку прокурора.

Потерпіла ОСОБА_7 в особі представника адвоката ОСОБА_8 підтримала клопотання прокурора (а.с. 122).

Потерпіла ОСОБА_9 в особі представника адвоката ОСОБА_10 підтримала клопотання прокурора (письмове клопотання від 25.08.2026).

Потерпілий ОСОБА_11 письмово зазначив, що при розгляді клопотань покладається на думку прокурора.

Представник цивільного відповідача ТОВ «Епіцентр К» адвокат ОСОБА_6 заперечував проти клопотання прокурора.

Заслухавши учасників кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора слід задовольнити частково: продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, але визначити заставу як субсидіарний захід у максимальному розмірі.

Судом встановлено, що 31.05.2026 р. ОСОБА_4 був затриманий в порядку ст.208 КПК України (протокол а.с. 133). Того ж дня йому було повідомлено про підозру за ч.2 ст.286 КК України.

Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 02.06.2026 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком по 24.07.2026 р. (а.с. 137-139). Слідчий суддя констатував наявність ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, потерпілих.

Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 22.07.2026 ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком по 31.08.2026 (а.с. 140-142).

Слідчий суддя констатував наявність ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконного впливу на свідків, потерпілих.

03.08.2026 р. обвинувальний акт надійшов до суду (а.с. 1-14).

Провадження перебуває на стадії підготовчого судового засідання.

Обвинувачений попередньо вину визнає повністю, але судовий розгляд ще не призначався, а отже, показів він ще не давав. Свідки та потерпілі також ще не допитувались.

ОСОБА_4 , обвинувачується в тому, що він 31 травня 2026 року, близько 14 год. 04 хв., в світлу пору доби, без опадів, проявляючи злочину самовпевненість, нехтуючи вимогами п.п. 1.3, 1.5, 2.3 (д), 12.1, Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі по тексту Правил), здійснюючи керування вантажним автомобілем марки «Mercedes-Benz Arocs 4142 K» д.н.з. НОМЕР_1 рухався по ділянці автодороги сполученням Н-03 «Житомир Чернівці» у с. Правдівка Ярмолинецьої ТГ Хмельницького району Хмельницької області на 206 км, поблизу кафе «Пиріжковий Рай», зі швидкістю 40 км/год., зі сторони м. Хмельницький в напрямку до м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області.

Так, продовжуючи свій рух за кермом вантажного автомобіля марки «Mercedes-Benz Arocs 4142 K» д.н.з. НОМЕР_1 на вказаній ділянці дороги водій ОСОБА_4 , в порушення вимог п.п. 2.3 (б), 12.1 Правил проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку, а також стан керованого ним транспортного засобу, щоб постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не обрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого допустив виїзд керованого ним транспортного засобу за межі проїзної частини автодороги праворуч відносно напрямку його руху на прилеглу територію кафе «Мамина Хата», де здійснив зіткнення з припаркованим на прилеглій території автомобілями «Opel Zafira» д.н.з. НОМЕР_2 та «Volkswagen Touran» д.н.з. НОМЕР_3 , за кермом якого перебував ОСОБА_11 , на передньому пасажирському сидінні перебувала ОСОБА_9 , на задньому правому пасажирському сидінні перебувала ОСОБА_12 , на задньому лівому пасажирському сидінні перебувала ОСОБА_13 , після чого продовжуючи свій рух допустив наїзд на бічну сторону стіни кафе «Мамина Хата».

Внаслідок вчинення вищеописаної дорожньо-транспортної пригоди:

- пасажир автомобіля «Volkswagen Touran» д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_13 отримала тілесні ушкодження у вигляді: «рани в ділянці правої брови, в ділянці нижньої губи справа; садна шкіри у виличній ділянці справа, в ділянці правої щоки з переходом на праве підборіддя, по задній поверхні правого передпліччя в середній та нижній третинах; крововилив в м`які тканини грудної клітки справа по середній аксилярній лінії в проекції 7-9 ребер; переломи

7-9 ребер справа по середній аксилярній лінії; крововилив в м`які тканини голови з внутрішньої сторони в скронево-тім`яно-потиличній ділянці зліва; лінійно-звивистий перелом лівої скроневої кістки; ділянок забоїв стовбура мозку та довгастого мозку; перелом правої плечової кістки та кісток правого передпліччя», які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння та перебувають в прямому причинному зв`язку з настанням смерті.

- водій автомобіля «Volkswagen Touran» д.н.з. НОМЕР_3 ,

ОСОБА_11 12.12.1964 р-н, отримав тілесні ушкодження у вигляді: «закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, множинних забоїв, саден шкіри, забійних ран м`яких тканин обличчя і голови, закритої травмигрудної клітини, переломів 1 -І ребер грудної клітини справа, забою правої легені, правобічного брахеоплекситу (забою нервів плечового сплетіння)», - які в своїй сукупності відносяться до категорії тілесних ушкоджень середніх (більше 21 доби).

- пасажир автомобіля «Volkswagen Touran» д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримала тілесні ушкодження у вигляді: «закритої травмитрудної клітини, переломів ПI-VI ребер грудної клітини справа по передній поверхні із незначним зміщенням, кортикального перелому рукоятки грудини, посттравматичної двобічної полісегментарної пневмонії, забійної рани м`яких тканин верхньої третини лівого передпліччя, забоїв м?яких тканин обох ліктьових і колінних суглобів», - які в своїй сукупності відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі що потягли тривалий розлад здоров`я (більше 21 доби).

- пасажир автомобіля «Volkswagen Touran», д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримала тілесні ушкодження у вигляді: «політравми, поєднаної травми, закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, струсу головного мозку, субарахноїдального крововиливу правої півкулі головного мозку, забійної рани м`яких тканин тім`яної ділянки голови, підшкірної гематоми над обома тім`яними та скроневою кісткою черепа зліва, забійної рани губи, закритої травми грудної клітини, множинних двобічних переломів ребер грудної клітини, забою обох легень, двобічного малого гідропневмотораксу, ретролістезуТh4, переломів поперечних відростків Тh4 двобічно, відкритого перелому ліктьового відростка лівої ліктьової кістки, вивиху обох кіток лівого передпліччя, закритого перелому вертлюгової западини без зміщення уламків», - які в своїй сукупності відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що потягли тривалий розлад здоров`я (більше 21 доби).

Таким чином, своїми діями водій ОСОБА_4 порушив вимоги п.п. 1.3., 1.5., 2.3. (б, д), 12.1 Правил дорожнього руху, зміст яких полягає в наступному:

п. 1.3. Учасники дорожнього руху зобов`язанні знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

п. 1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

п. 12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Порушення водієм ОСОБА_4 вимог пунктів 12.1 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв`язку із дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками, а саме спричиненням смерті ОСОБА_13 , а також заподіянням ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_9 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть ОСОБА_13 та заподіяло потерпілим ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_9 середньої тяжкості тілесне ушкодження., тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України

Прокурором в обвинувальному акті заявлено такі обставини, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_4 : щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення; зазначено, що відсутні обставини, що обтяжують покарання.

На цей час суд погоджується, що продовжує існувати ризик переховування від суду з метою уникнення від відповідальності та впливу на свідків понятих, які брали участь у слідчих діях.

На цей момент обвинувачений ще не давав показів у справі, свідки ще не були допитані. Існує ризик переховування від суду, а також впливу на свідків з метою визнання доказів недопустимими.

Обвинувачення є обґрунтованим та захистом визнається.

ОСОБА_4 загрожує покарання за вчинення тяжкого кримінального правопорушення у виді позбавлення волі від 5 до 10 років. За такої санкції статті ризик переховування є достатньо високим.

Беззаперечних даних, які б виключали вказані ризики, слідчим суддею на даний час не встановлено.

Аналізуючи особу обвинуваченого, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 є раніше несудимою особою, має постійне місце проживання та роботи, вдівець, має на утриманні неповнолітню дитину та батька пенсійного віку, по місцю роботи та проживання характеризується позитивно, вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнає, в чому розкаюється. Однак, ці обставини не є достатніми підставами для відмови у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Враховуючи наведені ризики, усі, визначені ст.178 КПК України, обставини в їх сукупності, суд вважає, що слід продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, адже лише такий найсуворіший запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та буде достатнім стримуючим засобом для запобігання ризикам, доведеним слідчим та прокурором.

Суд вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, в тому числі й запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, особистого зобов`язання та особистої поруки, не забезпечить попередження вищезазначених ризиків і належну процесуальну поведінку обвинуваченого, оскільки не встановлено тих стримуючих чинників, які б були у повному обсязі здатні мінімізувати ймовірність вчинення обвинуваченим дій, спрямованих на ухилення від можливого покарання, незаконного впливу на свідків.

Так, особисте зобов`язання не підлягає до застосування з огляду на тяжкість злочину, який інкримінуються обвинуваченому, та наявність реальних сумнівів того, що ОСОБА_4 виконуватиме покладені на нього обов`язки. Особиста порука не підлягає застосуванню, оскільки будь-яких клопотань від осіб, яких би слідчий суддя міг вважати такими, що заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються за виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, до суду не надходило. Застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, навіть з покладенням обов`язку носіння електронного засобу контролю, не унеможливить запобіганню вищевказаних ризиків, оскільки ОСОБА_4 не перебуватиме під цілодобовим наглядом правоохоронних органів, та зможе переховуватись від суду, а також впливати на свідків.

Водночас прокурор жодним чином не мотивував необхідність реалізації судом його права не визначати заставу.

Відповідно до п.2 ч.4 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Законом надано суду це право.

Прокурор просив його застосувати, але не навів мотивів. Інші учасники також в частині визначення застави в доповнення до запобіжного заходу тримання під вартою не навели своїх клопотань та мотивів.

Суд вважає, що з огляду на відсутність обґрунтування в цій частині клопотання прокурора, з плином часом та з огляду на те, що обвинувачений попередньо вину визнає повністю, про що також зазначає прокурор в обвинувальному акті, вказуючи про щире каяття та активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення, необхідно застосувати заставу як субсидіарний запобіжний захід у її максимальному розмірі.

У відповідності до п.2 ч.5 ст.182 КПК України ця сума становить вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 266240 гривень (3328 * 80).

Завдання кримінального провадження виправдовують вжиття таких обмежувальних заходів та такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого з метою уникнення вищевказаних ризиків на цій стадії провадження.

На основі викладеного та керуючись статтею 331 КПК України,

ухвалив:

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на шістдесят діб, тобто до 23 жовтня 2026 року з правом внесення застави в сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266240 гривень та одночасним покладанням таких обов`язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України:

- прибувати до прокурора або суду за кожною вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду з дозволом відлучатися для прибуття в суд в селищі Ярмолинці Хмельницької області;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі невиконання даних обов`язків застава звертається в дохід держави.

Строк дії ухвали з 25 серпня 2026 року до 23 жовтня 2026 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення, є обов`язковою для негайного виконання, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду протягом семи днів з дня винесення рішення, а особою, яка перебуває під вартою з моменту отримання копії рішення.

Суддя ОСОБА_14