Постановление суда № 139213342, 25.08.2026, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/3312/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2026 року суддя Сумського районного суду Сумської області, розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на дії / бездіяльність органу примусового виконання,

в с т а н о в и в :

Представник заявника звернувся до суду зі скаргою у якій просить визнати протиправною відмову Сумського відділу ДВС у Сумському районі Сумської області про не виключення відомостей з Єдиного реєстру боржників щодо ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №69532744 та зобов`язати уповноважених осіб Сумського відділу ДВС у Сумському районі Сумської області виключити відомості з Єдиного реєстру боржників щодо ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №69532744.

Вивчивши зміст поданої заяви з доданими до неї документами, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Розділ VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» передбачає можливість звернення сторін виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення.

Відповідно до положень ст. 447 ЦПК України судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом.

Приписами ст. 447-1 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відтак, процесуальний закон вказує на те, що у порядку ст. 447 ЦПК України можуть бути розглянуті лише ті скарги на дії, бездіяльність чи рішення виконавця, які вчинені або прийняті в рамках виконавчого провадження, відкритого на підставі рішення суду у цивільній справі.

Відповідно до ст. 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно п.1 ч.1 ст. 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною 1 ст. 287 КАС передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відтак за загальними правилами процесуальних кодексів скарги на рішення, дії та бездіяльність службових осіб під час виконання судових рішень подаються за юрисдикцією того суду, який ухвалив судове рішення, що знаходиться на виконанні.

Разом з тим, крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені й Законом України «Про виконавче провадження», згідно з ч.1 ст. 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у встановленому законом порядку.

Водночас ч.2 ст. 74 зазначеного Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Тобто, юрисдикція спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби залежить від типу виконавчого документа, на підставі якого було відкрите виконавче провадження, а також суб`єктів їх видання.

Отже, за правилами адміністративного судочинства мають оскаржуватися рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, вчинені під час виконання ухвалених в адміністративній справі судових рішень, а також виконавчих документів, виданих іншими, ніж суд, органами та посадовими особами, оскільки закон не встановлює для такого оскарження іншого порядку судового оскарження.

З матеріалів скарги вбачається, що її предметом є дії державного виконавця щодо не виключення з Єдиного реєстру боржників у виконавчому провадженні №69532744 з примусового виконання виконавчого напису №749 виданого 25.07.2022 року приватним нотаріусом Бірченком Ю.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 невиплаченої в строк суми грошових коштів на підставі Договору про участь у вихованні та утриманні дитини.

Враховуючи те, що у даній справі оскаржуються дії/бездіяльність державного виконавця щодо виконання не судового рішення, а виконавчого напису нотаріуса, така бездіяльність органу виконавчої служби підлягає оскарженню в порядку, визначеному ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» і скарга на таку бездіяльність підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, у відкритті провадження у справі за вказаною скаргою слід відмовити, так як вона не може розглядатись в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вказане, керуючись ст.ст. 186, 447, 448 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії / бездіяльність органу примусового виконання.

Роз`яснити ОСОБА_1 право звернутися з зазначеними вимогами в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання шляхом подачі апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.А. Степаненко