Решение № 139213205, 25.08.2026, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №591/5079/26

Провадження №2/592/3102/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого: судді Бичкова І.Г.,

за участю секретаря судового засідання: Іщенко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача і просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" заборгованість за кредитним договором № 200359137 від 18.10.2015 року в розмірі 29153,11 грн., судовий збір в розмірі 2662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн. В позовній заяві представник позивача просить розглянути справу в спрощеному позовному провадженні, без участі представника позивача.

До початку судового засідання відповідач подав суду заяву, в якій просить справу розглянути без його участі. Позовні вимоги визнав частково, а саме: в частині стягнення з нього суми заборгованості за кредитним договором в сумі 29153,11 грн. Просив зменшити суму витрат на професійну правничу допомогу до 5000,00 грн. Крім того, просить суд розстрочити виконання рішення суду про стягнення з нього суми заборгованості за кредитним договором в розмірі 29153,11 грн. на дванадцять місяців у зв`язку з скрутним матеріальним становищем.

Дослідивши та перевіривши письмові докази справи, встановивши такі юридичні факти та відповідні їм правовідносини, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 18.10.2015 між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський», та ОСОБА_1 було укладено угоду № 200359137 щодо кредитування (кредитний договір).

Відповідно до умов кредитного договору (на умовах повернення, платності, строковості) банк надав позичальнику у користування кредитні кошти з встановленим строком користування з 18.10.2015 р. (видана кредитна картка), а відповідач зобов`язався повернути отримані кошти у встановлений в кредитному договорі строк, та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.

20 липня 2020 року ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» було набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», на підставі договору № 7_БМ від 20.07.2020р., укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071 проведеного 15.06.2020р., що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021р. у справі № 910/11298/16, відповідно до якої позивач визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», в тому числі, і за кредитним договором.

Таким чином, банк, правонаступником якого є позивач, виконав свої зобов`язання за кредитним договором належним чином, в той же час відповідач порушив умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та в визначений строк.

Станом на 03.05.2026 р. загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 22278,40 грн., з яких:

7154,11 грн. - заборгованість за кредитом;

15124,29 грн. - заборгованість за відсотками.

За змістом положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Оскільки, відповідно до ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом - то ТОВ «Діджи Фінанс» вважає за доцільне користуватись обсягом прав, якими був наділений попередній кредитор, але в межах, що не суперечать нормам законодавства щодо позовної давності.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Заборгованість відповідача за кредитним договором № 200359137 від 18.10.2015 року становить 22278,40 грн.

Сума збитків з урахуванням 3% річних становить 2003,22 грн.

Сума збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань становить 4871,49 грн.

Разом заборгованість становить - 29153,11 грн.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов`язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Оскільки відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов`язання і заборгованість за кредитним договором не погашає, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" заборгованість за кредитним договором №200359137 від 18.10.2015 року в розмірі 29153,11 грн.

Згідно ч. 1 ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Із змісту ст. 435 ЦПК України вбачається, що за заявою сторони суд може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.

Із змісту п. 45 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішення спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30.03.2012 року, вбачається, що розстрочка виконання рішення суду може бути надана судом при ухваленні самого рішення.

Із змісту п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18.12.2009 року вбачається, що суд, який ухвалив рішення, за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, може забезпечити його виконання, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Із змісту п. 37 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12.06.2009 року, вбачається, що визначення порядку виконання рішення суду, надання розстрочки виконання зазначається безпосередньо в рішенні суду при його ухваленні.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для розстрочення виконання рішення суду на 12 місяців.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат за надання професійної правничої (правової) допомоги в розмірі 7000,00 грн., то суд дійшов наступного висновку.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч. 5 ст. 135 ЦПК України сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів ч. 4 ст. 137, ч. 7 ст. 139, ч. 3 ст. 141 ЦПК України, а також їх документального обґрунтування.

Згідно договору № 26 від 15.02.2024 року Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», в особі директора Романенка Михайла Едуардовича, з однієї сторони, та Адвокатське об`єднання «Анастасії Міньковської», в особі керуючого Міньковської Анастасії Володимирівни, з іншої сторони, уклали договір про надання правової допомоги.

Крім того, позивач надав детальний опис наданих послуг за договором про надання правової допомоги № 26 від 15.02.2024, в якому зазначена загальна вартість робіт, наданих послуг і виконаних робіт в розмірі 7000,00 грн.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, взявши до уваги умови договору про надання правової допомоги, обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, підтверджених належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку, що визначений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у сумі 7 000 грн 00 коп. є завищеним, витрати у зазначеній сумі не можна визнати належно обґрунтованими та необхідними в контексті обставин цієї справи.

Враховуючи викладені обставини, складність справи, необхідність надання адвокатом позивача послуг під час розгляду справи в суді та їх характер, дослідивши докази на підтвердження витрат позивача на правничу допомогу, а також з метою дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, пов`язаність цих витрат із розглядом справи, суд дійшов висновку, що необхідний фактичний обсяг правової допомоги у цій справі є меншим, ніж зазначено у детальному описі робіт на загальну суму 7 000 грн 00 коп., а тому такий обсяг виконаних робіт підлягає зменшенню та стягненню з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, понесених у цій справі, у сумі 5 000 грн 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 108, 526-530, 625, 1050, 1054 ЦК України, ч. 4 ст. 223, ст. ст. 135, 137, 141, 267, 265-268 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (04212, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ 42649746) заборгованість за кредитним договором № 200359137 від 18.10.2015 року в розмірі 29153,11 грн., розстрочивши виконання рішення суду на дванадцять місяців.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (04212, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ 42649746) витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 5000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (04212, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ 42649746) суму сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Рішення може бути оскаржено.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Головуючий: Ігор БИЧКОВ