Решение № 139212592, 25.08.2026, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/1250/26

Провадження №2/443/1010/26

РІШЕННЯ

Іменем України

25 серпня 2026 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі

головуючого судді Павліва А.І.,

секретар судового засідання Стасів С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позиції сторін.

ТОВ «Споживчий Центр» (позивач) подало до суду позов до ОСОБА_1 (відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Кредитним договором № 08.09.2025-100000945 від 08.09.2025 у розмірі 20 055,00 грн та судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору покликається на те, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 08.09.2025 укладено Кредитний договір (оферти) №08.09.2025-100000945. Відповідно до умов договору позичальнику надається кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту 08.09.2025, сума кредиту 4 000,00 грн, строк, на який надається кредит 217 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту 12.04.2026. Процентна ставка «Стандарт» фіксована незмінна процентна ставка в розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка «Економ» фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступний за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов`язана з наданням кредиту 9% від суми кредиту та дорівнює 360,00 грн. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 360 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Денна процентна ставка 0,72%. Сторони домовились, що Позичальник, який прострочив виконання будь-якого грошового зобов`язання за договором, зокрема, зобов`язання зі сплати Кредиту/його частини та/або Процентів/їх частини та/або Комісії(їй)/ її(їх) частини (якщо Комісія (ії) встановлена(і) договором) у терміни/строки, що передбачені договором, на вимогу Кредитодавця зобов`язаний сплатити Кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 170000% річних від суми заборгованості за весь час прострочення відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України. Кредитодавець має право нараховувати вказані проценти річних, починаючи з першого дня прострочення виконання зобов`язання (в тому числі, якщо прострочення виконання виникло до закінчення строку, на який надається кредит) за кожен день прострочення його виконання.

08.10.2025 між Кредитодавцем та Позичальником було укладено додатковий договір, за яким Сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою Позичальника збільшити Суму Кредиту, в зв`язку з чим внести наступні зміни до Договору: Сума Кредиту з дати укладення даного Додаткового Договору становить 7 000 грн 00 коп, яка складається з усіх Траншів (частин Суми кредиту), зазначених в Договорі (1-й Транш) та в укладених Сторонами Додаткових Договорах (чергові Транші). За даним Додатковим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику 2-й Транш у розмірі 3 000 грн 00 коп; дата надання/видачі Кредиту (2-го Траншу) 08.10.2025. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту (2-го Траншу): перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5167-80XX-XXXX-8192. Днем надання Кредиту (2-го Траншу) вважається списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця. Строк, на який надається Кредит (а саме 2-й Транш) 187 днів з дати його надання. Сторони домовились, що Позичальник відповідно до даного Додаткового Договору зобов`язаний сплатити Комісію, пов`язану з наданням 2-го Траншу (частини Суми Кредиту) 9% від суми 2-го Траншу (частини Суми Кредиту), що дорівнює 270 грн 00 коп. Нараховується Кредитодавцем та обліковується в день видачі Траншу, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування з дати укладення даного Додаткового Договору встановлюється у розмірі 630 грн 00 коп, починаючи з Комісії за обслуговування, яка сплачується у тому черговому періоді (у черговому періоді №2), у якому надається Транш. Грошова сума у розмірі різниці між Комісією за обслуговування у черговому періоді (у черговому періоді №2), у якому надається Транш, встановленою до та з дати укладення даного Додаткового Договору, становить 270 грн 00 коп, нараховується та обліковується в день укладення даного Додаткового Договору та сплачується у складі відповідного чергового платежу згідно Графіку платежів, встановленого даним Додатковим Договором. Товариство свої зобов`язання за Договором виконало належним чином та у повному обсязі. У свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на момент пред`явлення позову, утворилась заборгованість у розмірі 20 055,00 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 7 000,00 грн, процентів 5 425,00 грн, додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) 630,00 грн, відсотків, нарахованих по 625 ЦК України 7 000,00 грн. Відповідачем у справі були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме: проведена часткова сплата по договору на суму 1 600 грн від 08.10.2025 та на суму 3 100 грн від 08.11.2025. На підставі змін, за договорами укладеними з 24.01.2024 року, кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву (а.с.26-28), в обґрунтування якого покликаючись на те, що банк чи інша фінансова установа, яка надає кредит неповноважні стягувати з позичальника плату (комісію) за його надання та управління кредитом, адже такі дії не становлять окрему фінансову послугу, яку б замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку. Тому комісія в розмірі 630 грн, заявлена Позивачем, не є правомірною. Позовні вимоги щодо стягнення 7 000 грн як відсотки, нараховані по ст. 625 ЦК України, зважаючи на пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України не можуть бути задоволені в повному обсязі.На підтвердження виконання зобов`язань щодо надання кредиту позивачем надано копію листа від ТОВ «УПР». Даним листом підтверджено переказ коштів на суму 4 000 від 08.09.2025. Однак, у матеріалах справи відсутні докази, що на підставі додаткового договору Відповідачу було перераховано другий транш у розмірі 3 000 грн. Тому, сума перерахування підтверджена лише в розмірі 4 000 грн, тому нарахування відсотків може бути здійснено наступним чином: сума заборгованості, грн. 4 000,00 грн, відсоткова ставка 1%, строк нарахування (відповідно до розрахунку Позивача) 187 днів, сума заборгованості за процентами 7 480 грн. Враховуючи зазначене, сума заборгованості, заявлена Позивачем не може бути задоволена в повному обсязі. Враховуючи, що Відповідачем здійснено часткове погашення в розмірі 4 700 грн, а сума заборгованості, заявлена Позивачем не відповідає умовам договору, тому позовні вимоги не можуть бути задоволені в повному обсязі, а сума погашення має бути зарахована в суму загальної заборгованості. Витрати на професійну правничу допомогу відповідача становлять 8 000,00 грн.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив (а.с.32-35), в обґрунтування якої покликаючись на те, що загальні витрати за споживчим є співмірними, враховуючи строк кредитування. Жодних нарахувань поза межами строку кредитування, зокрема, у порядку, передбаченому ст. 625 ЦК України, позивачем не здійснювалось, а позовні вимоги не заявлялись. Законом України «Про споживче кредитування» передбачено пункт 5 статті 8, що визначає максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %. Також, законом України «Про споживче кредитування», передбачено пункт 17 прикінцевих положень, який повністю спростовує доводи відповідача стосовно незаконності розміру процентної ставки. Оскільки ТОВ «Споживчий центр» не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема надання кредитів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, тому не може надати первинні банківські документи, а відтак наданий суду позивачем розрахунок є належним та допустимим доказом заборгованості та її розміру у справі. Крім того, будь-яких претензій щодо невиконання позивачем свого обов`язку по наданню коштів протягом дії договору Відповідач не заявляв. Комісія пов`язана із наданням послуги, а саме: перерахування Кредитодавцем коштів на рахунок, вказаний Позичальником, з використанням стороннього сервісу інтернет-еквайрингу. З огляду на те, ТОВ «Споживчий центр» надає кошти у кредит без відкриття рахунків у власній установі, на відміну від банківського кредиту, то плата за надання кредиту, на картку, зазначену позичальником, є виправданим. Відповідач не був позбавлений права отримати кредит у відділенні ТОВ «Споживчий центр» (ТМ «ШвидкоГроші»), уникнувши додаткових витрат. Отже, комісія за обслуговування пов`язана з наданням ряду перелічених послуг, а саме: 1) організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, 2) забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, 3) забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, 4) забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, 5) консультаційні послуги, 6) інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено Кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. Безоплатність надання цих послуг законодавством не встановлена. Договором застережено, що до складу даної комісії не включено послуги, які Кредитодавець зобов`язаний надавати Позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства. За відсутності доказів оскарження відповідачем умови договору щодо встановлення комісії, відсутні підстави для відмови у стягненні вказаного платежу з відповідача.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак у поданій позовній заяві та відповіді на відзив просить розгляд справи проводити за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися, однак представник відповідача подав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності та підтримання відзиву на позовну заяву в повному обсязі.

Заяви, клопотання, подані учасниками справи.

Представником відповідача подано заяву про вступ у справу як представник (а.с.24), заяву про розгляд справи за відсутності сторони відповідача та підтримання відзиву на позовну заяву в повному обсязі (а.с.38).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 18.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.16-17).

Зважаючи на вимоги статей 211, 223 та частини 2 статті 247 ЦПК України, судом 20.08.2026 проведено розгляд справи за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

З урахуванням ухвалення цього рішення за відсутності учасників справи, датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення.

Позиція суду.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторона позивача посилається як на підставу позовних вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню частково виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

08.09.2025 ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Споживчий центр» з метою отримання банківських послуг та шляхом підписання заявки, яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення договору (кредитної лінії) (оферти), прийняв пропозицію ТОВ «Споживчий центр» та уклав кредитний договір № 08.09.2025-100000945 від 08.09.2025. За змістом заявки кредитного договору № 08.09.2025-100000945 від 08.09.2025 згаданий електронний договір, частиною якого є дана заявка, укладається у порядку, передбаченому ЗУ «Про електронну комерцію» і відповідно до умов цього договору позичальнику надається Кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту 08.09.2025, сума кредиту 4 000,00 грн, строк, на який надається кредит 217 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту 12.04.2026. Процентна ставка «Стандарт» фіксована незмінна процентна ставка в розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка «Економ» фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступний за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов`язана з наданням кредиту 9% від суми кредиту та дорівнює 360,00 грн. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 360 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено Кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До Комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які Кредитодавець зобов`язаний надавати Позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит. Денна процентна ставка 0,72%. Сторонами погоджено детальний Графік платежів. Сторони домовились, що Позичальник, який прострочив виконання будь-якого грошового зобов`язання за договором, зокрема, зобов`язання зі сплати Кредиту/його частини та/або Процентів/їх частини та/або Комісії(їй)/ її(їх) частини (якщо Комісія (ії) встановлена(і) договором) у терміни/строки, що передбачені договором, на вимогу Кредитодавця зобов`язаний сплатити Кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 170000% річних від суми заборгованості за весь час прострочення відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України. Кредитодавець має право нараховувати вказані проценти річних, починаючи з першого дня прострочення виконання зобов`язання (в тому числі, якщо прострочення виконання виникло до закінчення строку, на який надається кредит) за кожен день прострочення його виконання.

За умовами зазначеного Кредитного договору Кредитодавець зобов`язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити Проценти, Комісію (п.3.1 Договору).

Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача НОМЕР_1 (п.4.1 Договору).

Позичальник зобов`язався використати Кредит на зазначені в Договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України і забезпечити своєчасне повернення Кредиту та Процентів шляхом внесення в касу Кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок Кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата Процентів у терміни та строки, вказані у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; б) неустойка, яка може бути нарахована Кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов`язань за цим Договором, негайно, з моменту пред`явлення Кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій (п.6.1 Договору).

У випадку невиконання/неналежного виконання Позичальником будь-яких грошових зобов`язань за Договором Кредитодавець залишає за собою право нарахування неустойки, розмір якої встановлюється у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти. Максимальний розмір неустойки встановлюється законом (п.7.6. Договору).

ОСОБА_1 у заявці, інформаційному повідомленні позичальника надав свої контактні дані, додаткові дані, реквізити належного йому електронного платіжного засобу для перерахування коштів за даними та наступними договорами (5167-80ХХ-ХХХХ-8192).

Оферта, заявка кредитного договору, акцепт, інформаційне повідомлення позичальника підписані ОСОБА_1 електронним підписом, з використанням одноразового ідентифікатора Е144 (а.с.41-47).

Згідно з довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» ТОВ «УПР» (iPAY.ua) від 16.06.2026 успішно перераховано кошти 08.09.2025 на суму 4 000,00 грн на номер картки НОМЕР_2 , призначення платежу: видача за договором кредиту № 08.09.2025-100000945 (а.с.53).

08.10.2025 позичальник ОСОБА_1 висловив пропозицію ТОВ «Споживчий центр» укласти додатковий договір до кредитного договору (кредитної лінії) № 08.09.2025-100000945 від 08.09.2025 на наступник умовах: Сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою Позичальника збільшити Суму Кредиту, в зв`язку з чим внести наступні зміни до Договору: Сума Кредиту з дати укладення даного Додаткового Договору становить 7 000 грн 00 коп, яка складається з усіх Траншів (частин Суми кредиту), зазначених в Договорі (1-й Транш) та в укладених Сторонами Додаткових Договорах (чергові Транші). За даним Додатковим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику 2-й Транш у розмірі 3 000 грн 00 коп; дата надання/видачі Кредиту (2-го Траншу) 08.10.2025. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту (2-го Траншу): перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5167-80XX-XXXX-8192. Днем надання Кредиту (2-го Траншу) вважається списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця. Строк, на який надається Кредит (а саме 2-й Транш) 187 днів з дати його надання. Сторони домовились, що Позичальник відповідно до даного Додаткового Договору зобов`язаний сплатити Комісію, пов`язану з наданням 2-го Траншу (частини Суми Кредиту) 9% від суми 2-го Траншу (частини Суми Кредиту), що дорівнює 270 грн 00 коп. Нараховується Кредитодавцем та обліковується в день видачі Траншу, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування з дати укладення даного Додаткового Договору встановлюється у розмірі 630 грн 00 коп, починаючи з Комісії за обслуговування, яка сплачується у тому черговому періоді (у черговому періоді №2), у якому надається Транш. Грошова сума у розмірі різниці між Комісією за обслуговування у черговому періоді (у черговому періоді №2), у якому надається Транш, встановленою до та з дати укладення даного Додаткового Договору, становить 270 грн 00 коп, нараховується та обліковується в день укладення даного Додаткового Договору та сплачується у складі відповідного чергового платежу згідно Графіку платежів, встановленого даним Додатковим Договором. Сторони домовились за взаємною згодою з дати укладення даного Додаткового Договору викласти пункт Договору, який встановлює розмір та порядок нарахування процентів річних відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, в наступній редакції: Сторони домовились, що Позичальник, який прострочив виконання будь-якого грошового зобов`язання за договором, зокрема, зобов`язання зі сплати Кредиту/його частини та/або Процентів/їх частини та/або Комісії(їй)/ її(їх) частини (якщо Комісія (ії) встановлена(і) договором) у терміни/строки, що передбачені договором, на вимогу Кредитодавця зобов`язаний сплатити Кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 170000% річних від суми заборгованості за весь час прострочення відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України (по тексту даного договору «проценти річних»). Кредитодавець має право нараховувати вказані проценти річних, починаючи з першого дня прострочення виконання зобов`язання (в тому числі, якщо прострочення виконання виникло до закінчення строку, на який надається кредит) за кожен день прострочення його виконання. Базою нарахування вказаних процентів є сума простроченого грошового зобов`язання, зокрема, сума прострочених Кредиту/його частини та/або Процентів/їх частини та/або Комісії(їй)/ її(їх) частини (якщо Комісія (ії) встановлена(і) договором). Проценти річних не нараховуються на прострочені раніше нараховані проценти річних. При цьому сторони домовились, що у випадку, якщо розмір процентів річних, нарахованих за один день прострочення, перевищує 105 грн., за даним договором застосовується спеціальна договірна умова по зменшенню процентів річних за відповідний день, а саме розмір річних, які нараховуються за відповідний день, становить 105 грн. (а.с.55).

08.10.2025 пропозиція ОСОБА_1 прийнята ТОВ «Споживчий центр» (а.с.56).

Оферта та акцепт Додаткової угоди від 08.10.2025 до кредитного договору (кредитної лінії) № 08.09.2025-100000945 від 08.09.2025 підписані сторонами, зокрема ОСОБА_1 електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора К595 (а.с.55-56).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 08.09.2025-100000945 від 08.09.2025 заборгованість ОСОБА_1 за період з 08.09.2025 по 13.03.2026 становить: 7 000,00 грн основний борг, 5 425,00 грн проценти, 630,00 грн залишок комісії, 7 000,00 грн залишок нарахованих, не погашених відсотків по 625 ЦК України (а.с.58-60).

ОСОБА_1 пройшов ідентифікацію через систему BankID НБУ (а.с.54).

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ( ОСОБА_1 ) взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем (ТОВ «Споживчий Центр») за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Норми права, які застосував суд.

За змістом норми статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частини 1, 2 статті 639 ЦК України).

Згідно з положеннями статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

За змістом вимог пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Закон України «Про електронну комерцію» (далі Закон №675-VIII) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції

Відповідно до приписів частин 3-5 статті 11 Закону №675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Згідно з вимогами частин 6-7 статті 11 Закону №675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина 12 статті 11 Закону №675-VIII).

Відповідно до приписів статті 12 Закону №675-VIII якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Закон України «Про споживче кредитування» (далі Закон № 1734-VIII), який прийнятий 15.11.2016 та набрав чинності 10.06.2017, визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

Так, загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб (пункт 4 частини 1 статті 1 Закону № 1734-VIII).

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (абзац 2 частини 2 статті 8 Закону № 1734-VIII).

Також, судом враховано норми статей 11, 203, 205, 207, 598, 599, 611, 626, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, які визначають підстави виникнення цивільних прав та обов`язків, загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, форм правочину та способи волевиявлення, вимоги до письмової форми правочину, підстави припинення зобов`язання та припинення зобов`язання виконанням, правові наслідки порушення зобов`язання, поняття та види договору, обов`язок позичальника повернути позику, кредитний договір та проценти за кредитним договором.

Відповідно до приписів частини 4 статті 263 ЦПК України суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі №910/8349/22 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3)у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Надавши оцінку аргументам сторін, суд зауважує, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Водночас, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Аналіз матеріалів справи, зокрема Кредитного договору № 08.09.2025-100000945 від 08.09.2025 (далі Кредитний договір) та Додаткового договору до Кредитного договору від 08.10.2025 (далі Додатковий договір), дозволяє дійти висновку, що ОСОБА_1 , як позичальник за цим договором, ідентифікував себе в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця, надавши йому персональні дані, а саме: ПІБ, місце проживання, паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків, номери телефонів, реквізити платіжного засобу, необхідні для укладення зазначених правочинів та формування одноразових ідентифікаторів з метою їх підписання.

Також, суд зауважує, що Кредитний договір та Додатковий договір включають всі істотні умови, які передбачені для цих видів договорів.

Суд зазначає, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету згадані правочини не були б укладені.

Оскільки Кредитний договір та Додатковий договір підписані ОСОБА_1 за допомогою електронних підписів одноразових ідентифікаторів, які надані йому кредитодавцем саме з цією метою, що підтверджується матеріалами справи, тому суд доходить переконання, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірних правочинів Кредитного договору та Додаткового договору.

Факт одержання коштів ОСОБА_1 у сумі 4 000,00 грн підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» ТОВ «УПР» (iPAY.ua), яка засвідчує обставину здійснення успішного перерахування зазначеної суми коштів на номер картки, яку вказала ОСОБА_1 саме з цією метою.

Окрім цього, перерахування цих коштів узгоджується із встановленими обставинами справи, зокрема з тим, що воно здійснено у день укладення Кредитного договору, а його розмір відповідає сумі, визначеній у зазначеному правочині.

За наведених обставин, суд доходить обґрунтованого висновку, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 у передбаченому законом порядку були укладені Кредитний договір та Додатковий договір, а позичальник, після отримання кредитних коштів у сумі 4 000,00 грн, зобов`язання, що виникли з Кредитного договору, належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем.

Суд також зауважує, що обставини щодо укладення Кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 4 000,00 грн, з огляду на зміст відзиву на позовну заяву, визнається стороною відповідача, а відтак, з урахуванням викладеного, ці обставини суд вважає обґрунтованими.

Водночас, надаючи оцінку аргументам сторін щодо надання відповідачу другого траншу кредиту в сумі 3 000,00 грн на підставі Додаткового договору, суд виходить з такого.

Зі змісту Додаткового договору вбачається, що сторони погодили збільшення суми кредиту шляхом надання позичальнику другого траншу в розмірі 3 000,00 грн. При цьому умовами Додаткового договору передбачено обов`язок кредитодавця надати позичальнику другий транш шляхом перерахування відповідної суми коштів на рахунок споживача, а днем його надання визначено день списання відповідної суми з рахунку кредитодавця.

Отже, саме по собі укладення сторонами Додаткового договору підтверджує досягнення ними домовленості щодо збільшення суми кредиту та умов надання другого траншу, однак не засвідчує фактичного виконання кредитодавцем взятого на себе зобов`язання щодо перерахування відповідачу кредитних коштів у сумі 3 000,00 грн.

Оскільки саме позивач покликається на надання відповідачу другого траншу кредиту в сумі 3 000,00 грн як на підставу виникнення у відповідача обов`язку з повернення цих коштів та включає зазначену суму до розрахунку кредитної заборгованості, обов`язок доведення факту надання таких коштів покладається на позивача.

Однак матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували перерахування ТОВ «Споживчий центр» 08.10.2025 на належний відповідачу рахунок другого траншу кредиту в сумі 3 000,00 грн.

Покликання позивача на розрахунок заборгованості як на доказ надання другого траншу суд оцінює критично, оскільки такий розрахунок складений самим кредитодавцем та відображає здійснений ним облік заборгованості за договором, однак сам по собі не підтверджує фактичного руху грошових коштів, зокрема їх списання з рахунку кредитодавця та перерахування на рахунок відповідача.

Суд також відхиляє аргументи позивача про відсутність у нього, як небанківської фінансової установи, можливості надати первинні банківські документи щодо руху коштів. Відсутність таких документів у безпосередньому володінні позивача не звільняє його від встановленого процесуальним законом обов`язку довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Більше того, позивач не був позбавлений можливості заявити клопотання про витребування відповідних доказів у порядку, встановленому ЦПК України, у разі наявності об`єктивних труднощів у їх самостійному отриманні, однак таким процесуальним правом не скористався.

За таких обставин сам факт укладення Додаткового договору та відображення суми другого траншу у складеному позивачем розрахунку заборгованості, за відсутності доказів фактичного перерахування цих коштів відповідачу, не є достатніми для висновку про виконання кредитодавцем відповідного зобов`язання.

Відтак, надання відповідачу другого траншу кредиту в сумі 3 000,00 грн позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено, а тому відсутні підстави для покладення на відповідача обов`язку з виконання грошових зобов`язань, які виникають у зв`язку з наданням такого траншу. У зв`язку з цим умови Додаткового договору в частині зобов`язань відповідача, обумовлених наданням другого траншу, не підлягають врахуванню при визначенні розміру його заборгованості за Кредитним договором.

Щодо нарахованих позивачем комісій суд зазначає таке.

Надання грошових коштів за укладеним Кредитним договором та Додатковими договорами відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15.

Умови договору про сплату позичальником на користь банку (фінансової установи) винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду, від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15, від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 та від 20 липня 2022 року у справі № 343/557/15-ц.

Аналіз умов Кредитного договору, зокрема пунктів 3.1., 4.4., 5.2., 6.1., 8.1., які передбачають сплату комісії, а також пунктів 8, 9, 11, 12, 14 Заявки та Відповіді, які визначають вид та розмір комісії, дозволяє дійти висновку, що визначена договором «комісія, пов`язана з наданням кредиту» фактично встановлена саме за надання кредиту (видачу траншів), тобто за виконання кредитодавцем свого обов`язку, а не за надання окремої, самостійної послуги позичальнику.

Щодо визначеної договором «комісії за обслуговування кредитної заборгованості», суд звертає увагу на те, що хоча Законом України «Про споживче кредитування» і передбачено право кредитодавця встановлювати у договорі відповідну комісію, однак така комісія повинна стосуватись саме окремих та самостійних послуг, які фактично надаються споживачу.

Водночас аналіз умов Кредитного договору та наведеного позивачем переліку послуг свідчить про те, що такі дії, як інформаційна підтримка позичальника, інформування про дати платежів, забезпечення функціонування особистого кабінету, відновлення паролю, консультаційний супровід та забезпечення можливості здійснення платежів, фактично є складовою виконання кредитодавцем власних обов`язків за кредитним договором та обслуговування створеної ним системи кредитування.

Крім цього, частина зазначених послуг за своєю правовою природою пов`язана із наданням позичальнику інформації щодо кредиту та стану заборгованості, які надаються позичальнику безоплатно, що узгоджується із положеннями статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що як умови Кредитного договору щодо сплати комісії, пов`язаної з наданням кредиту, так і умови щодо сплати комісії за обслуговування кредитної заборгованості фактично передбачають оплату дій кредитодавця, які є складовою виконання ним власних обов`язків за кредитним договором або пов`язані із наданням позичальнику інформації щодо кредиту та стану заборгованості, а не оплату окремих самостійних послуг, замовлених позичальником.

Такі умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін на шкоду споживачу, суперечать принципу добросовісності та відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемними, тобто такими, що не створюють юридичних наслідків для сторін.

У зв`язку з цим вимоги позивача в частині стягнення комісій задоволенню не підлягають.

З огляду на встановлені вище обставини, наданий позивачем розрахунок заборгованості не може бути покладений судом в основу визначення її розміру.

Так, розрахунок позивача здійснений виходячи із загальної суми кредиту 7 000,00 грн, яка включає другий транш у розмірі 3 000,00 грн, факт надання якого належними та допустимими доказами не підтверджений. Крім цього, при здійсненні розрахунку позивачем враховано комісії, умови договору щодо сплати яких є нікчемними.

Не може бути покладений в основу визначення розміру заборгованості і розрахунок, наведений стороною відповідача, згідно з яким проценти за користування кредитом визначені шляхом множення суми кредиту 4 000,00 грн на процентну ставку 1 % за весь період тривалістю 187 днів. Такий розрахунок не відповідає умовам Кредитного договору, оскільки не враховує зміну процентної ставки після закінчення перших трьох чергових періодів користування кредитом, а також здійснені відповідачем платежі, які впливають на залишок суми кредиту, що є базою для подальшого нарахування процентів.

Відтак розмір заборгованості відповідача підлягає визначенню судом з урахуванням фактично наданої суми кредиту, погодженого сторонами порядку нарахування процентів та здійснених відповідачем платежів.

Відповідно до умов Кредитного договору проценти нараховуються на суму кредиту (залишок суми кредиту) за кожен день користування ним. Межі чергових періодів користування кредитом визначені сторонами безпосередньо у Графіку платежів. Процентна ставка «Стандарт» у розмірі 1 % за день застосовується протягом перших трьох чергових періодів, а в наступних чергових періодах процентна ставка «Економ» у розмірі 0,5 % за день.

За перший черговий період з 08.09.2025 по 08.10.2025 проценти за користування кредитом у сумі 4 000,00 грн становлять 1 240,00 грн (4 000,00 грн ? 1 % ? 31 день). 08.10.2025 відповідач сплатив 1 600,00 грн, з яких 1 240,00 грн зараховуються в рахунок погашення нарахованих процентів, а решта 360,00 грн у рахунок погашення основної суми кредиту. Відтак залишок кредиту становить 3 640,00 грн.

За другий черговий період з 09.10.2025 по 08.11.2025 проценти, нараховані на залишок кредиту в сумі 3 640,00 грн, становлять 1 128,40 грн (3 640,00 грн ? 1 % ? 31 день). Зі сплачених відповідачем 08.11.2025 коштів у сумі 3 100,00 грн 1 128,40 грн зараховуються в рахунок погашення нарахованих процентів, а решта 1 971,60 грн у рахунок погашення основної суми кредиту, залишок якої становить 1 668,40 грн.

За третій черговий період з 09.11.2025 по 09.12.2025 проценти, нараховані на залишок кредиту в сумі 1 668,40 грн, становлять 517,20 грн (1 668,40 грн ? 1 % ? 31 день).

Починаючи з 10.12.2025 відповідно до умов Кредитного договору застосовується процентна ставка «Економ» у розмірі 0,5 % за день. За період з 10.12.2025 по 13.03.2026, що становить 94 дні, проценти, нараховані на залишок кредиту в сумі 1 668,40 грн, становлять 784,15 грн (1 668,40 грн ? 0,5 % ? 94 дні).

Таким чином, станом на 13.03.2026 заборгованість відповідача за Кредитним договором становить 2 969,75 грн, з яких 1 668,40 грн заборгованість за основною сумою кредиту та 1 301,35 грн заборгованість за процентами.

Окрім цього, суд зауважує, що позивачем до складу заборгованості включено проценти, нараховані на підставі статті 625 ЦК України у сумі 7 000,00 грн.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного стану позичальник звільняється, зокрема, від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу.

Незважаючи на те, що умовами Кредитного договору передбачено нарахування процентів у порядку статті 625 ЦК України, застосування таких умов у спірних правовідносинах обмежене імперативними приписами пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Оскільки Кредитний договір укладено та відповідні нарахування здійснено у період дії в Україні воєнного стану, проценти, нараховані позивачем на підставі статті 625 ЦК України, не підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 2 969,75 грн.

Розподіл між сторонами судових витрат.

Судовий збір.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судовий збір та інші витрати (пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для підготовки справи до її розгляду витрати, пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви з додатками) підлягає покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 412,63 грн (2 969,75 х 100 % : 20055,00= 14,81 %; 2 786,18 : 100 % х 14,81 % = 412,63).

Витрат на професійну правничу допомогу.

Витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн, які сторона відповідача просить стягнути з позивача, підтверджуються доданими до відзиву на позовну заяву доказами, а саме: Договором № 80156335 про надання професійної правничої допомоги від 09.07.2026, яким передбачено, що формою винагороди Адвокатського об`єднання за надання професійної правничої допомоги є гонорар, що становить 8 000 грн (електронна копія Договору зареєстрована 17.07.2026 в системі «Електронний суд» як додаток під № 6), квитанції про оплату наданих послуг у загальній сумі 8 000,00 грн (а.с.29, електронні копії квитанцій зареєстровані 17.07.2026 в системі «Електронний суд» як додаток під № 7).

При вирішенні питання розподілу між сторонами витрат на професійну правничу допомогу судом взято до уваги норми статей 133, 137, 141 ЦПК України, якими передбачено види судових витрат, витрати на професійну правничу допомогу та розподіл судових витрат між сторонами.

Окрім цього, суд враховує правові висновки, зроблені Верховним Судом з цього питання. Зокрема:

у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

У додатковій постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 18 лютого 2022 року у справі №925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Також, суд зважає на положення пункту пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України, згідно з якими загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Оцінивши аргументи сторони відповідача, суд зазначає, що сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн, з огляду на: зміст та обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), не складність справи, усталеність судової практики при розгляді справ цієї категорії, ціну позову, не відповідає критеріям розумності та співмірності і є надмірною.

Так, суд враховує, що ця справа не є складною за характером спірних правовідносин, стосується стягнення заборгованості за кредитним договором, не потребувала дослідження значного обсягу нормативно-правових актів чи вирішення складних або нестандартних правових питань, а судова практика у спорах цієї категорії є усталеною.

При цьому фактично надана відповідачу в межах розгляду цієї справи правнича допомога полягала, насамперед, у підготовці та поданні відзиву на позовну заяву. Відзив не є значним за обсягом, а викладені у ньому заперечення стосуються окремих питань правомірності нарахування комісії, процентів, доказування факту надання другого траншу кредиту та врахування здійснених відповідачем платежів.

Суд також враховує, що Договором №80156335 передбачено надання значно ширшого обсягу професійної правничої допомоги, зокрема представництво та супровід справи не лише в суді першої, а й апеляційної інстанції, а також підготовку та подання заяви про розстрочення виконання рішення суду. Водночас матеріали справи не містять доказів фактичного надання таких послуг, тоді як визначений договором гонорар у сумі 8 000,00 грн встановлений за весь погоджений сторонами обсяг професійної правничої допомоги без визначення вартості окремих її складових.

Крім того, суд бере до уваги співвідношення заявленого до відшкодування розміру витрат із ціною позову та результатами розгляду справи. Так, заявлені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8 000,00 грн істотно перевищують розмір заборгованості, обґрунтованість якої встановлена судом.

За таких обставин, з урахуванням характеру та складності справи, обсягу фактично наданої адвокатом правничої допомоги, змісту підготовленого процесуального документа, ціни позову та результатів розгляду справи, суд вважає 2 500,00 грн розумним та співмірним розміром витрат відповідача на професійну правничу допомогу.

З урахуванням приписів статті 141 ЦПК України та того, що позов задоволено частково, відтак витрати на професійну правничу допомогу підлягають покладенню на позивача пропорційно розміру позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено, у сумі 2 129,75 грн (2 500 : 100% х 85,19%).

На підставі статей 11, 526, 598, 599, 610, 611, 626, 628, 638, 639, 1049, 1054, 1056-1, пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, ідентифікаційний код юридичної особи 37356833) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» заборгованість за Кредитним договором №08.09.2025-100000945 від 08.09.2025 у сумі 2 969 (дві тисячі дев`ятсот шістдесят дев`ять) грн 75 коп, з яких 1 668,40 грн заборгованість за основною сумою кредиту та 1 301,35 грн заборгованість за процентами.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» судовий збір у сумі 412 (чотириста дванадцять) грн 63 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2 129 (дві тисячі сто двадцять дев`ять) грн 75 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Дата складення повного судового рішення 25 серпня 2026 року.

Головуючий суддя А.І. Павлів